-
1 пустяк
обычно во мн. Пустяки дурниця, (ничто) марниця, (мелочь) дрібниця, абищиця, мала річ, (зап.) фрашки (-шок), (пустое) пусте (-того), байка; (ум.) дурничка, дрібничка; срв. Вздор, Мелочь. [Але нащо-ж вимагати, щоб я згинув за дурницю? (Сам.). А що Зінька взято до тюрми, то то дурниця: подержать та й випустять (Грінч.). Перед ним стає гріхом дрібниця кожна (Сам.). Ображаєтесь усякою дрібничкою (Мова). Марниця, братіку! (Франко). Для твого слуху сі слова - марниця (Л. Укр.). Хоча люди дещо про дівера і верзуть, та то пусте (Кониськ.). Але що там, усе байка, коби лиш гроші (Франко). Посаг, скарби все то фрашки (Гол.). Це така абищиця, що не варт і казати (Сл. Ум.)]. Говорить -ки (вздор) - дурниці правити, плести, провадити, говорити пусте, провадити не знать-що, (болтать) базікати, теревенити; см. Вздор, Пустословить. [Покинь плести дурниці: тут час не жде (Грінч.)]. Наговорил -ков - наплів дурниць, (небылиц, врак) наказав на вербі груш, наказав три мішки гречаної вовни. Не верь: всё это -ки - не вір: усе це дурниця, усе це пусте. Заниматься -ками - бавитись дурницею, -ницяки, пустим. Обращать внимание на - ки - звертати увагу на дурницю (дурниці). Спорить о -ках - сперечатися, змагатися за дурницю, за пусте. Поссориться из-за -ков - посваритися за дурницю, за що-будь; за масляні вишкварки не помиритись (Номис). Началось с -ков - почалось з пустого, з дурниці зайшло. Всякий -стяк - кожна дурниця (дрібниця), леда-що (р. леда-чого). -ки (о вещах: мелочь) - дрібниця (в знач. соб.), дрібниці, (ничто) фрашки (зап.). [I дзеркала - нема й тії дрібниці (пустяка) (Грінч.)]. -ки (самая малость) - трішки, трішечки, крапелька, дрібка, марниця. [Марницю заробив (Л. Укр.). Дрібку того часу маю (Франко)]. -ки (нетрудно) - пусте діло (М. Лев.), (зап.) фрашки, (диал.) шаль. [Якби не пісок, то-б шаль довезти дуба (Леб. п.)]. -стяк-дело - пуста справа, пусте діло, (зап.) фрашки. -ки (пустое)! - пусте! (ничего) дарма! Это, брат, не -ки - це, братіку, не пусте, не дурниця, (не шутки) не переливки; це тобі, брат(е), не жарти.* * *1) ( мелочь) дрібни́ця; ( ничтожный факт) дурни́ця2) ( не представляющая ценности вещь) дрібни́чка3)пустяки́ — (мн. в знач. сказ.: не стоит обращать внимания) пусте́, ба́йдуже и байду́же, дарма́, да́рма, да́рмо
См. также в других словарях:
дурничка — сущ., кол во синонимов: 1 • дурнушка (14) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
ДУРНИЧКА — Драть дурничку. Забайк., Сиб. Неодобр. Зарабатывать большие деньги нечестным путем. ФСС, 64; СРГЗ, 106. На дурничку. Сиб. 1. За чужой счёт, бесплатно, даром. 2. Без оплаты, без вознаграждения. ФСС, 65; СФС, 112. Пороть дурничку. Сиб. 1. Вести… … Большой словарь русских поговорок
дурничка — и, ж. Пестл. до дурниця. •• На дурни/чку за чий небудь рахунок; безплатно або дуже дешево … Український тлумачний словник
дурничка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
дурнушка — См … Словарь синонимов
ДУРАХА — ряз. дурника, растенье и ягода пьяница, голубика, гонобобель, гоноболь. Vaccinium uliginosum. | Дурник(ц)а, ниж. белена или блекота. Дураха, дурашка ·об. дурачок, дурочка. Дурнина дурь, сиб. негодная для корму трава, сорная трава, напр. в таежных … Толковый словарь Даля
дрібниця — 1) (щось незначне, не варте особливої уваги; те, що не має цінности для когось), дріб язок, дрібнота, пусте, дещиця, абищиця, абищо, дурниця, дурничка, нікчемниця, дурощі, мализна, безділля, мізерія, мізерня, пшик; дрібничка, витребеньки (також… … Словник синонімів української мови
дурниця — I (те, що дістається даром), дурничка, дурняк II ▶ див. безглуздя 1), безглуздя 2), дрібниця 1) … Словник синонімів української мови
