-
1 Hebrew
1. n1) іудей; єврей2) староєврейська мова3) іврит, мова держави Ізраїль2. adj1) староєврейський, іудейський2) єврейський* * *I ['hiːbruː] n1) іудей; єврей2) давньоєврейська мова ( Biblical Hebrew); іврит ( modern Hebrew)3) pl; peл. "До євреїв" ( книга Нового завіту)II [`hiːbruː] aдавньоєврейський, іудейський; сказаний, написаний на івриті; єврейський -
2 Neo-Hebraic
-
3 Hebrew
I ['hiːbruː] n1) іудей; єврей2) давньоєврейська мова ( Biblical Hebrew); іврит ( modern Hebrew)3) pl; peл. "До євреїв" ( книга Нового завіту)II [`hiːbruː] aдавньоєврейський, іудейський; сказаний, написаний на івриті; єврейський -
4 Neo-Hebraic
n -
5 Hebrew
n древньоєврейська мова; іврит, мова держави Ізраїль
См. также в других словарях:
іврит — у, ч. Державна мова Ізраїлю, що становить значною мірою оновлену стародавню єврейську (гебрайську) мову … Український тлумачний словник
іврит — [іўри/т] ту, м. (на) т і … Орфоепічний словник української мови
іврит — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
лієврит — у, ч. Рідкісний мінерал; те саме, що ільваїт … Український тлумачний словник
плєврит — риту, ч. Пр. Запалення плеври, що супроводиться кашлем, підвищенням температури, болями вбоку … Словник лемківскої говірки
ИНДРА — (др. инд. Indra, корень слова, вероятно, обозначал силу, плодородие), в древнеиндийской мифологии бог грома и молнии, глава богов, позднее локапала (см. Локапалы). И. самый популярный мифологический персонаж вед. В «Ригведе» одному ему посвящено… … Энциклопедия мифологии
Пока цветёт папоротник — Жанр … Википедия
древній — я, є. 1) рідко. Те саме, що стародавній. || у знач. ім. дре/вні, ніх, мн. Люди, що жили в далекому минулому. •• Дре/вні мо/ви латинська і давньогрецька мови, санскрит, іврит і т. д. 2) розм. Який дожив до глибокої старості, дуже старий (про людей … Український тлумачний словник
вітряк — Вітряний млин. Існує значна кількість конструктивних і архітектурних вирішень, серед яких найвідоміші 2 типи стовповики (переважали у північних районах Росії, т. зв. німецький тип) і шатровки (голландський тип). Підпорою перших були вриті у землю … Архітектура і монументальне мистецтво
тембе — (афр.) Домівка в центральній частині Танганьїки, що мала прямокутний план, плоский дах. Глибоко вриті у землю Т. з єднувались підземними галереями … Архітектура і монументальне мистецтво
тин — (укр.) 1. Огорожа з лози навколо сільської садиби. 2. Оборонна стіна з щільно розташованих поруч колод, які вертикально вриті у землю і загострені вгорі … Архітектура і монументальне мистецтво