істота

См. также в других словарях:

• стота — и, ж., заст. Істота …   Український тлумачний словник

• істота — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• істота — и, ж. Живий організм, людина, тварина. || у сполуч. зі сл. вся, ціла та присв. займ. Сукупність усіх фізичних і душевних сил та властивостей людини. || з означ. Людина, тварина як носій якоїсь властивості, якості тощо …   Український тлумачний словник

• істота — (живий організм, людина, тварина); створіння, творіння (перев. про людину) …   Словник синонімів української мови

• первоістота — и, ж. Первісна істота …   Український тлумачний словник

• праістота — и, ж. Первісна, найстародавніша істота …   Український тлумачний словник

• праістота — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

• хто — кого/, кому/, кого/, ким, на ко/му, ко/ло ко/го, займ. 1) пит. Означає питання: яка людина людина (істота)? || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають у відповіді всякий, кожен . || У риторичних питаннях і вигуках, які передбачають… …   Український тлумачний словник

• вовкулака — 1 іменник чоловічого роду, істота вовк рідко вовкулака 2 іменник чоловічого роду, істота міфічна істота; перен. про людину …   Орфографічний словник української мови

• кок — 1 іменник чоловічого роду, істота кухар кок 2 іменник чоловічого роду, істота зачіска кок 3 іменник чоловічого роду, істота бактерія …   Орфографічний словник української мови

• сатир — 1 іменник чоловічого роду, істота міфологічна істота; про людину сатир 2 іменник чоловічого роду, істота метелик; птах …   Орфографічний словник української мови