-
1 иногда
иноді, инколи, деколи, подеколи, часом, часами, порою, разом, десь-колись, (диал.) місцем, місцями; срвн. Подчас, Временем. [Иноді б'ють Хому за Яремину вину (Номис). Не що-дня бридня, деколи (инколи) й правда (Номис). Часом з квасом, а порою з водою (Номис). Часами се буває (Л. Укр.). Разом густо, а разом пусто (Номис). А десь-колись унизу проблискували світла ліхтарень (Франко). Місцями й я їм рибу (Зміївськ. п.)]. А -да то - а коли й; а коли то; а як коли то. [Один поріг займає вздовж Дніпра верству, а коли й більше (Куліш). Дівчатка прибіжать, нащебечуть, а коли то й з собою витягнуть (М. Вовч.)].* * *нареч.і́ноді, і́нколи, ча́сом, часа́ми; ( порой) поро́ю, де́коли, поде́коли, диал. десь-коли́сь; ( иной раз) і́ншим ра́зом; ( смотря когда) як коли́; під час -
2 побранивать
(иноді, трохи) лаяти, сварити, картати кого, гримати на кого. См. Бранить.* * *[тро́хи, ча́сом, коли́-не-коли́] ла́яти (свари́ти) -
3 потапливать
потопитьI. 1) (печь, избу) палити (иноді: в печі, в хаті), напалити (в печі, в хаті и піч, хату), топити (иноді), (некот. время) попалити (в печі, в хаті), потопити (в печі, в хаті и піч, хату) якийсь час; (протапливать) пропалювати, пропалити (в печі, в хаті), протоплювати, протопити (в печі, в хаті и піч, хату). -ваем печки через день - палимо в грубах через день;2) (воск, олово - плавить) топити (иноді), розтоплювати, розтопити, (о мн.) порозтоплювати (віск, олово).II. Потапливать, потопить - топити (топлю, топиш), (иноді) потопити; см. Потоплять.* * *[час від ча́су, коли́-не-коли́, потро́ху] топи́ти, [час від ча́су, коли́-не-коли́, потро́ху] пали́ти -
4 поигрывать
поиграть (в карты, шашки, игры) грати, пограти, (долго) - попограти гуляти, погуляти (часами, иноді, від часу до часу), згуляти в що (у карти, у дамки (в шашки), в якісь гри); (на к.-л. муз. инстр.) грати (часами, иноді), пограти на що, на чому (напр., на скрипочці, на скрипочку), (о дух. инстр.) в що, на чому, на що. [Не в тую дудку грають]; (на бубне) бубнити, побубнити, (на дуде) грати, пограти в дуду, дудіти на дуді и на дуду; (забавляться) грати(ся), пограти(ся), гуляти(ся), погуляти(ся), бавитися, побавитися з ким, з чим, в що; (шалить) пустувати, попустувати, жирувати, пожирувати, жартувати, пожартувати (часами, иноді, від часу до часу) з ким, з чим. -рать кого-л. (обыграть) - пограти кого. [А котрий котрого пограв? (Лубен.)]. -рать в мяча - погуляти в м'яча. Каково вам -вается? -гралось? - як вам гуляється? гулялось?* * *(во что, на чём) (і́ноді, ча́сом, потро́ху) гра́ти (в що, на чому, на що) -
5 поваживать
I. повадить1) понаджувати, понадити, принаджувати, принадити кого до чого, (приучать) призвичаювати, призвичаїти кого до чого; см. Приучать. [Понадили собак кістками, тепер і не обженешся];2) см. Потворствовать.II. поводить1) кого, куда - поводжувати, водити (иноді, трохи), поводити кого, куди, по чому; см. Поводить 1;2) -ть чем - поводжувати, поводити чим. [Утінки плавно пливуть, тільки голівками поводжують]; см. Поводить 4.III. повозить возити (иноді, трохи), повозити.* * *I несов.; сов. - пов`адитьпона́джувати, пона́дити; прина́джувати, прина́дитиII -
6 покатываться
1) кататися иноді, час від часу. [Катається час від часу на конику];2) качатися иноді, покочуватися;3) -ться со смеху - качатися з(о) сміху, заходитися сміхом.* * *\покатываться со́ смеху (с хо́хоту, от сме́ха, от хо́хота) — [аж] кача́тися (рва́ти бо́ки) від смі́ху; [аж] захо́дитися від смі́ху (із смі́ху, смі́хом), заляга́тися смі́хом; регота́тися
-
7 покашивать
косити иноді, часом. -ся - бути кошеним иноді.* * *коси́ти [ча́сом, і́ноді, потро́ху]; поко́шувати -
8 поматывать
помотать1) чем - похитувати, хитати, похитати, кивати (иноді, часами), покивати чим (напр., головою); срв. Помахивать, Покачивать;2) -вать (расточать) мантачити, тринькати, марнотратити, гайнувати; см. Мотать;3) (нитки и т. п.) мотати, сотати (иноді, час від часу), помотати, посотати (все і трохи). -ться -1) см. Болтаться 2;2) (шататься) мотатися, помотатися, мотлятися, помотлятися; срв. Шататься, Болтаться 3. [Поміж людьми помотається, звичаїв набереться].* * *Iмота́ти [час від ча́су]; ( головой) похи́тувати; ( помахивать) пома́хуватиII( тратить) марнотра́тити [потро́ху, час від ча́су] -
9 поручать
поручить (предмет или дело) по[до]ручати, по[до]ручувати, по[до]ручити, при(по)ручати, при(по)ручувати, при(по)ручити, загадувати, загадати кому що, давати, дати до рук кому; (поверять) сповіряти, сповірити, звіряти, звірити що на кого, звірятися, звіритися з чим на кого, спокладати, спокласти на руки кому, чиї. [Про журбу мою співати доручив я солов'ю (Олесь). Поручаю, брате, тобі цю думку (Л. Укр.). Думка тут була - найвищий обов'язок дати до найчесніших рук (Грінч.). Я вам оце дільце припоручу (Мирн.). Верховний догляд за цими школами поручувано иноді несторіянам, иноді жидам (Павлик). Секретар… оповіщає Спільне Зібрання про все, що йому загадує Голова- Президент Академії. На діда Бутурлаку всі свої маєтки сповіряє. Пани все звіряли на діда й на бабу (Грінч.)]. Поручаемый - по[до]ручуваний, при(по)ручуваний, звірюваний. Порученный - по[до]ручений, при(по)ручений, даний до рук, сповірений, звірений, загаданий кому.* * *несов.; сов. - поруч`итьдоруча́ти, доручи́ти, поруча́ти, поручи́ти; прируча́ти, приручи́ти; припоруча́ти, припоручи́ти; ( доверять) довіря́ти, дові́рити -
10 пощупывать
пощупать мацати (иноді, злегка), помацувати, помацати, лапати (иноді, злегка), полапувати, полапати, (один раз) мацнути, лапнути кого, що за що, у чому; (себя, друг друга) помацуватися, помацатися, полапуватися, полапатися, (один раз) мацнутися, лапнутися. [А дайте я помацаю вам руку (Куліш). Полапала за ребро. Полапав у гаманці, в кешені]. -пал себе голову - помацався за голову. [Помацується за ніздрі (пощупывает себе ноздри) та й поглядає на пальці, чи не йде кров з носа (Свидн.)].* * *пома́цувати, пола́пувати -
11 Намелькивать
намелькнуть мигтіти, миготіти, мигнути (часом, иноді, коли-не-коли); срв. Мелькать. -вает иногда у меня эта мысль - мигтить (миготить, блискає, блискотить) мені часом (иноді коли-не-коли) ця думка. -
12 Попечатывать
попечатать1) печатати (иноді, часом), попечатати деякий час;2) друкувати (иноді, часом), подрукувати (деякий час). Срв. Печатать. -
13 Порезывать
-ся різати, -ся, урізувати, -ся (часом, иноді). Он -вает на дереве - він ріже (иноді) на дереві. -
14 Потуживать
потужить по ком, по чём сумувати иноді, посумувати, журитися иноді, пожуритися за ким, за чим и по кому, по чому. -
15 упрямиться
якравӣ кардан, саркашӣ кардан, инод кардан -
16 упрямство
якравӣ, саркашӣ, инод, қайсарӣ -
17 догнивать
догнить догнивати, догнити, догнисти, дотлівати, дотліти. [Тута-ж иноді дохла собака, або кішка дотлівала (Мирн.)].* * *несов.; сов. - догн`итьдогнива́ти, догни́ти -
18 застава
1) застава; см. Засада. [А у Тендрові острові Семен Скалозуб з військом у заставі стояв (АД)];2) застава. [Ще недавно по тій річці застави стояли, по заставах орандарі мито з людей брали (Куліш)]. -ва городская - рогатка [Иноді я любив поїхати за рогатку в Сокольники, в передміський лісок (Крим.)]. -ва в селе - царина. Ворота на -ве в селе - ко(ло)ворот. Сторож у -вы в селе - царинний (-ного). Живущий за -вой - зацаринський, зацаринний.* * *заста́ва -
19 казаться
1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).* * *здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватисяка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться
каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося
-
20 копыто
1) копито (мн. -пита, -пит, -питами), копит (р. -та, мн. -пити, -тів, -тами), (у двукопытных) ратиця, ракотиця. [Вороний коню, чом води не п'єш, копитами сиру землю б'єш? (Пісня). Їх нога роздавить або копит звіряти польового (Св. П.). Иноді трапляється, що копит репається (Корольов). Мій підсвинок ракотицями дереться об хворост (Н.-Лев.)]. Ослиное -то - осляче копито;2) -ты (масть в картах) - черва, чирва;3) -то львиное, бот. Alchemilla vulgaris L. - приворотень (-тня).* * *копи́то, копи́т, -а; ( парное) ра́тиця, ра́котиця
См. также в других словарях:
Инод — В информатике инодом (или индексным дескриптором) (произносится айнод или инод) называют структуру данных в традиционных файловых системах Unix, таких как UFS. Инод хранит основную информацию о постоянных файлах, каталогах или других объектах… … Википедия
инод — [عناد] а. кит. саркашӣ, гарданшахӣ, якраҳагӣ; ситеза; инод кардан якраҳагӣ кардан; ситеза кардан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
иноді — див. іноді … Словник синонімів української мови
іноді — иноді (у деяких невизначених проміжках часу, якоїсь певної миті; у деяких випадках), і[и]нколи, часом, часами, зрідка, час від [до] часу, від часу до часу, коли не коли, подекуди, і[и]ншим часом, і[и]ншим разом, деколи, (по)деколи, у[в]ряди годи … Словник синонімів української мови
Hurd-транслятор — Для улучшения этой статьи желательно?: Переработать оформление в соответствии с правилами написания статей. Исправить статью согласно стилистическим правилам Википедии. Викифицир … Википедия
Индексный дескриптор — В информатике инодом (или индексным дескриптором) (произносится айнод или инод) называют структуру данных в традиционных файловых системах Unix, таких как UFS. Инод хранит основную информацию о постоянных файлах, каталогах или других объектах… … Википедия
Inode — В информатике инодом (или индексным дескриптором) (произносится айнод или инод) называют структуру данных в традиционных файловых системах Unix, таких как UFS. Инод хранит основную информацию о постоянных файлах, каталогах или других объектах… … Википедия
ғулув — [غلو] а. кит 1. аз ҳад гузаштан, ифрот дар коре; муболиға 2. саркашӣ, инод … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
лаҷоҷ — [لجاج] а 1. ситезакорӣ; якраҳагӣ, инод 2. аз ҳад гузаронидан дар гуфтан ва кардани коре, ифрот; лаҷоҷ додан кашол додан … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
патёра — [پتياره] 1. офат, бало 2. зишт, муҳиб, ҳавлнок, бадҳайбат 3. инод, адоват, душманӣ 4. маҷ. дев … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
ситез — [ستيز] 1. ҷанг, ҷидол, хусумат 2. инод, саркашӣ, носозгорӣ, якраҳагӣ, бо қасди касе коре кардан, хашму ғазаб (ба ин маънӣ бештар дар шакли ситеза кор фармуда мешавад) … Фарҳанги тафсирии забони тоҷикӣ
