Завада

* * *

1) (недостаток, порок) загана, -ны жен., хіба, -бы жен., недахоп, -пу муж., вада, -ды жен.

дэфект, -ту муж.

2) (убыток, ущерб) уст. страта, -ты жен., шкода, -ды жен., урон, -ну муж.

* * *

перашкода, -ды жен., замінка, -кі жен.

1) труднощі (-щів, мн.) трудність (-ности), завада, перепона, перешкода, замішка, заморока, скрута. [На цьому полі стрівають історика непереможні труднощі (Єфр.)]. Многочисленные -ния, с которыми приходится бороться - численні труднощі (завади, перепони, перешкоди), що з ними доводиться боротися (змагатися). Быть в -нии - см. Затруднительное положение (Затруднительный). Вывести из -ния - вивести з клопоту;

2) (дыхания) стиски (-ків). [Стиски пішли у грудях].

* * *

1) утру́днення

2) ( трудное положение) скрутни́й стан (-у), скрутне́ стано́вище, скру́та

незвичка, непризвичаєність, (диал.) непризвиченість, (-ности); срв. Непривычность. -ка - в работе помеха - незвичка - в роботі перепона (завада).

* * *

користь (-сти), пожиток (-тку); пожива, поживок, ужиток (-тку), уживок, нажиток, вигода, зиск (-ску), (гал.) хосен (р. хісна); (прок) пуття (-тя); (помощь, облегчение) пільга, помога. [Коли він стає для инших тягарем, а хісна не приносить їм ніякого, тоді він уже не чоловік, а завада (Франко)]. Для общей -зы - для загального добра. Для своей (собственной) -зы - для своєї (власної) користи (вигоди), на свою (власну) користь (вигоду), для свого пожитку (нажитку). [Іванець для своєї користи роздуває старе огнище (Куліш)]. -за государства, государственная -за - інтерес (добро) держави, державний інтерес, державна користь. Частная -за - приватний інтерес, приватна вигода. На -зу отечества, человечества - на користь (на пожиток) батьківщині, людськості. [П'ю за працю на пожиток країні нашій, панове (Коцюб.)]. Общественная -за - громадський ужиток. [З мене нема громаді ніякого вжитку (Стор.). От які попи! От який з них ужиток для пастви (Свидн.)]. В -зу бедных - на користь (на вжиток, на поміч) бідним. Что -зы из того, что… - яка користь із того, який ужиток з того, який хосен із того, яка вигода з того, що… [Яка тобі користь з того, що Походенка виб'ють різками? (Конис.). Який з того був нам ужиток? (Куліш). Який з тебе, чоловіче, для народу хосен? (Маковей)]. Невелика -за, мало -зы из того - мало користи (пожитку), малий спасибіг и мале спасибі з того. Приносить -зу, служить на (в) -зу кому, чему - бути, іти кому на користь (на пожиток, на хосен), на чию користь (на чий пожиток, на чий хосен), користувати кого. [Як мають вони чужих людей користувати, то нехай лучче нашому князеві на зброю складуться (Куліш). Працею, і тільки нею одною, перетворюється усе сирове в готове - таке, що йде людям на пожиток (Єфр.)]. Получать, извлекать -зу из чего - мати користь (пожиток, поживок, вигоду и т. п.) з чого, брати (узяти) користь з чого, використовувати (використувати) що, срв. Пользоваться. Я не извлёк ни малейшей -зы из этого дела - я не мав ані найменшої користи (пожитку, поживи, поживку, нажитку, вигоди, зиску) з цього діла (з цієї справи). Извлекать для себя -зу из чего-л. - (фигур.) грати на чому в свою сопілку. [На цьому увесь час грало в свою сопілку галицьке москвофільство (Єфр.)]. Употребить с -зой что-л. - спожиткувати що. Обращать что в свою -зу - повертати, обертати що на свою (собі на) користь, собі на пожиток, вернути (навертати, повертати, горнути) що на свою руч. [Люди повернули оці сили на користь собі (Комар). На свою руч навертали справу (Грінч.)]. Всё обратилось к его -зе - все повернулося йому на користь (на пожиток), на його руч. Располагать в свою -зу - привертати, привернути до себе. На -зу кому, в чью -зу - на користь (на вигоду) кому. [Лишаю все, що на мою вигоду закони рицарства установили (Куліш)]. Говорить в чью-л. -зу - на чию руч казати. [Таких, щоб вони на нашу руч казали (Грінч.)]. Всё это говорит не в вашу -зу - все це не за вас (не на вашу руч) промовляє (говорить). Суд вынес решение в -зу истца - суд вирішив на користь позовникові. Высказаться в -зу кого-л, чего-л. - висловитися за кого, за що. Он расположен в мою -зу - він прияє мені, він прихильний до мене. Он истолковал это в свою -зу - він витовмачив це на свою користь (вигоду), собі на користь (на вигоду). Некоторые соображения говорят в -зу этого предположения, а не против него - деякі мірковання промовляють (говорять) за цю гадку, а не проти неї. Мои советы не принесли ему никакой -зы - мої поради нічого йому не врадили (не зарадили). Это лекарство приносит -зу - ці ліки помагають, це помічні ліки. Пойти без -зы - піти без пуття, марне, даремне, даром, пусто; срв. Бесполезно.

* * *

1) ко́ристь, -ті и кори́сть; ( выгода) ви́года, пожи́ток, -тку; ужи́ток, -тку; ску́ток, -тку; диал. хосе́н, род. п. хісна́ и хісну́; ( полезность) кори́сність, -ності

2) (нажива, барыш) зиск, -у

перешкода, завада, замішка, перемішка, завага, зачіпка, перечіпка, перебивка; срв. Препятствие, Препона. [Ні разу не зазнала я жадної перешкоди в своїй роботі (Кон.). Вона була для них лише завадою (Франко). Старий спить - замішки не буде (Мова)]. Досадная -ха - прикра перешкода. Быть -хой кому - зава(д)жати, перешкоджати, бути, стояти на заваді, на перешкоді кому, чому, до чого. Ему всё -ха - йому й муха на заваді. Служащий -хой - перешкідний.

* * *

1) перешко́да, зава́да; пере́чіпка; диал. пере́мішка, запо́на

2)

1) перегорода, перетика, (гал.) запора и запір (-пору), тама. [Вчинився запір на річці (Верхр.)];

2) (препятствие) перепона, перепинка, перетика, завада, запина; (остановка) спин, впин (-ну). [Та й тепер ще густо було понаставлювано перетик на його шляху (Єфр.)]. Непреодолимая -да на нашем пути - непереможна перепона на нашому шляху. Днепр для татарина не -да - Дніпро татаринові не запина (Стор.). Своеволью нет -ды - самоволі спину (впину) немає. Срв. Препона.

* * *

перепона, перетика, притика, перечепа, перечіпка, припин (-ну), перепин (-ну), перепина, припина, запина, перечка, заліг (-логу), (помеха) завада, перешкода; притичина. См. Препятствие, Помеха, Преграда. [Вода зносить усі перепони. Густо було понаставлювано перетик на його шляху (Єфр.)].

* * *

перешкода, завада, притичина, перепона, перепина, припина, запина, перепин (-ну), перетика; срв. Препона, Помеха, Задержка. [На той бік Микола перейшов без усяких перешкод (М. Лев.). Там вільно й без усякої завади можна вчити по школах нашою мовою (Єфр.). О вітре мій! тобі нема припини (Грінч.)]. Без -твий - без перешкод. Непреодолимые -твия - непереможні перешкоди. Скачка с -твиями - гонитва з перепонами. Нет -твий к тому, чтобы - немає перешкод на те(є), щоб. Быть, служить или являться -твием кому, к чему - бути (стояти) на перешкоді (на заваді) кому, до чого. Чинить или ставить -твия кому - чинити, ставити перешкоди (перетики) кому. Служащий -твием - перешкідний, перешкодний, перепинний.

* * *

тж. преп`ятство

протидіяння, супротивне діяння, протичинність (-ности); (сопротивление) опір (-пору), (препятствие) перека, перешкода, завада, заборона. [Фізичне діяння й протидіяння (супротивне діяння). Обережно треба поводитись, щоб не наразитись на непереможний народній опір (Н. Рада). Нема йому впину, нема заборони (П. Мирн.)]. Оказывать, оказать -ствие - опір чинити, учинити, опір ставити, поставити, опиратися, опертися проти кого, проти чого или кому, чому. Срв. Противодействовать.

* * *

зачіпка, притичина, перешкода, завада.

* * *

1) (изъян) загана, -ны жен., разг. вада, -ды жен.

(недостаток) недахоп, -пу муж.

2) (разврат) распуста, -ты жен.

3) мед. парок, -ку муж.