2)+(душевно)

1) душевно, душею, духовно;

2) щиро, сердечно. Душевно Вам преданный (формула в письмах) - душею Вам відданий (чаще) Ваш щирий, Ваш щирий прихильник, щиро до Вас прихильний.

* * *

1) душе́вно

2) щи́ро, серде́чно, щиросе́рдно, щиросе́рдо, щиросе́рдечно, душе́вно

-ная душевнох(в)орий, -ра, психічно-слабий, (тронутый) причинний, - на, (сумасшедший) божевільний, -на, навіжений, -на. Дом для -ных - лікарня (шпиталь) для божевільних, божевільня.

1) (физически) боляче, болько, дошкульно, жалко (от укуса). [Як-же жалко вкусила мене муха!];

2) (душевно) боляче, боліз[с]но, уразливо, тяжко. [Як соромно буде, як боляче! Прикрі спогади уразливо хвилювали його]. Больно (физ. и морально) кому от чего - болить кого що. [Боліла мене тая пуга. Те вікно його боліло (Коц.) = ему было больно от этого окна, это окно причиняло ему боль. Мене болить, що Римом зватись може така потвора (Л. Укр.)];

3) вельми, дуже, тяжко. [Хороший тута вельми очерет (Л. Укр.). Вареники? оце я тяжко люблю]. Не больно (не очень), не больно много - не гурт, не дуже, не надто. [Логіки має вона не гурт (Крим.)]. Он не больно умён - він не дуже (вельми, надто) розумний.

* * *

1) нареч. бо́ляче и боляче́

2) в знач. сказ. бо́ляче́, боли́ть

3) (в знач. сказ.: обидно, досадно) бо́ляче́, при́кро, ура́зливо и уразли́во; ( тяжело) тя́жко

1) (действие по глаг. Наслаждать) тішення, усолоджування, оконч. натішення, усолодження кого, чого чим, о[на]солодження чого чим;

2) (состояние по глаг. Наслаждаться) насолода, утіха з чого, ровкошування чим и з чого, кохання в чому, милування, любування чим, в чому и з чого, ласування з чого и чим. [Розкошування надбаним добром (Франко). Любування з ідеальної краси душевної (Грінч.). До ласування ти йому на стежці (Куліш)];

3) (удовольствие) насолода, (редко осолода), утіха, розкіш (р. розкоши, мн. розкоші, -шів), (услады) солодощі (-щів и -щей). [Краще не прив'язуватися до втіхи, не робитися рабом насолоди (Крим.). Їхні губи вже кресали болючі іскри насолоди (В. Підмог.). Всяка праця дає людині велику осолоду й забуття (Крим.). Ваблять (морські царівни) до себе зеленуватими очима своїми, обіцяючи ще нечувані втіхи (Леонт.). Що за втіха - з тобою сидіти! що за втіха - на тебе глядіти! (Крим.). Естетична втіха (М. Зеров). Ти ще не розумієш, яка се розкіш - почуття своєї сили (Франко). Моє серце в цілім морі розкоши тонуло (Рудан.). Розкоші раю (Франко). Дай мені любощів, пахощів, чарів- солодощів (Франко)]. С -нием - залюбки, з утіхою, з насолодою, любо. [Залюбки згадував, що сьогодні піде додому, обмиється, відпочине й побуде в своїй сім'ї (Грінч.). Не дві ночі карі очі любо цілувала Шевч.). Невольники лежать, простягшись любо (Куліш)]. От -ния - з насолоди, з утіхи, з розкоши. Светские, мирские -ния - світові втіхи (розкоші). [Світових не відавши утіх (Грінч.). За світовими розкошами вганяли (Куліш)]. Чувственное -ние - почуттєва (змислова) насолода (втіха). Чувственные -ния - почуттєві (змислові) втіхи, (любовные) любощі (-щів и -щей), любування (-ння). Исполненный -ния - повний насолоди (угіхи), насолодний, розкішний. [В насолодній млості тіла й душі (В. Підмог.). В ім'я любви й годин її розкішних (Куліш)]. Доставлять, доставить -ние кому - давати, дати насолоду (втіху) кому, тішити, потішити кого. Испытывать, испытать -ние - зазнавати, зазнати насолоди (втіхи, розкоши); срв. Наслаждаться. Находить -ние в чём, с -нием предаваться чему - кохатися в чому, милуватися в чому и чим, тішитися чим и з чого.

* * *

потрясти

1) трясти, с[по]трясати, потрясти, стрясти що, чим, струшувати, струсити що, чим, (колебать) хитати, за[по]хитати що, чим, (однократ.) струснути, хитнути, (сильно) струсонути що, чим. [Буря трясла хатою (хату). Струмок струшував цілим млином (Дн. Ч.). Здавлене ридання потрясає все її тіло (Л. Укр.). Правили жертву богу, що землю хитає (Пот.). Світова війна захитала всю Европу. Грізний Зевес-самодержець струснув небом і землею. Нечистий дух стряс його (Св. П.). Грім струснув всіма вікнами в хаті]. -сать государственные устои - хитати державні підвалини;

2) (душевно) зворушувати, зворушити, збурювати, збурити, вражати, вразити кого чим. Потрясённый -

1) по[с]трясений, захитаний;

2) вражений, зворушений, збурений. Сильно -сённый таким зрелищем - тяжко вражений таким видовищем. Общественный строй -сён - суспільний (громадський) лад захитано.

* * *

несов.; сов. - потряст`и

1) ( чем - трясти) трясти́ и потряса́ти, потрясти́, труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти (чим); ( толчками) стряса́ти, стрясти́ (чим)

2) ( что - колебать) потряса́ти, потрясти́, хита́ти, захита́ти и однокр. хитну́ти, стряса́ти, стрясти́, однокр. струсну́ти, струсону́ти (що); ( встряхивать) трясти́ и труси́ти, потруси́ти, стру́шувати, струси́ти, несов. трусну́ти, трусону́ти (що)

3) (перен.: производить сильнее впечатление) звору́шувати, зворуши́ти и звору́шити, розвору́шувати, розворуши́ти, вража́ти, вра́зи́ти, потряса́ти, потрясти́; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити

4) (перен.: расшатывать основы, устои; подрывать что-л.) підрива́ти, підірва́ти, розхи́тувати, розхита́ти; (тишину, покой) пору́шувати, пору́шити

1) (государства, общества и т. п.) потрус (-су), струс (-су), потряс, зрушення, стрясіння, розрух (-ху). -ние государственных основ - струс (зрушення) державних засад (підвалин). Государство пало от внутренних -ний - держава впала від внутрішніх зрушень, розрухів;

2) (душевное) зворушення, збурення, тяжка ураза. [Трусився з нервового зворушення (Крим.). Моральне збурення. З тяжкої урази душевної він мало не вмер].

* * *

1) (душевно) щиро, сердечно, по щирості, щиросердо;

2) см. Подушно.