-
1 башня
вежа, башта, (сторожевая) - дозірна башта, вартівня; (подвижная деревянная, употреблявшаяся для военных надобностей) - гуляй-городина.* * *1) ве́жа, ба́шта; диал. стражни́ця2) воен. ба́шта -
2 дрябнуть
дряблеть щуплявіти, миршавіти, прив'ядати, прив'ялюватися, трухніти, трухлявіти, трухнути. [Сюди сонце мало доходить, уся городина пощуплявіла. Старішає вона, і на виду вже прив'ялилася. Млію я, трухне моє серце (Г. Барв.)].* * *в'я́нути, прив'яда́ти; ( о плодах) тру́хнути, трухля́віти, диал. плю́скнути -
3 зелень
1) (травы) зелень (-ни), зелення, зеленина, зілля, зело, май (р. маю); (вообще) зелена поросль (-слі); (на дереве) брость (-сти), (соб.) бростя (-стя); (на кочке среди воды) купина, куп'я (-п'я), (для украшения на Тройцу) клечання, май; (лука, чеснока) пір'я (-р'я), пір'ячко; (стрелки огурцов и пр.) гудина, гудиння;2) (овощи) городина, зеленина, (для борща) закришка, бутвиння. Класть -лень в борщ - закришувати, закришити борщ чим;3) (всё незрелое) зеленець (-нцю);4) (на меди) їдь; (плесень) цвіль (-лі);5) (зелёный цвет) зелена барва, пазелень. Убирать, убрать -ленью - маїти, обмаїти, умаїти, квітчати, уквітчати. Покрыться -нью - зазеленіти, (вполне) узеленіти; (заплеснеть) зацвісти, поцвісти, цвіллю взятися. [Ще синій ліс не взеленів (Тичина). Чоботи цвіллю взялися (поцвіли)].* * *зе́лень, -ні; ( растительность) зеле́нощі, -щів, поэз. зело́, кле́чання; ( травянистое растение) зі́лля, уменьш.-ласк. зі́ллячко; (кул.) за́кришка -
4 злак
зело, зілля, (один) зелина, (слав.) злак; (овощи) городина. [І град стане зілля ваші в нивах побивати (Руданськ.) Радуйся, земле, не повитая квітчастим злаком (Шевч.)]. -ки, бот. - зела (р. зіл). Хлебные -ки - хліб (-бу), хліба (-бів), пашня, пашниця.* * *1) бот. злак; -ки мн. зла́ки, -ків2) ( травянистые растения как пища) зі́лля, уменьш.-ласк. зі́ллячко; поэз. зело́ -
5 наедаться
наесться1) (стр. з.) над'їдатися, бути над'їданим, над'їд(ж)еним, понад'їданим и т. п.; срв. Наедать;2) наїдатися, наїстися, (о мног.) понаїдатися. [Кислиці злодій крав: наївся, вдовольнився (Боров.). Усі понаїдались і повивертались (Рудч.)]. -сться досыта - наїстися досита (досхочу, до-не(с)хочу), заїстися, заживитися; срв. Насыщаться 2. [«Захаркові вечері не давайте: його вже панич нагодували». - «Та я-ж тим шматочком не заївся», сперечався Захар (Крим.). Зажививсь, як собака мухою (Номис)]. -ться до отвалу - наїдатися, наїстися до-не(с)хочу (до-незмогу, до-невпоїду, до-відброду), заїстися чим, напаковуватися, напакуватися, (о мног.) понапаковуватися чого и чим. [Спасибі за цукерики! сьогодні я заїмся ними (Звин.). Добре, що хоч городина вродила, - напакуєшся бараболі, заб'єш голод (Брацлавщ.)]. Этим нельзя -сться - цим не наїсися; з цього наїдку, як з хрі[о ]ну.* * *несов.; сов. - на`естьсянаїда́тися, наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися; сов. попої́сти, заживи́тися, -живлю́ся, -жи́вишся -
6 неплодие
1) непліддя (-ддя), неплідність (-ности), (недород) недорід (-роду); срв. Неплодность. На овощи -дие - на городину недорід, городина не вродила, городини не вродило.* * *неплі́дність, -ності, неплі́ддя -
7 новина
1) см. Новизна 2;2) (новый хлеб в году, -вые овощи, -вый холст и т. п.) новина, новий хліб, нова городина, нове полотно и т. п., (первина) перш[в]ина, перваки (-ків), (ед. первак (-ка)); срв. Новинка. [«Позичений?» - каже Павло, краючи хліб. - «Оддамо, серце, оддамо новиною» (М. Вовч.). «Новина! а йдіть-но сюди!» - «Яка там новина?» - «Кавун, диня» (Свидн.). Груші перваки (Сл. Ум.)];3) см. Новь 1;4) (диал.: крестьянский холст) - (суровый: гребінне, небелёный: небілене) полотно.* * *I н`овиналит.но́винаII1) диал. см. новь 1)2) ( хлеб нового урожая) диал. новина3) ( суровая небелёная холстина) диал. гребі́нне (небі́лене) полотно́4) ( новость) новина́, новизна́ -
8 обилие
1) достаток (-тку), достача, розкоші (-шів), рясота, ряснота (плодов, цветов, листьев), щерть (-рти), надмір (Фр.);2) (хлеб, огородина) пашня, городина.* * * -
9 овощ
чаще мн. овощи городина, (редко) грядовина. Овощи, заготовленные в прок для варки - вари[е]во. [Уже вправилася з варивом - усе поклала]. Всякому овощу своё время - свій час на всяку справу.* * *см. овощи -
10 огородный
городній и городний. -ные овощи, -ная зелень - городина, городовина, грядовина.* * *горо́дній -
11 плетень
пліт (-оту), ум. плотик, (реже) опліт (-оту), запліт (-оту), тин, ум. тинок, тиночок, (соб.) тиння, городина, загорода, огорожа, ліса, (небольшой поперечный) перетика, перетинок, (в реке для ловли рыбы) їз, їзок (р. їзка), чарда, гребля, ґард, [Підняв цигана на руки, та й через пліт кинув (Руд.). Огородив кругом оплотом. Вишня по-під тинню росте. Коли-б мені не тини та не перетинки, ходив-би я до дівчини та що-вечоринки]. Верхняя часть -тня - попліть (-ети). Полоса -тня в длину - вій (р. вою). [Пліт маю городити на сім воїв]. Род крыши на -тне - остріг, острішок. Ставить -тень - городити, тинити, обтинити, затинити.* * *пліт род. п. пло́ту и плота́, [пле́тений] тин, -у, лі́са -
12 плод
1) (результат, произведение, последствие) плід (р. плоду), виплід (-оду), витвір (- вору), вицвіт, овоч[щ]. [Сторичний плід давали всі труди (Франко). Це вже виплід, витвір твоєї фантазії. У душі тій родить віру, - вицвіт віри тої - Бог (Франко)];2) плід (-оду), овощ, (косточковый) бубка, бубочка. [Чий корінь, того й плід. Цього року великий урожай на овощ]. Садовые -ды - садовина. Огородные -ды - городина. -од, оставленный на семена - насінник. Первый -од - первоплід (-оду), новинка. Осыпавшиеся -оды - падалиця, падалишні (груші, яблука), (стрясенные) струс, струсанина. Принести -оды - (ви)дати плоди. Густо покрыться -дами - зарясніти плодами. Делать обильным -дами - рясити плодами. Обильный -дами - рясний. [Рясна яблуня]. -од, незреющий до морозов - зазимкуватий. Запрещённый -од сладок - кортить, як не можна.* * *1) плід, род. п. плода́ и пло́ду; ( о фрукте) о́воч, -уплоды́ — мн. плоди́; о́вочі, собир. садовина́
2) перен. плід, род. п. плода́; (последствие, результат) на́слідок, -дку; ( достижение) здобу́ток, -тку; ( порождение) ви́плід, -плоду3) биол. плід, род. п. плода́ -
13 подспорье
(помощь) підмога, підпомога, запомога, підсоба, підпоможення. См. Помощь. Овощи хлебу -рье - городина хліб підпирає.* * *
См. также в других словарях:
ГОРОДИНА — Городить городину. Кар., Пск., Яросл. Шутл. Говорить вздор, чепуху, рассказывать небылицы. СРГК 1, 373; СПП 2001, 31; ЯОС 3, 100 … Большой словарь русских поговорок
Городина — Отгороженный кольями отсек в хлеву. (Термины российского архитектурного наследия. Плужников В.И., 1995) … Архитектурный словарь
городина — I гор одина и, ж. Городні плоди та зелень, що є продуктами харчування (капуста, огірки, морква та ін.); овочі. II город ина и, ж., зах. Тин, паркан, огорожа … Український тлумачний словник
городина — органоид … Краткий словарь анаграмм
городина — іменник жіночого роду овочі збірн … Орфографічний словник української мови
гуляй-городина — и, ж. Те саме, що гуляй город … Український тлумачний словник
оградина — городина … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ярина — Ярина: в розумінні: городина [II] городина [IV VI,XI] городина, овочі [51] … Толковый украинский словарь
ГОРОДИТЬ — церк. градить что, гораживать, забирать забором, обносить тыном, рубить или класть стену; огораживать, ограждать, более говорят о деревянном заборе торчмя. | Вообще строить, громоздить. Городить вздор, чепуху, пустословить, нести вздор. Городи,… … Толковый словарь Даля
Паронимия — (от др. греч. παρα приставка со значением смежности, ὄνομα «имя») сходство слов паронимов по форме при различии по смыслу. Также обычно ошибочное употребление одного из них вместо другого. Например адресат адресант … Википедия
Хлысты — У этого термина существуют и другие значения, см. Хлысты (значения). Хлысты, или христововеры одно из старейших русских внецерковных религиозных течений (сект), экстатическая разновидность духовных христиан, возникшая в сер. XVII века среди … Википедия