Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

җил+көчәйде

  • 81 едва

    нар.
    1) о времени (как только, только что) - ледве [-і, -о, -и], заледве. [Ледве ми ввійшли, він почав сміятися (М. Вовч.)]. Едва лишь (коль скоро) - тільки-но, тільки-що, скоро, скоро-но. [Скоро заблаговістять до церкви, Явдоха зараз у себе в хаті лямпадку засвітить (Кониськ.)];
    2) (ограничивает понятие, выражен. глаголом, прилагат. и т. д.): а) едва (почти не, почти что не, чуть, только-только, еле-еле) - ледве (-і, -о), заледве, ледь- що. [Ледве мріється. Ледве чутно. Заледві пам'ятаю. Ледь-що вибрався живий на берег (Л. Укр.)]. Едва-едва - ледве-ледве, тільки-тільки, тільки-що, тіль-тіль що, (с прохладцей) лельом-полельом (Франко), лелю-полелю. [Місяць тільки-тільки мріє (Боров.). Тіль-тіль що пам'ятаю се. Тільки-що жива]. Едва не (чуть не, почти) - ледве не, ледь не, мало не, трохи не, мало що не, трохи що не, замалим не (Коц.), як не, тіль не. [Ледве я не збожеволів. Ледь не сконала тоді за тобою (Л. Укр.). Зігнувсь мало не до землі. Трохи не плакав. Сміюся як не лусну. Тіль не впав]. Едва-едва не - ледве-ледве не, трохи-трохи не, мало-мало не, тіль-тіль не; б) едва (с трудом, насилу, еле, еле-еле) - ледве, заледве, насилу, всилу, через силу, від сили. [Ледве ноги доволік. Насилу встигали йти за нею (Неч.-Лев.). Кінь всилу йде. Через силу ноги волоче (Квітка)]. Едва-едва (с трудом, с трудом) - ледве-ледве, ледь-не-ледь, ледве-не-ледве, силу-в-силу, всилу-всилу, насилу-силу, на превелику силу, туж-туж. [Нездужає Катерина, ледве-ледве дише (Шевч.). Ледво-не-ледво додому дійшов (Кам. п.). Такий мішок важкий, що всилу-силу підніс (Київщ.). Насилу-силу ми вибилися на гору. На плечах одежа туж-туж держиться (Квітка)];
    3) едва ли, едва (выраж. сомнение: вряд ли) - ледве чи, (реже) ледве, навряд чи, навряд, троха лиш, троха лишень, троха чи, заледве, навдак, навдаку, навдаку чи. [Ледве чи буде що з цього. Сьогодні ледві прийде, бо свято (Кам. п.). Навряд чи й сокира врубає той лід. Чи по знаку кому сей Оглав білохатий? Троха лиш (Шевч.). Навдаку можна туди доскочити (Грінч.)]. Едва ли не (чуть ли не, почти) - ледве не, мало не, чи не, трохи чи не, мабуть чи не. [Кулішів роман «Чорна Рада» і досі лишається у нас мало не єдиним історичним романом. Історична белетристика у нас чи не найслабше розоране поле в письменстві (Єфр.). Балачка була трохи чи не останньою (Крим.)].
    * * *
    1) нареч. ле́две, ледь; зале́две; ( только что) ті́льки що, ті́льки-но; ( с трудом) наси́лу

    \едва ва́ — ле́две-ле́две, ледь-ле́дь; ле́две-нале́две, на превели́ку си́лу; ( чуть-чуть) ті́льки-ті́льки, тіль-тіль

    \едва ва́ ли — навря́д, навря́д чи, навря́д щоб

    2) союз ле́две, ледь, ті́льки, як ті́льки, ті́льки що, ті́льки-но, ско́ро ті́льки, ско́ро, що́йно, ті́льки що́йно; зале́две

    Русско-украинский словарь > едва

  • 82 задождить

    безл. задощитися, засльотитися. [Це вже задощилося (засльотилося) - що-дня йде дощ].
    * * *
    безл.
    задощи́ти, задощи́тися

    Русско-украинский словарь > задождить

  • 83 задушевный

    сердечний, щирий, щиросердечний, душевний; для серця дорогий; що йде з глибу серця. -ные мечтания - мрії щирого серця, мрії з глибу серця, дорогі серцю мрії.
    * * *
    задуше́вний; ( искренний) щи́рий; ( сердечный) серде́чний, щиросе́рдний, щиросе́рдий, щиросерде́чний

    Русско-украинский словарь > задушевный

  • 84 заливаться

    залиться
    1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;
    2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];
    3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;
    4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];
    5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.
    * * *
    несов.; сов. - зал`иться
    залива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся

    \заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем

    \заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)

    Русско-украинский словарь > заливаться

  • 85 заметно

    помітно, примітно, прикмітно, (видно) знати, знатно, (проявительно) виявно; (для глаз) видимо. [Ледве помітно всміхався (Загір.). Ледве примітно для ока (Л. Укр.). І не знати, що тут колись люди жили (Звин.). Ніч була така темна, що навіть не було знати вікон (Н.-Лев.). Життьовий рух на нашому полі національного відродження йде не так рівно, не так виявно, як у людей (Р. Край)]. Не -но для самого себя - самому собі не в замітку (Звин.). Не было -но чего - не було помітно чого, (образно) не визирало що. Чуть -тно вдали - ледве помітно віддалік, мрітно. [А там щось мрітно: чи то люди, чи то коні, а може копиці сіна (Сл. Гр.)]. -нее - помітніше, показніше. [Поставте вище - показніше буде].
    * * *
    нареч.
    1) помі́тно; примі́тно
    2) в знач. сказ. помі́тно

    Русско-украинский словарь > заметно

  • 86 заненаститься

    безл. засльотитися, зане(по)годитися, (провинц.) змокропогодитися. [Це вже засльотилося: що-дня йде дощ (Київщ.)].
    * * *
    безл.
    занего́дитися

    Русско-украинский словарь > заненаститься

  • 87 заплакать

    запла́кати, -пла́чу, -пла́чеш; (прям.) зарю́мати, зарю́мсати, спла́кати, ( сильнее) зайти́ся (-йду́ся, -йде́шся) пла́че́м; ( вдруг) уда́ритися в сльо́зи (в плач); ( жалобно) заскі́млити, заквили́ти, прен. заски́глити; ( заголосить) заголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш, затужи́ти, -тужу́, -ту́жиш

    Русско-украинский словарь > заплакать

  • 88 засаривать

    -ся, засорить, -ся засмічувати, -ся, засмітити, -ся, захаращувати, -ся, захараст(р)ити, -ся, забивати, -ся, забити, -ся, (о мн.) позасмічувати, -ся, позахаращувати, -ся и т. д.; (тиною, илом) замулювати, -ся, замулити, -ся. [Без хазяїна як садок засмітили! В горлі захарастилося, треба промочить (Сл. Гр.). Люлька захарастрилася, - треба витеребити (Сл. Гр.). Крант у самоварі забивсь. Димар забивсь - дим на хату йде. Ринва забилася (замулилася) - вода через верх іде]. -ться сорными травами - бур'яніти, з(а)бур'яніти, бур'януватіти, збур'януватіти. [Збур'януватів город наш]. -ть глаз - запорошувати, запорошити, запорснути око.[Не дивись високо, бо запорошиш око (Номис). Запорснула собі око у жнива та й болить (Чигиринщ.)]. -ться (о глазе) - запорошуватися, запорошитися, запорснутися. Желудок -лся - шлунок забився, захарастився. Засорённый - засмічений, захаращений, захарастрений, забитий; замулений; бур'януватий, з(а)бур'янілий, збур'януватілий; (о глазе) запорошений; (о желудке) забитий, захаращений.
    * * *

    Русско-украинский словарь > засаривать

  • 89 затяжелеть

    1) ( забеременеть) завагі́тніти; ста́ти (ста́ну, ста́неш) важко́ю; зайти́ (-йду́, -йде́ш) в тяж; ста́ти при наді́ї
    2) ( стать тяжелее) пова́жчати, ста́ти важки́м

    Русско-украинский словарь > затяжелеть

  • 90 захлопотаться

    запоратися, заклопотатися, зашамотошитися. [Запоралася коло печи (Сл. Гр.). Оце як зашамотошився, що й обідати не йде (Вовч. п.)].
    * * *
    заклопота́тися; ( увлечься работой по хозяйству) запо́ратися

    Русско-украинский словарь > захлопотаться

  • 91 заходиться

    зайтись
    1) (от холода) терпнути, затерпнути, дубіти, задубіти, дерев'яніти, задерев'яніти, клякнути, закляк(ну)ти, (о мн.) потерпнути, подубіти, поклякнути. [Писав, аж руки терпнуть (Сл. Шейк.). З холоду руки клякнуть]. Руки зашлись (от холода) - зашпари, шпари зайшли (в руки);
    2) заходитися, зайтися. [Сльозами заходиться. Зайтися сміхом. Зайтися од кашлю. Соловейко аж заходиться, співає].
    * * *
    I
    (увлечься ходьбой, утомиться от ходьбы) заходи́тися, -ходжу́ся
    II заход`иться
    несов.; сов. - зайт`ись
    (терять чувство, замирать) захо́дитися, -диться, зайти́ся, -йде́ться

    \заходиться ться, \заходиться йти́сь от сме́ха (сме́хом) — захо́дитися, зайти́ся від смі́ху (із смі́ху, смі́хом)

    Русско-украинский словарь > заходиться

  • 92 зерно

    1) зерно (собир.); (одно) зернин(к)а; зерно; (семячко) насінина, (только хлебное) пашнина, (ореха) зерно, ядро, (пшеничное) пшеничина, (ржаное) житина, (маковое: мачина) мачина, (просяное) просина и т. д. [Ми просто йшли, - у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. Отборное -но - добірне, чільне зерно или просто чоло. [Хлібороб саме чоло продає, а послід їсть (Сл. Гр.)]. Пустое, легковесное -но (чаще о конопле, просе) - пусте зерно, пужинувате зерно, пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Сл. Ум.)]. Зеленоватое -но - свидувате, свидове зерно. Осыпавшееся -но - падалиця. Щуплое -но - заміркувате зерно. Проросшее -но - накільчене зерно. Хлеба ни -на - хліба ні зернин(к)и, ні зерна;
    2) (зерновой хлеб) збіжжя, пашня, пашниця. -но для помола - меливо, мливо;
    3) (жемчуга) перла (-ли, ж. р.), перлина, (собир.) перло.
    * * *
    зе́рно и зерно́; ( одно) зерни́на

    Русско-украинский словарь > зерно

  • 93 зигзаг

    зигзаг (-га), (гал.) зикзак, злім (р. злому), викрутень (-тня), кривуля, кривулька. [Батіг в'ється за ним по землі, наче гадючка, і лиша за собою кривулькою слід (Коцюб.)]. Делать -ги (при движении) - робити зигзаги, кривульки. [Дорога йде з Туапса поздовж корського берега, роблячи зигзаги серед прибережних гір (Крим.)]. Писать -ги (мыслете: о пьяном) - мисліте писати.
    * * *
    зигза́г и зиґза́ґ; криву́ля, уменьш. криву́лька

    Русско-украинский словарь > зигзаг

  • 94 зрячий

    видючий и видющий, бачучий, зрячий. [Йде видючий і сліпий (Рудан.). Очі мої все ще видющі.(Л. Укр.). Щоб не було панів і рабів, темних (сліпих) і зрячих (Дом.)].
    * * *
    зря́чий, видю́щий, видю́чий

    Русско-украинский словарь > зрячий

  • 95 извив

    Извивина, Извой, Извилина (реки, дороги) закрут (-ту), коліно, заворот (-ту), заворотень (-тня), закривина; срвн. Изгиб, Излучина. [Річка закрутами повилась по низині (Харківщ.). З гори було видко, як Дніпро завертав коліном (М. Грінч.). Шлях крутився заворотами (М. Грінч.)]. Делать -вивы - крутитися, кривити; см. Извиваться. [Тут вуличка йде просто, нікуди не кривить (Звин.)]. -вивы пресмыкающегося - звої (-їв), гадючі викрути (-тів). -вив мозга - борозенка (в мізкові).
    * * *
    звив, -у, за́крут, -у, за́крутень, -тня, звій, род. п. звою; диал. закру́тина, луко́вина

    Русско-украинский словарь > извив

  • 96 извольничаться

    узяти свою волю, розсваволитися, розпуститися. [Узяла свою волю, куди хоче, туди йде і нічого ти її не питай (Грінч.)].
    * * *
    розбе́ститися, -бе́щуся, -бе́стишся; узя́ти (візьму́, ві́зьмеш) [свою́] во́лю, розсваво́литися; ( распуститься) розпусти́тися, -пущу́ся, -пу́стишся

    Русско-украинский словарь > извольничаться

  • 97 изобретательность

    1) винахідливість, вигадливість (-вости). [Технічний поступ, утворений духом ініціятиви, винахідливости, творчости (Доман.)];
    2) (изощрённость, изворотливость) вигадливість (-вости). [А тоді йде в діло дивезна вигадливістю своєю й хитрощами тюремна пошта (Корол.)].
    * * *
    винахі́дливість, -вості; ( находчивость) вига́дливість

    Русско-украинский словарь > изобретательность

  • 98 израсходоваться

    ви́тратитися, -трачуся, -тратишся, потра́титися, -тра́чуся, -тра́тишся; ( прийти к концу) ви́йти, -йде, бу́ти ви́траченим

    Русско-украинский словарь > израсходоваться

  • 99 Или

    Иль, союз
    1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;
    2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];
    3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].
    * * *
    геогр.
    Ілі́ (нескл.)

    Русско-украинский словарь > Или

  • 100 или

    Иль, союз
    1) (либо) чи, або. [Як де зробить чорногуз гніздо на хаті чи у дворі, то та хата щаслива (Чуб.). Нехай це зробить він або хто инший (Сл. Гр.)]. Да или нет - так або ні. Или же - а чи. [Організм це, а чи тільки розбухлий орган (Єфр.)]. Или то бишь - чи то пак. Или - или - чи - чи, або - або. [Чи роби, чи ходи, а мені догоди (Приказка). Або здобути, або дома не бути (Номис)]. Или тот, или другой - або той або инший, чи той чи инший;
    2) (то есть, иначе) або, чи тоб. [Глитай, або павук (Крон.). Гориславська ніч, або Рибалка Панас Круть (Н.-Лев.). Не так пани, як підпанки, або: поки сонце зійде, то роса очі виїсть (Шевч.). Княжого мужа з дружиною, чи тоб намісника, до себе на людський хліб прийняв (Куліш)];
    3) (вопросит.) чи, хіба?; см. Разве, Ли. [Чи може з другою, другую кохає, її чорноброву уже забува? (Шевч.). Чи-ж (или же) забули так скоро свою учорашню ухвалу? (Франко)]. Иль ты оглох? - чи ти оглух? чи тобі позакладало? Или вы меня не понимаете? - чи (хіба) ви мене не розумієте? Или уж? - чи тож? [Поглядає - нема, нема. Чи тож і не буде? (Шевч.)].
    * * *
    союз
    1) (разделительный, разделительно-перечислительный: либо) або́, чи, чи то; ( при вопросе) чи

    в понеде́льник, вто́рник и́ли в сре́ду — у понеді́лок, вівто́рок або́ (чи, чи то) в се́реду

    и́ли..., и́ли — або́..., або́; чи..., чи; чи то..., чи [то]

    2) (присоединительный: и, а, также и) або́, чи

    на дне рек, море́й и́ли озе́р — на дні річо́к (рік), морі́в або́ (чи) озе́р

    3) (противительный: иначе, в противном случае) або́, а то
    4) (пояснительный: то есть, иными словами) або́, чи, чи то
    5) (вопросительный: разве, неужели) чи, хіба́, чи ж; або́

    и́ли я зна́ю? — чи (хіба́, чи ж; або́) я зна́ю?

    и́ли не... — чи не

    и́ли же — або́ ж

    Русско-украинский словарь > или

Страницы

См. также в других словарях:

  • Диксмёйде — Город Диксмёйде Diksmuide Флаг Герб …   Википедия

  • Пёйде (волость) — Пёйде Pöide vald Герб Флаг …   Википедия

  • га́йде — [дэ], нескл., ж., гайда, ы и гайды, гайд (муз. инструмент) …   Русское словесное ударение

  • лія (йде лія) — насувається дощова хмара і видно, що з неї падає дощ …   Лемківський Словничок

  • шүйде — зат. Бастың желкеден жоғары жері, қарақұстың үстіңгі жағы …   Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі

  • Битва на Изере — Первая мировая война …   Википедия

  • B&B Beaujardin — (Диксмёйде,Бельгия) Категория отеля: 2 звездочный отель Адрес: Nieuwpoortstraat 9, 86 …   Каталог отелей

  • D' Oude Statie — (Диксмёйде,Бельгия) Категория отеля: Адрес: Stationsstraat 2A, 8600 Диксмёйде, Бе …   Каталог отелей

  • іти — (йти), іду/ (йду), іде/ш (йдеш); мин. ч. ішо/в (йшов), ішла/ (йшла), ішло/ (йшло), ішли/ (йшли); наказ. сп. іди/ (йди); недок. 1) Ступаючи ногами, пересуватися, рухатися, змінюючи місце в просторі (про людину або тварин); Іпрот. стояти, бігти. || …   Український тлумачний словник

  • тамтешній — я, є. 1) Який є там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова. || Який живе там, у тому місці, у тій місцевості, про яку йде мова, або походить звідти; місцевий. || Власт., притаманний людям тієї місцевості, того середовища, про які йде… …   Український тлумачний словник

  • Города Бельгии — В список включены коммуны Бельгии, имеющие статус города. А  Б  В  Г  Д  Е  Ё  Ж  З  И  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»