-
41 Doric
1. nдорійський говір (діалект); місцевий діалект2. adj1) дорійський, доричнийDoric order — архт. доричний ордер
* * *I n1) icт. дорична говірка2) місцевий діалект, говірка3) apxiт. доричний ордерII a1) icт. доричний, дорійський2) провінційний ( про вимову); місцевий ( про діалект)3) apxiт. доричний -
42 Land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *n; (pl Lander [`lend]); нім. -
43 land
1. n1) земля, суша, суходілto make the land — мор. наблизитися до берега; відкрити берег
2) країна, держава, територіяnative land — батьківщина, вітчизна
3) ґрунт, земля4) земельна власність (ділянка)5) pl земельні володіння, маєтки6) тех. вузька фаска7) військ. поле нарізуland retirement — геол. вітрова ерозія ґрунту
land return — рад. сигнал, відбитий від земної поверхні
land survey — топографічне вимірювання, межування
the L. of Promise, the Promised L. — бібл. обітована земля
the land of the leal — рай, небеса
good land!, my land! — амер. боже мій!
the Holy L. — бібл. свята земля (Палестина)
the land knows! — амер. бог його знає!
to see land — а) побачити, до чого хилиться справа; б) наблизитися до мети
2. v1) висаджувати (на берег)2) висаджуватися, причалювати (приставати) до берега3) вивантажувати на берег4) ав. приземлятися, робити посадку7) витягувати на берег (рибу тощо)8) спіймати (злочинця тощо)9) перемогти (на перегонах); виграти10) завдати удару; влучити, попасти12) спорт. приземлитися після стрибка* * *I [lʒnd] n1) земля, суша2) країна; територія; царство; межа3) ґрунт, земля4) земельна ділянка; землеволодіння, земельна власність; pl маєток, земельні володіння5) дiaл. доходний дім6) тex. вузька фаскаII [lʒnd] v1) висаджувати, вивантажувати ( на берег); висаджуватися ( на берег), приставати до берега, причалювати; aв., кocм. приземлятися, здійснювати посадку; aв., кocм. посадити ( літальний апарат); cпopт. приземлятися після стрибка; ( іноді land up) прибувати ( куди-небудь); досягати ( місця призначення)2) приводити, поміщати ( куди-небудь)3) (in) доводити ( до чого-небудь); призводити ( до чого-небудь); ( land up) опинитися, виявитися4) витягати на берег ( рибу); піймати; cпopт.; жapг. перемогти ( на перегонах)7) ( with) нав'язувати -
44 soil
1. n1) земля; ґрунт2) країна; край; земляon one's native soil — у себе на батьківщині, на рідній землі
3) область; провінція4) земельна ділянка; смужка землі5) пляма, грязь6) екскременти; нечистоти; покидьки7) гній; компост8) мисл. болото (струмок), де ховається загнана тваринаsoil covering — ґрунтовий покрив; лісова підстилка
soil denudation — оголення ґрунту, денудація фунту
soil drifting — вітрова ерозія, дефляція
soil slip — геол. зсув, оповзень
soil texture — механічна будова (текстура) фунту
2. v2) ганьбити, порочити; опоганювати, оскверняти; безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязі; борсатися у воді (про тварину)6) с.г. угноювати, удобрювати7) с.г. годувати травою* * *I [soil] n1) ґрунтunbroken /virgin/ soil — цілина
2) земля, країнаII [sxil] n1) бруд, пляма2) екскременти, нечистоти; покидьки; гній; компост3) миcл. болото або струмок, де ховається загнана тваринаIII [sxil] v1) l. бруднити, мазати; покривати плямами; бруднитися, мазатися2) ганьбити, паплюжити, безчестити3) тьмяніти4) валятися в грязюці, хлюпатися у воді ( про тварин)5) миcл. рятуватися від переслідування в болоті або у воді ( про тварин)6) c-г. угноювати, удобрювати; давати худобі зелений корм -
45 tongue
1. n1) язик2) мова3) манера говоритиrough tongue — фуба мова, брутальність
4) язик (страва)5) щось, що нагадує за формою язик6) геогр. коса7) стрілка терезів8) тех. шпунт, шип, гребінь9) дишло10) зал. вістря стрілки11) тех. хвостовикon the tongues of men — усі говорять про це; на устах у всіх
to give (to throw) tongue — а) гучно говорити, репетувати; висловлюватися; б) подавати голос (про собаку)
to have (to speak with) one's tongue in one's cheek — а) говорити нещиро; б) говорити глузливо (іронічно)
to hold one's tongue, to keep one's tongue between one's teeth — тримати язик за зубами, мовчати
to keep a civil tongue in one's head — бути ввічливим (чемним), уникати грубощів
to tie smb.'s tongue — примусити когось мовчати, не давати комусь говорити
his tongue failed him — йому відібрало мову, йому заціпило
to wag one's tongue — молоти язиком, просторікати
he knows much who knows how to hold his tongue — присл. хто мовчить, той трьох навчить; слово — срібло, мовчання — золото
2. v1) розмовляти, базікати2) говорити, вимовляти3) лаяти, ганьбити4) лизати5) буд. з'єднувати у шпунт* * *I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
46 speech
1) n мова; мовна діяльність; дар мови ( faculty of speech); усне мовлення2) вимова, манера говорити; характер мови3) промова, виступ ( оратора); спіч4) розмова5) моваnational speech — національна мова; державна мова; діалект, говір, говірка
7) монолог (у п'єсі, фільмі); репліка ( діючої особи) -
47 tongue
I n1) язикfurred /dirty, foul, coated/ tongue — обкладений язик ( хворого)
to put out /to stick out/ ones tongue — висовувати /показувати/ язик ( лікареві або з пустощів)
to hang out ones tongue — висовувати язик ( про собаку) [див. є]; язик, язичок (тварини, рептилії)
the frogs [snakes] tongue — язичок жаби [змій]
cleft /bifid/ tongue — роздвоєний язичок
2) мова; здатність мовиthe mother /native/ tongue — рідна мова
no poet in any tongue is greater than Dante — жодна література не має поета, який був би кращий за Данте
bad /biting, bitter, caustic, venomous, wicked/ tongue — злий /отруйний/ язик
rough tongue — груба мова, грубість
silver /smooth/ tongue — красномовство, влесливість
glib tongue — жвава /розв'язна/ мова
4) кyл. язик5) будь-що, що має форму язика; язик, язичок6) мyз. язичок7) тex. шпунт, шпилька, гребінь8) з.- д. остряк ( стрілки)9) хвостовик ( інструменту)10) стрілка вагів••on the tongue s of men — всі говорять про це; на вустах у всіх
on ones tongue, on /at/ the tip of ones tongue, at the end of ones tongue — на мові, на кінчику язика
to have names and dates at the end of ones tongue /on the tip of ones tongue/ — знати напам'ять всі імена, дати
the words had been on his tongue — ці слова ( вже) готові були зірватися у нього з язика /з уст/; to wag ones tongue молоти язиком
to set tongues wag-ging — викликати товчи, дати привід для пліток
to find ones tongue — знайти дар мови, знову заговорити
to have lost ones tongue — мовчати, втратити дар мови, проковтнути язика
to hold ones tongue, to keep ones tongue between ones teeth — тримати язик за зубами, мовчати
hold your tongue while Im speaking — притримуй язик, коли я говорю
to keep a watch on ones tongue — стежити за своєю мовою, не говорити зайвого
he could have bitten off his tongue for having told his secret — він готовий був відкусити собі язик через те, що проговорився
to loose smb s tongue — розв'язати язик кому-н.
to tie smb s tongue — примусити кого-н. мовчати, не давати кому-н. говорити
his tongue glued itself to the roof of his mouth — у нього язик прилип до гортані, він нічого сказати не може
his tongue failed him — у нього віднялася мова, він позбувся дару мови
ones tongue runs before ones wit s — спершу говорити, а потім думати
to give /to throw/ tongue — подавати голос ( про собаку); голосно говорити, кричати; висловлюватися
to have /to speak with, to put/ (ones) tongue in (ones) cheek — говорити нещиро; говорити глузливо /лукаво, іронічно/; he speaks with tongue in cheek його слова не можна сприймати серйозно; він вас обдурює
to oil ones tongue — лестити; виголошувати єлейні промови
to keep a civil tongue in ones head — бути ввічливим /чемним/; уникати грубощів
to keep a still tongue in ones head — мовчати, відрізнятися мовчазливістю
to have ones tongue hanging out — хотіти пити; чекати (чого-н.); [див. 1]; his tongue is too long for his teeth y нього дуже довгий язик
a honey tongue, a heart of gall — = на вустах мед а в серці лід м'яко стелить, та жорстко спати
the tongue is not steel, yet it cuts, the tongue is sharper than any sword — прис. = не ножа бійся, а мови; злі язики страшніші за пістолет
the tongue of idle persons is never idle — прис. = за неробу мова працює
IIhe knows much who knows how to hold his tongue — прис. багато знає той, хто вміє мовчати; = мовчання -золото
1) υl. трогать языкам; лизать; cпeц. снабжать языком или язычком2) разговарить, болтатьto tongue it all day long — проболтать весь день; уст. говорить, произносить; icт. ругать, поносить
3) выдаваться, врезаться ( о песчаной косе); выбрасывать языки пламени4) мyз. модулировать5) стр. сполучати в шпунт -
48 soil
n земля, країна- on foreign soil на чужій землі, за кордоном- on one's native soil у себе на батьківщині, на рідній землі -
49 Doric
['dɒrɪk] 1. adj1) дорі́йський, дори́чнийDoric order архт. — дори́чний о́рдер
2) провінціа́льний ( про діалект)2. nдорі́йський го́вір ( діалект); місце́вий діале́ктto speak one's native Doric — розмовля́ти місце́вою гові́ркою
-
50 land
[lænd] 1. n1) земля́, су́ша, суході́лon land — на су́ші
to travel by land — подорожува́ти по су́ші
to make the land мор. — наближа́тися до бе́рега
2) краї́на; держа́ваnative land — Батьківщи́на, вітчи́зна
3) ґрунтfat land — родю́чий ґрунт
poor land — убо́га земля́
to go [to work] on the land — ста́ти фе́рмером
4) земе́льна вла́сність; pl має́тки5) attr. сухопу́тний; назе́мнийland ice — материко́вий лід
6) attr. земе́льнийland rent — земе́льна ре́нта
land tenure — землеволоді́ння
••let us see how the land lies — поди́вимося, як іду́ть спра́ви
to see land — 1) поба́чити, до чо́го йде спра́ва 2) бу́ти бли́зько до поста́вленої мети́
the land of Nod жарт. — со́нне ца́рство
land of promise бібл. — обітова́на земля́
land of cakes, land of Thistle — Шотла́ндія
the land of the Rose — А́нглія ( троянда - національна емблема Англії)
2. vthe land of the golden fleece — краї́на золото́го руна́ ( Австралія)
1) виса́джувати(ся) на бе́рег; прича́лювати до бе́рега2) спійма́ти; ви́тягти на бе́рег ( рибу)to land a criminal — спійма́ти злочи́нця
3) ав. приземля́тися, роби́ти поса́дку4) прибува́ти ( кудись); досяга́ти ( якогось місця)5) приво́дити ( до чогось); ста́вити в те чи і́нше стано́вищеto land smb. in difficulty [trouble] — поста́вити кого́сь в скрутне́ стано́вище
to be nicely landed — бу́ти в скрутно́му стано́вищі
6) попа́сти, потра́пити, влу́читиto land a blow on the ear [on the nose, etc.] — вда́рити у ву́хо (ніс тощо)
7) доби́тися ( чогось); ви́гратиto land a prize — оде́ржати приз
-
51 language
['læŋgwɪʤ]n1) мо́ваdiplomatic language — дипломати́чна мо́ва
finger language — мо́ва же́стів (глухоніми́х)
foreign language — інозе́мна мо́ва
spoken language — розмо́вна (у́сна) мо́ва
the language of Shakespeare — мо́ва Шекспі́ра
native language — рі́дна мо́ва
2) формулюва́ння ( закону)constitutional spoken language — мо́ва конститу́ції; текст (бу́ква) конститу́ції
legal spoken language — юриди́чна мо́ва, бу́ква зако́ну
3) розм. ла́йка (тж. bad language)I won't have any language here — прошу́ не лихосло́вити
strong language — си́льні ви́рази, ла́йка
••not to speak the same language — абсолю́тно не розумі́ти оди́н о́дного
they don't speak the same language — вони́ розмовля́ють рі́зними мо́вами
См. также в других словарях:
native American — native American, adj. a person born in the United States. [1835 45, Amer.] * * * ▪ indigenous peoples of Canada and United States Introduction also called American Indian, Amerindian, Amerind, Indian, Aboriginal American, or First Nation… … Universalium
Native American disease and epidemics — pervade many aspects of Native American life, both throughout history and in the modern day. Diseases and epidemics can be chronicled from centuries ago when European settlers brought diseases that devastated entire tribes to the modern day when… … Wikipedia
Native title in Australia — Native title is the Australian version of the common law doctrine of aboriginal title. Native title is the recognition by Australian law that some Indigenous people have rights and interests to their land that come from their traditional laws and … Wikipedia
Native title — is a concept in the law of Australia that recognises in certain cases there was and is a continued beneficial legal interest in land held by local indigenous Australians which survived the acquisition of title to the land by the Crown at the time … Wikipedia
Native American flute — crafted by Chief Arthur Two Crows, 1987 The Native American flute has achieved some measure of fame for its distinctive sound, used in a variety of New Age and world music recordings. The instrument was originally very personal; its music was… … Wikipedia
Native American civil rights — are the civil rights of Native Americans in the United States. Although indigenous to the Americas, American Indians became one of many minorities and the movement for American Indian civil rights began almost as soon as Europeans started to… … Wikipedia
Native American Languages Act of 1990 — 101st United States Congress PUBLIC LAW 101 477 October. 30, 1990 TITLE I NATIVE AMERICAN LANGUAGES ACT Enacted by Congress … Wikipedia
Native Americans in children's literature — Native Americans have been featured in numerous volumes of children s literature. Some have been authored by non indigenous writers, while others have been written or contributed to by native authors. Contents 1 Children’s literature about… … Wikipedia
Native American Church — insignia Native American Church, a religious denomination which practices Peyotism or the Peyote religion, originated in the U.S. state of Oklahoma, and is the most widespread indigenous religion among Native Americans in the United States.… … Wikipedia
Native — Na tive (n[=a] t[i^]v), a. [F. natif, L. nativus, fr. nasci, p. p. natus. See {Nation}, and cf. {Na[ i]ve}, {Neif} a serf.] 1. Arising by birth; having an origin; born. [Obs.] [1913 Webster] Anaximander s opinion is, that the gods are native,… … The Collaborative International Dictionary of English
Native American party — Native Na tive (n[=a] t[i^]v), a. [F. natif, L. nativus, fr. nasci, p. p. natus. See {Nation}, and cf. {Na[ i]ve}, {Neif} a serf.] 1. Arising by birth; having an origin; born. [Obs.] [1913 Webster] Anaximander s opinion is, that the gods are… … The Collaborative International Dictionary of English