розмічувати

См. также в других словарях:

• розмічувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

• розмічувати — див. розмічати …   Український тлумачний словник

• розмічати — а/ю, а/єш і рідко розмі/чувати, ую, уєш, недок., розмі/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Ставити мітки, робити позначки, розбиваючи, ділячи поверхню чогось з певною метою. || спец. Наносити на поверхню заготовки контури майбутньої деталі, що… …   Український тлумачний словник

• розмічуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до розмічувати …   Український тлумачний словник

• розмічування — я, с. Дія за знач. розмічувати …   Український тлумачний словник

• чувати — I а/ю, а/єш, недок., перех. і без додатка, розм. 1) перев. мин. ч. Чути, слухати не раз те саме чи що небудь подібне. 2) Те саме, що чути 1), 3) II а/ю, а/єш, недок., заст. Не спати; пильнувати …   Український тлумачний словник

• облічувати — ую, уєш, недок., облічи/ти, лічу/, лі/чиш, док., перех. 1) З ясовувати, підраховувати кількість кого , чого небудь. || рідко. Визначати суму, підраховувати (гроші). Облічувати гроші. 2) розм. Навмисне чи помилково неправильно підраховуючи,… …   Український тлумачний словник

• посвічувати — ую, уєш, недок., розм. Неяскраво світити або світитися. || чим. Виблискувати час від часу. || чим, рідко. Те саме, що присвічувати …   Український тлумачний словник

• розмагнічувати — ую, уєш, недок., розмагні/тити, і/чу, і/тиш, док., перех. 1) Позбавляти яке небудь фізичне тіло, прилад і т. ін. магнітних властивостей. Розмагнічувати металеву голку. 2) перен., розм. Викликати в кого небудь стан бездіяльності, безвольності,… …   Український тлумачний словник

• окалічувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови

• посвічувати — дієслово недоконаного виду розм …   Орфографічний словник української мови