-
1 відмовлятися
(від права, домагання, привілею тощо) abandon, (від посади, права, дитини) abdicate, abrogate, (від угоди, оборудки) declare off, decline, desist, ( від прав на щось) disclaim, (від позову, права тощо) drop, erase, forswear, give up, jettison, ( від права) quitclaim, refuse, release, relinquish, renunciate, (від права, домагання, привілею, посади тощо) resign, ( від претензії) sign off, surrender, waive -
2 вихід
ч1) ( дія) going out, coming out, departureвихід з бою військ. — disengagement
вихід з пікірування ав. — pull-out
2) ( місце виходу) exit; egress, outlet, passage out3) ( зі складного становища) way out6) (із організації, партії тощо) leaving, secession, withdrawal; ( на пенсію) retirementвихід з організації амер. — walkout
вихід у відставку — retirement; resignation, resigning of one's office ( post), resignation ( retiring) from office
7) ек. output; yieldвихід продукції — product ( production) yield
8) геол. outcrop; ( пари) escape -
3 відмовлятися
= відмовитися1) to refuse; to give up, to renounce, to deny; ( від авторства) to disclaim, to disown; ( від своєї думки) to recede; (від влади, престолу) to abdicateвідмовлятися від вимоги — to give up a claim, ( претензії) to resign a claim
відмовлятися від запрошення — to back out of ( to refuse) an invitation
відмовлятися від зобов'язань — to deny obligations, to renounce obligations, to disclaim liabilities, to disclaim liability
відмовлятися від посади — to give up a position ( job), to resign a position
відмовлятися від прав — to abandon rights, to relinquish
відмовлятися від пропозиції — to decline ( to reject) an offer, to revoke an offer, to withdraw an offer; sl. to turn down a proposal
2) (відговорюватися, ухилятися) to excuse oneself, to find an excuse, to pretend -
4 позначати
= позначитиto designate; to mark, to make a mark; to denoteпозначати заднім числом — to backdate, to antedate
позначати цифрами — to figure, to numerate
-
5 починати
= початиto begin, to start; ( справу) to commence, to set up; to set on foot, to initiate; ( роботу) to fall (to), to launch, to put one's hand (to)починати війну — to levy war (upon, against)
починати дії — to start operations; to open ground, to open the ball
починати діяти — to begin to work; ( вступати в дію) to take action, to come into play; (про ліки, заходи) to take effect
починати з абзацу — to indent a line, to begin a new line, to begin a ( new) paragraph
починати з чогось — to begin with smth.
починати кампанію — to start (to open, to launch) a campaign
починати пісню — to start a song; to strike up
починати розмову — to begin (to start, to lead off) a conversation
починати світитися тех. — to ignite
-
6 сигнал
чsignal; call; sign; (лиха, небезпеки) signal of distress; ( зупинки) stop signal; ( пожежний) fire alarm; ( підготовчий) preparatory signal; ( перестережливий) warning signal; ( трубний) trumpet call; ( дзвоном) curfew; мор. ( світловий) flareсигнал біди (небезпеки) — signal of distress, SOS ( save our souls), call ( signal)
сигнал аварії тех. — out-of-order call
давати сигнал — to give a signal, to signal
сигнал прийому зал. — home signal
сигнал відбою комп. — hook
сигнал відтворення комп. — playback signal, read-back signal
сигнал заборони тех. — blocking signal, disable [ disabling ] signal, inhibiting signal
сигнал запізнення зв. — retard
сигнал запуску тех. — driver, startup signal, trigger(ing) signal
сигнал несправності спец. — fault signal, trouble signal
сигнал переповнення комп. — overflow alarm
сигнал попередження спец. — warning beep
сигнал проходу зал. — proceed signal
-
7 слід
I ч1) track; ( ніг) footstep, footprint; ( пальця) fingermark, fingerprint; ( великого пальця) thumb-mark; ( звіра) track, trail, scent, slot, foil, spoor; ( судна) wake, furrow; ( від удару) dintгарячий слід мисл. — hot (blazing, burning) scent
слід матриці комп. — spur of matrix
слід удару тех. — impact mark
збити зі сліду (собак) — to put off the scent, to foil
іти по чиїхсь слідах — to tread in the footsteps of a person; to move in the wake
2) trace, mark, sign; ( минулого) vestigeII присл.( треба)як слід — properly, to a nicety
См. также в других словарях:
Sign-off — (or closedown) is the sequence of operations involved when a radio or television station shuts down its transmitters and goes off the air for a predetermined period; generally this occurs during the overnight hours. It is the opposite to a sign… … Wikipedia
sign off — {v.} 1. To end a program on radio or television. * /That TV newscaster always signs off by saluting./ 2. To stop broadcasting for the day. * /That TV station always signs off after the late movie./ … Dictionary of American idioms
sign off — {v.} 1. To end a program on radio or television. * /That TV newscaster always signs off by saluting./ 2. To stop broadcasting for the day. * /That TV station always signs off after the late movie./ … Dictionary of American idioms
sign off on — ˌsign ˈoff on [transitive] [present tense I/you/we/they sign off on he/she/it signs off on present participle signing off on past tense signed off on … Useful english dictionary
sign off on — sign off (on (something)) to officially agree to or support something. Mary has to sign off on any expenses over $2,500. A judge must sign off on a search of anyone s property. If all parties sign off, the settlement would end eight years of… … New idioms dictionary
sign off — (on (something)) to officially agree to or support something. Mary has to sign off on any expenses over $2,500. A judge must sign off on a search of anyone s property. If all parties sign off, the settlement would end eight years of court battles … New idioms dictionary
sign off — ► sign off 1) conclude a letter, broadcast, or other message. 2) authorize (someone) to miss work. Main Entry: ↑sign … English terms dictionary
Sign off — [dt. abmelden], Log out … Universal-Lexikon
sign off — phrasal verb [intransitive] Word forms sign off : present tense I/you/we/they sign off he/she/it signs off present participle signing off past tense signed off past participle signed off to end a broadcast on television or radio They always… … English dictionary
sign-off — ˈ ̷ ̷ˌ ̷ ̷ noun ( s) Etymology: sign off : the act of signing off; specifically : a bid in contract conventionally urging one s partner to pass * * * /suyn awf , of /, n. 1. the act or fact of signing off … Useful english dictionary
sign off — Ⅰ. UK US sign off Phrasal Verb with sign({{}}/saɪn/ verb ► to stop doing your work or another activity for a period of time: »Let s sign off for the day. Ⅱ. UK US sign (sth) off Phrasal Verb with sign({{}}/saɪn/ verb … Financial and business terms
