-
1 правило
prawyłoс. -
2 регула
rehułaж. -
3 норма
I НОРМА (лат. norma - правило, взірець, міра, закон, що походить від давньогрецьк. і означає висок, масштаб, правило) - як термін вперше застосовується в будівельній справі - "справедливість косинця". В такий спосіб потрактоване поняття "norma" було поширене також і на сферу духовно-практичної діяльності людини, зокрема, морально-етичних стосунків. Цицерон у філософії права застосував поняття "norma" поряд з поняттям "regula", витлумачуючи "закон" за допомогою метафорики, запозиченої із будівельної справи, тобто як "масштаб права чи безправ'я". Тлумачення Н. чи закону мають як прескриптивний, так і дескриптивний характер, що віддзеркалює не тільки те, що має бути, а й те, що є, підґрунтя чого міститься у природі, бутті. Поняття "Н." - як правила, взірця, стандарту - визначає такий рівень взаємних очікувань, що постає у своєму узагальненому вигляді. Тут Н. є суспільно усталеною; за словами Парсонса, вона є "генералізованим визначенням очікування". Н. утворюють систему, яка складається із таких видів: а) категоричні Н., значущість яких є абсолютною (якщо навіть вони не завжди і не скрізь реалізуються); б) імплікативні Н., значущість яких залежить від рамок історичних умов; в) консенсуальні Н., значущість яких установлюється лише шляхом розумного (демократичного) рішення, а зміст рішення формується на підставі доброї волі учасників (Гесле). Завдяки Н. вимоги та установлення суспільства, соціальних груп трансформуються в еталони, моделі, стандарти модального та обов'язкового в поведінці представників цих груп, виконуючи мотиваційну, орієнтаційну та інтегративну функції.А. Єрмоленко[br]II НОРМА у філософії науки - органічна частина оцінки, що співвіднесена з тим відтинком шкали, на якій розміщується стереотипне уявлення про об'єкт з відповідною ознакою. Проте це не означає, що Н. знаходиться посередині шкали; вона може бути орієнтована й на крайні відтинки шкали оцінок. Емпірична верифікація істинності оціночних висловлювань неможлива без знання стандартних ознак стереотипів. Оцінка завжди за кожною ознакою стереотипу передбачає її відповідність Н. Якби цього не було, оціночні висловлювання не могли б виконувати свою основну функцію - забезпечувати комунікативні зв'язки О. ціночні стереотипи включають як нормативні набори ознак предметів (об'єктивні фактори оцінки), так і певні уявлення суб'єкта оцінки про їх місце у ціннісній картині світу (суб'єктивні фактори). Характер стереотипу, а отже й Н., суттєво залежить від об'єкта оцінки і відбивається у семантиці відповідних значень. Зсув у значенні слова зі зміною денотата змінює всю структуру нормативних стандартів стереотипу. Нормативні судження та поняття можуть бути об'єктом логічного дослідження. Дослідження логічних властивостей Н., зв'язків Н. і оцінки необхідне для розв'язання питання про місце і роль Н. у науковому пізнанні, в обґрунтуванні знання. Логіка Н. (див. логіка нормативна) формулює критерії раціонального судження в сфері норм та раціональну основу для дії З. гідно з принципом деонтичної повноти, нормативним кодексом повинні бути охоплені всі людські дії. До засадничих принципів у розвитку логіки Н. відноситься встановлення відмінностей між фактичним твердженням, з одного боку, та нормативними й оціночними твердженнями - з іншого, а також доведення самої можливості логічного переходу від суджень зі зв'язкою "є" до суджень зі зв'язкою "повинен" (неможливість такого переходу відстоювали Г'юм, Поппер, Пуанкаре та ін.). Обернення цінностей на Н. є повсякденною практикою людського буття. Через ціннісно-нормативні системи знаходять свій остаточний вияв смислові структури людської культури.О. Кравченко
См. также в других словарях:
regulă — RÉGULĂ, reguli, s.f. 1. Normă, lege pe baza căreia are loc un proces, se desfăşoară o activitate sau se produce un fenomen; precept. ♦ Mod de a rezolva o serie de probleme care au anumite caracteristici comune. ♢ Regulă de trei = metodă pentru… … Dicționar Român
Regula — (lat. regula ae f. [Maßstab , Planke]. Transf. [eine Regel, ein Muster, Modell]) ist in der Architektur eine kleine Platte, siehe Regula (Architektur) in der Mathematik eine Methode zum numerischen Berechnen von Nullstellen in Graphen von… … Deutsch Wikipedia
regula — REGULÁ, regulez, vb. I. tranz. 1. A pune în ordine, a aranja, a rândui; a sistematiza. ♦ spec. A pune la punct un mecanism, a face să funcţioneze regulat; a repara. ♦ spec. A regla, a potrivi. 2. fig. (fam.) A pune pe cineva la punct, a l învăţa… … Dicționar Român
regula — rȅgula ž DEFINICIJA razg. 1. obveza koja određuje način rada i ponašanja; pravilo, propis, običaj, red [živim po regulama; to su svakodnevne regule] 2. kat. skup pravila po kojima žive i djeluju redovnici SINTAGMA regula fidei (izg. rȇgula fȉdei) … Hrvatski jezični portal
Regula — f Mainly Swiss: from Latin rēgula rule (of conduct), adopted as a name by early Christians in their zeal for following the precepts laid down by Christ. It was borne by a 3rd century saint who was martyred near Zurich, together with her brother… … First names dictionary
regula — règula dkt. Šv. Benedi̇̀kto Nursiẽčio, šv. Augusti̇̀no, šv. Pranci̇̀škaus Asyžiẽčio, šv. Bazi̇̀lijaus Didžiojo règula … Bendrinės lietuvių kalbos žodyno antraštynas
reguła — {{/stl 13}}{{stl 8}}rz. ż Ia, CMc. regułaule {{/stl 8}}{{stl 20}} {{/stl 20}}{{stl 12}}1. {{/stl 12}}{{stl 7}} przyjęta zwyczajowo lub ujęta w formie przepisu zasada, prawidło postępowania; także: twierdzenie znajdujące potwierdzenie w większości … Langenscheidt Polski wyjaśnień
Regŭla — (lat.), 1) gerader Körper, wornach Etwas gerichtet wird, z.B. Lineal, Richtscheit; 2) Richtschnur, Regel; 3) (Orgelb.), so v.w. Register 8); 4) (Bank.), so v.w. Riemen, s. u. Glied 6) B) bb) … Pierer's Universal-Lexikon
Regula — Regŭla, Heilige, s. Felix (Heiliger) … Kleines Konversations-Lexikon
regula — index canon, law, maxim, principle (axiom), rule (guide), standard Burton s Legal Thesaurus. Wi … Law dictionary
REGULA — I. REGULA Graece Κανὼν, apud Papin, Statium, thebaid. l. 6. v. 593. ubi de Cursus certamine: Iam ruit atque aequum summisit regula limen, Corripuêre leves spatium rectus est vectis, qui demissus transversim eô locô, quô procursuri constiterant,… … Hofmann J. Lexicon universale
