Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

to+-+в+чем-л

  • 121 наделять

    наделить кого чем наділяти, наділити кому чого, що и кого чим, обділяти, обділити кого чим, уділяти, уділити кому чого, що, приділяти, приділити кому що, надавати, надати кому чого, обдаровувати, обдарувати кого чим, (щедро) щедро обдаровувати, обдарувати, (возвыш.) ущедряти, ущедрити кого чим, (о мног.) понаділяти, пообділяти, поприділяти, понадавати, пообдаровувати. [А мені яблучок не наділите? (Звин.). Автор наділив їм так багато дивної якоїсь сліпоти (Рада). Природа наділила мені гарне обличчя (Крим.). Пиріжком у неділю наділить (М. Вовч.). Одна нас мати породила, та не однаково розумом обділила (Тобіл.). Хай бог йому уділить довгий вік (Грінч.). Щедра природа надала йому не самий тільки дар поезії й музики (Куліш). Обдарував усіх гостинцями (Васильч.). Добром та благом ущедряв твоїх спасенних (Куліш)]. -ть дочь приданным - вінувати, вивінувати, виправляти, виправити, випосажити дочку. Наделённый - наділений, обділений, уділений, наданий, обдарований, ущедрений, понаділяний и т. п. [Територія, щедро від природи обдарована (Крим.)]. -ться - наділятися, бути наділяним, наділеним, понаділяним и т. п.
    * * *
    несов.; сов. - надел`ить
    (чем) наділя́ти, наділи́ти, -ділю́, -ді́лиш и мног. понаділя́ти (чим); ( оделять) обділя́ти, обділи́ти (чим); ( одарять) обдаро́вувати, -ро́вую, -ро́вуєш, обдарува́ти, -рюю, -руєш и обдари́ти, -дарю, -дариш и мног. пообдаро́вувати, сов. одарува́ти, одари́ти (чим)

    Русско-украинский словарь > наделять

  • 122 накуривать

    накурить
    1) чем - накурювати, накурити, накаджувати, накадити, (чем.-л. благовонным ещё) напахувати, напахати, (о мног.) понакурювати, понакаджувати, понапахувати чим; (табаком) накурювати, накурити, (попыхивая) напа[и]хкувати, напа[и ]хкати, напакати, (о мн.) понакурювати, понапа[и]хкувати (тютюном). [Оці ще мені курії! Понакурюють так, що й світу не видно! (Харківщ.)];
    2) (водки, смолы и т. п.) гнати, виганяти, вигнати, накурювати, накурити, викурювати, викурити, (о мног.) понакурювати, повикурювати (горілки, дьогтю). [Вигнав десять відер горілки (Сл. Ум.)];
    3) (столбы) обпалювати, обпалити, (о мног.) пообпалювати комлі (в стовпів);
    4) (о снеге, сов.) накурити, намести, нахурделити;
    5) (набахвалить, сов.) напустити туману кому и на кого, нахвалитися, нахизуватися;
    6) см. Накутить. Накуренный -
    1) накурений, накаджений, напаханий, понакурюваний, понакаджуваний, понапахуваний; накурений, понакурюваний, напа[и ]хканий, напаканий;
    2) вигнаний, накурений, викурений, пона[пови]курюваний. -ться -
    1) накурюватися, накуритися, понакурюватися; бути накурюваним, накуреним, понакурюваним и т. п.;
    2) (вдоволь) - а) (табаку) напалюватися, напалитися, накурюватися и (редко) накурятися, накуритися тютюну, (насосаться) насмоктатися, натягнутися тютюну, (попыхивая) напа[и]хкатися, напакатися (тютюном и тютюну, з люльки). [Кури, кури, накуряйсь (Грінч. III). Та як натягнувсь того тютюну, то так одразу і очманів (Яворн.)]; б) (благоуханно курясь) накуритися; в) (тлея с дымом) накуритися, накуріти.
    * * *
    несов.; сов. - накур`ить
    1) наку́рювати, -рюю, -рюєш, накури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. понаку́рювати; (сов.: трубкой, папиросой) напали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. понапа́лювати, -люю, -люєш, насмали́ти, -смалю́, -сма́лиш, начади́ти, -джу́, -диш, накади́ти, -каджу́, -ка́диш
    2) ( добывать перегонкой) наганя́ти и наго́нити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш) и мног. понаганя́ти и понаго́нити, наку́рювати, накури́ти и мног. понаку́рювати

    Русско-украинский словарь > накуривать

  • 123 налюбоваться

    кем чем, на кого, на что налюбувати(ся), намилувати(ся) ким, чим, на кого, на що, в чому, з чого, (сильнее: пожирая глазами) напасти очима кого, що. [Вродила йому така гречка, що на все поле; він не налюбує тією гречкою (Рудч.). Гарно всюди, красно так: не надивився-б, не налюбувався! (Мирний)].
    * * *
    (кем-чем) намилува́тися, -лу́юся, -лу́єшся (ким-чим, на кого-що, з кого-чого), налюбува́тися, -бу́юся, -бу́єшся (ким-чим, на кого-що)

    Русско-украинский словарь > налюбоваться

  • 124 напитывать

    напитать
    1) кого чем - нагодовувати, нагодувати, (о мног.) понагодовувати кого чим. [Як мені жити, як горювати, як свої дітки нагодувати? (Пісня)];
    2) что чем - насич[щ]увати, наситити, напоювати, напоїти, (о мног.) понасич[щ]увати, понапоювати що чим. [Добре напоїв чоботи дьогтем, - не протікатимуть (Богодух.)]. -вать вещество жидкостью - напоювати речовину (надіб'я) течивом (плином); специальнее: (влагою) наволожувати, наволожити; срв. Навлаживать; (краскою) вифарбовувати, вифарбувати; (кислотами) накислювати, накислити що. -ть парафином, воском - парафінувати, випарафінувати, з[ви]вощувати, з[ви]вощити що. -ть солью, щёлочами - висолювати, висолити, вилуговувати, вилугувати що. -ть ядом, отравою - насич[щ]увати (напоювати), наситити (напоїти) отрутою, затруювати, затруїти що. Напитанный -
    1) нагодований, понагодовуваний;
    2) насич[щ]ений, напоєний, понасич[щ]уваний, понапоюваний; наволожений; вифарбуваний; накислений; випарафінуваний, звощений, вивощений; висолений; вилугуваний; затруєний, пересяклий отрутою. -ться -
    1) нагодовуватися, нагодуватися, наїдатися, наїстися, (вежл.) наконтентовуватися, наконтентуватися, (о мног.) понагодовуватися и т. п.; бути нагодовуваним, нагодованим, понагодовуваним;
    2) насич[щ]уватися, насититися, напоюватися, напоїтися чим, набиратися, набратися, братися, узятися чим и чого, натягатися, натягтися, пересякати, пересякнути чим; бути насич[щ]уваним, насич[щ]еним, понасич[щ]уваним и т. п.; срв. Пропитываться. [Поки ґніт гасу не набереться, то горіти не буде (Київ). Вишні вже натягаються горілкою (Сл. Гр.). Земля пухка, вже геть пересякла водою (Звин.)]. Снег -тался водой - сніг узявся водою. -ться влагою, кислотами, воском, солью, ядом - наволожуватися, наволожитися (братися, взятися вільгістю), накислюватися, накислитися, звощуватися, звощитися, висолюватися, висолитися, затруюватися, затруїтися (пересякати, пересякнути отрутою);
    3) перейматися, перейнятися, пройматися, пройнятися чим, набиратися, набратися чого; см. Проникаться. Он смолоду -тался революционным духом, освободительными идеями - він змалку перейнявся революційним духом, визвольними ідеями, він змалку набрався революційного духу, визвольних ідей. Напитавшийся - що нагодувався и т. п.; нагодований, наїдений; насич[щ]ений, напоєний; перейнятий, пройнятий, пересяклий.
    * * *
    несов.; сов. - напит`ать
    1) (сов.: накормить) нагодува́ти, -ду́ю, -ду́єш, мног. понагодо́вувати
    2) ( пропитывать) наси́чувати, насити́ти, -сичу́, -сити́ш

    Русско-украинский словарь > напитывать

  • 125 напитываться

    несов.; сов. - напит`аться
    1) (сов.: наесться) наї́стися, -ї́мся, -ї́сися и мног. понаїда́тися, сов. нагодува́тися, -ду́юся, -ду́єшся
    2) ( чем - пропитываться) наси́чуватися, -чуюся, -чуєшся, насити́тися, -сичу́ся, -сити́шся (чим); (проникаться чем-л. набираться чего-л.) набира́тися, набра́тися, -беру́ся, -бере́шся (чого)

    Русско-украинский словарь > напитываться

  • 126 наравне

    нрч.
    1) нарівно, рівно, порівну, зарівно[а]; срв. Поровну. [Кождого зілля взяти зарівно (Сл. Гр.). Укупі грались і усе в них зарівна (Манж.)];
    2) с кем, с чем - нарівні, врівні, врівень, рівно, зарівно, порівно з ким, з чим, (рядом) поруч кого, чого и з кии, з чим. [Там нарівні з мужиками всі пани працюють щиро (Самійл.). Його наукова праця поставила його врівні в найвидатнішими ученими (Київ). Він не зостається позаду, а вчиться врівні з иншими (Київ). Бувало так, що шовк у Київі йшов урівень з льоном, а перець дешевше од соли (Куліш). Одержує все рівно з усіма (Київ). Українські жінки переймались тими-ж самими інтересами, як і їх чоловіки чи брати, зарівно з ними творили чи добре, чи лихе (Ор. Левиц.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Квітка вже не написав нічого, що можна було-б поставити поруч з «Марусею» (Грінч.)].
    * * *
    (с кем-чем) нареч. нарівні и нарі́вні, урі́вні, урі́вень (з ким-чим); ( наряду) по́ряд (з ким-чим, кого-чого)

    Русско-украинский словарь > наравне

  • 127 наслаждаться

    насладиться чем тішитися, натішитися, утішатися, навтішатися, розкошувати, порозкошувати, розкошуватися, нарозкошуватися чим и з чого, втіхи (насолоди, розкоши и розкошів) зазнавати, зазнати з чого, кохатися в чому, насолоджуватися, насолодитися з чого и чим, усолодитися чим, (преимущ. о зрительн. впечатл.) милувати(ся), любуватися чим, в чому и з чого, (преимущ. о вкусовых ощущениях) смакувати що, насмакувати чого, ласувати(ся), поласувати з чого и чим, (упиваться) упиватися, упитися чим. [Душа його життєвою гармонією тішиться що-найповніше (Крим.). Чи довго-ж тішився він тим щастям? (Коцюб.). Втішаюся письменство та музикою (Крим.). Не дала фортуна навтішатись (Куліш). О, живіте, кохайтеся, первістки зривайте, розкошуйте, танцюйте, вино наливайте! (Л. Укр.). Всіх більше розкошувала нею (оперою) «молода княгиня» (Куліш). Розкошуючи після смачного обіду, спокійно пихкав цигаркою (Грінч.). Обідав швидко, не смакуючи та не розкошуючись (Франко). Нарозкошувався я за свій вік і коханням і всіма втіхами життьовими (М. Грінч.). Не можу, як ви, кохатися в цій мертвій природі (Грінч.). Моє життя складається з того, що я насолоджуюся наукою та поезією (Крим.). Улакомимось, усолодимось (ягодами) донехочу (М. Вовч.). Він (Котляревський) милується в описах оцієї животної сторони, малюючи здебільшого пияцтво, розпусту та чвари (Рада). Ніхто не міг любуватися вільними думками, бо його ждала кара (Павлик). Я смакував науку (Крим.). Ми й сами всього того доволі поначитувались і насмакувались (Куліш). Пан ласував з переваги своєї над убогим чоловіком (Куліш). Ласуйся, мов чистим медом, солодкою росою сну (Куліш). Хотів довше поласувати і почав крутити бублик у руках, нюхати, як він пахне (Грінч.). Лежав у холодку під деревом, упиваючися свіжим запашним повітрям (Грінч.)]. -диться жизнью - натішитися життям (з життя), (диал.) нажитися. [Ціле літо така гарна погода, - можна нажитись! (Звин.)].
    * * *
    несов.; сов. - наслад`иться
    (кем-чем) утіша́тися, навтіша́тися, тішитися, натішитися (ким-чим, з кого-чого), потіша́тися, потішитися (ким-чим), зазнава́ти (-знаю́, -знає́ш) насоло́ди (вті́хи), зазна́ти насоло́ди (вті́хи) (від кого-чого), усоло́джуватися, -джуюся, -джуєшся, усолоди́тися, -джу́ся, -ди́шся (ким-чим); ( роскошествовать) розкошува́ти, -шу́ю, -шу́єш, порозкошува́ти, раюва́ти (раю́ю, раю́єш), пораюва́ти

    Русско-украинский словарь > наслаждаться

  • 128 насмехаться

    насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].
    * * *
    (над кем-чем) насміха́тися, глузува́ти, -зую, -зуєш (з кого-чого, над ким-чим); кепкува́ти, кпи́ти (кплю, кпиш), кпи́тися (з кого-чого, над ким-чим); ( глумиться) глуми́тися, -млюся, -мишея (з кого-чого, режі над ким-чим); ( дразнить) диал. шкилюва́ти, -люю, -люєш (кого, з кого)

    Русско-украинский словарь > насмехаться

Страницы

См. также в других словарях:

  • чем — союз. 1. Присоединяет оборот или придат. предл. со значением сравнения, сопоставления кого , чего л. с тем, о чём говорится в главном. Разговаривать громче, чем обычно. На юге звёзды ярче, чем на севере. Горы были выше, чем кто то предполагал. 2 …   Энциклопедический словарь

  • Чем хуже — Чем хуже, тем лучше Чем хуже, тем лучше подход к разработке программного обеспечения, объявляющий простоту реализации и простоту интерфейса более важными, чем любые другие свойства системы. Этот стиль описан Ричардом П. Гэбриелом (Richard P.… …   Википедия

  • Чем хуже, тем лучше — подход к разработке программного обеспечения, объявляющий простоту реализации и простоту интерфейса более важными, чем любые другие свойства системы. Этот стиль описан Ричардом П. Гэбриелом (Richard P. Gabriel) в работе «Lisp: Good News, Bad News …   Википедия

  • ЧЕМ — ЧЕМ, союз. 1. При наличии сравн. (в главном предложении) присоединяет придаточное предложение, заключающее в себе сопоставление с главным. Лучше поздно, ч. никогда. 2. То же, что вместо того чтобы. Ч. торопиться, выйдем лучше пораньше. • Чем бы,… …   Толковый словарь Ожегова

  • Чем занимались женщины, когда мужчина ходил по Луне? — Que faisaient les femmes pendant que l homme marchait sur la lune? …   Википедия

  • чем далее в спор, тем больше слов — чем дальше в лес, тем больше дров (чем далее в спор, тем больше слов) Ср. Единственное дело их было лганье... но... чем дальше в лес, тем больше дров. С каждым днем талант лганья стал в них... в несомненно бо/льших размерах. Гл. Успенский. Новые… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Чем это смыть? — Con qué la lavaré? …   Википедия

  • чем —   Чем свет очень рано.     Вышел я чем свет. Некрасов.     Чем свет по полю все разъехались. А. Кольцов.   За чем дело стало? требуется в настоящее время участие кого н.; задержка в работе вызывается отсутствием чего н.     Мы свое дело сделали,… …   Фразеологический словарь русского языка

  • ЧЕМ — твор., мест. что; вместо того, чтобы. Чем свинью стричь, не лучше ли опалить? Чем золотое время терять, так спеть да сыграть! | Почему не. Чем он не красавчик! Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • Чем черт не шутит. — Чем черт не шутит. Некошный пошутит чего не нашутит. См. БЫЛОЕ БУДУЩЕЕ Чем черт не шутит (когда Бог спит). См. ВЕРНОЕ ВЕСТИМОЕ Чем черт не шутит. Шутить бы черту со своим братом. См. СМЕХ ШУТКА ВЕСЕЛЬЕ Не ровен час. Всяко бывает. Чего доброго.… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Чем заняться мертвецу в Денвере — Things to Do in Denver When You re Dead Жанр Драма Режиссёр Гэри Фледер …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»