-
1 Кажу
Кажу псую растлҍваю -
2 кажу
-
3 Казанїе кажу
Казанїе кажу проповҍдословлю -
4 выказать
кажу, -кажешьρ.σ.μ.δείχνω, επιδείχνω, εκδηλώνω•выказать признаки беспокойства δείχνω σημάδια ανησυχίας•
выказать храбрость δείχνω γενναιότητα.
1. γίνομαι, φανερός, πρόδηλος, φαίνομαι. || αποκαλύπτομαι, εμφανίζομαι, προβάλλω, παρουσιάζομαι.2. προβάλλω, δείχνω τον εαυτό μου, δείχνομαι. -
5 высказать
-кажу, -кажешьρ.σ.μ.εκφράζω, εκφέρω, λέγω•высказать свою мысль εκφράζω τη σκέψη μου•
высказать свое мнение λέγω τη γνώμη μου•
высказать пожелание εκφράζω την ευχή (εύχομαι)•
предположение εκφράζω εικασία•
высказать уверенность εκφράζω την πεποίθηση.
|| αποκαλύπτω• φανερώνω•он -ал свою тайну αυτός είπε το μυστικό του.
εκθέτω, εκφράζω κλπ. ρ. ενεργ. φ.αποφαίνομαι, εκφράζομαι•высказать за кого αποφαίνομαι για (υπέρ) κάποιον•
высказать против кого εκφράζομαι κατά κάποιου.
-
6 доказать
-кажу, -кажешьρ.σ.1. μ. αποδείχνω, καταδείχνω•доказать что и требовалось όπερ έδει δείξαι•
это ничего не-ет αυτό δεν είναι απόδειξη ή δε λέει τίποτε•
доказано что... αποδείχτηκε ότι...• я -у вам противное θα σας αποδείξω το αντίθετο•
осязательно доказать ком^ что απτά αποδείχνω σε κάποιον ότι.
|| υποδείχνω•он ясно -ал мне необходимость отой меры αυτός καθαρά μου υπέδειξε την ανάγκη αυτού του μέτρου.
2. (απλ.) καταδίδω, δείχνω. -
7 заказать
-кажу, -кажешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. заказанный, βρ: -зан, -а, -оρ.σ.1. παραγγέλλω (ένδυμα, υποδήματα κ.τ.τ.).δίνω εντολή, εντέλλομαι.2. (παλ. κ. απλ.) απαγορεύω.εκφρ.заказать путь ή дорогу – κλείνω (εμποδίζω) το δρόμο. -
8 кадить
кажу, кадишьρ.δ. θυμιατίζω, λιβανίζω. || μτφ. κολακεύω ταπεινά, εγκωμιάΟω κολακευτικά. -
9 казать
кажу, кажешьεπιρ. μτχ. δεν έχει•ρ.δ. μ. (απλ.) δείχνω•казать себя δείχνω τον εαυτό μου (το ποιος είμαι εγώ).
εκφρ.не -глаз ή носу – δεν εμφανίζομαι, δεν ζεμυτίζω. -
10 накадить
-кажу, -кадишьρ.σ. καπνίζω με λιβάνι. -
11 нарассказать
-кажу, -кажешьρ.σ.μ. διηγούμαι πολλά. -
12 обсказать
-кажу, -кажешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. обсказанный, βρ: -зан, -а, -оρ.σ. διηγούμαι το παν, για όλα. -
13 показать
-кажу, -кажешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. показанный, βρ: -зан, -а, -оρ.σ.1. δείχνω•он -ал свой паспорт αυτός έδειξε την ταυτότητα του•
показать рукой δείχνω με το δάχτυλο•
-жи мне дорогу δείξ.ε μου το δρόμο-показать учащимся химический опыт δείχνω στους μαθητές το πείραμα της χημείας.
|| παρουσιάζω•показать пьесу афинианам παρουσιάζω το θεατρικό έργο στους Αθηναίους.
|| προβάλλω•-новый кинофильм προβάλλω νέα κινηματογραφική ταινία.
2. παρασταίνω, απεικονίζω.3. εξηγώ• διδάσκω, μαθαίνω•показать как пользоваться компасом μαθαίνω τη χρήση της πυξίδας•,
4. εμφανίζω, φανερώνω•показать храбрость, мужество δείχνω γενναιότητα, ανδρεία.
|| παίρνω• καταλαβαίνω• έρχομαι•показать лучший результат в беге έρχομαι πρώτος στο τρέξιμο, παίρνω την πρώτη θέση στο τρέξιμο;
αναπτύσσω (ταχύτητα κ.τ.τ.).5. αποδείχνω, καταδείχνω.6. καταθέτω (ως μάρτυρας). || δείχνω (ως απειλή)•я тебе -жу θα σου δείξω εγώ.
εκφρ.показать вид – προσποιούμαι, κάνω πως, παρασταίνω, καμώνομαι•показать нос куда ή где – εμφανίζομαι για λίγο κάπου, ξεμυτίζω. показать пример δείχνω το παράδειγμα•показать спину – γυρίζω τις πλάτες ή τα νώτα (εκδηλώνω τη δυσαρέσκεια μου• αποστρέφομαι)•показать язык – ερεθίζω, εκνευρίζω (βγάζοντας τη γλώσσα).1. βλ. казаться.2. φαίνομαι, εμφανίζομαι• διακρίνομαι. || παρουσιάζομαι.3. αρέσκομαι, μου αρέσει. -
14 приказать
-кажу, -кажешь, παθ. μτχ. παρλθ. χρ. приказанный, βρ: -зал, -а, -оρ.σ.1. διατάσσω• προστάζω• δίνω εντολή•он -ал взять его мртвым или живого αυτός διέταξε να τον πιάσουν νεκρό ή ζωντανό.
2. μτφ. παλ. αναθέτω αναθέτω εντολή•приказать имение жене αναθέτω την περιουσία στη σύζυγο.
εκφρ.что -жешь (приказатьжете)? – τι έχεις (приказатьετε) να πεις; να πείτε; (στον συνομιλητή, όταν η απάντηση είναι σαφής)•как -жете – παλ. όπως σας αρέσει, όπως πείτε•что -жете? – παλ. τι θέλετε; τι επιθυμείτε; τι σας αρέσει; -
15 проказить
-кажу, -казишь ρ.δ.βλ. проказничать. -
16 смалодушничать
несов.; сов. - смалод`ушествоватьви́явити (-влю, -виш) легкоду́хість (легкоду́шність), ви́казати, -кажу, -кажеш (показа́ти, -кажу́, -ка́жеш) [свою́] малоду́шність -
17 брить
бривать голити, брити (н. вр. брию), бритвати. [Я кажу «стрижено», а вона каже «голяно»]. Б. наново - переголювати.* * *голи́ти, бри́ти -
18 же
и ж1) же, (после гласной) ж; (со своей стороны) знов, пак. [Він-же. Я-ж. За моє жито мене-ж і бито. Люди не знатимуть, яка я, а я знов (= я же) їх не знатиму (М. Вовч.). Це так кажу я та й дивлюся на нього; він, знов - мовчить. Їздилося пак тим шляхом - з Гадяча до Київа - через Піски, Чорнухи, Березань і инші села];2) бо, но. [Та йди-бо швидче сюди. Гляди-но! Де ти був до цього часу? Сядь-но, розкажи-но! (Рудан.)]. Ну же, да ну же - нубо, та нубо, (мн.) нум-же. Полно же, перестань - годі-бо (нубо годі), перестань. Когда же, где же, куда же, как же, кто же, что же и т. п. - коли-ж, де-ж, куди-ж, як-же, хто-ж, що-ж. Если же - коли-ж, як-же, а як-що, як-же що. Если же наши надежды не оправдаются, то… - коли-ж (як-же, а як-що) наші надії не справдяться, то… Так же, точно так же - так-же, так само. Срв. Также. Тот же, один и тот же - той-же, той(-же) самий. В той же книге, но в другой статье… - в тій самій книжці, але в иншій статті… Или же - або-ж, а чи. [Де поділось?! Ізгоріло? А чи затопило синє море? (Шевч.)]. Всё же - проте, все(-ж) таки.* * *I союза, же, ( после гласного) жII част.же, ( после гласного) ж; ( при указаний тождества) са́мий; (с повелительным накл. в значении "ка") -но, -бо, боIII этногр.; тж. жесже, жес нескл., м., ж. -
19 живой
I. см. Жив.II. 1) живий, (редко) живущий. [Казали помер, а він живісінький. Вона й живуща була наче мертва (М. Вовч.)]. Живой элемент (и всё живое, живущее) - живло. [За сонцем усе живло прокинулось (Мирн.)]. Остаться в живых - вижити, (о многих) повиживати. [Мої діти таки повиживали, а сестриних троє померло з обкладу]. Оставлятсь в живых - лишати живого, лишати при життю. [Лишали при життю хлоп'яток. (Св. Письмо)]. Стать живым - відживитися, оживіти. [І дихнув господь на нього, то він відживився (Рудан.)]. Стать живой действительностью, воспринять живой образ - вживитися. [Бачу його, віри не йму: се, кажу, моя думка щоденна, щочасна вживилася (М. Вовч.)]. В живой действительности - в живій дійсності, живцем. [Події в драмі проходять перед нашими очима, показуються живцем, а не в самому тільки оповіданні про них (Єфр.)]. Принимать живое участие - брати пильну (жваву) участь. Задеть кого-либо за живое - дозолити, допекти кому, упекти кого; см. Допечь, Доехать. Ни живой души - ні живого духа (Неч.- Лев.). Живой язык - жива мова. [Словник української живої мови]. Живой человеческий дух - живущий дух людський. Живая вода - вода джерельна, текуча, біжуча. Живая и мёртвая вода (в сказках) - вода живуща й зцілюща, живляща і жертвляща. Живая изгородь - живопліт (р. -плоту). На живую руку - на швидку руч, (на) швидкоруч. [Ніколи було - на швидкоруч зробила];2) (ясный) живий, виразний, ясний. [Усе проминуло, а в споминку - живісіньке, аж сяє (М. Вовч.). Таке виразне стоїть воно перед очима];3) жвавий, моторний, меткий, швидкий. [І натуру маю жваву (Самійл.). Такий жвавий, як рак на греблі (насмешка). Моторна дівчина]; см. Бойкий, Подвижный, Разбитной. Живая женщина, девушка - моторуха. [Там така моторуха - як на шрубах уся]. Слишком живой (о ребёнке) - вертун, вертунчик. [Такий вертун, що й на місці не всидить; так і крутиться, як тая дзиґа]. Делаться живее - жвавішати, моторнішати;4) (лишь о музыке) доскочистий. [А ну йому марш! - і вдали такого доскочистого, аж волосся їжиться (Свидн.)].* * *живи́й; живу́щийв \живой ых [быть, оста́ться] — у живи́х (живи́м) [бу́ти, зали́шитися, лиши́тися, зоста́тися], ви́жити, мног. повижива́ти
\живойая и́згородь — живоплі́т, -пло́ту
на \живой ую ру́ку — ( наспех) на швидку́ ру́ку, нашвидку́, нашвидкуру́ч
-
20 завещать
1) (имущество) відписувати, відписати, записувати, записати, леґувати, (словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати (майно кому, на що). [Все, що мав, синові одписав. Тяжко занедужав і записав жінці усе своє добро (Ор. Левиц.). Умираючи, все господарство приказала дочці і усе їй добре розказала Квітка). Кому піде наше добро? - На церкву святу леґуй, Василю (Кониськ.)];2) заповідувати и заповідати, заповісти, завітувати. [Таку-ж любов заповідує він і всім землякам своїм (Єфр.). Заповідала дітям, щоб не сварилися і жили чесно. Завітував своїм потомкам зватися Гіреями (Куліш)]. Завещанный - відписаний, відказаний, леґований; заповіданий від кого (кем).* * *несов., сов.1) ( имущество) відпи́сувати, відписа́ти, -пишу́, -пи́шеш и мног. повідпи́сувати, відка́зувати, відказа́ти, -кажу́, -ка́жеш2) ( выражать предсмертную волю) заповіда́ти, заповісти́, -ві́м, -віси́
См. также в других словарях:
кажу — 1. КАЖУ1, кадишь. наст. вр. от кадить. 2. КАЖУ2, кажусь, кажешь, кажешься. наст. вр. от казать, казаться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
кажу — 1. КАЖУ1, кадишь. наст. вр. от кадить. 2. КАЖУ2, кажусь, кажешь, кажешься. наст. вр. от казать, казаться. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
кажу — кажу, 1) дерево семейства анакардиевых; то же, что кешью; 2) плод этого дерева … Энциклопедический справочник «Латинская Америка»
КАЖУ — (порт, caju) шквалы с легкими ливнями в Бразилии в октябре, когда цветут фрукты кайжду (перед дождливым сезоном) … Словарь ветров
Пауло Сезар Кажу — Общая информация … Википедия
яблоко-кажу — яблоко кажу, яблока кажу … Орфографический словарь-справочник
яблоко-кажу — я/блоко кажу/, я/блока кажу/ … Слитно. Раздельно. Через дефис.
Кешью — кажу, анакард, акажу (Anacardium occidentale), дерево высотой до 12 м из семейства сумаховых. Культивируют в тропиках. Из скорлупы ореховидных плодов добывают масло кажу («кардойль»), применяемое в медицине, а также съедобное ядро.… … Большая советская энциклопедия
кади́ть — кажу, кадишь; несов. Раскачивая в руке кадило, курить ладаном, ароматическими веществами (при исполнении религиозного обряда). Священник и дьякон ходили по церкви в белых ризах . Дьякон кадил. М. Горький, Мать. || перен.; кому. Восхвалять кого л … Малый академический словарь
вы́казать — кажу, кажешь; сов., перех. (несов. выказывать). разг. Выставить напоказ, дать возможность увидеть; показать. || Обнаружить, проявить. Выказать признаки беспокойства. □ Рудин говорил умно, горячо, дельно; выказал много знания, много начитанности.… … Малый академический словарь
доказа́ть — кажу, кажешь; прич. страд. прош. доказанный, зан, а, о; сов. (несов. доказывать). 1. перех. Подтвердить истинность, правильность чего л. фактами, неопровержимыми доводами. Доказать свою невиновность. □ Во всех двадцати главах, которые я до сих… … Малый академический словарь