-
21 скрапные ножницы
скра́пні но́жиціРусско-украинский политехнический словарь > скрапные ножницы
-
22 скрапні ножиці
скра́пные но́жницыУкраїнсько-російський політехнічний словник > скрапні ножиці
-
23 скрашивание
скра́шування -
24 искра
* * *и́скра ж.
sparkгаси́ть и́скру — quench [kill, suppress] a sparkи́скра возника́ет (в системе зажигания д. в. с.) — a spark strikes, a spark passesне даю́щий и́скру — non-sparkingи́скра пробива́ет возду́шный промежу́ток [зазо́р] — a spark breaks down the air gapи́скра проска́кивает (напр. между электродами свечи) — a spark jumps (e. g., across the plug points)уси́ливать и́скру ( в системе зажигания) — boost a sparkгоря́чая и́скра авто — fat sparkи́скра зажига́ния — ignition sparkзапа́льная и́скра — ignition sparkзвуча́щая и́скра — musical [singing] sparkла́зерная и́скра — laser(-induced) sparkподжига́ющая и́скра — trigger [pilot] sparkи́скра при размыка́нии — break sparkпробива́ющая и́скра — disruptive sparkи́скра размыка́ния — spark at breakingсветова́я и́скра — laser(-induced) spark* * * -
25 искра
и́скр||аfajrero;sparko (электрическая);♦ у него́ \искраы из глаз посы́пались разг. fajreroj trasaltis liajn okulojn.* * *ж.1) chispa f (тж. перен.)электри́ческая и́скра — chispa eléctrica
после́дняя и́скра жи́зни — la última chispa de vida
и́скра наде́жды — una chispa (un ápice, un rayo) de esperanza
и́скра тала́нта — chispa de talento, madera (de)
2) ( крапинки) motas f pl••у него́ и́скры из глаз посы́пались — vio las estrellas
из и́скры возгори́тся пла́мя — de la chispa surgirá la llama
име́ть и́скру Бо́жью — tener ángel
* * *ж.1) chispa f (тж. перен.)электри́ческая и́скра — chispa eléctrica
после́дняя и́скра жи́зни — la última chispa de vida
и́скра наде́жды — una chispa (un ápice, un rayo) de esperanza
и́скра тала́нта — chispa de talento, madera (de)
2) ( крапинки) motas f pl••у него́ и́скры из глаз посы́пались — vio las estrellas
из и́скры возгори́тся пла́мя — de la chispa surgirá la llama
име́ть и́скру Бо́жью — tener ángel
* * *ngener. (êðàïèñêè) motas, chispa (тж. перен.), morcella, centella, chiribita, exhalación, pavesa, relumbron -
26 искра
і[и]скра, (диал. скра, (г)искра), скалка, огнина, і[и]скорка, блискітка, блищик. [Над огнищем іскор рої? (Л. Укр.). Блищали золоті скалки на воді (Н.-Лев.)]. Бросать (метать) - ры - іскрити. [Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Сонце іскрило світом (Мирний)]. -кры в глазах заиграли (замелькали) (от удара) - зірниці засвітилися; каганці в-очу засвітилися. Малая -кра города пожигает, а сама прежде всех помирает - лиха (мала) іскра поле спалить, сама щезне (Приказка). Ни -кры правды - ні на мізинний ніготь правди, ні на стілечко правди. -кра таланта - іскра таланту. Ни -кры таланта - ані телень (ані іскри) таланту. Ни -кры ума - і на копійку розуму нема.* * *і́скра; ( блёстка) лелі́тка; (преим. отблеск) ска́лка\искра ры из глаз посы́пались — і́скри з оче́й поси́палися (полеті́ли), аж зірни́ці засвіти́ли
\искра ра [бо́жья] у кого́ (в ком) — і́скра [бо́жа] в ко́го (в ко́му)
-
27 искра
ж.1) étincelle fэлектри́ческая и́скра — étincelle électrique
2) перен.и́скра тала́нта — feu sacré
и́скра наде́жды — lueur f d'espérance
и́скра бо́жья — étincelle divine
••у меня́ и́скры из глаз посы́пались разг. — прибл. j'en ai vu trente six chandelles, j'en ai vu des étoiles en plein midi
* * *n1) gener. flammèche, étincelle2) eng. pétillement -
28 скрашивать
несов.; сов. - скр`аситьскра́шувати, -шую, -шуєш и скраша́ти, скра́сити (скра́шу, скра́сиш) -
29 искра
ж.промелькну́ть как и́скра — flash by
2) ( блестящая крапинка) sparkle, shiny / glistening speckleткань с и́скрой — sparkling / shiny / glistening fabric
3) (рд.; признак; проблеск) spark (of); glimmer (of)после́дняя и́скра жи́зни — the last spark of life
и́скра наде́жды [интере́са] — glimmer of hope [interest]
••и́скра бо́жья — God-given talent
из и́скры возгори́тся пла́мя — the spark will kindle a flame
у него́
и́скры из глаз посы́пались разг. — he saw stars -
30 скрашивать
несов. - скра́шивать, сов. - скра́сить; (вн.)smooth [-ð] over (d)скра́шивать недоста́тки — smooth [-ð] over the defects
скра́шивать жизнь — brighten up one's life, add charm to life
-
31 сжижение
техн., физ.зрі́дження, (неоконч. д. - ещё) зрі́джування, скра́плення, (неоконч. д. - ещё) скра́плювання- сжижение воздуха
- сжижение газов -
32 сжижение
техн., физ.зрі́дження, (неоконч. д. - ещё) зрі́джування, скра́плення, (неоконч. д. - ещё) скра́плювання- сжижение воздуха
- сжижение газов -
33 скрашивать
несов.; сов. - скра́ситьно и э́то не скра́сило го́речи разлу́ки — fakat ayrılığın verdiği acıyı bu da hafifletemedi / uyutamadı
-
34 божий
прил.••ка́ждый бо́жий день — día tras día, diariamente
я́сно как бо́жий день — claro como la luz del día (como el agua, como el sol)
бо́жья коро́вка ( насекомое) — mariquita f, vaquita de San Antón
бо́жий челове́к — persona apocada
с Бо́жьей по́мощью — Dios mediante
свет бо́жий разг. — el mundo
и́скра бо́жья ( в ком или у кого) — ser una chispa; hacer divinidades
бо́жий одува́нчик разг. шутл. — mansito como un cordero
* * *прил.••ка́ждый бо́жий день — día tras día, diariamente
я́сно как бо́жий день — claro como la luz del día (como el agua, como el sol)
бо́жья коро́вка ( насекомое) — mariquita f, vaquita de San Antón
бо́жий челове́к — persona apocada
с Бо́жьей по́мощью — Dios mediante
свет бо́жий разг. — el mundo
и́скра бо́жья ( в ком или у кого) — ser una chispa; hacer divinidades
бо́жий одува́нчик разг. шутл. — mansito como un cordero
* * *adjgener. de Dios, deìfico, Divino, de Dios -
35 городки
1) ( игра) скраклі́, -лі́в, краглі́, -лі́в; ( игра с шаром типа кеглей) сви́нка2) (чурки для игры; рюхи) скраклі́городо́к — ед. скра́кля, скра́коль, -кля и скрако́ль, -кля́; сви́нка
-
36 крайний
1) (находящ. на краю) крайній, що з краю, (зап.) скрайній, (последний) останній [Зачну свататися з крайньої хати (ЗОЮР.)]. -ний дом в улице - будинок, що з краю вулиці. -няя цена - крайня ціна. -ний срок - останній (крайній) термін. -няя пора - крайній час, крайня пора. [Вже крайня пора взяти до Юзі гувернантку (Л. Укр.)]. -няя плоть, анат. praeputium - припонець (-нця), припрутня, (вульг.) залупа;2) (чрезвычайный, чрезмерный) крайній, надмірний, гострий, прикрий, (зап.) скрайній. [З крайнім призирством (Л. Укр.). Скрайня революційна партія вела горожанську війну проти поміркованої (Азб. Ком.)]. Смертні присуди виносяться лиш в найгострішому випадку (Аз. Ком.)]. Принимать -ние меры - вживати крайніх (гострих) заходів, вдаватися до крайніх заходів. Находиться в -ней нужде, -нем убожестве, в -ней нищете - терпіти як-найбільшу (крайню) нужду, дуже бідувати, жити в великих злиднях, у великому убожестві. -ние обстоятельства жизни - скрутні життєві обставини (умови). В -нем случае - в крайньому разі. -няя глупость - надмірна дурість. К -нему сожалению - на превеликий жаль. По -ней мере - принаймні, що-найменше, (зап.) бодай, прецінь. [Принаймні вкупі сумували, згадавши той веселий рай (Шевч.). Кругом кождої роїлося бодай по п'ятеро дробини (детишек) (Франко)];3) (настоятельный, необходимый) конечний, пильний, конче потрібний, прикрий. [Але конечна є потреба заміри ваші знать, які вони (Самійл.). Як прийде робота прикра, то платять і по півкарбованця (Кам'янеч.)]. Я имею -нюю нужду (необходимость) его видеть - у мене пильна (пекуча) потреба його бачити, мені його конче (притьмом) треба бачити.* * *1) кра́йній; диал. скра́йнійв кра́йнем слу́чае — в кра́йньому ра́зі (ви́падку)
по кра́йней ме́ре — прина́ймні
2) ( чрезвычайный) надзвича́йний, кра́йній; диал. скра́йнійкра́йние ме́ры — кра́йні (надзвича́йні) за́ходи
-
37 рюха
спорт.1) сви́нка, скра́ля, скра́коль, -кля и скрако́ль2)\рюха хи — (мн.: игра) сви́нка, сви́нки, -нок, скраклі́, -лі́в, городки́, -кі́в
-
38 сжижать
спец.; несов.; сов. - сжид`итьзрі́джувати, -джую, -джуєш, зріди́ти, -джу́, -ди́ш, скра́плювати, -люю, -люєш, скра́плити -
39 сжижаться
спец.; несов.; сов. - сжид`итьсязрі́джуватися, -джується, зріди́тися, -ди́ться, скра́плюватися, -люється, скра́плитися -
40 сжижение
спец.зрі́дження, скра́плення, зрі́джування, скра́плювання
См. также в других словарях:
Іскра — прізвище … Орфографічний словник української мови
іскра — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
скра — I I судебник немецкого двора св. Петра в Новгороде (XIII в.). Заимств. из ср. нж. нем. schra – то же от др. сканд. skra сушеная кожа, высушенный мех, книга, свод законов ; см. Шлютер, Sitzber. d. Gel. Estn. Ges., 1911, 17; Хольтхаузен, Awn. Wb.… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
іскра — и, ж. 1) Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє. 2) перен. Блискуча цятка; блискітка. 3) чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого небудь почуття, здібності тощо. 4) Короткочасний електричний розряд в газі. •• Аж і/скри … Український тлумачний словник
скра — скри, ж., діал. Іскра … Український тлумачний словник
скра́сить — скрашу, скрасишь; прич. страд. прош. скрашенный, шен, а, о; сов., перех. (несов. скрашивать). Сделать кого , что л. привлекательным, более красивым, внеся какие л. изменения, прибавив что л. [Алеша] сбросил подрясник и носил теперь прекрасно… … Малый академический словарь
скра́сть(ся) — скрасть(ся), скраду, скрадёшь, скрадёт(ся); скрал(ся), скрала(сь), ло(сь), ли(сь) … Русское словесное ударение
скра́денный — скраденный, ен, ена, ено, ены … Русское словесное ударение
скра́пный — скрапный … Русское словесное ударение
скраєчку — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
іскра — 1) (найдрібніша світна частинка речовини, що горить), скалка 2) див. блискітка … Словник синонімів української мови