-
1 genuineness
справжність, автентичність; щирість; правильність, істинність -
2 genuineness
n1) справжність, істинність2) щирість; чесність; непідробність3) с.г. чистопорідність* * *n1) дійсність, істинність, автентичність, оригінальність2) щирість, непідробність, чесність3) c-г. чистопородність -
3 genuineness
n1) дійсність, істинність, автентичність, оригінальність2) щирість, непідробність, чесність3) c-г. чистопородність -
4 proof of genuineness
-
5 warranty of genuineness
-
6 genuine
справжній, автентичний, непідроблений; щирий; правильний, істинний- genuine article
- genuine construction
- genuine democracy
- genuine diamond
- genuine handwriting
- genuine interpretation
- genuine joint venture -
7 proof
доказ, докази; доведення; підтвердження; доведеність; судове слідство; шотл. судовий розгляд без участі (суду) присяжних засідателів, розгляд справи суддею замість суду присяжних; коректураproof by circumstantial evidence — = proof by indirect evidence доведення непрямими доказами; доведеність непрямими доказами
proof on a preponderance of probabilities — доведеність наявністю більшої ймовірності ( критерій доведеності в цивільному процесі)
- proof and hearingproof that will stand up in court — докази, що ніхто не зможе спростувати у суді
- proof beyond reasonable doubt
- proof by affidavit
- proof by indirect evidence
- proof by confession
- proof by confession evidence
- proof by direct evidence
- proof by notoriety
- proof by presumption
- proof by testimony
- proof by testimony evidence
- proof from the contrary
- proof of admission
- proof of age
- proof of attestation
- proof of authenticity
- proof of birth
- proof of confession
- proof of consistency
- proof of evidence
- proof of fact
- proof of genuineness
- proof of handwriting
- proof of illegal activities
- proof of novelty
- proof of official record
- proof of ownership
- proof of payment
- proof of priority
- proof of record
- proof of special damage
- proof of witness
- proof presentation
- proof-proof
- proof to the contrary -
8 warranty
гарантія; договірна гарантія; порука; підстава; дозвіл; застереження (в угоді, контракті); (офіційна) санкція; проста угода (порушення якої дає право на стягнення збитків, але не на розірвання угоди); проста умова в договорі продажу- warranty deed
- warranty fund
- warranty mark
- warranty of authority
- warranty of genuineness
- warranty of quality
- warranty of title
- warranty provision -
9 warrant
1. n1) юр. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт (тж warrant of arrest); наказwarrant of distress — наказ про вилучення (майна); виконавчий лист
warrant of death — розпорядження про виконання смертного вироку (тж warrant of execution)
2) юр. повноваження, правомочність; доручення4) свідчення, гарантія; доказ; підтвердження5) відповідальна особа; особа, що дає наказ6) захисник, заступник7) шотл. порука, поручительство; гарантія, запевнення8) шотл. поручитель, гарант9) фін. посвідчення; купон (акції тощо)dividend warrant — процентний (відсотковий) купон; свідоцтво на одержання дивіденду
10) патент11) військ. дозвіл; наказwarrant officer — уорент-офіцер; мор. мічман
2. v1) виправдувати, бути (служити) виправданням2) ручитися; гарантувати; підтверджувати (щось)I'll warrant him an honest fellow — ручуся, що він чесна людина
3) юр. дозволяти, давати право; уповноважувати4) розм. висловлювати упевненість; запевнятиI'll warrant you that... — запевняю вас, що...
5) юр. забезпечувати, гарантувати (комусь щось)6) передвіщати, провіщати* * *I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.) -
10 warrant
I1) юp. ордер; судове розпорядження; ордер на арешт ( warrant of arrest)warrant of distress — наказ про накладення арешту або про вилучення (майн; виконавчий лист)
warrant of death, warrant of execution — розпорядження про приведення у виконання вироку до страти
2) юp. повноваженняwarrant of attorney — ( спеціальне) доручення
3) підстава для чого-н., виправдання (яких-н. дій); моральне правоhe has no warrant for saying so — у нього немає підстав /він не вправі/ так говорити
there is no warrant for such a belief — це переконання зовсім необґрунтовано /безпідставно/
4) свідчення, доказ, підтвердження5) гарантія, застава6) фін. посвідчення, свідчення; купон (облігації, акції)dividend warrant — свідчення або купон на одержання дивіденду; процентний купон
7) кoм. тридцятимільйонне свідчення; ( складський) варрант ( warehouse warrant); dock warrant доковий варрант8) патент9) вiйcьк. дозвіл; наказ; наказ про присвоєння звання уоррант-офіцера; cкop. від warrant officerII v1) виправдувати, служити підставоюmy remarks did not warrant her tears — у моїх зауваженнях не було нічого образливого, але вона заплакала
we are not warranted in believing... — у нас немає підстав думати...
2) ручатися, гарантувати; підтверджувати (що-н.); I'll warrant him an honest fellow ручаюся, що він чесна людина, я поручуся за його чесністьthis material is warranted (to be) colour-fast — міцність окраски тканини гарантується
the genuineness is warranted by several facts — дійсність (чого-н.) підтверджується декількома фактами
3) юp. дозволяти, надавати правоthe law warrants this procedure — закон допускає /передбачає/ таку процедуру
4) виражати впевненість; ручатисяI'll warrant (you) that... — упевнений у тім, що...; будьте впевнені, що..., завіряю вас, що...
I'll warrant he'll be late — ручаюся, що він спізниться
I warrant this is the truth — упевнений, що так, було
5) юp. гарантувати, забезпечувати (кому-н. що-н.)
См. также в других словарях:
genuineness — index candor (straightforwardness), honesty, legitimacy, reality, truth, validity Burton s Legal Thesaurus. William C. Burt … Law dictionary
Genuineness — genuine gen u*ine, a. [L. genuinus, fr. genere, gignere, to beget, in pass., to be born: cf. F. g[ e]nuine. See {Gender}.] Belonging to, or proceeding from, the original stock; native; hence, not counterfeit, spurious, false, or adulterated;… … The Collaborative International Dictionary of English
genuineness — genuine ► ADJECTIVE 1) truly what it is said to be; authentic. 2) sincere; honest. DERIVATIVES genuinely adverb genuineness noun. ORIGIN Latin genuinus, from genu knee (with reference to the ancient Roman custom of a father acknowledging… … English terms dictionary
genuineness — noun see genuine … New Collegiate Dictionary
genuineness — See genuinely. * * * … Universalium
genuineness — noun The quality of being genuine; authenticity … Wiktionary
genuineness — (Roget s Thesaurus II) noun The quality of being authentic: authenticity, realness, truthfulness, validity. See TRUE … English dictionary for students
genuineness — gen·u·ine·ness || dÊ’enjʊɪnɪs n. sincerity, honesty; trueness; quality of being genuine … English contemporary dictionary
genuineness — gen·u·ine·ness … English syllables
genuineness — noun 1. the state of being genuine • Ant: ↑spuriousness • Derivationally related forms: ↑genuine • Hypernyms: ↑actuality 2. undisputed credibility • Syn: ↑ … Useful english dictionary
genuineness of the instrument — The validity of an instrument in respect of it being what it purports to be. Warranted by an indorsement of a negotiable instrument. 11 Am J2d B & N § 611 … Ballentine's law dictionary
