Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

БУЙНА

  • 1 крупно

    * * *
    нареч.
    (резко) рэзка, востра

    Русско-белорусский словарь > крупно

  • 2 жирный

    1) гладкий, ситий, опасистий. Очень жирный - гладючий, гдаденний, ситенний. [Вона трясла гладкими боками (Коцюб.). Ото, яка гладюча жінка! Обличчя сите. Купив собі двох кабанців, годував, доглядав їх - такі ситі були (Коцюб.)]. Жирный человек - гладиш, гладун, (о женщине) гладуха, гладуля. [Ач гладуха - трясе салом (Коцюб.)];
    2) ситий, масний; (о глине, земле) масткий, сит[н]ий; (о земле) буйна. [Борщ дуже ситий. Треба, щоб каша на пироги масна була. Десь узялася на керсетці масна пляма (= жирное пятно). Глина там така гарна, мастка, як помастиш, то ніколи не поколеться. Це з ситої землі хліб. Буйна земля (Хотин. п.)]. Жирная капля на жидкости - скалка, скалочка, скалина, скалиночка. [На борщі хоч-би тобі скалочка - мабуть він сала й не бачив]. Жирный блеск, мин. - масний блиск.
    * * *
    1) жи́рний; (содержащий много жира; сочный) си́тий; (пропитанный жиром, замасленный) масни́й, мастки́й

    \жирныйая трава́ — жи́рна (сита) трава́

    \жирныйый кусо́к — жи́рний (перен. ла́сий) шмато́к (кусо́к)

    \жирныйый шрифт — тип. жи́рний шрифт

    \жирныйая земля́ — жи́рна (си́та, масна́) земля

    2) (толстый, упитанный) жи́рний, си́тий, гладки́й, опа́систий;
    3) (перен.: густой) жи́рний, масни́й, мастки́й

    Русско-украинский словарь > жирный

  • 3 буйный

    (42; буен, '­на) ungestüm, stürmisch; zügellos; üppig; P verwegen; Toll-; Tob-
    * * *
    бу́йный (бу́ен, ´-на́) ungestüm, stürmisch; zügellos; üppig; pop verwegen; Toll-; Tob-
    * * *
    бу́йн|ый
    <-ая, -ое; бу́ен, буйна́, бу́йно>
    прил ungestüm, wild
    бу́йное помеша́тельство Tobsucht f
    * * *
    adj
    1) gener. Amokläufer, lärmend, martialisch, rasend, turbulent, unbändig, wild, üppig (о побегах, росте), rabiat, geil, wildwuchernd (о растительности)
    3) pompous. ungestüm

    Универсальный русско-немецкий словарь > буйный

  • 4 богатый

    1) багатий на що, грошовитий, (состоятельный) - заможний, можний. [Він багатий на воли: шість пар має];
    2) (великолепный, пышный, напр., одежда) багатий, пишний, розкішний. Чрезвычайно -тый - багатющий, багатенний. Богатая фантазия - буйна уява.
    * * *
    1) бага́тий; ( состоятельный) замо́жний, мо́жний, має́тний
    2) в знач. сущ. бага́тий, -ого, замо́жний
    3) (пышный, роскошный) бага́тий, пи́шний, розкі́шний; диал. ша́тний; ( великолепный) чудо́вий, прекра́сний

    Русско-украинский словарь > богатый

  • 5 буйный

    буйний. [а) Буйні голови. Буйні козаки. б) Буйний вітер. в) Буйна трава. Буйне жито]. Буйное помешательство - бешкетне (бунтовливе, бурхливе) божевілля.
    * * *
    1) бу́йний, розбу́рханий, буйне́нький, буйне́сенький
    2) ( быстро растущий - о растительности) бу́йний, кипу́чий; ( пышный) пи́шний, розкі́шний; ( о злаках) дорі́дний
    3) мед. неспокі́йний, бу́йний, невгамо́вний, нестри́мний

    Русско-украинский словарь > буйный

  • 6 бурный

    1) бурхливий, буйний. [Бурхливе море. Бурхливі хвилі. Бурхлива розмова. Буйне море. Буйна молодість. Буйний вітер];
    2) хуртовинний, нагальний, навальний, рвачкий. [Хуртовинна година. Наг[в]альний вітер. Рвачкий вітер].
    * * *
    1) ( с бурями) бу́ряний, буре́мний, бу́рний, бурхли́вий
    2) ( бушующий) бурхли́вий, буре́мний, бу́рний, бу́ряний; ( бурлящий) розбу́рханий; диал. нага́льний
    3) (перен.: проявляющийся с необычайной силой) бурхли́вий, бу́рний; ( пылкий) палки́й; ( неистовый) шале́ний, несамови́тий
    4) (стремительный) бурхли́вий, бу́рний

    Русско-украинский словарь > бурный

  • 7 воображение

    уява, уявлення, уявіння. Богатое -ние - багата, буйна уява. Горячее, пламенное, пылкое -ние - палка уява.
    * * *
    уя́ва; ( процесс) уя́влення

    Русско-украинский словарь > воображение

  • 8 крупный

    великий, чималий, буйний. -ное хозяйство - велике господарство. -ное предприятие - велике підприємство. -ная промышленность - велика промисловість. Он -ная сила - він видатна (велика, неабияка) сила. -ная буржуазия - велика буржуазія. -ные деньги - великі (недрібні) гроші. -ный вол - чабанний (чабанистий) віл. -ный (о зерне, фруктах, ягодах) - буйний, дорідний, дорідливий; (о каплях жидкости) буйний, крапли[я ]стий, крапчи[а]стий, (о слезах ещё) дорідливий (Свидн.). [Буйна (дорідна) пшениця (Київщ.). Дорідні яблука, груші. Буйні (дорідні) вишні]. -ные арбузы, дыни - великі (дорідні) кавуни, дині. -ный жемчуг - буйні перли, (собир.) буйне перло. -ная печать - буйний друк. -ное явление - велике явище. -ное недоразумение - велике (чимале) непорозуміння. -ный разговор - гостра (гнівна) розмова, (фамил.) балачка сердита нівроку.
    * * *
    вели́кий; ( значительный) значни́й; ( важный) важли́вий; ( выдающийся) видатни́й

    Русско-украинский словарь > крупный

  • 9 наклонный

    1) похилий, похильний, похилистий, нахилий, схилистий, (реже) спохилий, схильнистий, (косой) укісний, скісний. [Нігде мені постояти під похильним тином (Мил.). Шапка чорна похилиста (ЗОЮР I). Верба стояла крива, схилиста на став (Грінч. II). Дощ де- далі частіш стукав по укісному дашку (Корол.). Сонце скісними проміннями зазирає йому в вічі (Загірня)]. -ная плоскость - похила площа (площина), похилість (-лости), (косогор) косогір (-гору). [Буйна фантазія тручає його по похилості в якусь чорну безодню (Коцюб.)]. Катиться по -ной плоскости - котитися по похилій площі (площині), котитися по похилості (похилом), (перен.) як з гори котитися. -ное положение - похилий стан, нахиленість, похиленість, похилість (-ости), нахилення (-ння). Работать, сидеть в -ном положении - нахилившися (насхил(ь)) працювати, сидіти, працювати, сидіти на[по]хиленим. [Він сидів, на[по]хилений над книжками (Київ)]. Башня в -ном положении - вежа (башта) в по[на]хиленій (похилій), постаті, по[на]хилена (похила) вежа (башта). [Дзвіниця довго, як Пізанська вежа, перебувала в похилій постаті, аж поки не розібрано її на цеглу (М. Зеров)]. -ная шахта - похідна шахта;
    2) (о почве) похилий, похилистий до чого, спадистий, скосистий, згористий, убочистий. [Гора похила до річки (Вовчанщ.). Претенсійність зводить цього поета на похилу стежку рискованих експериментів (Рада). Скосиста гора (Верхр.). Двір був згористий, і до ґанку треба було під'їжджати трошки під гору (Н.-Лев.)];
    3) (склонный к чему) що має нахил, нахильний, схильний, прихильний, охочий до чого; з уподобанням до чого. [Він має нахил до балачок (Звин.). Нахильний до меланхолії, він на людях силувавсь удавати веселого (Крим.). Він схильний до добра (Сл. Ум.)].
    * * *
    1) похи́лий, похи́листий; ( косой) скісни́й, диал. ско́систий

    \наклонныйая пло́скость — спец. похи́ла площина́

    ка́титься по \наклонный ой пло́скости — коти́тися до похи́лій площині́ (по похи́лості, похи́лом); (перен.) як з гори́ коти́тися

    Русско-украинский словарь > наклонный

  • 10 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 11 пышный

    1) (великолепный, торжественный) пишний, бучний, бундю[я]чний; розкішний. [Пишними рядами виступають отамани, сотники з панами і гетьмани, - всі в золоті (Шевч.). Що з того, що замкнули мене у сей холодний льох, коли ввесь пишний світ, всі барви, увесь рух життя отут у мені, в голові, в серці (Коцюб.). Мов панський дім - будинок пишний твій (Грінч.)]. -ное празднество, -ная свадьба - пишне, бучне, бундю[я]чне свято, весілля. [Наш возний… на свій кошт таке бундячне весілля уджиґне, що ну! (Котл.)]. -ный обед - пишний, розкішний обід. -ная одежда, -ное убранство - пишні, розкішні шати, пишне, розкішне убрання. [Являється мій світ у пишних шатах (Куліш)];
    2) (роскошный, обильный) пишний, буйний, розкішний. -ные волосы - пишне, розкішне, буйне волосся; (только у женшин) пишні, розкішні, буйні коси. [Хвилі шовкові пишного волосся спадали на плечі (Грінч.). Розкішне чорне волосся хвилею впало на плечі (Коцюб.). Поет поправив своє буйне волосся (Л. Укр.)]. -ная борода - пишна борода. [Увійшов піп, погладжуючи свою пишну бороду (М. Вовч.)]. -ный цвет, -ная зелень - пишний, буйний цвіт, пишна, буйна зелень. -ные колосья - пишне, розкішне, буйне колосся, пишні, розкішні, буйні колоски (и пишний колос). [Як їдем сіяти, то раз-у-раз добре пообідаєм, - то тоді будуть розкішні колоски на всякому хлібові (Звин.)];
    3) (раздутый, полный) пишний, пухнатий. -ное праздничное платье - пишне святне убрання;
    4) (спесивый, чванный) пишний, пихатий, бундючний, пиндючний. [І в багатих санках пан пихатий (Грінч.)].
    * * *
    пи́шний; ( роскошный) розкі́шний; (богатый, шумный) бучни́й, диал. бучли́вий; (о растительности) буйний; (мягкий: о хлебных изделиях) пухки́й; ( напыщенный) бундю́чний

    Русско-украинский словарь > пышный

  • 12 буйно

    нареч.

    Русско-белорусский словарь > буйно

  • 13 буйная голова

    прост., фольк.
    madcap; dare-devil

    Везёт моя лодочка / Вещи драгоценные, / Правит ею в тёмну ночь / Буйна головушка. (М. Лермонтов, Герой нашего времени) — Precious goods are stowed on board! - / Fierce the sea is foaming! - / Keep her safe - a madcap steers / Through the gloaming!

    Русско-английский фразеологический словарь > буйная голова

  • 14 буйный

    επ., βρ: буен, буйна, буйно.
    1. ορμητικός, δυνατός, σφοδρός, φουριόζικος•

    порыв δυνατή ορμή•

    γρήγορος, γοργός•

    буйный рост трав γρήγορη ανάπτυξη των χόρτων.

    2. μτφ. παράφορος•

    буйный характер παράφορος χαρακτήρας•

    -ая головушка παράτολμος άνθρωπος (ριψοκίνδυνος).

    Большой русско-греческий словарь > буйный

  • 15 буйный

    [bújnyj] agg. (буен, буйна, буйно, буйны)
    1.

    "буйные молодые люди перебили окна, ранили несколько монахов" (А. Пушкин) — "Degli scalmanati fracassarono i vetri e ferirono alcuni monaci" (A. Puškin)

    2) (folcl.) prode, bravo, coraggioso

    "Удалой боец, буйный молодец" (М. Лермонтов) — "Un prode, un coraggioso" (M. Lermontov)

    3) (folcl.) rigoglioso
    2.
    ◆

    Новый русско-итальянский словарь > буйный

  • 16 буйный

    (буен, буйна, буйно)
    1. ҷанҷолӣ, арбадакор, ҷангара; буйный ирав ҷанҷолдӯстӣ, ҷангарагӣ
    2. бебок, тундхӯ, часур; буйная молодёжь ҷавонони бебок
    3. айёш(она), худсар(она), чапан; буйное веселье базми осмонкаф
    4. шиддатнок, шадид, тунд, сахт; буйный ветер шамоли сахт
    5. анбӯҳ, ғулӣ; буйн ая растительность растаниҳои анбӯҳ; буйн ые кӯдри мӯйҳои ҷингилаи ғулӣ <> буйн ая головушка одами бебок (лоубол)

    Русско-таджикский словарь > буйный

См. также в других словарях:

  • БУЙНА — (сев.) брезент, которым закрывают припасы в лодке во время весновального промысла. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 БУЙНА (арх.) свая, бревно, коряга посреди русла… …   Морской словарь

  • Буйна́кск —         В Дагестане, республиканского подчинения, районный центр, в 41 км к юго западу от Махачкалы. Расположен в предгорьях Большого Кавказа, на р. Шура Озень. Конечная железнодорожная станция ветки от линии Армавир Баку. Узел автомобильных… …   Города России

  • буйна кръв — словосъч. живост, жизнерадост, жизненост …   Български синонимен речник

  • Русы волосы сто рублей, буйна голова - тысяча, а всему молодцу и цены нет. — Русы волосы сто рублей, буйна голова тысяча, а всему молодцу и цены нет. См. ЧЕЛОВЕК …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Буйнакск — (до 1922 Темир Хан Шура), город (с 1866) в России, Дагестан. Железнодорожная станция. 58,7 тыс. жителей (1998). Консервный, кожевенно обувной комбинаты; трикотажная фабрика и др. Аварский драматический театр. Историко революционный музей.… …   Энциклопедический словарь

  • Буйнакский Уллубий Даниялович — (1890 1919), один из организаторов борьбы за установление советской власти в Дагестане. Расстрелян контрреволюционерами. * * * БУЙНАКСКИЙ Уллубий Даниялович БУЙНАКСКИЙ Уллубий Даниялович (1890 1919), один из организаторов борьбы за советскую… …   Энциклопедический словарь

  • Буйнакск — Буйнакск, город в Дагестане, центр Буйнакского района, в 41 км к юго западу от Махачкалы. Расположен в предгорьях Большого Кавказа, на р. Шура Озень. Железнодорожная станция. Узел автомобильных дорог. Население 58,5 тыс. человек (1992).По… …   Словарь "География России"

  • Сакалава — Сакалава  народ Мадагаскара, приблизительно насчитывающий 700 000 человек. Представители данного народа населяют западное побережье острова от района Толиара на юге до Самбриано на севере. Сакалаварцы в древности представляли группу… …   Википедия

  • Буйнакск — Город Буйнакск Герб …   Википедия

  • БУЙНЫЙ — БУЙНЫЙ, ая, ое; буен, буйна и буйна, буйно. 1. Стремительный, неистовый, бурный. Б. ветер. 2. Своенравный, непокорный, шумный. Б. нрав, характер. Буйно (нареч.) вести себя. 3. О растительности: быстрый в росте, обильный. Буйные побеги. Буйная… …   Толковый словарь Ожегова

  • буйный — буйный, кратк. ф. буен, буйна (допустимо буйна), буйно, буйны; сравн. ст. буйнее …   Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»