Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

я+готов(-а)

  • 1 готовность

    готовість (р. -вости), охотність (р. -ности). [Веселить мене їх готовість (Кул.)]. В готовности - напоготові, в готові. С готовностью - радо, залюбки, з дорогою душею.
    * * *
    гото́вність, -ності, гото́вість, -вості; (согласие сделать что-л.) зго́да

    боева́я \готовность — воен. бойова́ гото́вність

    Русско-украинский словарь > готовность

  • 2 готовый

    готовий, готов (ум. готовенький), наготовлений, злагоджений, злаштований, зладжений [Магазин (крамниця) готового одягу], (о лицах) - готовий, наготовлений до чого, на що = приготовившийся к чему-л.). [На це треба готовим бути (Єфр.). Аби він губу розтулив, - всі вже наготовлені сміятися (Крим.)]; (согласный, склонный) готовий на що, охочий, ладен (-дна, -дне), рад, радніший. [Це залюбки ладен зробити я. Радніший цілу днину жартувати (Крим.)]. От души готов всё сделать для вас - радніший душею все для вас зробити. Быть наготове - бути напоготові. Г-вый к услугам - готовий до послуги (до послуг). Готов (пьян вдребезги) - п'янісінький, повний.
    * * *
    гото́вий; (склонен, расположен) ла́ден и ладе́н, ла́дний, ра́дий

    \готовый к услу́гам — за́вжди до ва́ших по́слуг, гото́вий до по́слуг

    Русско-украинский словарь > готовый

  • 3 наличный

    1) (лицевой) чільний, передній. -ная (сторона дома) - чоло будинку;
    2) (присутствующий) присутній, (чаще о животных и неодуш.) наявний. -ных в роте сто человек - присутніх (наявних) у роті сто чоловік(а). -ный состав войска, служащих - дійсний (наявний) склад війська, службовців. -ный состав судей - наявний склад суддів, присутні судді. -ное имущество - наявне добро (майно). -ный интерес - дійсний (явний) інтерес. -ный капитал - наявний капітал. -ные деньги - (находящиеся налицо) наявні гроші (-шей и -шів.), (свободная наличность) готові (гроші), готівка, готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна. [Після його зосталося готовими грішми 600 тисяч червінців (Куліш). Купив за готові (Сл. Афан.). Набір не беру, усе купую за готівку (Київщ.). Хіба не видко, що ти приїхав жити з готовика? - значить, готовик у тебе є (Кониськ.). Панове державці свої срібла, золоті пояси ковані на готовизну переводять (Куліш)]. В кассе всего двадцать рублей -ных денег - у касі наявних (готових) грошей (готівки) всього двадцять карбованців. -ный платёж, платёж -ными деньгами - платіж (виплата) готовими грішми (готівкою).
    * * *
    ная́вний; ( присутствующий) прису́тній

    за \наличныйый расчёт, за \наличныйые де́ньги — за готі́вку, за гото́ві гро́ші

    \наличныйые де́ньги — готі́вка, гото́ві гроші; ( имеющиеся налицо) ная́вні гро́ші

    \наличныйый капита́л — ная́вний капіта́л; ( наличность) готі́вка, готові гро́ші

    \наличныйый расчёт — розраху́нок готі́вкою (готовими грішми, готовими грошима)

    Русско-украинский словарь > наличный

  • 4 Зачисто

    1) (за наличные деньги) за готові гроші, за готівку. [Та чого там пильнувати: що, ми для рідного батька робимо, чи за готові гроші? (Катериносл.)];
    2) (начисто) геть чисто, до- щенту.

    Русско-украинский словарь > Зачисто

  • 5 Наполозу

    нрч.
    1) по дорозі. Он живёт -зу - він живе по дорозі;
    2) на(по)готові (в дорогу). У них всё -зу - у їх усе на(по)готові (в дорогу).

    Русско-украинский словарь > Наполозу

  • 6 деньги

    гроші, гріш (р. гроша), (средства) кошт, (шутл.) купило, платило, побрязкачі. Большие деньги - великі гроші, великий гріш, великі кошти; (деньжищи) грошва; (деньжонки) грошенята, грошики. [З грошима куди схочеш - доскочиш. З грішми легше жити на світі. Пропали усі кошти громадські - рублів може 400 - 500, а як на ті часи і для таких людей незаможних, - то то був гріш не аби-який (Доман.). Усе село перевішай - такої грошви не збереш. Та вже чим хоч, а тільки зведи її - я кошту не пожалію (Квітка). Хитро- мудро і невеликим коштом (Котл.) = не за большие деньги. Чом не купиш? - Бо купила не маю. Платити треба, а платила ніде взяти (Конис.). Аби були побрязкачі (побренькачі), то будуть і послухачі (Ном.)]. Деньги медные, серебряные - мід(н)яки, срібняки, срібні. Мелкие деньги - дрібняки. Наличные деньги - готові гроші, готівка, (редко) готовизна, готовик. Кормовые деньги - харчове, харчові гроші. Прогонные деньги - прогони. Деньги не заработанные, доставшиеся даром - дурні гроші, легкий гріш. Обратить в деньги - повернути в гроші, згрошити. [Як їхатимуть уже відсіль на Кавказ на житло, то сей садок згрошать]. За деньги - за гроші, заплатно. Без денег - беззаплатно, за дурно, за так гроші (грошей), за спасибі. Недостаток в деньгах - сутужно на гроші, грошова скрута. Денег нет (шутл.) - на гроші сухо, в кешені гуде, в кешені вітри віють (дюдя свистить). Вот уже и нет денег - от і по грошах. Быть при деньгах - мати гроші. Не имеющий денег (шутл.) - безгрішний. [Ми зовсім безгрішні: ні гріхів, ні грошей не маємо]. Денег куры не клюют - грошей до смутку, до біса, до чорта. Любящий деньги - грошолюбний, грошолюб.
    * * *
    гро́ші, -шей

    нали́чные де́ньги — готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > деньги

  • 7 домашний

    1) домовий, хатній, домашній. [Завелися у них домові чвари (Куліш). Хатнього злодія не встережешся. Засновується спілка держав, цілком незалежних у своїх хатніх справах. «Домашній промисел» Франка]. Домашние невзгоды - хатнє лихо, (шутливо, семейные дрязги) хатня морква. (О домашних животных) - свійський, подвірній, хатній. Дбав про те, щоб із диких звірів робити свійських (Крим.). Коли нема диких качок, то з досади і свійських лущить. Кошики з яйцями всякої подвірньої птиці (Неч.-Лев.). Казала польова миша хатній (Казка)]. Домашний скот (соб.) - худоба, (одна скотина) худобина. Домашняя птица (собир.) - дробина, дріб (р. дробу). [Худоби повна загорода, дробини повне подвір'я]. Домашний скарб, -ние вещи - збіжжя, рухомість домова. [По дворах, навантажені всяким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу (Васильч.). Збували скот і рухомість домовую (Мирн.)]. Домашнего изделия - доморобний, саморобний, домашній. Домашнего тканья - домотканий, самотканий. [Мої хусточки самотканії]. Домашнее заключение, арест - домашній арешт. Домашний обыск - трус у господі. По домашним обстоятельствам - з домашніх (хатніх) причин;
    2) домашние (о членах семьи) - сем'яни, домашні, хатні, домові, свої, наші; (о домочадцах) челядь; ср. Слуги. [Це сем'яни наші - велику сем'ю маємо. Жадний собака не гавкнув на його, звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Буднішня одежа в хаті шита з полотна, що вироблять хатнії (Франко). Скоро вже й наші приїдуть. З усією челяддю виїхали на косовицю].
    * * *
    1) домашній; (находящийся, работающий в доме) ха́тній

    \домашний аре́ст — домашній аре́шт

    дома́шняя обстано́вка — дома́шня (ха́тня) обстано́ва (обста́ва)

    дома́шняя хозя́йка — ха́тня (дома́шня) господарка (господи́ня, хазя́йка)

    2) ( о животных) сві́йський, дома́шній

    Русско-украинский словарь > домашний

  • 8 капитал

    1) (в полит. экон.) капітал (-лу). [За капіталістичного способу продукції повинно так бути, щоб з одного боку стояли багатирі-капіталісти, власники капіталу (фабрик, машин, матеріялу всякого), а з другого - робітник-пролетар (Єфр.). «Капітал» К. Маркса]. Запасной -тал - запасний капітал. Мёртвый -тал - мертвий капітал. Наличный -тал - готівка, готовик (-ка), готові гроші Неприкосновенный -тал - непорушний капітал. Оборотный -тал - оборотний капітал. Основной -тал - основний капітал. Паевой -тал - пайовий капітал. Промышленный -тал - промисловий капітал. Складочный -тал - складковий капітал. Господство -ла - панування капіталу. Накопление -лов - нагромадження (надбання) капіталів. [Нагромадження кооперативних капіталів]. Наращение -ла - зростання капіталу. Проценты на -тал - відсотки на капітал;
    2) (в общеж.) капітал, (средства) кошт (-ту), кошти (-тів), (деньги) гроші, гріш (-оша), копійка. -лы - капітали, (средства) кошти. [Пропали всі кошти громадські - рублів, може, 400 - 500 (Доман.)]. -тал истинник (без процентов, основной) - стовп (-па и стовпу), істо, істе (-того), іста. [Він бере на стовп великі проценти (Липовеч.). Стовпа й проценту не брали три роки (Лебед. п.). Винен мені 200 рублів; за три роки ні проценту, ні стовпу не плате (Мирн.). Другий позича гроші, божиться, через год, каже віддам; а год минув - не тільки рост, та й істе пропало (Квітка)]. Наживать, приобретать -лы - наживати, набувати капітали, (гал.) дороблятися капіталів. Человек с -лом - людина з капіталом, з копійкою, грошовита людина. -тал приобрести и невинность соблюсти - гроші (грошики) набути і чесним бути; хитро-мудро і невеликим коштом.
    * * *
    капіта́л, -у

    Русско-украинский словарь > капитал

  • 9 наготове

    нрч. напоготові, (редко) на(в)готові. [Нехай сидять напоготові і ждуть мого приказу (Тобіл.). Приїдуть гості, - вона напоготові (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    напогото́ві, нагото́ві

    Русско-украинский словарь > наготове

  • 10 наказание

    1) (действие) а) покарання; скарання; (через палача) с[від]катування кого за що. [З покаранням убійців справа затихне (Франко)]; б) наказ, загадання, загад (-ду);
    2) (кара) кара, (ум. каронька), покара, карання, покарання, скарання, укарання (-ння), пеня (-ні). [За всякі провини була зараз кара (Грінч.). Варті ми надгороди, а не кар (Франко). Не боже карання, своє дурування (Номис). Всякі його укарання зносила, терпіла (Гол. 1). Хоч вина твоя яка буде - за правду збавлю тобі пені (Квітка)]. -ние божье (божеское, господне) - кара божа (господня), божий на[по]пуст (-ту). Жестокое -ние - люта кара, люте покарання. -ние исправительное - кара для поправи, виправна кара. -ние розгами - кара (покарання) різками, хлоста (-ти), хлост (-ту). [Після хлости жити не можна: дівчата очі висміють (Кониськ.)]. -ние смертью - кара на горло (на смерть), скарання горлом, покарання смертю. -ние телесное - тілесна кара, кара по тілу (Кониськ.), кара на тіло (М. Грінч.). -ния уголовные - горлові кари. Мера -ния - міра (вимір) кари. Высшая мера -ния - найвища кара, розстріл (-лу). Степень -ния - міра (ступінь) кари. Положение о -ниях - карний статут (-ту), карний кодекс (-су). Под страхом -ния - під загрозою кари, під карою. [А я під карою готов по світу оповістить, що рівні нам немає (Куліш)]. В -ние кому - на кару, (вместо -ния) за кару кому. [Хай на кару вам се прийде без завади (Самійл.). Доля щербата поставила їх за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Рада)]. По совокупности -ний - за сукупністю кар. Заслужить -ние - заслужити кари (на кару). Назначить (определить) -ние - визначити (призначити) кару. Налагать, наложить -ние - накладати, накласти кару. Нести, понести -ние - приймати, при(й)няти кару (покуту), (казниться) каратися. [Щоб міг нарешті він принять од мене кару (Самійл.). Приняв кару й покуту (Коцюб.) А я й досі караюся і каратись буду й на тім світі (Шевч.)]. Подвергать, -ся -нию - см. Подвергать, -ся. Смягчить -ние - полегчити кару. Увеличить, уменьшить -ние - збільшити, зменшити кару. Не избегнуть -ния - не втекти (від) кари, не минути кари (Кониськ.);
    3) стар. - наука, навчання (чого).
    * * *
    ка́ра, покара́ння, кара́ння, скара́ння; (церк., перен.) поку́та; (возмездие поэз.) пока́ра; диал. укара́ння

    в \наказание ние кому́ — на ( реже за) ка́ру кому́; ( чтобы наказать) щоб покарати кого́

    [вот] \наказание ние [мне, тебе́] с кем — [от] му́ка (клопіт, моро́ка, заморо́ка, ка́ра) [мені́, тобі́] з ким

    су́щее (бо́жеское, пря́мо, про́сто) \наказание ние с кем-чем — спра́вжня (бо́жа, про́сто, яка́сь) ка́ра з ким-чим

    теле́сное \наказание ние — тіле́сна ка́ра, тіле́сне покара́ння

    Русско-украинский словарь > наказание

  • 11 наличность

    1) (о людях) присутність кого, (чаще о животных и неодуш.) наявність (- ности) чого. [Присутність свідків, наявність доказів (Київ)];
    2) (в деньгах) готівка, готові гроші (-шей и -шів), готовик (-ка), готовина, (стар.) готовизна; срв. Наличный 2 (-ные деньги). Денежная -ность - готівка и т. д. Свободная -ность - вільні гроші, (вільна) готівка. [Не можемо купити, бо вільних грошей не маємо (Київ)]. Какая у нас -ность? - скільки (ми) маємо готівкою (готових грошей)? Быть, состоять в -ности - см. Лицо 9 (Быть, состоять на -цо). В -ности имеется, сто рублей - наявних (готових) грошей (готівки) є (маємо) сто карбованців.
    * * *

    быть (оказаться) в \наличностьти — см. наличие

    2) ( о деньгах) готі́вка, гото́ві гро́ші

    Русско-украинский словарь > наличность

  • 12 недотёпа

    недотепа, нетіпака (общ. р.) (головотяп, -тяпка) головотес, -теска, головотеса (общ. р.), бараняча голова. [Бачу, що писав якийсь недотепа (Мова). Чого він такий бідовий зробився? то нетіпака така була, а то хоч на ножа готов лізти (Борз.)].
    * * *
    м., ж.
    недоте́па, незда́ра, незда́рисько м., с., шеле́па

    Русско-украинский словарь > недотёпа

  • 13 неудержимо

    нрч. невтримно, нестримно, (реже) невтримливо, невдержно, нездержно, (преимущ. безостановочно) невпинно, безупинно; (непреодолимо) непоборно, непереможно, (неукротимо) невгамовно. [Люди недужні простують нестримно, сум і хвороби до їх (хвиль животворчих) несучи (Дніпр. Ч.). Уся туга невтримливо, раптово вилилася заразом і надалі її не стало (Л. Укр.). Його невдоволення і гнів готові були невдержно вибухнути наверх (Крим.). Зацькованого вовка потягло до рідного лігва, потягло стихійно, непереможно (Черкас.)].
    * * *
    нареч.
    невтри́мно, неспи́нно; нестри́мно, невпи́нно

    Русско-украинский словарь > неудержимо

  • 14 обязательность

    1) обов'язковість (-вости). [Закон про обов'язковість цивільного шлюбу Доман.)];
    2) готовість (-вости), охочість до послуги кому.
    * * *
    1) обов'язко́вість, -вості
    2) послу́жливість; люб'я́зність, -ності

    Русско-украинский словарь > обязательность

  • 15 оповещать

    оповестить о чём кого оповіщати, оповістити кого про що, проголошувати, проголосити кому що, ясувати, з'ясувати кому що, про що, обвіщати, обвістити кому що, заповіститися. [Мене про це вже оповіщено. Звели Антонія живим узяти, - з'ясуй про це (Куліш)]. -щать, -стить через посланцов - обсилати, обіслати. [Уже я й полки обіслав, щоб коні кормили і в дорогу готові були (Куліш)]. Оповещаемый - оповіщуваний, проголошуваний. Оповещённый - оповіщений, проголошений. Срв. Извещать, Об'являть.
    * * *
    несов.; сов. - оповест`ить
    сповіща́ти, сповісти́ти, оповіща́ти, оповісти́ти и пооповіща́ти; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити

    Русско-украинский словарь > оповещать

  • 16 примеривание

    примерка примірювання, приміряння, міряння, прикидання; прибування; прирізування. Иду к портнихе на -ку платья - іду до швачки (до кравчині) міряти сукню. Костюм готов к -ке - костюм готовий до примірювання (щоб при[по]міряти).
    * * *
    приміря́ння, примі́рювання

    Русско-украинский словарь > примеривание

  • 17 Вылупать

    вылуплять, вылупить вилупувати, вилуплювати, вилупити, вилущувати, вилущити, вилузувати, вилузати. -ать орех - визернювати, визернити. [У панів горіхи на тарілці уже готові, визернені].

    Русско-украинский словарь > Вылупать

См. также в других словарях:

  • готов — См. соглашаться... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. готов пьяный, соглашаться; пожалуйста, косой, выпивши, будь по вашему, будь по твоему, подшофе, добро, навеселе, папа… …   Словарь синонимов

  • ГОТОВ К ТРУДУ И ОБОРОНЕ — СССР (ГТО), всесоюзный физкультурный комплекс, составивший основу государственной системы физического воспитания и направленный на укрепление здоровья, всестороннее физическое развитие советских людей, подготовку их к трудовой деятельности и… …   Энциклопедический словарь

  • Готов к труду и обороне — Готов к труду и обороне: Готов к труду и обороне СССР  программа физкультурной подготовки в общеобразовательных, профессиональных и спортивных организациях в СССР, основополагающая в единой и поддерживаемой государством системе… …   Википедия

  • Готов хоть в воду — для кого. Устар. Готов на любые рискованные поступки, жертвы для кого либо. [Хабзей:] Я для вас, милостивый мой сударь, хоть в воду готов (Сумароков. Чудовищи) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • ГОТОВ К ТРУДУ И ОБОРОНЕ СССР — (ГТО) всесоюзный физкультурный комплекс (1931 91). Введен в 1931, в 1934 дополнен ступенью Будь готов к труду и обороне . С 1972 до кон. 1980 х гг. был распространен другой комплекс, включавший нормативы для 5 возрастных групп от 10 до 60 лет.… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Готов к труду и обороне! — Девиз советского физкультурного комплекса упражнений «Готов к труду и обороне СССР» (ГТО), который был введен 11 марта 1931 г. Цитируется: шутливо иронически, как оценка чьего либо завидного здоровья. Энциклопедический словарь крылатых слов и… …   Словарь крылатых слов и выражений

  • готов к включению — (об автоматическом выключателе) [Интент] Параллельные тексты EN RU Closing (i.e. turning the circuit ON) is possible only if the circuit breaker is "ready to close". [Schneider Electric] Включение автоматического выключателя возможно… …   Справочник технического переводчика

  • готов в огонь и в воду — прил., кол во синонимов: 2 • верный (68) • готовый совершить самоотверженный поступок (1) Словарь …   Словарь синонимов

  • готовёж к праздникам — (РСЯР) …   Словарь употребления буквы Ё

  • готовісінький — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • готов к приему — — [Е.С.Алексеев, А.А.Мячев. Англо русский толковый словарь по системотехнике ЭВМ. Москва 1993] Тематики информационные технологии в целом EN receive readyRR …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»