Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

necess

  • 1 necessær

    -en, -er

    Норвежско-русский словарь > necessær

  • 2 necess arian

    جبري‌،معتقدبه‌ جبر

    English to Farsi dictionary > necess arian

  • 3 necess arianism

    مذهب‌ جبر،جبر و تفويض‌

    English to Farsi dictionary > necess arianism

  • 4 несессер

    necessær, toalettetui

    Русско-норвежский словарь > несессер

  • 5 necessarius

    1) необходимый;

    necessarie s. necessario, по необходимости, a) нужный, потребный (1. 5 § 3 D. 37, 10. 1. 43 D. 50, 16. 1. 47 § 1 D. 46, 3);

    necessario emere rem (1. 22 D. 3, 5);

    impensae necess. прот. utiles, voluptariae (1. 79 pr. D. 50, 16. cf. 1. 38. 39 D. 5, 3. 1. 8 pr. D. 13, 7. 1. 1. 4. 5. 14 D. 25, 1. 1. 51 pr. D. 5, 3. 1. 8 D. 16, 3. 1. 30 § 1 D. 21, 1. 1. 55 § 1 D. 19, 2);

    operi necessarii (1. 1 § 8 D. 11, 8);

    cautio nec. (1. 39 pr. D. 39, 2);

    b) поневоле, принужденный, недобровольный, прот. voluntarius;

    necessario прот. sponte, напр. adiudicatio necess. est, emtio voluntaria (1. 39 D. 10, 2. 1. 214 D. 50, 16. 1. 6 D. 3, 1. 1. 7 § 1 D. 2, 8. 1. 6 D. 27, 2. 1. 22 § 3 D. 50, 1);

    necess. heres, который наследует ipso iure, даже против воли б) раб завещателя, назначенный в завещании наследником (§ 1 I. 2, 19. 1. 22 D. 24, 1. 1. 12 D. 28, 1. 1. 3 § 3. 1. 30 D. 28, 5. 1. 57 § 2 D. 29, 2. 1. 7 § 18 D. 2, 14. 1. 10 § 10 D. 42, 8); в) suus heres (§ 2 I. cit. 1. 7 § 5 D. 4, 4. 1. 20 D. 28, 2. 1. 86 § 1 D. 28, 5. 1. 18 pr. 48 § 2 D. 28, 6. 1. 12 D. 28, 7. 1. 15. 16. 57 D. 29, 2. 1. 5 pr. D. 29, 5. 1. 19 pr. D. 34, 5. 1. 6 § 2 D. 36, 1. 1. 18 pr. D. 49, 17).

    2) находящийся в тесной связи (с кем), necess. (alicui) personae, necessarii (alicuius), родетвенник, родной (1. 13 § 1 D. 1, 18. 1. 1. 2 D. 2, 6. 1. 59 D. 2, 14. 1. 20. 2 D. 24, 3. 1. 7 pr. D. 26, 10. 1. 1 § 9 D. 27, 5. 1. 5 § 11 D. 27, 9. 1. 3 § 1. 1. 6 D. 40, 12. 1. 2 § 3 D. 49, 4. 1. 4 C. 5, 31. 1. 1 C. 5, 63. 1. 27 C. 8, 54).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > necessarius

  • 6 necessitas

    1) необходимость, неизбежность, обязанность (1. 17 § 3 D. 13, 6. 1. 1 § 2 D. 16, 3. 1. 18 D. 34, 4. 1. 33 D. 23, 3. 1. 50 D. 23, 2. 1. 13 § 1 D. 38, 1. 1. 15 § 1 D. 6, 1. 1. 9 pr. D. 20, 5. 1. 3 § 10 D. 3, 5. 1. 46 § 4 D. 26, 7);

    teneri administrationis necessitate (1. 9 eod.);

    necess. officii (1 5 § 13. 1. 22 D. 34, 9. 1. 15 § 5 D. 48, 16. 1. 26 § 9 D. 4, 6. 1. 2 § 8 D. 2, 11. 1. 4 pr. D. 12, 1. 1. 17 D. 23, 1. 1. 1 pr. D. 14, 1. 1. 52 § 7 D. 44, 7);

    necess. iuris (1. 40 pr. D. 5, 1. 1. 11 D. 12, 3. 1. 2 D. 20, 5. Gai. II. 154. III. 87); (1. 11 D. 49, 1. 1. 3 § 1 D. 4, 8. 1. 1 § 1 D. 25, 1);

    necess. servilis potestatis (1. 19 § 2 D. 3, 5. 1. 15 § 3 D. 48, 10);

    parendi necessitatem habere (1. 10 § 2 D. 34, 9. 1. 162 D. 50, 17).

    2) нужда, потребность, крайность (1. 5 § 2 D. 25, 3);

    nec. rei familiaris (1. 36 § 1 D. 17, 1);

    penuriae (1. 2 § 1 D. 50, 6. 1. 1 pr. D. 18, 1);

    necessitates humanae (§ 2 I. 1, 2. § 13 I. 2, 10);

    Illyricianae (1. 1 C. 10, 48);

    publicae, privatae (1. 1 C. 12, 22);

    primipili necessitas neglecta (1. 4 C. 1, 3).

    3) услуга, обязанность, publica nec. (1. 1 C. 11, 3. 1. 8 C. 7, 65. 1. 10 C. 10, 16);

    necessit. civiles (1. 19 C. 10, 31);

    municipales (1. 21 C. 9, 22. 1. 4 C. 1, 3).

    4) necessit. publicae, общественные дела, интерес публичный (1. 21 C. 9, 22).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > necessitas

  • 7 necessitudo

    1) необходимость (1. 5 pr. D. 49, 16). 2) связь родства или свойства (1. 12 D. 1, 1. 1. 2 D. 6, 6. 1. 50 § 3 D. 30. 1. 24 D. 37, 5. 1. 5 § 1 D. 42, 4. 1. 176 § 1 D. 50, 17. 1. 34 C. 9, 9);

    pietas, vinculum necessitudinis (1. 1 § 7. 1. 9 D. 26, 10);

    necess. sanguinis (1. 6 C. 5, 43. 1. 2 C. 8, 48);

    consanguinitatis (1. 13 C. 4, 19).

    3) родственники, друзья (1. 3 § 3 D. 22, 1. 1. 28 § 8 D. 48, 19);

    necess. propinquorum = propinqui (1. 4 C. 1, 3).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > necessitudo

  • 8 Nil de nihilo fit

    Ничто не возникает из ничего.
    Лукреций, "О природе вещей" (De rerum natura), I, 146-150:
    Díscutiánt, sed náturáe speciés ratióque.
    Príncipiúm cujus hínc nobís exórdia súmet,
    Núllam r(em) e niló gigní divínitus únquam.
    Значит, изгнать этот страх из души и потемки рассеять
    Должны не солнца лучи и не света сиянье дневного,
    Но природа сама своим видом и внутренним строем.
    За основание тут мы берем положенье такое:
    Из ничего не творится ничто по божественной воле.
    (Перевод Ф. Петровского)
    Невозможно передать, с каким холодным равнодушием и удивлением была встречена палатой общин речь Джона Предельной точки. [ Джона Рассела (1792-1878), английского государственного деятеля, лидера вигов. - авт. ] Трудно сказать, что преобладало: недоумение среди его друзей или веселье среди врагов. Но все, кажется, усмотрели в этой речи полное опровержение учения Лукреция о том, что "nil de nihilo fit". Лорд Джон, по крайней мере, сделал из ничего кое-что, а именно сухую, длинную и весьма скучную речь. (К. Маркс, Итальянское восстание.)

    Латинско-русский словарь крылатых слов и выражений > Nil de nihilo fit

  • 9 virtue

    n
    1) доброчесність; чесність, чеснота; моральність
    2) цнотливість, невинність
    3) якість; позитивна риса; достоїнство; перевага
    4) сила; дія, ефективність
    5) мужність, доблесть
    6) досягнення; заслуга

    by (in) virtue of smth. — завдяки чомусь, через щось; на підставі чогось

    * * *
    n.
    1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки
    2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче
    3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби
    4) мужність, доблесть
    5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

    English-Ukrainian dictionary > virtue

  • 10 virtue

    n.
    1) чеснота, моральність; virtue and vіce чеснота і порок; the path of virtue шлях чесноти; to entіce smb. from the path of virtue потягнути кого-н. на шлях розпусти, спокусити /розбестити/ кого-н.; to wіn smb. to virtue повернути кого-н. на шлях чесноти; цнотливість; a woman of virtue доброчесна /цнотлива/ жінка; a woman of easy virtue жінка легкої поведінки
    2) гарна якість, позитивна риса або сторона; достоїнство; перевага; virtues and shortcomіngs достоїнства і недоліки; cardіnal virtues філос. основні чесноти; natural virtues are justіce, prudence, temperance and fortіtude філос. природні чесноти virtue справедливість, розсудливість, помірність, хоробрість; negatіve virtue пасивна чеснота ( терпіння); негативне достоїнство або перевага (відсутність шуму, нешкідливість ліків); thіs clіmate has the virtues of never beіng too cold or too hot переваги цього клімату полягають у тому, що тут ніколи не буває ні занадто холодно, ні занадто пекуче
    3) сила; дія; ефективність; there іs по virtue іn such drugs ці ліки не корисні /неефективні/; І have no faіth іn the virtue of herbs to heal sіckness я не вірю, що травами можна вилікуватися від хвороби
    4) мужність, доблесть
    5) pl. рел. сили (ангельський ч.ин); heavenly virtues сили небесні; a hundred virtues rіse повстають сотні ангельських сил; іn /by/ virtue of у силу (чого-н.); на підставі (чого-н.); внаслідок, через (що-н.); to claіm smth. іn virtue of long servіce претендувати на що-н. на підставі /у силу/ довголітньої служби; to make a virtue of smth. ставити собі в заслугу що-н.; to make a virtue of necessіty удавати, що дієш добровільно; virtue іs іts own reward прислів. = чеснота не має потреби у винагороді

    English-Ukrainian dictionary > virtue

  • 11 immiscere

    1) вмешивать, примешивать, frumento arenam immisc. (1. 27 § 20 D. 9, 2). 2) se immiscere, вмешаться, вступить, immisc. se negotiis alienis (1. 3 § 10 D. 3, 5), alienis causis (1. 1 § 5 D. 3, 1. 1. 36 D. 50, 17);

    administrationi (1. 8 pr. D. 27, 7);

    se immiscere (hereditati s. bonis) касается особ. т. н. sui et necess. Heredes, т. e. наследников, которые, ipso jure приобретая наследство, совершают такие действия, из которых несомненно следует воля их быть наследниками, прот. abstinere (§ 5 J. 2, 19. 1. 11. 38. 56. 57. 91. D. 29, 2); тк. обозн. подназначенного наследника (pupillariter substitutus), который gerit pro herede, т. е. совершает такое действие, которое считается действием в качестве наследника (1. 41 eod.); иногда выражение se immisсere относится к т. н. filius emancipatus, который, после принятия наследства, получил restitutionem in integrum и опять принял наследство (si fuerit rursus immixtus - 1. 2 § 10 D. 38, 17).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > immiscere

  • 12 अभ्यनुमुद्


    abhy-anu-mud
    Caus. (perf. Pass. p. - modita;

    p. necess. - modanīya) to assent to, approve of. MBh. I, 4447 Inscr.

    Sanskrit-English dictionary > अभ्यनुमुद्

См. также в других словарях:

  • necess — …   Useful english dictionary

  • necessitied — necessˈitied adjective (Shakespeare) Forced into a state of subjection or submissiveness as a result of poverty • • • Main Entry: ↑necessity …   Useful english dictionary

  • necessitously — necessˈitously adverb • • • Main Entry: ↑necessity …   Useful english dictionary

  • necessitousness — necessˈitousness noun • • • Main Entry: ↑necessity …   Useful english dictionary

  • intelligence — (in tèl li jan s ) s. f. 1°   Qualité de ce qui est intelligent ; faculté de comprendre. Cet homme a l intelligence vive, prompte, dure. Ce livre est à la portée de toutes les intelligences. •   [Il disait] Quant à lui, qu il était homme d… …   Dictionnaire de la Langue Française d'Émile Littré

  • English words first attested in Chaucer — Contents 1 Etymology 2 List 2.1 Canterbury Tales General Prologue …   Wikipedia

  • Contrition — Saint Peter Repentant 1823 25 , Goya Contrition or contriteness[1] (from the Latin contritus ground to pieces, i.e. crushed by guilt) is sincere and complete remorse (i.e. regret with a sense of guilt) for sins one has committed. The remorseful… …   Wikipedia

  • Necessitarianism — is a metaphysical principle that denies all mere possibility; there is exactly one way for the world to be. It is the strongest member of a family of principles, including hard determinism, each of which deny free will, reasoning that human… …   Wikipedia

  • Turkisch — Die Turksprachen – auch türkische Sprachen oder Türksprachen – bilden eine in Eurasien weit verbreitete Sprachfamilie von rund 40 relativ eng verwandten Sprachen mit etwa 150 Mio. muttersprachlichen Sprechern (bis zu 180 Mio. mit Zweitsprechern) …   Deutsch Wikipedia

  • Turkische Sprachen — Die Turksprachen – auch türkische Sprachen oder Türksprachen – bilden eine in Eurasien weit verbreitete Sprachfamilie von rund 40 relativ eng verwandten Sprachen mit etwa 150 Mio. muttersprachlichen Sprechern (bis zu 180 Mio. mit Zweitsprechern) …   Deutsch Wikipedia

  • Turksprache — Die Turksprachen – auch türkische Sprachen oder Türksprachen – bilden eine in Eurasien weit verbreitete Sprachfamilie von rund 40 relativ eng verwandten Sprachen mit etwa 150 Mio. muttersprachlichen Sprechern (bis zu 180 Mio. mit Zweitsprechern) …   Deutsch Wikipedia

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»