1)+(действие+и+состояние)

действие) окрилювання; (состояние) окриління, піднесення, захоплення.

1) ( действие и состояние) розсіва́ння, розсі́ювання; ( распыление) розпоро́шування

2) ( действие) розсіва́ння, розсі́ювання; розсі́ювання; розганя́ння; розві́ювання; розпоро́шування; розважа́ння

3) воен. розсі́ювання

1) ( действие) розсі́яння; розсі́яння; розгі́н, -го́ну, розігна́ння; розві́яння; розпоро́шення; розва́га

2) ( действие и состояние) розсі́яння; розпоро́шення; розсі́яння; розві́яння; зни́кнення, розсі́яння; розпоро́шення; розві́яння; розва́га

3) ( невнимательность) неува́жність, -ності, неува́жливість, -вості

4) ( развлечение) розва́га

1) ( действие и состояние) ро́злад, -у, розладна́ння

2) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у

3) ( дурное настроение) пога́ний (ке́пський) на́стрій (-рою)

4) ( несогласие) незго́да, незла́года, не́лад; ( ссора) сва́рка

(действие) втілювання, вживлювання; (состояние) втілення, вживлення, живий образ чого; (конкретизация) згусток. [Живий образ праці та самопожертви. Доля українського письменства ставить нам перед очі долю всього народу нашого, як матеріяльний згусток тієї незваженої потенціяльної сили (Єфр.)].

* * *

1) (действие) загрівання до чогось, додавання нового духу;

2) (состояние) запал, захоплення, жвавий дух.

* * *

1) ( действие) запа́лення, (неоконч.) запа́лювання

2) ( состояние) за́пал, -у, запа́лення; ( увлечение) за́хват, -у; ( подъём) підне́сення, пори́в, -у, порива́ння; ( вдохновение) натхне́ння

1) (действие) - а) розжарювання, розпікання, оконч. розжарення, розпечення; б) насмаження, напряження. Срв. Накаливать;

2) (состояние) розпечення, гарт (-ту), жар (- ру). Белый -кал - білий гарт, ясний жар.

* * *

1) ( действие) розжа́рення, розпе́чення, (неоконч.) розжа́рювання, розпіка́ння; розпа́лення, (неоконч.) розпа́лювання; заго́стрення, (неоконч.) заго́стрювання

2) (состояние, свойство) спец. розжа́рення, жар, -у, розпе́чення

3) (перен.: напряжение, возбуждение) напру́ження, напру́га; ( жар) жар

1) (действие) натягання, напружування, оконч. натягнення, натяг (-гу), напруження; срв. Натягивать 1;

2) (качество действия; состояние) натяг (-гу), напруга. Искусственное -ние - штучний натяг. -ние поверхности жидкости - поверхневий натяг плину.

* * *

1) ( действие) натяга́ння, натя́гування, натя́гнення; на́пинання

2) ( состояние) на́тяг, -у

3) мед. на́тяг

1) (действие) - см. Нищенствование;

2) (состояние) старецтво, жебрацтво, прохацтво, (бедность) бідняцтво, (пренебр.) злидняцтво, злидарство, харпацтво; см. ещё Нищета. [Щоб він не вибився ніколи із жебрацтва (Франко). Символи прохацтва та чернецтва Будди (Н.-Лев.). Що мені з тобою бідність та харпацтво? (Крим.)];

3) (занятие) старцювання (-ная), жебрацтво, жебри (-рів), (редко) нищунство. [Я нищуном при церкві був; покинув і я своє нищунство, та на Січ (Куліш)]. Заработать -ством что - застарцювати, вижебрати, нажебрати що.

* * *

1) ( состояние) старе́цтво, жебра́цтво; ( действие) старцюва́ння, жебрува́ння, же́брання

2) ( нищета) зли́дні, -нів

1) ( действие) змі́шування, зміша́ння; перемі́шування, переміша́ння; змі́шування, зміша́ння; сплу́тування, сплу́тання, поплу́тання

2) ( состояние) зміша́ння; переміша́ння; зміша́ння; сплу́тання, поплу́тання

3) ( смесь) су́міш, -і, су́мішка; мішани́на, мі́шка

1) ( действие) змі́шування; перемі́шування; переплу́тування; ( состояние) зміша́ння; переміша́ння; переплу́тання

2) ( действие) змі́шування, міша́ння; сплу́тування, плу́тання; ( состояние) зміша́ння; сплу́тання, поплу́тання

техн. разде́лка ( расширение), расшире́ние ( действие), астр.; матем.; техн.; физ. ушире́ние (действие, состояние)

1) (действие) гартування, загартовування, оконч. загартування. -кал стали - загартовування, гартування, загартування криці;

2) гарт (-ту) (реже) загарт. [Гарт твердий дак коваль. Це люди старосвітського загарту (гартування)]. Сосуд для -кала - гартиця;

3) -кал в хлебе - закалець (-льця), закальок (-лька). [Закалець - на палець].

* * *

1) ( действие) гартува́ння, загарто́вування, загартува́ння

2) (состояние, свойство) гарт, -у, загартува́ння

3) ( непропечённое тесто в хлебе) зака́л, -у, уменьш. зака́лець, -льця

I. напряження, насмаження; срв. Напряжить.

II. 1) (действие) напружування, натужування, натягання, напинання, (оконч.) напруження, натуження, натягнення, напнуття (-ття); срв. Напрягать 1. [З такого напружування очі йому стали недобачати (Київщ.)];

2) (усилие) напруга (-ги, ж. р.) и (реже) напруг (-гу, м. р.), напруження, натуга, натуження, зусилля (-лля), силкування. [З великої напруги він був увесь мокрий (Коцюб.). Весь цирк замирає в напруженні (Л. Укр.). Лице його посиніло з натуги (Франко). З великим зусиллям видерлася вона йому з рук (Київщ.)]. От -ния мышцы лопнули - з напругу (з напруги, з напруження) м'язи полопалися. Чрезмерное -ние - надмірне напруження, надсада, перенатуження. [Хлопець із надсадою глитнув той ковток (Крим.)]. -ние требует отдыха - напруження потребує відпочинку. -ние всех сил - напруження (напруга) всіх сил.

* * *

1) ( действие) напру́ження, (неоконч.) напру́жування; натяга́ння, натя́гнення, (неоконч.) натя́гування, напина́ння; нату́жування

2) ( состояние) напру́ження, напру́га; натя́гнення

3) (сосредоточение сил, внимания) напру́ження, напру́га; ( натуга) нату́га

4) ( натянутость) напру́ження

5) физ., техн. напру́га

1) (действие) - а) знаходження, находження; нашукування, відшукування; винаходження, натрапляння, надибання и надибування, (диал.) нагибувания; віднаходження; намацування, налапування; напитування. Арестовать на месте -ния - (в будущем) заарештувати, де знайдено (знайдений, -на, -не) буде (де знайдуть); (в прошлом) заарештувати, де знайдено (було) (или де знайшли). В случае -ния - якщо знайдено (знайдений, -на, -не) буде, якщо знайдеться; б) знаходження, відкривання, відшукування; винаходження; викривання; витрушування; добирання; в) визначання, обчисляння, вираховування; оконч. см. под Находка 1; г) заставання, зустріч[в]ання, стрічання, стрівання. Срв.

I. Находить 1 - 4;

2) (наход) - а) находження, натрапляння, наскакування, набігання, нападання; см. ещё Наход 1 и Нашествие; б) наступання, надходження, надхід (- ходу), набігання; (о тумане) западання, упадання, налягання, наполягання; в) набігання, натікання, находження, нахід (-ходу); г) находження, нахід; ґ) находження, нахід, нападання, напад (-ду), опадання, спадання. Срв.

II. Находить 1 - 5;

3) (пребывание) буття (- ття); перебування, пробування; срв.

I. Находиться 4;

4) родовище; см. Месторождение 2.

* * *

1) ( действие) знахо́дження, зна́йдення, нахо́дження; віднахо́дження; відкрива́ння, відкриття́; винахо́дження

2) ( состояние) перебува́ння, пробува́ння; розташува́ння

1) чего - охолодження, (состояние) охолодіння, похолодіння, остудіння;

2) к кому, к чему - збайдужіння до кого, до чого.

* * *

1) ( действие) охоло́дження, охоло́джування, похолоді́ння; осту́дження, осту́джування

2) ( состояние) охоло́дження

3) перен. байдужі́ння и байду́жіння; збайдужі́ння, охоло́дження

1) (чего) покладання, кладіння. -ние основания постройки - закладини;

2) (предмета по отношению к окружающей местности) становище, позиція. [Становище (позиція) фортеці, збудованої серед гір, було вельми сприятливе за-для оборони]. -ние города - становище (позиція) міста. -ние горизонтальное - стан горизонтальний, позем(н)ий; (вертикальное) стан простовисний. В лежачем -нии - лежма, навлежачки. В стоячем -нии - стовма, навстоячки. Географическое -ние страны, города - географічне становище країни, міста. -ние в пространстве - місце в просторі. -ние тела, головы - постава тіла, голови. [Надати голові природньої постави];

3) (состояние, обстоятельства) стан (-ну), становище, ситуація. [Які причини призвели до такого сумного стану (становища)? В такому стані українські землі переходять під руку дужчого сусіди (Єфр.). Становище було принадне на погляд, тяжке й образливе по суті (Єфр.). От становище: купити нема за що і продати нема чого. Стан політичний. Стан матеріяльний]. Попасть в неловкое -ние - опинитися в ніяковому (в прикрому) становищі, стані; опинитися ні в сих, ні в тих; не знати, на яку ступити, попастися в клопіт. Поставить кого в неловкое -ние - поставити кого в ніякове становище. Поставить в глупое -ние - зробити дурня з кого, завдавати, завдати дурня кому. Очутиться в затруднительном -нии - опинитися (знайтися) в скрутному стані (становищі), (шутл.) попасти в анацію; загнатися на слизьке; упасти в тісну діру. Поставить кого в затруднительное -ние - призвести (поставити) кого в скрутний стан (становище); (шутл.) загнати кого на слизьке (в тісну діру; в суточки); загнути карлючку кому; завдати халепи кому, діпнути кого. Тяжёлое, стеснённое -ние - тіснота, притуга, скрут(а). [Ми і в тісноті, і в пригнеті куємо та й куємо собі словесні лемеші та чересла помалу (Куліш). Чи вислухав він наших посланців, що ми йому в притузі посилали? (Грінч.)]. Безвыходное (безысходное) -ние - безпорадне, безвихідне становище (стан, година); тісний кут. В безвыходном -нии кто - в безпорадному стані хто; нема ради кому; кінці в край кому. [Таке мені прийшлось тоді: прямо кінці в край, - нічого їсти, пішов та й украв]. Поставить себя (кого) в безвыходное -ние - поставити себе (кого) в безпорадне становище; оцирклювати себе; попастися в матню. [Здурів і я на старі літа: кругом себе оцирклював (Греб.)]. Он в жалком -нии - його стан жалю гідний (нужденний, злиденний). - ние получилось плохое - становище вийшло негарне. -ние дел, -ние вещей - стан, становище речей. [Більш-менш стає видко становище річей в нашій минулості (Грінч.)]. Дела находятся в плохом -нии - справи в поганому стані; справи стоять погано (зле, кепсько). Спасти -ние дела - врятувати справу. -ние больного - стан здоров'я слабого (хворого, недужого). -ние больного улучшается (ухудшается) - хворому ліпшає (гіршає). Занять в отношении кого, чего -ние дружественное, враждебное и т. п. - поставитися до кого, до чого прихильно, неприхильно; постать узяти дружню, ворожу и т. п.; стати до кого на стопу прихильну, ворожу и т. п. Притти в надлежащее, нормальное -ние - дійти до належного, нормального стану (становища); на стану стати. Неестественное -ние - неприродній стан. Всё в том же -нии - все в однаковому стані. Быть в интересном -нии (о беременности) - бути в стані (при надії). Неустойчивое -ние - хиткий стан. Устойчивое -ние - твердий (станівкий) стан. Ложное -ние - фальшиве становище. -ние мирное - мирний стан. -ние военное - військовий стан. -ние осадное - стан облоги. Город находится на военном (осадном) -нии - у місті воєнний стан (стан облоги). В оборонительном -нии - в стані оборони;

4) (социальное, правовое) стан, становище; стать, постать (-ти). [Який наш соціяльний стан? Рівність становища суспільного. Я хочу Марцію прийняти гідно, як то належить станові її і родові (Л. Укр.). Вона має перейти до стану жіночого (Г. Барв.). Страх, сором і дівоча стать її к двору мов прикували (Мкр.). В кріпацькій статі усе страхає, усього боїшся (М. Вовч.)]. -ние служебное - становище, стан урядовий. [Людині з вищою освітою, з поважним становищем значного урядовця (Коцюб.). Його стан урядовий дуже високий]. Высокое -ние - високий стан (становшце, уряд). Человек с -нием - людина на стану, на становищі;

5) (тезис) твердження, засада, теза. Основное -ние - ґрунтовна (основна) теза (твердження, засада); підвалина;

6) -ние о чём (узаконение, правило и т. п.) - закон, постанова про що, статут чого. -ние об уголовных преступлениях - закон, постанова про карні злочини. -ние об акционерных обществах - закон про акційні товариства. -ние о подоходном налоге - статут прибуткового податку, постанова про прибутковий податок.

* * *

1) ( расположение в пространстве) поло́ження; ( местонахождение) місцеперебува́ння, місцепробува́ння; ( позиция) пози́ція

2) ( состояние) стано́вище, стан, -у, стано́висько

3) ( обстановка общественной жизни) стано́вище, стан

4) (свод правил, законов) поло́ження

5) ( тезис) поло́ження, те́за; ( утверждение) тве́рдження

6) ( действие) покла́дення, поклада́ння

1) (действие) пробудження, збудження. [Пробудження в масах свідомости особистих прав (Доман.). Не стелено їй подушок для сну, не грали їй при збудженню музики (Франко)];

2) прокид, просип, прочинок (-нку), пробудок (-дку). [Прокид від сну (Куліш). Одірваність од життя і прокид до його (Єфр.). Не можна сказати, щоб той хміль був без пробудку (Куліш)].

* * *

1) ( действие) пробу́дження, розбу́дження; збу́дження

2) ( состояние) пробу́дження; прокида́ння, проки́нення, про́кид, -у