-
1 голка
техн. игла́, иго́лка -
2 алмазна голка
алма́зная игла́ -
3 брошурувальна голка
брошюро́вочная игла́Українсько-російський політехнічний словник > брошурувальна голка
-
4 вишивальна голка
вышива́льная игла́Українсько-російський політехнічний словник > вишивальна голка
-
5 відтворювальна голка
воспроизводя́щая игла́Українсько-російський політехнічний словник > відтворювальна голка
-
6 гачкова голка
крючко́вая игла́ -
7 ґравіювальна голка
гравирова́льная игла́Українсько-російський політехнічний словник > ґравіювальна голка
-
8 дозувальна голка
дози́рующая игла́Українсько-російський політехнічний словник > дозувальна голка
-
9 дросельна голка
дро́ссельная игла́Українсько-російський політехнічний словник > дросельна голка
-
10 жолобчаста голка
жело́бчатая игла́Українсько-російський політехнічний словник > жолобчаста голка
-
11 запірна голка
запо́рная игла́ -
12 захопна голка
захва́тная игла́ -
13 звукозаписувальна голка
звукозапи́сывающая игла́Українсько-російський політехнічний словник > звукозаписувальна голка
-
14 карбюраторна голка
карбюра́торная игла́Українсько-російський політехнічний словник > карбюраторна голка
-
15 корундова голка
кору́ндовая игла́Українсько-російський політехнічний словник > корундова голка
-
16 обертова голка
враща́ющаяся игла́Українсько-російський політехнічний словник > обертова голка
-
17 паливна голка
то́пливная игла́ -
18 палітурна голка
переплётная игла́Українсько-російський політехнічний словник > палітурна голка
-
19 поплавцева голка
поплавко́вая игла́Українсько-російський політехнічний словник > поплавцева голка
-
20 реґулювальна голка
регулиро́вочная игла́Українсько-російський політехнічний словник > реґулювальна голка
См. также в других словарях:
ГОЛКА — жен., ·стар. (галдить, голдить) шум и крик, волнение в народе, мятеж, ссора. Голк муж., вост. и сиб. звук, звон, шум, стук, зык, грохот, гул, особ. от выстрела, с раскатом; | отголосок, отклик, вторье, эхо. С голком пал, убить выстрелом наповал.… … Толковый словарь Даля
Голка — (древ. рус.) мятеж, народное волнение … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
ГОЛКА — Пустить голку. Народн. Совершить поджог. ДП, 929 … Большой словарь русских поговорок
голка — и, ж. 1) Тонкий металевий стрижень з гострим кінцем і вушком, у яке всилюється нитка для шиття. 2) Загострений на кінці металевий стрижень різного спеціального призначення. 3) Лист хвойних дерев, колючка або гострий росток інших рослин. 4) перев … Український тлумачний словник
голка — [го/лка] лкие, д. і м. лц і, мн. лки/, ло/к дв і го/лкие … Орфоепічний словник української мови
голка — колга … Краткий словарь анаграмм
голка — іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири голки … Орфографічний словник української мови
іголка — кы, ж. Вр. Голочка. Пошитий, як з іголкы знятий … Словник лемківскої говірки
голка-риба — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
Дать голка — кому. Алт. Избить, поколотить кого л. СРГА 2 1, 11 … Большой словарь русских поговорок
ігва — голка … Лемківський Словничок