2)+(несправедливое+отношение)

liter. déni de justice

1) - к кому, чему - відносини, стосунок (-нку), відношення, ставлення до кого, до чого. [Саме в таких відносинах стояла колись хоч до чехів література й мова німецька (Грінч.). Як-же мислиш ти з нами бути? У яких стосунках? (Куліш)]. Доброе, благожелательное -ние к кому - ласка, прихильність, прихилля до кого. [Пани ласкою навкруги себе людей купили (Куліш). Не тільки дозволяли йому любити їх, але й сами платили прихиллям (Крим.)]. Внимательное, почтительное -ние к кому - шаноба, пошанівок (-вку) до кого. Непочтительное -ние - непошанування, зневага, неповага до кого. Несправедливое -ние - кривдження кого, кривда кому. Нерадивое -ние - занедбання кого, чого. Иметь -ние к чему - стосуватися до чого, мати до чинення з чим, до чого, мати щось до кого, мати притоку (відносини, відношення) до чого. [Треба, щоб усі думки стосувалися до теми (Єфр.). Коцюбинський мав до чинення з бурсою, семінарією та приватними лекціями (Єфр.)]. Никакого -ния к этому делу не имею - ніякого дочинення (ніякої притоки) до цього діла не маю. Взаимные -ния - взаємні відносини, стосунки, взаємовідносини, взаємини. [Оце все з кожним днем загострювало їх взаємини (Ор. Левиц.). Взаємовідносини налагодились]. -ния приятельские - приязнь, приятелювання, товаришування; (о женщинах ещё) подругування. -ния мирные, миролюбивые - (з)лагода; (враждебные) ворогування, ворожнеча; (любовные) любощі; (близкие) близькі відносини (стосунки). Иметь с кем-л. -ния - заходити собі з ким. Завязывать -ния - заходити в стосунки з ким. Вступить в дружеские -ния - заприязнитися, (о женщинах ещё) заподругувати. Вступить в приятельские, товарищеские -ния - заприятелювати, затоваришувати, потоваришувати, потоваришити; в фамильярные - запанібрататися; в любовные - зазнатися. [Одколи зазнався з нею мій Яків, - ні до чого став парубок (М. Вовч.). Із иншою зазнавався, мене відцурався]. Быть в дружеских -ниях - дружити, (о женщ. ещё) подругувати; в приятельских - приятелювати, товаришувати, товаришити, товариство водити; в фамильярных - панібрататися; во враждебных - ворогувати; в хороших, миролюбивых - у добрій (з)лагоді, у добрості жити з ким, горнутися до кого; в любовных - кохатися, любитися з ким. Стать в -ния отца и сына - побатькатися. [Вони побатькались собі Петро та Семен: Петро сказав, що буде Семенові за сина, то й послуха як батька]. Стать к кому в -ния враждебные, дружеские и т. п. - стати на ворожу, на приятельську стопу. [Одразу-ж стали, що-до неї, на ворожу стопу]. Разорвать дружеские -ния - розбрататися, розрізнитися. Не имеющий -ния к делу - сторонній, непричетний. Высказывать свое -ние к чему - висловлювати свій погляд на що, давати свій суд над чим. [Літописець просто записує, коли що діялось не оцінюючи подій, не даючи свого суду над ними (Єфр.)]. Между этими событиями нет никакого -ния - між цими подіями нема ніякої залежности. В -нии кого, чего, по -нию к кому, чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти, супроти чого. [Історія так званої древньої руської словесности обіч народу українського - те саме, що обіч народу польського - історія словесности латино-польської (Куліш)]. В -нии меня, по -нию ко мне - відносно мене, щодо мене, (в сравнении со мной) проти, супроти мене. В этом -нии - з цього погляду. Во всех -ниях - з кожного погляду, всіма сторонами, кругом. [Славне було Запоріжжя всіма сторонами. Таких Катерин на світі тисячі, і ні одна кругом на неї не похожа (Куліш). Кругом путяща людина];

2) геометр., арифм. - відношення;

3) канцел. - завідомлення, лист. [Завідомлення з дня 20-го квітня 1924 р. під числом 123];

4) хим. -ние весовое - вагове відношення.

* * *

1) (обращение, обхождение с кем-чем-л.) ста́влення

2) (касательство, связь) відно́шення, стосу́нок, -нку; (причастность, участие) приче́тність, -ності (до чого)

3)

4) канц. лист, -а, відно́шення

* * *

1) (влечение) цяга, -гі жен.

(склонность) схільнасць, -ці жен., прыхільнасць, -ці жен.

(рвение) заўзятасць, -ці жен.

(слабость) слабасць, -ці жен.

2) (несправедливое отношение) небесстароннасць, -ці жен., неаб'ектыўнасць, -ці жен., несправядлівасць, -ці жен.

прадузятасць, -ці жен.

f несправедливое отношение, F обида; дискриминация

1. (склонность) фырæмхиц, фыруарзт

2. (несправедливое отношение) фарсласæн, хъулондзинад

1. (влечение) фэщэныгъ, зыIэпищэныгъ

пристрастие к театру театрэм зыIэпищэныгъ

2. (несправедливое отношение) зэфэнчъэныгъ

относиться с пристрастием зэфэнчъэу дэзекIон

1) (к чему) замилування, замилованість, залюбленість у чому, прилюбність, пристрасть до чого. [Маючи вже дорослих дітей, не кидає марної пристрасти до уборів (Ор. Левиц.)]. Иметь -тие к чему - бути замилованим, залюбленим у чому, бути прилюбленим до чого, кохатися, милуватися в чому. [Кохався над усе в злочинстві та мерзоті (Самійл.). Милується в описах як-раз цієї животної сторони (Єфр.)]. Он имеет -тие к музыке - він кохається в музиці. См. Пристращаться к чему;

2) (односторонее, неправильное суждение о чём) небезсторонність, необ'єктивність до чого, сторонність. [Таким побитом виходить цілковита сторонність авторова (Грінч.). Така сторонність судді не личить]. В этом деле он выказал -тие - в цій справі він виявив необ'єктивність (сторонність). -тие в судье недопустимо - сторонність для судді неприпущенна річ;

3) допрос с -тием - допит з загрозами, з муками (тортурами).

* * *

1) при́страсть, -ті

2) (несправедливое суждение, отношение) небезсторо́нність, -ності; ( предвзятость) упере́дженість; ( предубеждение) упере́дження

3) ( угроза) погро́за