-
121 вода
вод||а́akvo;минера́льная \вода mineralakvo;питьева́я \вода trinkakvo;спусти́ть \водау senakvigi;♦ как в \водау ка́нуть malaperi senpostsigne, kvazaŭ droni;вы́вести кого́-л. на чи́стую \водау demaskigi, malkaŝigi, senvualigi;вы́йти сухи́м из \водаы́ resti senpuna;ему́ как с гуся́ \вода ĝi tuŝas lin kiel akvo anseron.* * *ж. (вин. п. во́ду)1) agua fпитьева́я вода́ — agua potable
минера́льная вода́ — agua mineral
пре́сная вода́ — agua dulce
артезиа́нская вода́ — agua artesiana (surgidora)
прото́чная вода́ — agua corriente (de pie, viva)
мя́гкая вода́ — agua blanda (delgada)
жёсткая вода́ — agua dura (cruda, sosa)
стоя́чая вода́ — agua estancada
речна́я вода́ — agua fluvial (de río)
морска́я вода́ — agua marina (de mar, salada)
сыра́я вода́ — agua fresca
кипячёная вода́ — agua hervida
ключева́я вода́ — agua manantial
та́лая вода́ — agua de fusión
дождева́я вода́ — agua pluvial (lluvial, de lluvia)
се́льтерская вода́ — agua de Seltz
газиро́ванная вода́ — agua gaseosa
свята́я вода́ церк. — agua bendita
фрукто́вая вода́ — agua de frutas
грунто́вые во́ды — aguas subterráneas
сто́чные во́ды — aguas de desagüe
вода́ для поли́вки — aguacibera f
весе́нние (по́лые) во́ды — crecidas primaverales
под водо́й — bajo el agua
по воде́ — por agua
на пове́рхности воды́ — a flor de agua
е́хать водо́й — ir por vía acuática
территориа́льные во́ды — aguas territoriales (jurisdiccionales)
континента́льные во́ды — aguas continentales
терма́льные во́ды — aguas termales
е́хать на во́ды — ir a tomar las aguas, ir al balneario
лечи́ться на во́дах — tratarse (curarse) con aguas
••тяжёлая вода́ хим. — agua pesada
жёлтая вода́ ( болезнь глаз) — glaucoma m
тёмная вода́ ( болезнь глаз) — gota serena, amaurosis f (мед.)
ти́хие во́ды — agua mansa
чи́стой воды́ ( о бриллианте) — de puras aguas
мно́го воды́ (в статье и т.п.) — hay mucha paja (en el artículo, etc.)
их водо́й не разольёшь — están a partir un piñón, son como uña y carne
он воды́ не заму́тит — es un aguas mansas, es una mosquita muerta
мно́го воды́ утекло́ — ha pasado mucha agua bajo los puentes, ha caído mucha agua
как две ка́пли воды́ — como dos gotas de agua
как в во́ду опу́щенный — como alma en pena; con las orejas gachas (caídas)
как в во́ду ка́нул — como si se lo hubiese tragado la tierra
как в во́ду гляде́л разг. — como si lo estuviera viendo
с него́ как с гу́ся вода́ — como si no fuera con él; le importa todo tres pitos
молчи́т, сло́вно воды́ в рот набра́л — está sin decir esta boca es mía, está sin decir oxte ni moxte, está sin decir ni pío
(быть) ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. ≈≈ ser más blando que una breva
лить во́ду на чью́-либо ме́льницу — llevar el agua al molino de alguien, hacer el caldo gordo a alguien
лить во́ду в коло́дец — echar agua en el mar
дуть во́ду, наду́ться воды́ — encharcarse de agua
выжима́ть во́ду из ка́мня — sacar agua de las piedras
толо́чь во́ду в сту́пе, носи́ть во́ду решето́м — coger agua en cesto; echar lanzas en el mar
вы́йти сухи́м из воды́ — salir impune (incólume)
вы́вести на чи́стую во́ду — poner al desnudo, sacar a relucir; desenmascarar vt
в му́тной воде́ ры́бу лови́ть ≈≈ a río revuelto ganancia de pescadores; pescar en río revuelto
ви́лами на (по) воде́ пи́сано погов. ≈≈ escrito en la arena
* * *ж. (вин. п. во́ду)1) agua fпитьева́я вода́ — agua potable
минера́льная вода́ — agua mineral
пре́сная вода́ — agua dulce
артезиа́нская вода́ — agua artesiana (surgidora)
прото́чная вода́ — agua corriente (de pie, viva)
мя́гкая вода́ — agua blanda (delgada)
жёсткая вода́ — agua dura (cruda, sosa)
стоя́чая вода́ — agua estancada
речна́я вода́ — agua fluvial (de río)
морска́я вода́ — agua marina (de mar, salada)
сыра́я вода́ — agua fresca
кипячёная вода́ — agua hervida
ключева́я вода́ — agua manantial
та́лая вода́ — agua de fusión
дождева́я вода́ — agua pluvial (lluvial, de lluvia)
се́льтерская вода́ — agua de Seltz
газиро́ванная вода́ — agua gaseosa
свята́я вода́ церк. — agua bendita
фрукто́вая вода́ — agua de frutas
грунто́вые во́ды — aguas subterráneas
сто́чные во́ды — aguas de desagüe
вода́ для поли́вки — aguacibera f
весе́нние (по́лые) во́ды — crecidas primaverales
под водо́й — bajo el agua
по воде́ — por agua
на пове́рхности воды́ — a flor de agua
е́хать водо́й — ir por vía acuática
территориа́льные во́ды — aguas territoriales (jurisdiccionales)
континента́льные во́ды — aguas continentales
терма́льные во́ды — aguas termales
е́хать на во́ды — ir a tomar las aguas, ir al balneario
лечи́ться на во́дах — tratarse (curarse) con aguas
••тяжёлая вода́ хим. — agua pesada
жёлтая вода́ ( болезнь глаз) — glaucoma m
тёмная вода́ ( болезнь глаз) — gota serena, amaurosis f (мед.)
ти́хие во́ды — agua mansa
чи́стой воды́ ( о бриллианте) — de puras aguas
мно́го воды́ (в статье и т.п.) — hay mucha paja (en el artículo, etc.)
их водо́й не разольёшь — están a partir un piñón, son como uña y carne
он воды́ не заму́тит — es un aguas mansas, es una mosquita muerta
мно́го воды́ утекло́ — ha pasado mucha agua bajo los puentes, ha caído mucha agua
как две ка́пли воды́ — como dos gotas de agua
как в во́ду опу́щенный — como alma en pena; con las orejas gachas (caídas)
как в во́ду ка́нул — como si se lo hubiese tragado la tierra
как в во́ду гляде́л разг. — como si lo estuviera viendo
с него́ как с гу́ся вода́ — como si no fuera con él; le importa todo tres pitos
молчи́т, сло́вно воды́ в рот набра́л — está sin decir esta boca es mía, está sin decir oxte ni moxte, está sin decir ni pío
(быть) ти́ше воды́, ни́же травы́ погов. — ≈ ser más blando que una breva
лить во́ду на чью́-либо ме́льницу — llevar el agua al molino de alguien, hacer el caldo gordo a alguien
лить во́ду в коло́дец — echar agua en el mar
дуть во́ду, наду́ться воды́ — encharcarse de agua
выжима́ть во́ду из ка́мня — sacar agua de las piedras
толо́чь во́ду в сту́пе, носи́ть во́ду решето́м — coger agua en cesto; echar lanzas en el mar
вы́йти сухи́м из воды́ — salir impune (incólume)
вы́вести на чи́стую во́ду — poner al desnudo, sacar a relucir; desenmascarar vt
в му́тной воде́ ры́бу лови́ть — ≈ a río revuelto ganancia de pescadores; pescar en río revuelto
ви́лами на (по) воде́ пи́сано погов. — ≈ escrito en la arena
* * *n1) gener. agua2) poet. cristal -
122 затронуть
затро́нуть(ek)tuŝi;tuŝeti (коснуться);\затронуть вопро́с tuŝi la problemon;\затронуть самолю́бие ofendi ambicion.* * *сов., вин. п.у неё затро́нуты лёгкие — tiene los pulmones tocados (afectados)
затро́нуть чьи́-либо интере́сы — afectar (herir) los intereses de alguien
затро́нуть самолю́бие — herir el amor propio
затро́нуть те́му — rozar (abordar) un tema
кри́зис затро́нул страну́ — la crisis afectó el país
3) (в разговоре и т.п.) tocar vtзатро́нуть вопро́с — tocar (tratar) una cuestión
••затро́нуть больно́е ме́сто — tocar el punto flaco
затро́нуть за живо́е — tocar a lo vivo (en lo vivo)
* * *сов., вин. п.у неё затро́нуты лёгкие — tiene los pulmones tocados (afectados)
затро́нуть чьи́-либо интере́сы — afectar (herir) los intereses de alguien
затро́нуть самолю́бие — herir el amor propio
затро́нуть те́му — rozar (abordar) un tema
кри́зис затро́нул страну́ — la crisis afectó el país
3) (в разговоре и т.п.) tocar vtзатро́нуть вопро́с — tocar (tratar) una cuestión
••затро́нуть больно́е ме́сто — tocar el punto flaco
затро́нуть за живо́е — tocar a lo vivo (en lo vivo)
* * *v1) gener. (êîññóáüñà) tocar, llegar (hasta), rozar (поранить)2) liter. (çàäåáü) tocar, afectar, herir -
123 хлынуть
хлы́нуть1. (о жидкости) ekflui, enflui, torente ekflui;2. (о толпе) sin ĵetegi.* * *сов.1) ( о жидкости) brotar vi (de repente, con fuerza); salir a chorros, manar violentamenteкровь хлы́нула из ра́ны — la sangre salió a chorros (a borbotones) de la herida
слёзы хлы́нули у неё из глаз — las lágrimas le brotaron (le saltaron) de los ojos
хлы́нул дождь — se desató un aguacero; empezó a llover a cántaros (a mares)
2) (двинуться, устремиться) lanzarse, precipitarse3) ( появиться в большом количестве) afluir a borbotones (atropelladamente)* * *сов.1) ( о жидкости) brotar vi (de repente, con fuerza); salir a chorros, manar violentamenteкровь хлы́нула из ра́ны — la sangre salió a chorros (a borbotones) de la herida
слёзы хлы́нули у неё из глаз — las lágrimas le brotaron (le saltaron) de los ojos
хлы́нул дождь — se desató un aguacero; empezó a llover a cántaros (a mares)
2) (двинуться, устремиться) lanzarse, precipitarse3) ( появиться в большом количестве) afluir a borbotones (atropelladamente)* * *vgener. (двинуться, устремиться) lanzarse, (î ¿èäêîñáè) brotar (de repente, con fuerza), (появиться в большом количестве) afluir a borbotones (atropelladamente), manar, manar violentamente, precipitarse, salir a chorros -
124 Höhe des Gezeitennuls über Pegelnull
сущ.океаногр. высота нуля прилива над нулём мареографа, высота нуля прилива над нулём футштокаУниверсальный немецко-русский словарь > Höhe des Gezeitennuls über Pegelnull
-
125 Höhe des Kartennuls über Pegelnull
сущ.океаногр. высота нуля карты над нулём мареографа, высота нуля карты над нулём футштокаУниверсальный немецко-русский словарь > Höhe des Kartennuls über Pegelnull
-
126 грянуть
1) (о громе, музыке и т.п.) éclater vi; retentir vi ( раздаться)гря́нул вы́стрел — un coup de canon tonna, un coup de fusil claqua
гром гря́нул — on entendit un coup de tonnerre
2) перен. éclater vi; s'engager (о битве, бое)гря́нула война́ — la guerre a éclaté
-
127 кануть
1) (исчезнуть) канути, пірнути в що. [А він канув, провалився; його вже забули, чи був коли (Шевч.). Старшая менчу турнула, менчая в воду канула (Пісня. Звин.). Бідна моя голівонька! всі надії мої канули (Г. Барв.). І поховались (зірочки) у синьому небі, мов у море канули (Квітка). Згинув (замір), пірнув у безодні інших думок (Леонт.)]. -нуть в воду, в вечность - піти у воду, у вічність (у віки). -нуть в Лету (забвения) - пірнути в Лету забуття, піти у непам'ять. [Пішло в непам'ять козацьке завзяття разом з козацькою славою (Куліш)]. Как в воду -нул - як у воду пішов (упав, канув, пірнув) хто, що; як вода змила кого, що. [Об Василеві ні чутки, ні вісточки: як у воду впав (Квітка)]. Ещё год -нул в вечность - ще рік пішов (канув) у вічність;2) (капнуть) капнути, крапнути; см. Капать.* * *ка́нути; ( исчезнуть) зни́кнути -
128 мелькать
мелькнуть1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].* * *несов.; сов. - мелькн`уть1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти
См. также в других словарях:
нулём — [нуль] … Словарь употребления буквы Ё
інулін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
НУЛ — научно учебная лаборатория образование и наука Источник: http://www.nanonewsnet.ru/news/2010/fond podderzhki innovatsionnogo predprinimatelstva gu vshe provodit konkurs na grantovoe f … Словарь сокращений и аббревиатур
Нул — Село Нул осет. Нул, груз. ნული Страна Южная Осетия … Википедия
нулёвка — нул/ёв/к/а … Морфемно-орфографический словарь
НУЛЁВКА — (разг.) наголо. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
нулёвка — *** нулёвка (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
нулёвка — I ж. разг. Стрижка наголо. II ж. разг. Счёт нуль нуль; нулевая ничья (в спортивных играх). III ж. разг. Подготовительная группа детского сада или класс шестилеток в школе. IV м. и ж. 1. разг. Ничтожный, не имеющий никакого значения человек. 2 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
нулёвка — нулёвка, и … Русский орфографический словарь
нулёвый — (БСРЖ) … Словарь употребления буквы Ё
нулівка — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови