-
1 інтелектуальний
-
2 інтелектуальний
-
3 інтелектуальний
интеллектуа́льный -
4 інтелектуальний
intetektual'nyjприкм.intelektualny, umysłowy -
5 інтелектуальний
ინტელექტუალური -
6 інтелектуальний
мудры -
7 інтелектуальний дисплей
интеллектуа́льный диспле́йУкраїнсько-російський політехнічний словник > інтелектуальний дисплей
-
8 високоінтелектуальний
-
9 високоінтелектуальний
высокоинтелектуа́льный -
10 ინტელექტუალური
інтелектуальний -
11 intellektuel
інтелектуальний -
12 интеллектуальный
інтелектуальний, розумовий. [Розумова робота].* * *інтелектуа́льний, розумо́вий -
13 intelektualny
інтелектуальний; духовний -
14 intellectual
1. n1) інтелігент; представник інтелігенції2) pl (the intellectuals) інтелігенція3) мисляча людина; людина широких інтелектуальних інтересів2. adj1) розумовий, інтелектуальний2) мислячий, думаючий, розумний3) інтелігентний, інтелектуальнийintellectual occupation — інтелігентна праця; інтелектуальне заняття
* * *I n1) інтелігент; представник інтелігенції; працівник розумової праці2) мисляча людина; людина широких інтелектуальних інтересів, потреб; інтелектуал3) раціоналіст, людина, яка діє за велінням розумуII a1) розумовий, інтелектуальнийintellectual faculties — розумові /інтелектуальні/ здібності
2) мислячий, розумний -
15 spiritual
1. n1) амер. спіричуал, негритянський духовний гімн2) релігійна людина; віруючий3) pl релігійні ідеї (погляди)4) pl права і привілеї духовенства5) pl церковні доходи; церковне майно; церковні володіння2. adj1) духовний, інтелектуальний; розумовий2) одухотворений; витончений; піднесений3) дотепний; винахідливий4) церковний, релігійний5) побожний, богомільний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) філос. спіритуалістичний9) спиртний, алкогольнийspiritual flesh-broker — пастор, проповідник
lords spiritual — єпископи — члени парламенту
* * *I n1) cл. спіричуел, негритянський духовний гімн2) релігійна людина, віруючий3) pl релігійні ідеї, погляди4) pl права е привілеї духовенства; церковні доходи; церковне майно, церковні володінняII a1) духовний, інтелектуальний, розумовий2) тонкий, одухотворений, піднесений3) дотепний4) церковний, духовний5) релігійний, набожний6) святий, божественний7) безтілесний, примарний8) фiлoc. спіритуалістичний -
16 unintellectual
-
17 Києво-Могилянська академія
КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ - загальнонаціональний інтелектуальний центр, перший вищий навчальний заклад, де впродовж двох сторіч формувалася церковна та світська укр. еліта; наукова інституція, що об'єднувала тогочасний учений світ України і водночас осередок мистецтв, що притягував до себе діячів культури. Заснована 1632 р. як Києво-Могилянський колегіум (на базі злиття Київської братської школи та Лаврської школи) з ініціативи Київського митрополита Петра Могили. 1658 р., відповідно до Гадяцької угоди між Україною і Польщею, колегіум набув статусу академії. Цей статус 1670 р. було підтверджено польськ. королем Корибутом Вишневецьким і 1701 р. - рос. царем Петром І. КМА існувала до 1817 р. Значення КМА для подальшого духовного розвитку України полягає насамперед у здійсненні її інтелектуальними силами важливого за своїми наслідками культурного синтезу, метою якого було включення в українізовану греко-слов'янську духовну систему переосмислених надбань західної вченості і входжень України в європейський інтелектуальний процес як самобутньої культурної одиниці. Діяльність КМА спричинилася до зміни способу філософування в Україні (традиційне тяжіння до містичного споглядання змінилося переважною орієнтацією на схоластичний і новітній раціоналізм), до відокремлення філософії від релігії, до утвердження розуміння філософії як окремої системи теоретичних знань, що складається з раціональної, натуральної і моральної філософії Ф. ілософія КМА стала підґрунтям доби укр. бароко. Її можна було б визначити як укр. версію схоластики барокової доби, яка органічно поєднала характерні для укр. традиції ідеї з філософським змістом; синтезувала ідеї, що становили підґрунтя духовної творчості попередніх епох, з філософськими здобутками латинського Заходу, вписала в цю систему елементи таких різних філософських і світоглядних станів, як Ренесанс, Реформація, раннє Просвітництво; поряд з властивою цій філософії ретроспективністю й традиціоналізмом уможливила пошук шляхів включення елементів новітньої філософії, а також започаткувала формування ідей наукового знання. До сфери наукових інтересів вчених-могилянців входила антична спадщина (Платан, Аристотель, Плутарх, Сенека, Цицерон, Псевдо-Тален, Діоген Лаертський, Боецій), патристика (Августин, Климент Александрійський, Ориген, Діонісій Ареопагіт, Максим Сповідник, Василій Великий, Григорій Ниський, Григорій Назіанзин та ін.), схоластика (Петро Ломбардський, Тома Аквінський, Бонавентура, Альберт Великий, Туго Сент-Вікторський, Абеляр, Дуне Скот, оккамісти XIV ст., Раймунд Лумій, Авіценна, Аверроес, Суарес, Братиславський та ін.). З представників новітньої філософії в академії вивчали Мак'явеллі, Кардано, Галілея, Тихо де Браге, Коперника, Декарта, Ляйбніца, Вольфа, Баумайстера, Ліпсія, Греція, Спінозу, Гассенді, Ф. Бекона. Домінуюча в укр. думці неоплатонівська традиція (з характерною для неї етико-релігійною інтерпретацією смислів буття) від поч. XVII ст. доповнюється теоретично викінченою системою аристотелізму. Особливості рецепції західної філософії в лекційних курсах викладачів КМА відстежуються у доборі й інтерпретації ними філософських ідей західних мислителів, у їх тяжінні до тих філософів, які у своїх вченнях поряд з натурфілософськими питаннями чільне місце відводили з'ясуванню проблем метафізики, схилялися до концептуалізму як більш поміркованого варіанту західної середньовічної реалістичної традиції. У XVII ст. філософія КМА забезпечила належний розумовий вишкіл і повагу до теоретичної думки, підготувавши ґрунт до осмислення і подальшого розвитку (хоч і в схоластичному оформленні) новітньої філософії в Україні. Починаючи від XVIII ст. вчені-могилянці включають у свої курси системний виклад основних положень античних атомістів, а також ідей Гассенді й Ф. Бекона (хоч і дають їм негативну оцінку). Неабияку схильність вони виявляють до філософських ідей Декарта й Ляйбніца. Останні засвоювалися переважно з поширених тоді в Україні творів популяризатора й систематизатора вчення Ляйбніца Вольфа та через підручник представника вольфіанської школи Баумайстера. Не менш популярним був у КМА підручник професора Сорбонни Пурхоція, відомого як радикального послідовника Декарта. В КМА найбільш послідовним прихильником картезіанської системи був Щербацький. У дусі духовних тенденцій епохи бароко вчені-могилянці поряд з питаннями теології велику увагу приділяли логіко-гносеологічній і натурфілософській проблематиці. В галузі етики найбільша увага зосереджувалася на проблемах взаємозв'язку волі і розуму, самопізнання, сенсу життя та вибору шляху досягнення щастя. Сенс життя вбачався у творчій праці, спрямованій на власне й громадське добро, а досягнення щастя розглядалось як компромісне поєднання задоволень тілесних та духовних потреб людини. До останніх належав також пошук пізнання істини, себто природи і Бога. Проблему взаємозв'язку волі і розуму могилянці розв'язували, спираючись на концепцію етичного інтелектуалізму, що утверджувала пріоритет розуму над волею, його моральний вплив на волю (через надання останній різних варіантів вибору між добром і злом). КМА увійшла в історію розвитку філософії в Україні також завдяки такій яскравій постаті, як видатний укр. філософ Сковорода, який тут навчався у роки 1734 - 1735 та 1744 - 1745. У галузі політико-правової думки чільні представники і вихованці академії - Петро Могила, Сильвестр Косов, Йосиф Тризна, Мілетій Дзик, Варлаам Ясиневський, Пилип Орлик - зробили помітний внесок у розвиток державотворчих ідей. Це стосується розмірковувань Петра Могили про роль церкви в державі, про необхідність утвердження в Україні влади сильного православного володаря, "філософа на троні"; спроб в академічних інтелектуальних колах обґрунтувати божественне право Богдана Хмельницького з метою розв'язання проблеми легітимності гетьманської влади в Україні; статей "Конституції" Пилипа Орлика та політико-правових ідей його ж меморіалу під назвою "Вивід прав України". Група вчених-могилянців, що працювала на терені Росії (Прокопович, Яворський та ін.), узагальнювала і розвивала досвід рос. політичних традицій. Так, Прокопович створив рос. просвітницько-абсолютистську версію теорії природного права й суспільного договору, а Яворський та Лопатин обґрунтували концепцію розмежування світської і церковної влад, обстоювали автономію церкви.Я. СтратійФілософський енциклопедичний словник > Києво-Могилянська академія
-
18 intellectual
розумовий; інтелектуальний- intellectual liberty
- intellectual property act
- intellectual property law
- intellectual property
- intellectual property owner
- intellectual property right -
19 anti-intellectual
a1) антиінтелектуальний; який негативно ставиться до інтелектуалів, до інтелігенції, до наукової е творчої роботи2) фiлoc. який заперечує здатність розуму до пізнання -
20 cerebral
1. n фон.церебральний звук2. adj1) анат., мед. церебральний2) фон. церебральний (звук)3) раціоналістичний* * *I n; грам. II a1) aнaт., мeд. черепно-мозковий; який відноситься до головного мозку; церебральнийcerebral haemorrhage /apoplexy/ — крововилив у мозок
2) розумовий; інтелектуальний; розрахований на інтелектуалів3) гpaм. церебральний ( про звук)
См. также в других словарях:
інтелектуальний — а, е. Стос. до інтелекту; розумовий, духовний. •• Інтелектуа/льна вла/сність власність на результати розумової, творчої діяльності; входить у сукупність об єктів авторського та винахідницького права. Інтелектуа/льний капіта/л капітал, втілений у… … Український тлумачний словник
інтелектуальний — [інтеилеиктуа/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
інтелектуальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
високоінтелектуальний — а, е. Який характеризується високою інтелектуальністю, духовністю. Високоінтелектуальна людина … Український тлумачний словник
Каргин, Анатолий Алексеевич — Анатолий Алексеевич Каргин … Википедия
Малахов, Валерий Павлович — В этой статье не хватает ссылок на источники информации. Информация должна быть проверяема, иначе она может быть поставлена под сомнение и удалена. Вы можете … Википедия
Павлычко, Соломия Дмитриевна — Соломия Павлычко Соломія Павличко Дата рождения: 15 декабря 1958(1958 12 15) … Википедия
Валерий Малахов — Валерий Павлович Малахов Дата рождения: 9 июля 1941 Место рождения: Хабаровский край Валерий Павлович Малахов (р. 9 июля 1941, Хабаровский край) ректор Одесского национального политехнического университета, заведующий кафедрой компьютерных… … Википедия
Валерий Павлович Малахов — Дата рождения: 9 июля 1941 Место рождения: Хабаровский край Валерий Павлович Малахов (р. 9 июля 1941, Хабаровский край) ректор Одесского национального политехнического университета, заведующий кафедрой компьютерных систем, почётный гражданин г.… … Википедия
Малахов, Валерий — Валерий Павлович Малахов Дата рождения: 9 июля 1941 Место рождения: Хабаровский край Валерий Павлович Малахов (р. 9 июля 1941, Хабаровский край) ректор Одесского национального политехнического университета, заведующий кафедрой компьютерных… … Википедия
Малахов В. П. — Валерий Павлович Малахов Дата рождения: 9 июля 1941 Место рождения: Хабаровский край Валерий Павлович Малахов (р. 9 июля 1941, Хабаровский край) ректор Одесского национального политехнического университета, заведующий кафедрой компьютерных… … Википедия