-
1 hear a case
слухати (заслуховувати, розглядати) справу -
2 hear
слухати, розглядати (питання, справу тощо); заслуховувати (свідків, обвинуваченого тощо)- hear a shothear evidence for the prosecution — заслуховувати свідчення ( з боку) обвинувачення
- hear a witness
- hear an appeal
- hear at first instance
- hear evidence
- hear evidence for the defence
- hear evidence for the defense
- hear ex parte
- hear in banc
- hear testimony -
3 hear
v (past і p.p. heard)1) чути, почути2) чути, мати слух3) слухати, вислуховувати4) слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій тощо)6) юр. розглядати (слухати) справу7) довідатися, дізнатися, почутиyou will hear about (of) this later — а) вам за це ще дістанеться; б) ви будете віддячені за це
* * *v( heard)1) чути, почути; чути, мати слух2) слухати; слухати регулярно, бути регулярним слухачем (радіопередач, лекцій); cл. питати, опитувати3) заслухати офіційно або привселюдно; вислухати ( свідка); юp. слухати, розбирати справу ( на судовому засіданні)4) довідатися; ( from) отримати звістку, повідомлення5) погодитися на, почути ( прохання) -
4 reason
1. n1) причина, підставаby reason of..., for the reason that... — з тієї причини, що..., через те, що...
with good reason — з повним правом, цілком виправдано
2) аргумент, мотив, міркування3) пояснення, обґрунтування, мотивована заяваto give (a) reason — пояснити (обґрунтувати) (свою поведінку тощо)
4) лог. мала посилка (силогізму)5) можливість (події тощо)6) розум, інтелект7) здоровий розум (на противагу божевіллю)8) розсудливість, розважливість, здоровий глуздto bring smb. to reason — наводити на розум, напоумляти когось
to hear (to listen to) reason — прислухатися до голосу розуму
there is reason in what you say — у тому, що ви говорите, є здоровий глузд
it stands to reason — так; само собою (зрозуміло); ясно, певно
9) розумний вчинок; розсудлива поведінка10) справедливість, належне2. v1) міркувати, обмірковувати; робити висновкиto reason about (of, on, upon) a subject — обмірковувати щось, міркувати про щось
to reason that... — дійти висновку, що...
2) мислитиthe ability to reason makes man different from animals — здатність мислити відрізняє людину від тварини
3) обговорювати, дискутувати, дебатувати4) переконувати (когось — with, у чомусь — into); умовлятиto reason smb. into smth. (into doing smth.) — умовити когось зробити щось
5) переконувати когось (у помилковості його вчинків, у хибності його думок тощо), відмовляти (від чогось — out of)to reason smb. out of smth. — відмовити когось від чогось
6) обґрунтовувати, аргументувати; доводитиreason down — заглушити (любов тощо), прислухавшись до голосу розуму
reason out — обміркувати; дійти висновку логічним шляхом
* * *I n1) причина; підстава2) ( суб'єктивне) причина, мотив, міркування; виправдання3) пояснення, обґрунтування; вмотивована заява4) мала посилка ( силогізму)5) розум, інтелектbereft of reason — божевільний; часто здоровий ґлузд, розсудливість
II ain reason — у розумних межах; у відповідності зі здоровим ґлуздом; розумно
1) мислити, міркувати ( логічно); робити висновки; мислити2) обговорювати; дебатувати, дискутувати; розмірковувати ( уголос)3) ( with) умовляти, урезонювати ( кого-небудь); ( into) умовити, переконати ( у чому-небудь); ( out of) переконувати ( у чому-небудь)4) рр.
— обґрунтовувати, аргументувати; доводити5) icт., дiaл. ( with) сперечатися або розмовляти ( з ким-небудь) -
5 witness
1. n1) очевидець (тж eye—)2) свідок (особл. в суді)subscribing witness — юр. свідок при складанні документа (заповіту)
3) свідчення, показанняto give witness — свідчити, давати показання
to bear witness of (to) — засвідчувати, свідчити; бути свідком, доводити (щось)
4) доказ5) приклад6) заст. хрещений батько; хрещена мати2. v2) свідчити; бути доказом3) засвідчувати, завіряти (підпис тощо)to witness against (for) smb. — давати свідчення (показання) проти (на захист) когось
* * *I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
-
6 witness
I [witnis] n1) свідок, очевидецьthe witnesses of the accident — очевидці аварії; свідок ( в суді)
witness for the crown /for the prosecution, against the accused/ — свідок звинувачення
to hear /to examine/ a witness — допитувати свідка
to challenge a witness — відводити свідка; юp. особа, що присутня при оформленні угоди, заповіту, підписання брачного контракту
attesting /subscribing/ witness, witness to a signature — особа, що завірює чий-н. підпис; свідок підпису (на заповіті, зобов'язання)
2) свідченняto give witness — давати свідчення; свідчити
to bear witness (of, to) — свідчити; давати свідчення
to bear smb witness — підтвердити чиї-н. слова; засвідчити чий-н. вчинок
in witness of /whereof/... — юp. в засвідчення чого...
3) ознака, підтвердження, свідчення, доказ4) прикладII [witnis] v1) бути свідком, очевидцем (чого-н.); бачити (що-н.); to witness an accident бути свідком аварії2) свідчити; бути підтвердженнямher pale face witnessed the agitation she felt — її блідість свідчила про сильне хвилювання, яке вона переживала
3) бути місцем або часом здійснення чого-н.; the area has witnessed many a battle ця місцевість бачила багато боїв4) юp. бути свідком при оформленні документа, завіряти ( підпис) в якості свідкаto witness a will — засвідчити заповіт; завірити підпис на заповіті
"witnessed" — "завірено"
5) давати свідчення, виступати свідком ( в суді)to witness against [for]smb — давати свідчення проти [на захист]кого-н.;
См. также в других словарях:
hear a case — index try (conduct a trial) Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
hear the case — index adjudicate Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
case — I n. legal action argument 1) to hear, try a case (the court will not hear this case) 2) to argue, plead a case (the lawyer argued the case skillfully) 3) to make (out), present, state; take a case (she made out a good case for her client; the… … Combinatory dictionary
hear — verb past tense and past participle heard /h:d/ 1 HEAR SOUNDS/WORDS ETC (intransitive, transitive not in progressive) to know that a sound is being made, using your ears: Did you hear that noise? | I called his name, but he pretended not to hear … Longman dictionary of contemporary English
hear — hearable, adj. hearer, n. /hear/, v., heard /herrd/, hearing. v.t. 1. to perceive by the ear: Didn t you hear the doorbell? 2. to learn by the ear or by being told; be informed of: to hear news. 3. to listen to; give or pay attention to: They… … Universalium
hear — [[t]hɪər[/t]] v. heard(hûrd), hear•ing. 1) phl to perceive by the ear: to hear noises[/ex] 2) to learn by the ear or by being told; be informed of: to hear news[/ex] 3) to listen to; give or pay attention to 4) to be among the audience at or of… … From formal English to slang
hear — W1S1 [hıə US hır] v past tense and past participle heard [hə:d US hə:rd] ▬▬▬▬▬▬▬ 1¦(hear sounds/words etc)¦ 2¦(listen to somebody/something)¦ 3¦(be told something)¦ 4¦(in court)¦ 5 have heard of somebody/something 6 not hear the last of somebody… … Dictionary of contemporary English
hear — [ hır ] (past tense and past participle heard [ hɜrd ] ) verb *** ▸ 1 notice sound ▸ 2 receive information ▸ 3 listen to ▸ 4 understand (feeling) ▸ 5 about things said ▸ 6 in court of law ▸ + PHRASES 1. ) intransitive or transitive never… … Usage of the words and phrases in modern English
Hear — (h[=e]r), v. t. [imp. & p. p. {Heard} (h[ e]rd); p. pr. & vb. n. {Hearing}.] [OE. heren, AS,. hi[ e]ran, h[=y]ran, h[=e]ran; akin to OS. h[=o]rian, OFries. hera, hora, D. hooren, OHG. h[=o]ren, G. h[ o]ren, Icel. heyra, Sw. h[ o]ra, Dan. hore,… … The Collaborative International Dictionary of English
Hear him — Hear Hear (h[=e]r), v. t. [imp. & p. p. {Heard} (h[ e]rd); p. pr. & vb. n. {Hearing}.] [OE. heren, AS,. hi[ e]ran, h[=y]ran, h[=e]ran; akin to OS. h[=o]rian, OFries. hera, hora, D. hooren, OHG. h[=o]ren, G. h[ o]ren, Icel. heyra, Sw. h[ o]ra, Dan … The Collaborative International Dictionary of English
case system — n. A method of teaching law by having law students read and analyze cases. The Essential Law Dictionary. Sphinx Publishing, An imprint of Sourcebooks, Inc. Amy Hackney Blackwell. 2008. case system The method of studyi … Law dictionary