3)+(причинять+боль)

ааа فجع

1) ağrı, acı, dert, sançı (колющая)

головная боль - baş ağrısı

2) перен. ağrı, acı, dert

душевная боль - yürek acısı

причинять (причинить) боль - ağırttırmaq

1) агъры, аджы, дерт, санчы (колющая)

головная боль - баш агърысы

2) перен. агъры, аджы, дерт

душевная боль - юрек аджысы

причинять (причинить) боль - агъырттырмакъ

1) (физическая боль) біль (р. болю) (м. р.), болість (р. -лісти). [Се був біль, тягучий, фізичний біль. Рябко одскакує й вищить од болісти];

2) (болезнь) біль (м. р.) (р. болю), болі (мн.). [Зубний біль. Вона видужала з породових болів];

3) (душевное страданье, скорбь) біль (м. р.) (р. болю), болість (р. -ти), болещі, боління, жаль (м. р.). [Минув час, затих біль. Свої болі - пусте, світове горе велике. Навіщо радощі й боління? В мене серце задрижало з болещів]. С болью - болізно. [Тихо і болізно вимовляє поет (Л. Укр.)]. От боли - з болю. Крик боли - боліз[с]ний гук, крик. [Знову лунає болізний гук]. Полный боли - боліз[с]ний, болючий. [Болізний стогін]. Причинять, и причинить боль кому - боліти (сов. заболіти) кого, болю завдавати, (сов. завдати) кому, вражати, (сов. вразити) кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коц.). І сміх той - його заболів (Л. Укр.). Вразив моє серце. Їй хотілося вразити поглядом дочку, але не вдалося].

* * *

1) General subject: afflict, bring, cause, deal (обиду), do, gar, give, inflict (боль, страдание, убыток), inflict (боль, страдание и т.п.), occasion, procure, put to, work, give rise

2) Medicine: set up

3) Diplomatic term: inflict (ущерб и т.п.), work (что-л.)

4) Business: effect, give rise to

5) Makarov: give (беспокойство, неприятности), give rise (to), induce, work (часто что-л. неожиданное или неприятное)

несов.; сов. - причини́ть

причинить что заподіювати, заподіяти, діяти, удіяти що, чинити, учиняти, учинити що, спричиняти и -чинювати, спричинити що, спричинятися и -чинюватися, спричинитися до чого; (доставлять, приносить) завдавати, завдати кому чого и що. [Що я заподіяв оцим людям, - твоїм людям, - за що мене судять? (Шевч.). Краще кривду вже терпіти, ніж самим її чинити (Грінч.). Завдала ти мені великої турботи. Любов ті рани завдавала (Куліш). Мати найбільше любить ту дитину, що більше слабувала, більше ночей безсонних їй спричинила (М. Левиц.)]. -нить вред кому - удіяти, заподіяти, учинити шкоду кому, пошкодити кому. [І людська злість та неправда не вдіє мені ніякої шкоди (Неч.-Лев.). Замість щоб зробити велику користь, «Крашанка» вчинила тільки шкоду (Грінч.)]. -нить зло, несчастье - учинити зло, нещастя, заподіяти, вдіяти зло, лихо и зле, лихе кому, завдати (накоїти) лиха (безголов'я) кому. [Ніколи зла я не вчинив-би їй (Грінч.). Скільки вам зла я вчинила (Грінч.). Ні, ні, Господь не заподіє злого! (Куліш). А що він кому лихого заподіяв (Кониськ.) Вам лихо вдіяти? (Самійл.). Я не знаю, хто їй лихо заподіяв (Шевч.). Не золотом те лихо оплатити, що завдали ви нам (Грінч.). Музо богине! Співай нам про гнів Пелієнка Ахилла, згубний которий сто сот безголов'я Ахейцям накоїв (Ніщинськ.). Дуже багато Ахейцям лиха накоїв (Самійл.)]. -нить кому много хлопот, беспокойства - завдати, заподіяти, наробити кому багато клопоту, турбот. [Мало тобі того клопоту і сорому, що досі нам заподіяла ? (Кониськ.)]. -нять затруднения - чинити труднощі кому, ставити труднощі кому и перед ким, завдавати кому труднощів. -нять, -нить печаль, скорбь, горе, огорчения, неприятности, страдания кому - завдавати, завдати жалю, журби, туги, скорботи, горя, прикростей, страждання кому, завгорювати, завгорити кому; срв. Огорчение, Огорчать. [Цим ми йому не завгоримо і його не навчимо, але нехай знає, що вовк ловить, але й вовка ловлять (Неч.-Лев.)]. -нять муку, муки - завдавати муку, муки кому. [Хіба то я завдав їм муку? (Л. Укр.). Найгірші особисті муки, які завдає розлука з усім, що серцю любе (Єфр.)]. Это -няло боль, страдания кому - це боліло кого. [Зневага до найкращого її почуття боліла Раїсу (Коцюб.)]. -нить обиду кому - заподіяти, вчинити кривду кому, скривдити кого. -нить убыток, ущерб, урон кому - наробити втрати (збитків кому, призвести до втрати кого. Война -няет большие бедствия - війна призводить до великого лиха, війна діє, спричинює багато лиха. Это может -нить взрыв - це може спричинити вибух, призвести до вибуху. Причинённый - заподіяний, удіяний, учинений, спричинений, завданий кому. -ться -

1) заподіюватися, бути заподіяним, діятися, бути вдіяним, чинитися, бути учиненим, завдаватися, бути завданим кому, чому;

2) (безл.: приключиться) заподіятися, статися, зробитися, учинитися. Что тебе -лось? - що тобі сталося? що тобі зробилося?

* * *

несов.; сов. - причин`ить

несов. - причиня́ть, сов. - причини́ть; (вн.)

vt; св - причини́ть

90 С ж. неод. valu; зубная \больь hambavalu, головная \больь peavalu, острая \больь äge v terav valu, душевная \больь hingepiin, причинять \больь haiget tegema, испытывать \больь valu tundma, с \больью в душе hingevaluga, \больи в груди valud rinnus

General subject: touch on a sore place

1) General subject: sting

2) Rare: pang

1) gener. sich (D) weh tun

2) colloq. sich weh tun

liter. causar dolor de cabeza

gener. addolorare (+D)

koskea /kipu/