Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ДМЕ

  • 1 ДМЕ

    Универсальный русско-английский словарь > ДМЕ

  • 2 дальномерная система ДМЕ

    Универсальный русско-английский словарь > дальномерная система ДМЕ

  • 3 дальномерная система ДМЕ

    ( для гражданской авиации) distance-measuring equipment

    Русско-английский словарь по электронике > дальномерная система ДМЕ

  • 4 дальномерная система ДМЕ

    ( для гражданской авиации) distance-measuring equipment

    Русско-английский словарь по радиоэлектронике > дальномерная система ДМЕ

  • 5 радиостанция ВОР/ДМЕ

    VOR/DME station

    Русско-английский авиационный словарь > радиостанция ВОР/ДМЕ

  • 6 радиостанция ВОР/ДМЕ

    VOR\DME station

    Авиация и космонавтика. Русско-английский словарь > радиостанция ВОР/ДМЕ

  • 7 дуть

    дунуть
    1) (о ветре) дути (дму, дмеш, дме, дмемо, дмете, дмуть), сов. дунути [Дунув вітер по-над ставом (Шевч.)], дмухати, дмухнути [Дмухнув вітер], подихати, подихнути, дихнути, духнути [Легкий вітрець подихнув. Вітер як духнув], подувати, подути (подму, -дмеш, -дме). [Вітре буйний, Аквілоне, подми чарами, крилатий (Кул.)], віяти, війнути [От вітер буйний повійнув (Руд.)], (сильно) гунути (сов.) [Як гуне вітер (Змієв. п.)], (порывисто) бурхати, бурхнути, шугати, шугнути. Сильно дующий (о ветре) - буйний, дуйний (Голов.), рвачкий; (см. Порывистый);
    2) (о человеке) дмухати, (редко) духати, сов. дмухнути [Не дмухай проти вітру. Він дмухнув і загасив свічку], (преимущественно дыханием) хук[х]ати, хук[х]нути. [Хукає собі в руки. Дитина хукає на гаряче молоко. Почав хухати на болючі руки (Фр.). Хукни у віконечко на скло (Щог.)]. Дуть мехом - димати, міхом димати [Коваль кричить: димай! димай!], міхом подувати. Дуть (надуть) губы - надимати губи, (иронич.) копилити губи, закопилювати (сов. закопилити) губи, мурмоситися. И в ус себе не дует - і гадки не має, ані гадки, ані в вус не дме. [А козак собі пішов і гадки не має. (Руд.). Його лають, а він - ані гадки]. Дуть стекло, бутылки - дути (видимати) скло, пляшки. Тот, кто дует - дмець (р. демця), видимач;
    3) дуть, отдуть (бить, колотить) - духопелити кого, давати (сов. дати) духу, духопелу, духопелків, матланки кому, шустрити, чустрити кого; - во что - гатити в що. Гатять в різкі тарабани (Л. Укр.). Срвн. Жарить 2;
    4) (скоро ехать) гнати (жену, -неш) [Жене, як вітер], гнатися, махати, махнути. [Треба кобилу запрягати та на село махати]. Дуй во всю мочь, во весь дух - махай що-сили, що-духу. Дуй, во всю ивановскую - махай на всі заставки;
    5) (пить слишком много) дудлити, цмулити, джук[ґ]лити, жлуктати, жлуктити, лигати. Выдуть - видудлити, вицмулити, виджуклити…
    6) дуть в хвост и в гриву - поганяти в три батоги; поганяти по конях і по голоблях;
    7) дует, безл. (сквозит) - віє, тягне, тут протяг, (сильнее) дме.
    * * *
    несов.; сов. - д`унуть
    1) ду́ти, ду́нути, дму́хати, дму́хнути; ( о ветре) ві́яти, пові́яти; ( ртом) ху́кати, ху́кнути
    2) несов. техн. ду́ти, видува́ти, видима́ти
    3) (несов.: нестись, мчаться) ката́ти, чеса́ти, жа́рити, шква́рити
    4) (несов.: делать что-л. с азартом, увлечением) чеса́ти, шква́рити, жа́рити
    5) (несов.: пить) смокта́ти, ду́длити, ду́ти, жлу́ктити, жлукта́ти, цму́лити, цмо́лити
    6) (несов.: бить) лупцюва́ти, дуба́сити, духопе́лити, чухра́ти, чеса́ти, шква́рити

    Русско-украинский словарь > дуть

  • 8 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 9 отмёрзший

    яки́й (що) відме́рз (відме́рзнув), відме́рзлий

    Русско-украинский словарь > отмёрзший

  • 10 пучить

    1) (вздувать) обдимати, дути (дму, дмеш) кого, що, (вздымать) здимати; (горбить) горбити що, (коробить) жолобити, пачити що. [Мовчанка черево не дме (Номис). Свіжої конюшини не давай багато коняці, бо обдимає (Звин.)]. -чит живот - дме, обдима живіт, черево. Счастье -чит, беда крючит - багатство дме, а нещастя гне (Номис). Водою лёд -чит - вода здимає лід;
    2) -чить глаза - витріщати, вилуплювати, вирячувати очі (баньки); см. Пучеглазить 2, Пялить (глаза). Пученый (в знач. прил.) - (о глазах) витрішкуватий, вирячкуватий, банькатий.
    * * *
    1) обдима́ти; ( вздувать) здува́ти, здима́ти
    2) ( глаза) витріща́ти, виря́чувати, лупи́ти

    Русско-украинский словарь > пучить

  • 11 відмерзати

    = відме́рзнути; відме`рзти
    отмерза́ть, отмёрзнуть

    Українсько-російський словник > відмерзати

  • 12 north-easterly

    1. adj
    1) північно-східний, розташований на північному сході
    2) що дме з північного сходу (про вітер)
    3) мор. норд-остовий
    2. adv
    1) у північно-східному напрямі, на північний схід
    2) з північного сходу, з норд-осту (про вітер)
    * * *
    I a
    північно-східний, розташований на північний схід; який дме з північного сходу ( про вітер); мop. норд-остовий
    II adv
    у північно-східному напрямку, на північний схід; з північного сходу, з норд-оста ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > north-easterly

  • 13 north-westerly

    1. adj
    1) північно-західний; розташований на північний захід
    2) що дме з північного заходу (про вітер)
    3) мор. норд-вестовий
    2. adv
    1) у північно-західному напрямі
    2) з північного заходу; з норд-весту (про вітер)
    * * *
    I a
    північно-західний; розташований на північному заході; який дме з північного заходу ( про вітер); мop. норд-вестовий
    II adv
    у північно-західному напрямку, на північний захід; з північного заходу, з норд-весту ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > north-westerly

  • 14 northern

    1. n
    1) мешканець півночі
    2) північний вітер
    2. adj
    1) північний; що належить до півночі

    the N. Hemisphere — північна півкуля

    2) що знаходиться на півночі; арктичний, полярний

    northern razorbill — зоол. гагарка

    3) що виходить на північ; обернений на північ
    4) що дме з півночі (про вітер)
    5) нордичний, північноєвропейський
    6) (N.) амер. що належить до північних штатів США

    N. Senators — сенатори, що представляють північні штати

    northern rock bass — іхт. вухатий окунь

    3. v
    1) повертати (звертати) на північ
    2) с.г. просувати на північ
    * * *
    I n
    2) aмep. північний діалект, діалект північних штатів США
    II a
    1) північний; який відноситься до півночі

    the. Hemisphere — північна півкуля; який знаходиться на півночі; арктичний, полярний; який виходить на північ, звернений на північ

    3) нордичний, північноєвропейський
    4) aмep. ( Northern) який відноситься до північних штатів США; icт. який стосується, відноситься до жителів півночі
    III v
    1) повертати, відхилятися на північ
    2) c-г. просувати на північ

    English-Ukrainian dictionary > northern

  • 15 south-easterly

    1. adj
    1) південно-східний; розташований на південний схід
    2) що дме з південного сходу (про вітер)
    3) мор. зюйд-остовий
    2. adv
    1) у південно-східному напрямі, на південний схід
    2) з південного сходу, із зюйд-осту
    * * *
    I a
    південно-східний, розташований на південний схід; який дме з південного сходу ( про вітер); мop. зюйд-остовий
    II adv
    у південно-східному напрямку, на південний схід; з південного сходу, із зюйд-осту ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > south-easterly

  • 16 south-westerly

    1. adj
    1) південно-західний; розташований на південному заході
    2) що дме із південного заходу (про вітер)
    3) мор. зюйд-вестовий
    2. adv
    1) у південно-західному напрямі, на південний захід
    2) з південного заходу; із зюйд-весту (про вітер)
    * * *
    I a
    південно-західний, розташований на південний захід; який дме з південного заходу ( про вітер); мop. зюйд-вестовий
    II adv
    у південно-західному напрямку, на південний захід; з південного заходу, із зюйд-весту ( про вітер)

    English-Ukrainian dictionary > south-westerly

  • 17 southern

    1. n
    мешканець півдня
    2. adj
    1) південний

    що належить до півдня, the S. Hemisphere — південна півкуля

    2) що знаходиться на півдні
    3) що дме з півдня (про вітер)
    4) амер. що належить до південних штатів США

    S. senators — сенатори від південних штатів

    5) що належить до мешканців півдня

    S. troops — війська південців

    3. v
    повертати (відхилятися) на південь
    * * *
    I a
    1) південний; який відноситься до півдня; який знаходиться на півдні; який виходить на південь, звернений на південь
    3) cл. ( Southern) який стосується, відноситься до південних штатів США; icт. який стосується, відноситься до жителів Півдня
    II v
    повертати, ухилятися на південь

    English-Ukrainian dictionary > southern

  • 18 west

    1. n
    1) захід
    2) мор. вест
    3) західна частина (область); західна околиця (міста); західний край (острова)
    4) (the W.) амер. західні штати, Захід, західна частина США

    Wild W. — «дикий захід»

    5) поет. західний вітер
    2. adj
    1) західний
    2) мор. вестовий
    3) що виходить на захід; звернений (повернений) на захід

    west window — вікно, що виходить на захід

    W. Indian — мешканець (уродженець) Вест-Індії

    3. adv
    1) на захід; у західному напрямку
    2) із заходу (про вітер)

    to go west — заходити (про сонце); померти; загинути; зникнути

    4. v
    1) рухатися (прямувати) на захід; набирати західного напрямку
    2) задувати з заходу (про вітер)
    3) заходити, сідати (про сонце)
    * * *
    I [west] n

    geographic (al) /true/ west — географічний /справжній/ захід

    the sun sets in the west — сонце сідає на заході; мop. вест

    2) захід, західна частина, західні райони ( країни)
    3) cл. ( the West) Захід, західні штати США
    4) політ. Країни Західної Європи та Північної Америки
    II [west]

    the West Country — графства, розташовані на південний захід від Лондона

    III [west] adv
    1) на захід, в західному напрямку

    to go west — заходити ( про сонце); cл. померти; зникнути, пропасти, поїхати в Америку

    IV [west] v
    1) рухатися, направлятися, увідхилятися на захід; приймати західний напрям
    2) мop. задувати із заходу ( про вітер)
    3) пoeт. заходити ( про сонце)

    English-Ukrainian dictionary > west

  • 19 western

    1. n (часто W.)
    1) мешканець заходу
    2) розм. вестерн, ковбойський фільм (роман)
    3) прихильник західної (римсько-католицької) церкви
    4) амер., розм. грінка з яйцем, шинкою, цибулею і зеленим перцем
    2. adj (часто W.)
    1) західний; що належить до заходу

    the W. Hemisphere — західна півкуля

    2) що знаходиться на заході
    3) що виходить (обернений) на захід
    4) що дме із заходу (про вітер)
    5) мор. вестовий
    6) амер. що належить до західних штатів
    7) амер. ковбойський (про фільм, роман тощо)
    8) що хилиться до заходу
    9) задній

    W. Roll — спорт. стрибок перекатом

    W. Union — пол. Західний союз; амер. «Уестерн Юніон» (телеграфна компанія)

    W. Church — західна (римсько-католицька) церква

    * * *
    I n; = westerner
    2) вестерн ( ковбойський фільм); ковбойський роман
    3) приверженець західної, римсько-католицької церкви
    4) cл.; cл. грінка з яйцем, шинкою, луком та зеленим перцем
    II a

    the Western Hemisphere — західна півкуля; той, що знаходиться на заході; повернений на захід

    2) той, що дме із заходу ( про вітер); мop. вестовий
    3) cл. той, що відноситься до західних штатів; ковбойський (про роман, фільм)
    4) peл. Той, що відноситься до західної римсько-католицької церкви

    English-Ukrainian dictionary > western

  • 20 надувать

    надуть
    1) надимати и (редко) надувати, надути, (о мног.) понадимати, (редко) понадувати; (вздувать, пучить) обдимати, обдути, надимати, дути, надути, (от жидкости, влаги, сов.) набубнити, (о мног.) пообдимати, понадимати кого, що. [Аеростат надимають (редко надувають) газом (Київ). Великий Зевс, надми його вітрило власним духом! (Куліш). Живіт йому обдуло (Червоногр.). Багатство дме, а нещастя гне (Номис). Так нахлестався (сироватки), що аж набубнило його (Рудч.)]. -дуть бока кому - полатати боки (спину) кому, відлупцювати (відлатати) кого. -вать, -дуть губы - надимати, надути губи, копилити, закопилювати, закопилити губу и губи, скопилити губу, набундючити губу, (насм.) відквашувати, відквасити губи, (о мног.) понадимати, позакопилювати, повідквашувати губи. [Гнівалася, надимала губки, випинаючи їх наперед (Грінч.). Не копильте, дітки, губок! Їжте, воно смачне! (Сим.). «Не знаю»,- сказала дочка, закопиливши спідню губу (Н.-Лев.)] Федул, что губы -дул? - шкода на Данила: зробив з губи копила; Івасю, чого ти губи розквасив? (Гуманщ.); чи тебе набили, що ти губи закопилив? (Гуманщ.). -вать уши кому - надимати (натуркувати) (повні) вуха кому. -вать шнур, верёвку (у плотн., каменщ.) - натягати и натягувати, напинати (туго, цупко), нацурковувати шнур(а) (шнурку), мотузку (шворку). Мне -дуло спину - мені провіяло (продуло) спину, мені надуло в спину;
    2) (навевать) надувати, надути, навівати и навіювати, навіяти, намітати, намести, наносити, нанести, (редко: о сильном ветре, сов.) нашугати, (во мног. местах) понадувати, понавівати и понавіювати, понамітати, понаносити чого. [Вітром аж у сіни снігу навіяло (намело, нанесло) (Київщ.). Нашугає нам оцей вітер дощу (Кролевеч.)];
    3) (обманывать) піддурювати, піддурити, обдурювати, обдурити, дурити, одурити, підманювати, підманити, обшахровувати, обшахрувати, (зап.) ошукувати, ошукати, (диал.) огулити, (описат.) підголити кого, штукою підійти (зайти) кого, лудою лудити, (о мног.) попід[пооб]дурювати, попідманювати, поошукувати, пообшахровувати кого; срв. Обманывать. [Він один нас усіх попіддурював (Харківщ.). Обдурювати якось ніяково (Н.-Лев.). Я не маю причини підманювати вас (Крим.). Кого вони не обшахрували! (Звин.). Аж пан собі задумує хлопа ошукати (Рудан.). Москаль козака як-раз огулить, а москаля і чорт не одурить (Номис)]. Надутый -
    1) надутий, понадиманий; обдутий, пообдиманий; закопилений, позакопилюваний; натягнутий и натягнений, напнутий (туго, цупко), нацуркований;
    2) надутий, навіяний, наметений, нанесений, понадуваний, понавіюваний, понамітаний, понаношений;
    3) прлг. - см. отдельно.
    * * *
    несов.; сов. - над`уть
    1) надува́ти и надима́ти, наду́ти, -дму́, -дме́ш и -дую, -дуєш и мног. понадува́ти и понадима́ти, несов. ду́ти; ( паруса) напинати, напну́ти и нап'я́сти, -пну, -пне́ш и мног. понапи́нати

    \надуватьть в у́ши кому́ (говори́ть, спле́тничать) — натуркува́ти, нату́ркати и нату́рчати ву́ха (у ву́ха, по́вні ву́ха) кому́

    \надуватьть гу́бы — надува́ти и надима́ти, наду́ти гу́би (губу́), закопи́лювати, закопи́лити (копи́лити, скопи́лити, сов. набундю́чити) губу́ (гу́би)

    \надуватьть щёки — надува́ти и надима́ти, наду́ти що́ки

    2) ( обманывать) обду́рювати, -рюю, -рюєш и дури́ти, -рю, -риш, обдури́ти и мног. пообду́рювати; підду́рювати, піддури́ти и мног. попідду́рювати, ошу́кувати, ошука́ти, сов. убра́ти (уберу́, убере́ш) в шо́ри; (несов.: мошенничать) шахрува́ти, шахраюва́ти, -раюю, -раюєш

    Русско-украинский словарь > надувать

Страницы

См. также в других словарях:

  • ДМЕ/Н — дальномерное оборудование, в первую очередь предназначенное для обслуживания эксплуатационных навигационных потребностей на маршруте или в узловом диспетчерском районе, когда под «Н» подразумеваются узкие спектральные характеристики. Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • ДМЕ — ДМД ДМЕ Домодедово код аэропорта авиа, Москва ДМЕ Источник: http://tonkosti.ru/avia/?p=4 …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Длительность импульса ДМЕ — интервал времени между точками, соответствующими 50 процентам амплитуды на переднем и заднем фронте огибающей импульса. Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Коды авиакомпаний и аэропортов — авиакомпания код а/к аэропорт базирования код а/п Armenia Airlines R3   «Звартноц» (Ереван) ЕВН Авиакомпания Волга Днепр ВД   Ульяновск УЛК Авиакомпания Карат 2У   «Внуково» (Москва) ВКО Авиакомпания Республики Кыргызстан (Кыргыстан Аба Жолдору)… …   Лексикон туриста

  • Авиационные правила. Часть 170. Сертификация оборудования аэродромов и воздушных трасс. (АП-170). Том II. Сертификационные требования к оборудованию аэродромов и воздушных трасс — Терминология Авиационные правила. Часть 170. Сертификация оборудования аэродромов и воздушных трасс. (АП 170). Том II. Сертификационные требования к оборудованию аэродромов и воздушных трасс: Аэродромный маяк аэронавигационный маяк, используемый… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • дуть — дую, др. русск. дъму, дути, укр. дму, дути, блр. дму, дуць, ст. слав. дъмѫ, сербохорв. стар. дме̑м, ду̏ти, на̏дме̑м, на̀дути се, словен. nadmèm, nadoti se, чеш. dmu, douti, польск. dmę, dąc, полаб. dame дует . Семьи слов. dъmǫ, dǫti и dunǫ …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • відмерзати — а/є, недок., відме/рзнути і відме/рзти, зне, док. 1) Під дією тепла розмерзатися, відтавати. 2) Гинути від морозу (про частини тіла, рослини) …   Український тлумачний словник

  • дутися — [ду/тиес а] дму/с а, дме/с :а, дме/ц :а, дмеимо/с а, дмеите/с а, дму/ц :а; мин. ду/ўс а, ду/ла/с а; нак. ду/йс а, ду/йтеис а …   Орфоепічний словник української мови

  • длительность импульса — 3.67 длительность импульса: Приращение времени, измеренное между точками, соответствующими половине пиковой мощности в начале и в конце импульса. Источник …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • ДМД — ДМЕ Домодедово код аэропорта авиа, Москва ДМЕ Источник: http://tonkosti.ru/avia/?p=4 ДМД диметилдиоксиран Источник: http://vak.ed.gov.ru/announcements/himich/FlehterOB.pdf ДМД …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • дму — дуть, только др. русск. дъму, дути (еще в XVI в.), позднее дую, укр. дму, дути, ст. слав. дъмѫ, дѫти, сербохорв. дме̑м, ду̏ти, словен. nadmèm, nadoti se надуваться , чеш. dmu, douti, dmouti, польск. dmę, dąc. Родственно лит. dumiù, dūmiau,… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»