-
1 розміщати
= розмістити, розміщувати1) ( розташовувати) to place, to dispose, to arrange, to site, to locate; ( розподіляти) to distribute; (за видами, класами) to rank; ( книги на полиці) to set2) ( капітал) to allocate; ( цінні папери) to place, to float3) ( по квартирах) to accommodate, to quarter, to billet -
2 розмістити
= розміститися; док. див. розміщати, розміщувати, розміщуватися -
3 розміняти
= розмінятися; док. див. розмінювати, розмінюватися -
4 розміщувати
= розміщуватися; див. тж. розміщати, розміщатися -
5 розмінювати
-
6 розмінятися
-
7 розмірювати
= розміряти, розміряти -
8 розміститися
-
9 розмічувати
= розмічати, розмітитиto mark, to set a mark -
10 розмішувати
-
11 розміщатися
= розміститися, розміщуватися1) to take seats, to take one's place2) ( у приміщенні) to be accommodated -
12 розміщуватися
-
13 розміновувати
= розмінувати; військ.to clear of mines, to demine -
14 розмінувати
-
15 розмінюватися
= розмінятися -
16 розмірковувати
= розміркуватиto consider, to think over; to meditate, to speculate; to reflect, to contemplate, to ponder -
17 розміркувати
-
18 розмічати
-
19 розм'якати
= розм'якнути1) to soften; to become ( to grow) soft2) ( про людину) to be softened, to melt; to become sentimental, to go limp -
20 розм'якнути
См. также в других словарях:
розміряний — 1 дієприкметник від: розміряти розміряний 2 прикметник розмірений … Орфографічний словник української мови
розмірковано — розм. Присл. до розміркований … Український тлумачний словник
розм'якшитися — дієслово доконаного виду розм якати … Орфографічний словник української мови
розміркований — дієприкметник розм … Орфографічний словник української мови
розмірковано — прислівник незмінювана словникова одиниця розм … Орфографічний словник української мови
розміряти — дієслово доконаного виду розміряти дієслово недоконаного виду рідко … Орфографічний словник української мови
розмішаний — дієприкметник від: розмішати … Орфографічний словник української мови
розмішений — дієприкметник від: розмісити … Орфографічний словник української мови
розмішування — 1 іменник середнього роду розминання розмішування 2 іменник середнього роду розводження, розбавлення … Орфографічний словник української мови
розмішувати — 1 дієслово недоконаного виду місячи, розминати щось розмішувати 2 дієслово недоконаного виду мішаючи, розводити, розбавляти щось гірке чи сипке … Орфографічний словник української мови
розмір — розмір, розмірова плата зерном, що збиралася в млинах за помел, мірчук … Зведений словник застарілих та маловживаних слів