-
41 hear
слухати, розглядати (питання, справу тощо); заслуховувати (свідків, обвинуваченого тощо)- hear a shothear evidence for the prosecution — заслуховувати свідчення ( з боку) обвинувачення
- hear a witness
- hear an appeal
- hear at first instance
- hear evidence
- hear evidence for the defence
- hear evidence for the defense
- hear ex parte
- hear in banc
- hear testimony -
42 highest
-
43 inferior
1) нижча інстанція; нижча посадова особа2) неякісний; некондиційний ( про товар); нижчий, нижчестоящий ( про суд тощо); підлеглий (по службі тощо) (прикм.)•- inferior court
- inferior estate
- inferior evidence
- inferior goods
- inferior instance
- inferior officer
- inferior quality
- inferior status
- inferior to the Supreme Court -
44 judicial
судовий; суддівський; законний; узаконений; правовий; неупереджений; розсудливийjudicial assistance in criminal matters — юридична допомога в кримінальних питаннях (в т. ч. однієї країни іншій)
judicial control of administrative authorities — судовий контроль за рішеннями ( діями) адміністративних органів
- judicial actjudicial expression of the rule of law — правова норма в тлумаченні судової практики; правова норма, вироблена судовою практикою
- judicial action
- judicial activism
- judicial activity
- judicial activism
- judicial administration
- judicial admission
- judicial agency
- judicial appeal
- judicial appointment
- judicial approval
- judicial archaism
- judicial ascertainment
- judicial assembly
- judicial assistance
- judicial assistant
- judicial authorities
- judicial authority
- judicial autonomy
- judicial award
- judicial ballistics
- judicial bench
- judicial blindness
- judicial board
- judicial board for civil cases
- judicial body
- judicial branch
- judicial branch of government
- judicial bribery
- judicial capacity
- judicial career
- judicial case
- judicial choice
- judicial circuit
- judicial circumstances
- judicial citation
- judicial clerk
- judicial code
- judicial cognizance
- judicial colleague
- judicial collegiality
- judicial combat
- judicial comity
- judicial committee
- Judicial Committee Rules
- judicial concept
- judicial confession
- judicial consequences
- judicial conservative
- judicial construction
- judicial contest
- judicial control
- judicial corruption
- judicial council
- judicial courage
- judicial court
- judicial creativity
- judicial custody
- judicial day
- judicial decision
- judicial decision-making
- judicial definition
- judicial department
- judicial dictum
- judicial discretion
- judicial district
- judicial document
- judicial duties
- judicial duty
- judicial education
- judicial effectiveness
- judicial endorsement
- judicial enforcement
- judicial enquiry
- judicial error
- judicial establishment
- judicial evidence
- judicial examination
- judicial excess
- judicial execution
- judicial expert
- judicial expression
- judicial factor
- judicial field
- judicial function
- judicial functionary
- judicial functions
- judicial government
- judicial hierarchy
- judicial immunity
- judicial incumbent
- judicial independence
- judicial inquiry
- judicial inquisition
- judicial instance
- judicial interference
- judicial interpretation
- judicial investigation
- judicial investigation inquest
- judicial investigator
- judicial jurisdiction
- judicial knowledge
- judicial law
- judicial lawmaking
- judicial legislation
- judicial letter
- judicial level
- judicial machinery
- judicial manpower
- judicial matter
- judicial measure
- judicial misconduct
- judicial murder
- judicial nomination
- judicial notice
- judicial oath
- judicial office
- judicial officer
- judicial officials
- judicial opinion
- judicial order
- judicial organ
- judicial organization
- judicial performance
- judicial policy
- judicial post
- judicial power
- judicial practice
- judicial precedent
- judicial precept
- judicial prevention
- judicial privilege
- judicial procedure
- judicial proceeding
- judicial proceedings
- judicial process
- judicial protection
- judicial psychology
- judicial punishment
- judicial question
- judicial questioning
- judicial re-examination
- judicial recommendation
- judicial record
- judicial records
- judicial recourse
- judicial reform
- judicial relief
- judicial remedy
- judicial resolution
- judicial responsibility
- judicial restraint
- judicial review
- judicial review of legislation
- judicial rulemaker
- judicial salary
- judicial sale
- judicial scrutiny
- judicial security
- judicial selection
- judicial selection system
- judicial self-restraint
- judicial separation
- judicial sequestration
- judicial service
- judicial session
- judicial settlement
- judicial sitting
- judicial statistics
- judicial subpoena
- judicial superior
- judicial supervision
- judicial supremacy
- judicial system
- judicial tenure
- judicial term
- judicial training
- judicial trial
- judicial tribunal
- judicial trustee
- judicial vacation
- judicial vacations
- judicial work
- judicial workload
- judicial workloads
- judicial writ -
45 lose
втрачати, губити, позбавлятися; зазнавати збитків; програвати ( справу)- lose a case
- lose a case altogether
- lose all self-respect
- lose an action
- lose an amendment
- lose an opportunity
- lose by court order
- lose cast
- lose citizenship
- lose civil rights
- lose consciousness
- lose credibility
- lose effect
- lose election
- lose elections
- lose face
- lose independence
- lose interference
- lose job
- lose one's job
- lose liberty
- lose life
- lose majority
- lose office
- lose one's office
- lose power
- lose property
- lose reelection bid
- lose respect for the law
- lose self-control
- lose temper
- lose one's temper
- lose the day
- lose validity -
46 reviewing
1) перегляд; вивчення ( досьє тощо)2) наглядовий; затверджувальний; який переглядає ( справу)•- reviewing authority
- reviewing court
- reviewing instance -
47 second
1) другий; повторний; вторинний2) підтримувати, виступати на підтримку ( пропозиції тощо); підкріпляти; понижувати у посаді•- second a motion
- second a proposal
- second an amendment
- second appeal
- second appeals instance
- second ballot
- second chamber
- second-class rate
- second conviction
- second cousin
- second-degree arson
- second division
- second estate
- second-hand
- second hand evidence
- second in command
- second intent
- second motion
- second motion request
- second notice
- second offence
- second offense
- second offender
- second punishment
- second reading
- second receipt
- second term
- second trial
- second voting -
48 superior
1) начальник; вища інстанція2) вищий, вищестоящий; старший; вищої якості; переважальний•- superior bodysuperior to any ordinary act of the legislature — вищий за будь-який звичайний законодавчий акт ( про конституцію тощо)
- superior claim
- superior class
- superior controlling body
- superior court
- superior force
- superior instance
- superior law
- superior officer
- superior order
- superior power
- superior status
- superior to all law
- superior to bribery -
49 supervising
1) спостереження, нагляд, контроль, контролювання2) наглядовий, який здійснює нагляд; спостережний; контрольний, контролюючий•- supervising body
- supervising committee
- supervising court
- supervising function
- supervising instance
- supervising officer -
50 supervision
спостереження; нагляд ( за діяльністю тощо); наглядове провадження; інспектування, контроль, перевірка; ведення справsupervision over the accurate and uniform enforcement of laws — = supervision over the accurate and uniform implementation of laws нагляд над точним і однаковим виконанням законів
supervision over the accurate and uniform implementation of laws — = supervision over the accurate and uniform enforcement of laws
- supervision authoritysupervision over the legality of administrative actions — нагляд за законністю дій адміністративних органів
- supervision body
- supervision instance
- supervision law
- supervision of accounts
- supervision of the observation
- supervision order
- supervision over legality -
51 supervisory
контрольний, наглядовий, спостережний- supervisory aftercare
- supervisory agency
- supervisory appeal
- supervisory authority
- supervisory board
- supervisory body
- supervisory court
- supervisory control
- supervisory council
- supervisory duty
- supervisory equipment
- supervisory function
- supervisory instance
- supervisory jurisdiction
- supervisory police force
- supervisory powers
- supervisory procedure
- supervisory regulation
- supervisory responsibility
- supervisory right
- supervisory system -
52 upper
-
53 win
1) виграш, перемога2) вигравати ( справу тощо); отримувати перемогу; завойовувати; здобувати, досягати, отримувати, набувати, заручатися•- win a court case
- win a seat in the legislature
- win a suit
- win a term
- win a vote of confidence
- win an action
- win an appeal
- win approval
- win authority
- win by a landslide
- win debates
- win freedom
- win independence
- win indictment
- win national independence
- win one's case
- win parliamentary elections
- win passage of a law
- win power
- win presidential elections
- win smb.'s freedom
- win support
- win the presidency
- win to one's side -
54 for
1. prep1) для2) протягом3) до; в, у; на4) задля, заради, за, на, для5) від, через, з-за, за, зto thank for smth. — дякувати за щось
6) замість, заwhat is the English for — «птах»? — як англійською мовою «птах»?
7) наan engagement for this evening — побачення, призначене на сьогоднішній вечір
8) на честь9) (для того) щобI came here for to see him — я прийшов сюди, щоб побачитися з ним
10) до11) щодоI walked fast for fear I should be late — я ішов швидко, щоб не спізнитися
for all that — незважаючи на все; і все-таки, всупереч усьому
for ever, for good — назавжди
for instance, for example — наприклад
for certain, for sure — напевно, безсумнівно
for myself, for my part — щодо мене
2. conjтому що; боthe windows were open for it was hot — вікна були відчинені, бо було жарко
* * *I [fxː] n II prep1) у часовому значенні вказує на тривалість протягом; термін, на який розрахована дія наfor a year — на рік; час, день, на який що-небудь призначено на
2) у просторовому значенні вказує на місце призначення в, до; відстань, протяжність3) указує на мету, намір для, за, на; об'єкт прагнення, надії, бажання, пошуків до, на; передається непр. відмінками; особа або предмет, до якого відчувають любов, прихильність, ворожість до; призначення предмета або особи, їх придатність для чого-небудь для; засіб, ліки проти чого-небудь4) указує на особу, іноді предмет, на користь якої або на шкоду якої відбувається дія для; передається дaв. відмінком; особа або предмет, на підтримку або на захист яких виступають за5) указує на причину або привід вiд, за, через; по6) указує на заміщення, заміну замість, за; використання як чого-небудь як; передається орудним відмінком; особу або предмет, прийняті за інші за; представництво у виборній організації від групи осіб, виступ від чийого-небудь імені від, за; місце роботи наймача10) що стосується, по відношенню до11) викор. у конструкції for + iм. /зaйм. / + інфінітив, що передається підрядним реченням, а також дaв. відмінком іменника або займенника е інфінітивом12) дiaл.,; aмep. на честь ( кого-небудь)13) у сполученняхIIIbut for — без, крім; якщо б не
-
55 parallel
1. n1) паралель; паралельна лінія (часто pl)2) відповідність, аналогія; паралель3) ел. паралельне з'єднання4) друк. знак ‖5) військ. паралель (у фортифікації)2. adj1) паралельнийnegotiations ran parallel with hostilities — переговори велися одночасно (паралельно) з воєнними діями
2) аналогічний; подібний, схожий3. v1) проводити паралель; порівнювати; вирівнювати2) проходити паралельно, бути паралельним3) відповідати4) ел. приєднувати паралельно; шунтувати* * *I n1) pl паралельна лінія; паралель гeoгp.2) відповідність, аналогія, паралель3) eл. паралельне з'єднання4) пoлiгp. знак ІІ5) вiйcьк. паралель ( у фортифікації)II a1) паралельний2) аналогічний, подібний, схожийIII v1) проводити паралель ( між чим-небудь), порівнювати ( що-небудь); порівнювати ( з чим-небудь)2) відповідати3) cл. бути паралельним, проходити паралельно4) eл. приєднувати паралельно; шунтувати -
56 quote
1. n розм.1) цитата2) pl лапки (розділовий знак)2. v1) цитувати; наводити чиїсь слова2) посилатися (на автора)3) відкривати лапки, брати в лапки4) призначати ціну; розцінювати5) котирувати* * *I nрозм.1) цитата2) pl лапкиII v1) цитувати, посилатися ( на автора)2) відкривати лапки, брати в лапки3) кoм. призначати ціну, ставку, розцінювати; бірж. котирувати -
57 mention
1. nto make mention of smb., smth. — згадувати когось, щось
2. vзгадувати (когось, щось); посилатися (на когось, на щось)don't mention it — а) не варто подяки (відповідь на подяку за послугу); б) нічого, будь ласка (відповідь на вибачення)
not to mention, without mentioning — не кажучи вже про
-
58 court
n суд- city court міський суд- municipal court муніципальний суд- regional court обласний суд- Supreme C. Верховний Суд- territorial court крайовий суд- unanimous court весь склад суду- court of first instance суд першої інстанції -
59 for
1. [fɔː] ( повна форма), [fə] ( редукована форма); prep1) дляgood for you — кори́сно для вас
2) (за)для, (за)ра́диhe left his profession for a more interesting one — він зміни́в свою́ профе́сію на ціка́вішу
3) вна́слідок, че́рез, зfor sympathy — із співчуття́
4) до, в на́пряміhe left for Kyiv — він пої́хав до Ки́єва
5) про́тягомfor years — про́тягом (багатьо́х) ро́кі́в
6) про відстаньto walk for 5 kilometres — пройти́ 5 кіломе́трів
7) заfor or against — за чи про́ти?
he paid a shilling for it — він заплати́в ши́лінг за це
••for all I know — наскі́льки я зна́ю
for all that — незважа́ючи на все це, всу́переч усьо́му
for ever, for good — наза́вжди́
for instance, for example — напри́клад
as for me — що́до ме́не
2. [fɔː] ( повна форма), [fə] ( редукована форма); conjI for one — я з свого́ бо́ку
тому́ що, бо -
60 parallel
['pærəlel] 1. adj1) парале́льний (to)2) схо́жий, поді́бний; аналогі́чний2. nparallel instance — схо́жий ви́падок
1) парале́ль; відпові́дність, анало́гія2) парале́льна лі́нія3. v1) відповіда́ти3) прохо́дити парале́льно4) знахо́дити парале́ль ( до чогось)5) ел. приє́днувати парале́льно, шунтува́ти
См. также в других словарях:
instance — [ ɛ̃stɑ̃s ] n. f. • v. 1240 « application, soin »; lat. instantia 1 ♦ Sollicitation pressante. Vx au sing., sauf dans Demander avec instance. ⇒ insistance. « mon camarade me fit de telles instances » (Balzac). Mod. Céder aux instances de qqn. ⇒… … Encyclopédie Universelle
instance — INSTANCE. s. f. Poursuite, sollicitation pressante. Grande instance. faire instance, de grandes instances, de vives instances, des instances pressantes auprés de quelqu un, envers quelqu un. je l ay fait à son instance. je l en ay sollicité avec… … Dictionnaire de l'Académie française
instance — n Instance, case, illustration, example, sample, specimen mean a concrete thing which has or manifests the qualities, characters, or nature of a type, a class, or a group. Instance applies to an individual person or thing brought forth in support … New Dictionary of Synonyms
Instance — In stance, n. [F. instance, L. instantia, fr. instans. See {Instant}.] [1913 Webster] 1. The act or quality of being instant or pressing; urgency; solicitation; application; suggestion; motion. [1913 Webster] Undertook at her instance to restore… … The Collaborative International Dictionary of English
instance — [in′stəns] n. [ME instaunce < OFr instance < L instantia, a standing upon or near, being present < instans: see INSTANT] 1. Archaic an urgent plea; persistent solicitation 2. an example; case; illustration 3. a step in proceeding;… … English World dictionary
instance — in·stance / in stəns/ n [French, from Late Latin instantia, from Latin, the fact of being present or impending, vehemence in speech, urgency, from instant instans insistent, pressing, from present participle of instare to be pressing, stand upon] … Law dictionary
instance — ► NOUN 1) an example or single occurrence of something. 2) a particular case. ► VERB ▪ cite as an example. ● for instance Cf. ↑for instance ● in the first (or second etc.) … English terms dictionary
instance — (n.) mid 14c., urgency, from O.Fr. instance eagerness, anxiety, solicitation (13c.), from L. instantia presence, effort intention; earnestness, urgency, lit. a standing near, from instans (see INSTANT (Cf. instant)). In Scholastic logic, a fact… … Etymology dictionary
Instance — In stance, v. t. [imp. & p. p. {Instanced}; p. pr. & vb. n. {Instancing}.] To mention as a case or example; to refer to; to cite; as, to instance a fact. H. Spenser. [1913 Webster] I shall not instance an abstruse author. Milton. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
Instance — In stance, v. i. To give an example. [Obs.] [1913 Webster] This story doth not only instance in kingdoms, but in families too. Jer. Taylor. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
instance — [n] case, situation case history, case in point, detail, example, exemplification, exponent, ground, illustration, item, occasion, occurrence, particular, precedent, proof, reason, representative, sample, sampling, specimen, time; concepts… … New thesaurus
