-
1 курс
1) (цикл науки, учения, лечения и т. п.) курс (-су). [Курс української мови. Курс лікування]. Проводить курс - відбувати (переходити) курс. Окончить курс - добути курсу, (с)кінчити курс. [Вчився по духовних школах, але курсу не добув (Єфр.). Кінчив курс лікування електрикою]. Быть в -се чего - бути в курсі чого. [Я не в курсі цієї справи];2) (стадия школьного обучения) курс (-су). Студент второго -са - студент другого курсу. Наш вуз имеет пять -сов - на нашому виші п'ять курсів. Он исключён с последнего -са - його звільнили з останнього курсу;3) (путь, направление) напрямок (-мку), путь (-ті), курс. Твёрдый, определённый курс - твердий, певний курс (напрямок). Брать, взять курс - брати, узяти курс (напрямок) на що, до чого, куди. Курс корабля - курс (напрямок) корабля. Корабль держит курс на что - корабель тримає курс на що, до чого, корабель простує до чого. Держать курс на что - тримати (держати) курс на що, до чого, керувати, скеровувати до чого, орієнтуватися на що. Курс полёта - напрямок лету. Курс государственной, партийной политики - напрямок державної, партійної політики. Курс на рабочий класс - курс на робітництво. Дать курс - дати напрямок чому, керувати що;4) (биржевая цена) курс. Курс рубля, франка, ценных бумаг повышается - понижается - курс карбованця, франка, цінних паперів підвищується - знижується (збільшується - зменшується). Курс поднимается - падает - курс підноситься - падає. Курс повышающийся, понижающийся - курс ростучий, падучий. Высокий, низкий, переменный курс - курс високий, низький, змінний. Поднять курс - підвищити курс. Колебания -са - хитання курсу, в курсі. Денежный курс - грошевий курс. Покупка ценных бумаг по -су - купівля цінних паперів за курсом;5) (строит., род кладки) ряд (-ду).* * *курс, -у[быть] в ку́рсе чего́ — [бу́ти] в ку́рсі чого́
См. также в других словарях:
РСЕ — расчётно снабженческая единица РСЕ радиостанция «Свободная Европа» связь … Словарь сокращений и аббревиатур
РСЕ — радиостанция Свободная Европа расчётно снабженческая единица … Словарь сокращений русского языка
көрсе басарлық — (Гур., Маңғ.; Түрікм., Красн.) көрсе қызарлық, көрсе құмарлық. Жамандаған болмасын оның да к ө р с е б а с а р л ы қ мінезі бар (Түрікм., Красн.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
жәмһарлы таза нәрсе — (Қост., Жанг.) ажарлы таза нәрсе … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
нәрсе — 1. Қ орда., Арал) жұмыс, іс. Жүк артып н ә р с е етіпті Қ орда., Арал). 2. (Қарақ.) ешнәрсе. Кешегі алатын сонша заттан н ә р с е алмадым. Пахтадан н ә р с е қалмапты (Қарақ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
тығынды нәрсе — (Сем., Абай) тығылған нәрсе. Біздер олардың т ы ғ ы н д ы н ә р с е л е р і н көп таптық (Сем., Абай) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
берәрсе — а. Кем дә булса, кайсы да булса берсе … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пірсеїт — у, ч. Рідкісний мінерал; чорні крихкі кристали з металічним блиском … Український тлумачний словник
бірнәрсе — (Қарақ.) біресе. Тауықтар б і р н ә р с е үйге, б і р н ә р с е тамға кіреді (Қарақ.) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
кәрсе — (Қ орда: Арал, Сыр.) теңіз жағасында орналасқан, ауланған балықты қабылдау орны. Ауланған балықты к ә р с е г е өткіземіз Қ орда., Сыр.). К ә р с е заводқа не комбинатқа тиісті болады Қ орда., Арал) … Қазақ тілінің аймақтық сөздігі
Радио «Свобода» — Радио «Свободная Европа»/Радио «Свобода» Страна … Википедия
