-
1 fleksyjny
The New English-Polish, Polish-English Kościuszko foundation dictionary > fleksyjny
-
2 fleksyjny
-
3 fleksyjny
прил.• спрягаемый• флективный -
4 fleksyjny
[флєксийни]adjфлексійний, флективний -
5 fleksyjny
flexivo -
6 morfem
m (G morfemu) Jęz. morpheme- □ morfem fleksyjny inflectional morpheme- morfem funkcjonalny functional morpheme- morfem gramatyczny grammatical morpheme- morfem leksykalny lexical morpheme- morfem poboczny affix- morfem rdzenny root morpheme- morfem słowotwórczy derivational morpheme- morfem swobodny free morpheme- morfem zerowy zero morpheme- morfem związany bound morpheme* * *mijęz. morpheme; morfem słowotwórczy l. derywacyjny derivational morpheme; morfem fleksyjny inflectional morpheme; morfem zerowy zero morpheme; morfem wolny free morpheme; morfem (z)wiązany bound morpheme.The New English-Polish, Polish-English Kościuszko foundation dictionary > morfem
-
7 спрягаемый
-
8 флексійний
fteksyjnyiприкм. -
9 флективний
flektywnyjприкм. -
10 флективный
прил.• fleksyjny -
11 Bibliografia
ważniejszych źródeł wykorzystanych w słownikuБібліографія найважливіших видань, використаних у словникуA. А. Бурячок, Г. М. Гнатюк, С. І. Головащук та інші, Словник синонімів української мови у двох томах, Київ 1999.B. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк, В. Г. Коломієць та інші, Російсько--український словник наукової термінології. Математика. Фізика. Техніка. Науки про землю та космос, Київ 1998.В. Головченко, В. Ковальський, Юридична термінологія: Довідник, Київ 1998. Економічний словник-довідник, за ред. С. В. Мочерного, Київ 1995. Енциклопедія українознавства, ред. В. Кубійович, т. 1-9, Львів 1993-2002. Короткий тлумачний словник. Інформатика та обчислювальна техніка, за ред. В. Гон-дюла, Київ 2000.B. Janik-Płocińska, M. Sas, R. Turczyn, Wielki słownik ortograficzno-fleksyjny, pod red. J. Podrackiego, Warszawa 2001.A. Mironowicz, I. Dulewiczowa, I. Grek-Pabisowa, I. Maryniakowa, Wielki słownik polsko-rosyjski, Moskwa-Warszawa 1986.Słownik języka polskiego, pod red. M. Szymczaka, Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2000.C. Нечай, Російсько-український медичний словник з іншомовними назвами, Київ 2000. С. Ничкало, Мистецтвознавство: Короткий тлумачний словник, Київ 1999. Орфографічний словник української мови, уклали: С. І. Головащук, М. М. Пещак, В. М.Русанівський, О. О. Тараненко, Київ 1999. Н. Пуряєва, Словник церковно-обрядової термінології, Львів 2001. Релігієзнавчий словник, ред. А. Колодний, Б. Лобовик, Київ 1996."О. Скопненко, Г. Сюта, Т. Цимбапюк, Словник іншомовних слів, Л. Пустовіт (ред.), Київ 2000. Słownik polsko-ukraiński we dwóch tomach, red. Ł. Ł. Humecka, Kijów 1958-1960. Український правопис, Київ 2000. УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія, ред. рада: М. Попович, І. Дзюба, Н. Корнієнко,Н. Мазепа, Н. Яковенко, Київ-Львів 2001. Великий тлумачний словник української мови, уклад, і голов. ред. В. Т. Бусел, Київ-Ірпінь 2001. Фразеологічний словник української мови, укл. В. Білоноженко та інш., Київ 1999.
См. также в других словарях:
fleksyjny — {{/stl 13}}{{stl 8}}przym. Ia {{/stl 8}}{{stl 7}} właściwy fleksji, mający związek z fleksją, należący do fleksji : {{/stl 7}}{{stl 10}}Element fleksyjny. Końcówka fleksyjna. {{/stl 10}} … Langenscheidt Polski wyjaśnień
fleksyjny — «dotyczący fleksji, związany z fleksją, należący do fleksji» Składnik fleksyjny. Cząstka fleksyjna. ∆ Języki fleksyjne «grupa języków mających zasób form gramatycznych służących do wyrażania stosunków międzywyrazowych w zdaniu» … Słownik języka polskiego
końcówka — ż III, CMs. końcówkawce; lm D. końcówkawek 1. «koniec, zakończenie czegoś; resztka, pozostałość» Końcówka materiału. Końcówka pensji. 2. elektr. «element przewodzący umocowany na końcu przewodu, służący do jego przyłączania» 3. jęz. «końcowy… … Słownik języka polskiego
przyrostek — m III, D. przyrostektka, N. przyrostektkiem; lm M. przyrostektki jęz. «cząstka słowotwórcza występująca po rdzeniu lub po innym przyrostku (np. dom ek); sufiks» Przyrostek słowotwórczy, fleksyjny … Słownik języka polskiego
