-
1 bad-tempered
adjзлий, сердитий, роздратований* * *aзлий, дратівливий -
2 bad-tempered
aзлий, дратівливий -
3 bad-tempered
[ˌbæd'tempəd]adjзлий, серди́тий, роздрато́ваний -
4 temper
1. n1) вдача, натура; характерto have a good (sweet) temper — мати добрий (лагідний) характер
2) запальний характер; дразливість, нестриманість3) стриманість, самовладанняto keep (to control) one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — втратити самовладання; скипіти
to regain (to recover) one's temper — заспокоїтися, опанувати себе
4) настрійto be in good (in bad) temper — бути у гарному (у поганому) настрої
5) гармонія; гармонійність; пропорційність6) компроміс, середня лінія7) температура8) хім. суміш, розчин9) мет. вміст вуглецю (у сталі)10) мет. загартування11) мет. ступінь твердості (пружності)2. v1) стримувати; угамовувати; пом'якшувати2) пом'якшуватися; стримуватися3) вдало поєднувати; змішувати у потрібних пропорціях; регулювати4) доводити до потрібного стану5) набувати потрібного стану6) змішувати фарби; робити суміш7) мет. відпускати, гартувати8) гартуватися9) викликати гарний настрій* * *I n1) вдача, характерbad /ill/ temper — важкий характер; дурна вдача; запальний характер; крута вдача; дратівливість, нестриманість
to be in a temper, to show /to display/ temper — бути роздратованим, злитися; гніватися
to get /to fly, to go/ into a temper — розлютити
to put smb in a temper — вивести когось із себе, розлютити когось
2) стриманість, самовладанняto keep /to control/ one's temper — володіти собою; стримуватися
to lose one's temper — вийти із себе, не стриматися
to regain /to recover/ one's temper — опанувати собе, взяти себе в руки; заспокоїтися
to be out of temper (with smb) — сердитися ( на когось)
to try sm. 's temper — дратувати кого-л, випробувати чиєсь терпіння
3) настрійto be in a good [bad] temper — бути в гарному [поганому]настрої
to be in no temper for smth — не мати настрою робити щось, бути не в настрої
4) ступінь твердості, пружності (якогось матеріалу, речовини)5) метал. процентний вміст вуглецю ( у сталі); загартування; відтиск6) xiм. склад7) icт. гармонія; гармонійність; пропорційність8) icт. компроміс, середня лінія9) icт. темпераментII1) v зменшувати, пом'якшувати; стримувати ( ентузіазм); стримуватися2) вдало сполучити, змішувати в потрібних пропорціях; регулювати; гармоніювати з чимосьto temper the water — регулювати температуру води; приходити в потрібний стан
4) змішувати фарби; робити суміш5) метал. відпускати, гартувати; гартуватися; загартовувати, давати загартування6) мyз. темперувати7) icт. приводити в гарний настрійto temper the wind to the shorn lamb — виявляти милосердя до знедолених, бідних
-
5 temper
['tempə] 1. v1) регулюва́ти, стри́мувати; пом'я́кшувати2) роби́ти су́міш; змішувати3) муз. темперува́ти4) мет. відпуска́ти; гартува́ти(ся) (тж. перен.)2. ntempered in battle — загарто́ваний в бою́
1) вда́ча, хара́ктер2) запа́льність, дратівли́вістьto show temper — виявля́ти роздратува́ння
to get into a temper — розгні́ватися
3) на́стрійin a bad [good] temper — у пога́ному (га́рному) на́строї
4) стри́маність, самовлада́нняto keep [to control] one's temper — володі́ти собо́ю
to lose one's temper — втрача́ти самовлада́ння
to recover [to regain] one's temper — заспоко́їтися, оволоді́ти собо́ю
to put smb. out of temper — роздрато́вувати кого́сь
5) хім. склад6) мет. вміст вуглецю́; сту́пінь тве́рдості та пру́жності
См. также в других словарях:
bad-tempered — bad tem|pered [ ,bæd tempərd ] adjective * someone who is bad tempered easily becomes annoyed or angry a. used about people s behavior: He gave her a bad tempered scowl. b. used about situations or events where people behave in a bad tempered way … Usage of the words and phrases in modern English
bad-tempered — adj BrE someone who is bad tempered becomes easily annoyed and talks in an angry way to people = ↑irritable ▪ Why are you so bad tempered today? … Dictionary of contemporary English
bad-tempered — /bad tem peuhrd/, adj. cross; cranky; surly; ill tempered: a bad tempered person. [1920 25] * * * … Universalium
bad-tempered — [bad′tem΄pərd] adj. having a bad temper or cranky disposition; irritable … English World dictionary
bad-tempered — index fractious, perverse, petulant Burton s Legal Thesaurus. William C. Burton. 2006 … Law dictionary
bad-tempered — ► ADJECTIVE ▪ easily angered … English terms dictionary
bad-tempered — adj. having a bad temper; irritable; easily annoyed. Derivatives: bad temperedly adv. * * * adj [more bad tempered; most bad tempered] : easily annoyed or angered : ↑ill tempered a bad tempered old man * * * ˌbad ˈtempered [bad tempered] … Useful english dictionary
bad-tempered */ — UK [ˌbæd ˈtempə(r)d] / US [ˌbæd ˈtempərd] adjective someone who is bad tempered easily becomes annoyed or angry a) used about people s behaviour He gave her a bad tempered scowl. b) used about situations or events where people behave in a bad… … English dictionary
bad-tempered — ADJ GRADED Someone who is bad tempered is not very cheerful and gets angry easily. When his headaches developed Nick became bad tempered and even violent... They walked in bad tempered silence. Syn: irritable … English dictionary
bad-tempered — adj. VERBS ▪ be, look, seem, sound ▪ become, grow ▪ make sb ▪ It is his illness that makes him bad temper … Collocations dictionary
bad-tempered — adjective Of or pertaining to bad temper; showing anger. His bad tempered outburst caught his friends by surprise … Wiktionary
