ferio

pulso, āvi, ātum ( inf. parag. pulsarier, Lucr. 4, 931), 1, v. freq. a. [id.], to push, strike, beat (cf.: tundo, ferio, pello).

Lit.:

cum pulsetur agiteturque incursione atomorum sempiternā,

Cic. N. D. 1, 41, 114:

semine in pila pulsato,

Plin. 19, 8, 45, § 158:

lictores ad pulsandos verberandosque homines exercitatissimi,

Cic. Verr. 2, 5, 54, § 142; cf.:

pulsari alios et verberari,

id. ib. 2, 3, 26, §

66: pulsatus parens,

Verg. A. 6, 609:

legatos pulsasse dicebantur,

Liv. 38, 42; Tac. H. 4, 45:

ubi tu pulsas, ego vapulo tantum,

Juv. 3, 289:

ostium,

to knock, Plaut. Bacch. 4, 1, 7:

ostia,

Hor. S. 1, 1, 10; cf.

ostiatim,

Quint. 5, 10, 122:

fores,

Ov. M. 5, 448; so,

pulso alone: pulsate, et aperietur vobis,

Vulg. Matt. 7, 7:

humum ter pede,

to stamp upon the ground, Ov. F. 6, 330:

gyrum pulsat equis,

Prop. 4, 13, 11; cf.:

tellurem pede libero,

Hor. C. 1, 37, 1:

prata choreis,

Claud. Laud. Stil. 2, 381.—Of military engines:

ariete muros,

Verg. A. 12, 706:

ariete turres,

Sil. 16, 696:

moenia Romae,

id. 6, 643:

cuspide portas,

id. 12, 565:

pulsabant turrim ariete,

Amm. 20, 11, 21:

moenia Leptitana,

id. 28, 6, 15.—Of musical instruments:

chordas digitis et pectine eburno,

to strike, play upon, Verg. A. 6, 647:

chelyn,

Val. Fl. 1, 139:

pectine nervos,

Sil. 5, 463:

cymbala,

Juv. 9, 62.—Of things:

pulsant arva ligones,

Ov. Am. 3, 10, 31; id. M. 11, 529:

nervo pulsante sagittae,

Verg. G. 4, 313.—

Transf., to strike against, to strike, touch any thing ( poet.):

ipse arduus altaque pulsat Sidera,

Verg. A. 3, 619; 10, 216; Sil. 9, 450:

vasto qui vertice nubila pulsat,

Val. Fl. 4, 149.—Of abstract subjects:

ululatus pulsat aures,

Claud. B. Get. 625.—

Trop.

In gen., to urge or drive on, to impel, to set in violent motion, to move, agitate, disturb, disquiet:

dormientium animos,

Cic. Div. 2, 58, 120:

multa in unum locum confluunt, quae meum pectus pulsant,

Plaut. Ep. 4, 1, 3:

quae te vecordia pulsat,

Ov. M. 12, 228:

corda pavor pulsans,

Verg. G, 3, 105; cf.:

curru Phoebe medium pulsabat Olympum,

id. A. 10, 216:

variā meritos formidine pulsant,

Val. Fl. 3, 390:

urbes rumoribus,

to disturb, Petr. p. 679:

invidia pulsat pectus,

Sen. Agam. 134:

aliquem querelis,

Stat. Th. 8, 249; cf.: astra querelis, Claud. in Eutr. 2, prooem. §

51: superos vocibus,

Sen. Herc. Oet. 1671.—

In partic.

To attack before a tribunal, i. e. to arraign, accuse:

ex contractu ejus obligatus, pro quo pulsabatur,

Dig. 11, 1, 11:

non imponitur necessitas aliis pulsantibus respondere,

ib. 5, 1, 2 med. —

Transf., in gen., to accuse, defame:

pulsari crimine falso,

Claud. B. Gild. 170:

injusta Tartara,

to accuse, charge, Stat. S. 5, 5, 77:

apud principis aures existimationem viri fortis invidiā gravi pulsarent,

Amm. 18, 4, 4.—

To drive away, remove, put out of the way, Dig. 19, 2, 15, § 1:

pericula,

Claud. VI. Cons. Hon. 465.—

To injure, insult:

pulsatos infecto foedere divos,

Verg. A. 12, 286:

pulsatae majestatis imperii reus,

of treason, Amm. 14, 7, 7.

verbĕro, āvi, ātum, 1 (old form verberit for verberarit, Fest. p. 230, 15 e leg. Serv. ad Tull.; inf. verberarier, Plaut. As. 2, 3, 7; id. Most. 3, 1, 92), v. a. [verber], to lash, scourge, whip, flog, beat, drub (class.; syn.: ferio, pulso).

Lit.: So. Sum obtusus pugnis pessume. Am. Quis te verberavit? Plaut. Am. 2, 1, 60:

pulsare verberareque homines,

Cic. Verr. 2, 5, 54, § 142; so (with pulsare) id. ib. 2, 3, 26, §

66: civem Romanum,

id. Rep. 2, 31, 54:

matrem,

id. Vatin. 5, 11; cf.:

parentem, servum injuriā,

id. Fin. 4, 27, 76:

oculos virgis,

id. Verr. 2, 5, 43, § 112:

laterum costas ense,

Ov. M. 4, 727; Mart. 7, 94, 6; Dig. 47, 10, 5 proöem.— Absol.:

quo firme verberaturi insisterent,

Suet. Calig. 26:

caudā verberando excutere cibum,

Plin. 32, 2, 5, § 12. —Prov.:

noli verberare lapidem, ne perdas manum,

Plaut. Curc. 1, 3, 41.—

Transf., of inanimate things, to beat, strike, lash, knock, etc.:

locum coaequato et paviculis verberato,

Cato, R. R. 91:

tormentis Mutinam verberavit,

Cic. Phil. 8, 7, 20:

aquila aethera verberat alis,

Verg. A. 11, 756:

verberat ictibus auras,

id. ib. 5, 377:

fundā amnem,

id. G. 1, 141; cf.:

sidera (unda),

id. A. 3, 423:

agros nive (Juppiter),

Stat. Th. 5, 390:

undas (Aufidus),

to lash, Luc. 2, 407; cf.:

navem (Auster),

Hor. Epod. 10, 3:

puppim (Eurus),

Val. Fl. 1, 639.—In a comic pun, Plaut. Am. 1, 1, 177.—

Trop., to lash, chastise, plague, torment, harass with words:

aliquem verbis,

Plaut. Truc. 1, 2, 17:

ne me ut surdo verbera aures,

id. Mil. 4, 1, 204:

senatus convicio verberari,

Cic. Pis. 26, 63; cf.:

verberavi te cogitationis tacito duntaxat convicio,

id. Fam. 16, 26, 1:

orator in dicendo exercitatus hac ipsā exercitatione istos verberabit,

id. de Or. 3, 21, 79:

aures sermonibus,

Tac. Agr. 41; Petr. 132.

verbĕro, ōnis, m. [1. verbero], one worthy of stripes, a scoundrel, rascal:

ain' tu vero verbero?

Plaut. Am. 1, 1, 128; Cic. Att. 14, 6, 1; Plaut. Am. 1, 1, 187; id. Ps. 4, 7, 63; id. As. 2, 4, 10; 2, 4, 78; 3, 3, 79; id. Capt. 3, 4, 19 al.; Ter. Phorm. 4, 4, 3; 5, 6, 10.

vulnĕro ( voln-), āvi, ātum, 1, v. a. [vulnus], to wound, to hurt, or injure by a wound (syn.: saucio, ferio).

Lit.:

neu quis quem prius vulneret, quam illum interfectum viderit,

Caes. B. G. 5, 58:

L. Cotta legatus in adversum os fundā vulneratur,

id. ib. 5, 35 fin.:

plerosque jacula tormentis aut manu emissa vulnerabant,

Sall. J. 57, 6:

acie ipsā et ferri viribus vulnerari,

Cic. Sest. 10, 24:

corpus vulneratum ferro,

id. Red. in Sen. 3, 7:

(aper) vulnerat armentum,

Ov. M. 11, 372.—With acc. of part affected:

ipse volneratus umerum, femur,

Plin. 7, 28, 29, § 103.—

Transf., of things: Romanorum duae naves fractae sunt, vulneratae aliquot, Liv. 37, 30, 9:

multis ictibus vulnerata navis erat,

id. 37, 24, 8:

Scythicorum (smaragdorum) tanta duritia est, ut non queant vulnerari,

cannot be injured, defaced, Plin. 37, 5, 16, § 64.—

Trop., to wound, hurt, injure, pain, etc.:

aliquem voce,

Cic. Cat. 1, 4, 9:

virorum hoc animos vulnerare posset,

Liv. 34, 7, 7:

laesus ac vulneratus reus,

Quint. 7, 2, 30:

gravior ne nuntius aures Vulneret,

Verg. A. 8, 583; cf.:

vulnerant aures eorum praecepta continentiae,

Lact. 7, 1, 14:

(amor) mea vulnerat arcu Pectora,

Ov. A. A. 1, 21:

fortunae vulneror ictu,

id. P. 2, 7, 41:

crimine vulnerari,

id. H. 18 (19), 105.

[N]

PERCUSSIO (-ONIS) (F)

PERCUSSUS (-US) (M)

PLAGA (-AE) (F)

CREPITUS (-US) (M)

SONITUS (-US) (M)

RAPIDITAS (-ATIS) (F)

RAPIDIATIS (-ATIS) (F)

[V]

FERIO (-IRE)

CREPO (-ARE -PUI -PITUM)

DEBATTUO (-ERE)

DEBATUO (-ERE)

[V]

FERIO (-IRE)

[N]

CANNA (-AE) (F)

CANNULA (-AE) (F)

ARUNDO (-INIS) (F)

HARUNDO (-DINIS) (F)

CALAMUS (-I) (M)

SYRINX (-INGIS) (F)

SURPICULUS (-I) (M)

BACULUS (-I) (M)

BACULUM (-I) (N)

HASTILE (-IS) (N)

HASTA (-AE) (F)

FERULA (-AE) (F)

[V]

FERULA FERIO

[A]

MONETALIS (-E)

[N]

NUMMUS (-I) (M)

NUMUS (-I) (M)

MONETA (-AE) (F)

NOMISMA (-ATIS) (N)

NUMISMA (-ATIS) (N)

LAMINA (-AE) (F)

DECUSIS (-IS) (M)

DECUSSIS (-IS) (M)

[V]

CUDO (-ERE)

FERIO (-IRE)

SIGNO (-ARE -AVI -ATUM)

CUSO (-ARE -AVI -ATUS)

- SMALL COIN

[V]

FERIO (-IRE)

[N]

CRUOR (-ORIS) (M)

SANIES (-EI) (F)

CAEDES (-IS) (F)

CAEDIS (-IS) (F)

[V]

CORNU FERIO

[N]

IMPULSIO (-ONIS) (F)

INPULSIO (-ONIS) (F)

IMPULSUS (-US) (M)

INPULSUS (-US) (M)

INCUSSUS (-US) (M)

ILLISUS (-US) (M)

INLISUS (-US) (M)

MANUS (-US) (F)

[V]

FERIO (-IRE)

INCUTIO (-ERE -CUSSI -CUSSUM)

PERCUTIO (-ERE -CUSSI -CUSSUM)

COLLIDO (-ERE -LISI -LISUM)

CONLIDO (-ERE -LISI -LISUM)

ILLIDO (-ERE -LISI -LISUM)

INLIDO (-ERE -LISI -LISUM)

INFLIGO (-ERE -FLIXI -FLICTUM)

QUATIO (-ERE QUASSUM)

ICIO (-ERE ICI ICTUM)

ICO (-ERE ICI ICTUM)

OFFENDO (-ERE -FENDI -FENSUM)

OBFENDO (-ERE -FENDI -FENSUM)

PELLO (-ERE PEPULI PULSUM)

PAELLO (-ERE PAEPULI PULSUM)

LAEDO (-ERE LAESI LAESUM)

CONCREPO (-ARE -CREPUI -CREPITUM)

MACTO (-ARE -AVI -ATUM)

CONSCINDO (-ERE -SCIDI -SCISSUM)

INVENIO (-IRE -VENI -VENTUM)

REPERIO (-IRE REPPERI REPERTUM)

BATTO (-ERE)

[V]

CALCITRO (-ARE -AVI -ATUM)

CALCEUS: CALCE FERIO

[N]

CAPTURA (-AE) (F)

[V]

INTERFICIO (-ERE -FECI -FECTUM)

OCCIDO (-ERE -CIDI -CISUM)

OBCIDO (-ERE -CIDI -CISUM)

NECO (-ARE -AVI -ATUM)

INTERNECO (-ARE -AVI -ATUM)

CONLOCO (-ARE -LOCAVI -LOCATUM)

COLLOCO (-ARE -LOCAVI -LOCATUM)

LETO (-ARE -AVI -ATUM)

EVITO (-ARE -AVI)

FERIO (-IRE)

CAEDO (-ERE CECIDI CAESUM)

IUGULO (-ARE -AVI -ATUM)

JUGULO (-ARE -AVI -ATUM)

JUGUOLO (-ARE -AVI -ATUM)

IUGUOLO (-ARE -AVI -ATUM)

OBTRUNCO (-ARE -AVI -ATUM)

OPTRUNCO (-ARE -AVI -ATUM)

PERCUTIO (-ERE -CUSSI -CUSSUM)

DELEO (-ERE -EVI -ETUM)

PERIMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

PEREMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

INTERIMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

DEICIO (-ERE -IECI -IECTUM)

DEJICIO (-ERE -JECI -JECTUM)

STERNO (-ERE STRAVI STRATUM)

TOLLO (-ERE SUSTULI SUBLATUM)

EXSTINGUO (-ERE -STINXI -STINCTUM)

EXTINGUO (-ERE -STINXI -STINCTUM)

TRUNCO (-ARE -AVI -ATUM)

COMPENDIO (-ARE -AVI -ATUS)

CONFIO (-ERI -FACTUS SUM)

CORPORO (-ARE -AVI -ATUS)

INTEREMO (-ERE -I -EMPTUS)

MORTIFICO (-ARE -AVI -ATUS)

- BE KILLED

[N]

PULTATIO (-ONIS) (F)

PULSATIO (-ONIS) (F)

JUGUM (-I) (N)

IUGUM (-I) (N)

OFFENSUS (-US) (M)

OBFENSUS (-US) (M)

[V]

PULSO (-ARE -AVI -ATUM)

OFFENDO (-ERE -FENDI -FENSUM)

OBFENDO (-ERE -FENDI -FENSUM)

OFFENSO (-ARE)

OBFENSO (-ARE)

ADFLIGO (-ERE -FLIXI -FLICTUM)

AFFLIGO (-ERE -FLIXI -FLICTUM)

INFLIGO (-ERE -FLIXI -FLICTUM)

FERIO (-IRE)

TUNDO (-ERE TUTUDI TUNSUM)

QUATIO (-ERE QUASSUM)

[N]

ICTUS (-US) (M)

PULSATIO (-ONIS) (F)

TALITRUM (-I) (N)

ALAPA (-AE) (F)

GLOMERULUS (-I) (M)

[V]

PULSO (-ARE -AVI -ATUM)

FERIO (-IRE)

PRORIPIO (-ERE -RIPUI -REPTUM)

[V]

INTERFICIO (-ERE -FECI -FECTUM)

OCCIDO (-ERE -CIDI -CISUM)

OBCIDO (-ERE -CIDI -CISUM)

PEREMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

PERIMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

FERIO (-IRE)

INTERIMO (-ERE -EMI -EMPTUM)

TRUCIDO (-ARE -AVI -ATUM)

TRUNCO (-ARE -AVI -ATUM)

MACTO (-ARE -AVI -ATUM)

IMMOLO (-ARE -AVI -ATUM)

INMOLO (-ARE -AVI -ATUM)

LETO (-ARE -AVI -ATUM)

NECO (-ARE -AVI -ATUM)

[V]

ICO (-ERE ICI ICTUM)

ICIO (-ERE ICI ICTUM)

FERIO (-IRE)

PERCELLO (-ERE -CULI -CULSUM)

MACTO (-ARE -AVI -ATUM)

CONCREPO (-ARE -CREPUI -CREPITUM)

[V]

FERIO (-IRE)

Meaning: αἰδοῖον παρὰ Ταραντίνοις. καὶ περόνη H.

Origin: XX [etym. unknown]

Etymology: V. Blumenthal Hesychst. 10f., Illyrian-Messapisch to Lat. feriō, forō, φάρυγξ etc.; completely uncertain. Comparing the suffix (Lat. verrūca) is useless, as the -u- is a conjecture (on the basis of the word order).

Page in Frisk: 1,221

МОДУСИ СИЛОГІЗМУ - схеми силогізмів, в яких враховано розташування термінів у судженнях (фігури силогізму) та їх кількісна і якісна характеристики В. раховуючи будову простого категоричного силогізму (два засновки і висновок), 4 види його можливих категоричних суджень (загальностверджувальні (А), частковостверджувальні (І), загальнозаперечні (Е), частковозаперечні (О)) і кількість фігур (чотири), всього можна отримати 256 модусів. Проте не кожна можлива комбінація висловлювань складає логічно правильний М.с. (загалом їх 24). Правильним є такий модус, який завжди гарантує отримання істинного висновку за умови істинних засновків. В епоху Середньовіччя правильні модуси отримали власні назви (голосні літери вказували якісну і кількісну характеристики, відповідно: більшого засновку, меншого засновку і висновку): Barbara (AAA), Celarent (ЕАЕ), Darii (All), Ferio (EIO) - в першій фігурі; Cesare (ЕАЕ), Camestres (AEE), Festino (EIO), Baroco (AOO) - в другій фігурі; Darapti (ААІ), Disamis (IAI), Datisi (All), Felapton (EAO), Bocardo (OAO), Ferison (EIO) - в третій фігурі; Bramantip (AAI), Camenes (AEE), Dimaris (IAI), Fesapo (EAO), Fresison (EIO) - в четвертій фігурі. Цей перелік можна розширити за рахунок ослаблених модусів (в яких отримують часткові висловлювання-висновки у випадках, коли існує можливість отримання загального висновку): Barbari (ААІ), Celaront (EAO) - в першій фігурі; Cesaro (EAO), Camestrop (AEO) - в другій фігурі; Camenop (AEO) - в четвертій фігурі.