-
1 скалічити потерпілого
Українсько-англійський юридичний словник > скалічити потерпілого
-
2 виводити
= вивести1) ( звідкись) to take out, to lead out; ( допомагати комусь вийти) to help out; ( примушувати) to make go out, to turn out; ( військо) to withdraw, to call off2) ( допомагати вийти з якогось стану) to help out (of)виводити когось з рівноваги — to disturb the equilibrium (of), to try a person's patience; to discompose
3) ( вилучати зі складу) to remove4) (вести кудись, спрямовувати рух) to take (to)виводити на орбіту — to put into orbit, to orbit
5) ( видаляти плями) to take out, to rub out, to remove, to abolish6) ( паразитів тощо) to exterminate, to extirpate7) ( вирощувати) to breed, to raise, to brood; ( курчат) to hatch out8) (формулу і т.ін.) to deduce, to deduct, to conclude9) (старанно писати, вимальовувати) to write, to draw, to trace out painstakingly10)виводити в люди — to advance a person's career; to give someone a start in life
виводити на чисту воду — to unmask, to show up, to elicit, to bring to light, to expose
виводити зі строю — to disable, to wreck, to deactivate
виводити з терпіння — to make smb. lose patience, to exasperate smb.
-
3 відключати
to cut off, to disconnect -
4 калічити
to cripple, to lame, to maim, to mangle, to mutilate, to disable -
5 лад
ч1) ( державний) regime, order, system; (громадський устрій, порядок) social order2) ( спосіб) way, manner3) ( порядок) orderдати лад, привети до ладу — to order, to arrange, to adjust, to tidy, to settle; to put in order, to set ( to put) to rights; to get things square ( straight)
справа не йде на лад — things are in a bad way, things won't get going, things are not going well, things are not moving, we're not making any progress
4)виводити з ладу — to put out of action, to disable
ставати до ладу — to be put in operation, to come into service
5) (згода, гармонійність) harmony, concordбути не в ладах — to be on bad terms ( at odds) ( with)
6) муз. ( тональність) mood, tuneзаспівати (не) в лад — to sing in ( out of) tune
7) звич. мн. лади муз. ( струнних інструментів) stop, fret -
6 обмежувати
= обмежитиto limit, to confine, to set limits ( boundaries); to restrain, to restrictобмежувати себе в чомусь — to stint oneself of smth.
-
7 підбивати
= підбити1) ( одяг) to lineпідбивати ватою — to wad, to line with wadding
2) військ. to disable, to put out of action3) ( око) to give one a black eye, to bung up an eye; to give a blow from underneath4) to push, to shove, to nudge5) ( підбурювати) to instigate, to urge, to incite (to)6) ( тісто) to beat up7) ( підметку) to fasten, to resole, to nail8) ( підсумки) to sum up -
8 позбавляти
= позбавитиto deprive, to bereave, to rob, to defraud (of); ( прав) to divest; (майна, володіння судом) to evictпозбавляти права голосу — to deprive of the vote; юр. to disfranchise
позбавляти прав на спадщину — to disinherit (smb.)
позбавляти життя — to kill, to make away ( with)
позбавляти привілею — to withdraw ( to deprive of) a privilege
позбавляти слова — to deprive smb. of the right to speak, to cut smb. off, to cut smb. short
позбавляти духовного сану — defrock, unfrock
позбавляти юридичної сили — to vitiate, to void
-
9 покалічити
to cripple, to lame, to maim, to mangle, to mutilate, to disable -
10 сигнал
чsignal; call; sign; (лиха, небезпеки) signal of distress; ( зупинки) stop signal; ( пожежний) fire alarm; ( підготовчий) preparatory signal; ( перестережливий) warning signal; ( трубний) trumpet call; ( дзвоном) curfew; мор. ( світловий) flareсигнал біди (небезпеки) — signal of distress, SOS ( save our souls), call ( signal)
сигнал аварії тех. — out-of-order call
давати сигнал — to give a signal, to signal
сигнал прийому зал. — home signal
сигнал відбою комп. — hook
сигнал відтворення комп. — playback signal, read-back signal
сигнал заборони тех. — blocking signal, disable [ disabling ] signal, inhibiting signal
сигнал запізнення зв. — retard
сигнал запуску тех. — driver, startup signal, trigger(ing) signal
сигнал несправності спец. — fault signal, trouble signal
сигнал переповнення комп. — overflow alarm
сигнал попередження спец. — warning beep
сигнал проходу зал. — proceed signal
-
11 скалічувати
= скалічитиto cripple, to maim, to mangle, to mutilate, to disable
См. также в других словарях:
disable — adj. (Québec) Fam. C est pas disable: c est extraordinaire. C est pas disable comme il est beau! … Encyclopédie Universelle
disable — UK US /dɪˈseɪbl/ verb [T] IT ► to turn off a part of a computer system, or stop it from working in the normal way: »To disable a program or device, right click its listing under the appropriate category and choose Disable … Financial and business terms
Disable — Dis*a ble, a. Lacking ability; unable. [Obs.] Our disable and unactive force. Daniel. [1913 Webster] … The Collaborative International Dictionary of English
disable — dis·able vt dis·abled, dis·abl·ing 1: to deprive of legal right, qualification, or capacity 2: to make incapable or ineffective; specif: to cause to have a disability dis·able·ment n Merriam Webster’s Dictionary of Law. Merriam Webster. 1996 … Law dictionary
Disable — Dis*a ble (?; 277), v. t. [imp. & p. p. {Disabled}; p. pr. & vb. n. {Disabling}.] 1. To render unable or incapable; to destroy the force, vigor, or power of action of; to deprive of competent physical or intellectual power; to incapacitate; to… … The Collaborative International Dictionary of English
disable — mid 15c., from DIS (Cf. dis ) do the opposite of + ablen (v.) to make fit (see ABLE (Cf. able)). Related: DISABLED (Cf. Disabled); disabling. Earlier in the same sense was unable (v.) make unfit, render unsuitable (c.1400) … Etymology dictionary
disable — cripple, undermine, *weaken, enfeeble, debilitate, sap Analogous words: *injure, damage, harm, hurt, impair, mar, spoil: *maim, mutilate, mangle, batter: *ruin, wreck Antonyms: rehabilitate (a disabled person) … New Dictionary of Synonyms
disable — [v] render inoperative; cripple attenuate, batter, blunt, damage, debilitate, disarm, disenable, disqualify, enervate, enfeeble, exhaust, hamstring*, handicap, harm, hock*, hogtie*, hurt, immobilize, impair, incapacitate, invalidate, kibosh*,… … New thesaurus
disable — ► VERB 1) (of a disease, injury, or accident) limit (someone) in their movements, senses, or activities. 2) put out of action. DERIVATIVES disablement noun … English terms dictionary
disable — [dis ā′bəl, dis′ā′bəl] vt. disabled, disabling 1. to make unable, unfit, or ineffective; cripple; incapacitate 2. to make legally incapable; disqualify legally SYN. MAIM disablement n … English World dictionary
disable — UK [dɪsˈeɪb(ə)l] / US verb [transitive] Word forms disable : present tense I/you/we/they disable he/she/it disables present participle disabling past tense disabled past participle disabled 1) to stop a machine or piece of equipment from working… … English dictionary
