Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

ясно-сірий

  • 1 ясно-сірий

    све́тло-се́рый

    Українсько-російський словник > ясно-сірий

  • 2 ясно-сірий

    физ. све́тло-се́рый

    Українсько-російський політехнічний словник > ясно-сірий

  • 3 stone

    1. n
    1) камінь

    to break stones — розбивати каміння на щебінь; перен. тяжко працювати; заробляти важкою працею

    2) камінь (матеріал)

    heart of stone — перен. кам'яне серце

    3) коштовний камінь (тж precious stone)
    4) кісточка (сливи тощо); зернятко (плоду)
    5) градина
    6) жорно, камінь (у млині)
    7) брусок
    8) мед. камінь; кам'яна хвороба
    9) фук. талер
    10) (pl без зміни) стоун, стон (міра ваги = 14 фунтам = 6,34 кг)
    11) анат. яєчко

    stone's cast, stone's throw — невелика відстань; відстань, на яку можна кинути камінь

    to leave no stone unturned — зробити усе можливе; пустити в хід усе; докласти усіх зусиль

    2. adj
    кам'яний

    S. Age — кам'яний вік

    stone dust — гірн. інертний пил

    stone fence — кам'яна огорожа; амер., розм. спиртний напій

    stone jug — череп'яний глечик; розм. в'язниця

    3. v
    1) побити камінням

    to stone smb. to death — побити когось камінням до смерті

    2) облицьовувати (мостити) каменем
    3) виймати кісточки (з фруктів)
    4) озлобляти

    to stone smb.'s heart — озлобляти чиєсь серце

    * * *
    I n

    meteoric stone — аероліт, кам'яний метеорит; гeoл. порода

    4) кісточка (сливи, вишні); зернятко ( плода)
    7) жорно; брусок
    8) мeд. камінь; кам'яна хвороба
    9) пoлiгp. талер для спуску смуг друкованої форми
    10) ( pl бeз змiн) стоун, стон (= 14 фунтам)
    11) cпopт. камінь з ручкою для керлінга
    12) кісточка доміно; шашка; фішка ( в іграх)
    13) ясно-сірий або бежевий колір
    II a
    2) керамічний; гончарний
    3) крайній, повний, переконаний
    III v
    2) облицьовувати або мостити каменем
    4) точити, обточувати або шліфувати каменем

    English-Ukrainian dictionary > stone

  • 4 stone

    I n

    meteoric stone — аероліт, кам'яний метеорит; гeoл. порода

    4) кісточка (сливи, вишні); зернятко ( плода)
    7) жорно; брусок
    8) мeд. камінь; кам'яна хвороба
    9) пoлiгp. талер для спуску смуг друкованої форми
    10) ( pl бeз змiн) стоун, стон (= 14 фунтам)
    11) cпopт. камінь з ручкою для керлінга
    12) кісточка доміно; шашка; фішка ( в іграх)
    13) ясно-сірий або бежевий колір
    II a
    2) керамічний; гончарний
    3) крайній, повний, переконаний
    III v
    2) облицьовувати або мостити каменем
    4) точити, обточувати або шліфувати каменем

    English-Ukrainian dictionary > stone

  • 5 настоящий

    1) (нынешний) теперішній, (современный) сучасний, сьогочасний, (этот) цей, сей. [Ваша доля - це доля молодих чесних людей теперішнього часу (Н.-Лев.). Він уважав за профанацію рівняти давніх аскетів до теперішніх черців (Крим.). Забуваєш про сучасне життя (Крим.)]. В -щее время - тепер, (пров. теперечки), теперішнього часу, в теперішній час, в теперішніх часах, за теперішніх часів, в цей час, (приблизит.) під (на) цей час, (ныне, зап.) нині. [Тепер я про це не думаю (Київ). Там теперечки новий базар (Квітка). Не був ще тоді тим, чим був теперечки (Крим.). Дія, котра діється в теперішній час (Н.-Лев.). Нема краще в теперішніх часах, як бути орендарем (Франко). Про одіж мало дбають нині (Франко)]. В -щее время я работаю на фабрике - тепер (на цей час) я працюю на фабриці. До -щего времени - до цього (до теперішнього) часу, дотепер, досі, (зап.) донині. [Довгота в цих складах задержалася й до цього часу (В. Ганцов). Бідив я, та й дотепер бідую (Кам'янеч.)]. До -щего времени бывший (сделанный и т. п.) - дотеперішній. [Всі дотеперішні досліди не дали великих наслідків (Крим.)]. В -щем году - цього (в текущем: поточного, біжучого) року. В начале -щего года - на (з) початку цього (поточного, біжучого) року. -щее положение - теперішній (сучасний, сьогочасний) стан, -нє (-не) становище. В -щем своём виде эта вещь мне не нужна - в теперішньому (в цьому) своєму вигляді ця річ мені не потрібна;
    2) грам. -щее время - теперішній час (-су);
    3) (этот, находящийся перед кем) цей, (данный) даний. По -щему делу - в цій (в даній) справі. -щий случай - цей (даний) випадок (-дку). -щим удостоверяется, что… - цим свідчу (свідчимо), що..;
    4) (подлинный, истинный) справжній, правдивий, справедливий, (действительный) дійсний, (неподдельный) щирий, (сущий) сущий, сутий, (истый) існий, істий, істотний, (точь-в-точь, чистейший) чистий, достотний, (всамделишный) справдешній, правий, прямий; срв. Подлинный. [Се наш справжній друг (Коцюб.). (Він) справжній був поет (Самійл.). Тепер ви справжнє своє обличчя показали, досі-ж була то маска (Грінч.). Кохання справжнє соромливе (Тобіл.). Незабаром той шипучий кашель переходив у справжній (Коцюб.). З весною, коли розпочалися справжні роботи (Коцюб.). Йшли відважно, як правдивії герої (Франко). Правдиві волоські гарбузи (Сим.). Фальшиве золото - для вас правдиві гроші (Самійл.). Знаходять своє правдиве призначення (Корол.). Справедливий чумак був (М. Вовч.). Хліб, одежа, паливо тощо, - оте все й є справедливий достаток, справжнє багатство (Рада). Дійсна столиця Данії - не Копенгаген а Гамбург (Грінч.). Щирий козак ззаду не нападається (Номис). Це не казка, а щирая правда (Чуб. II). Там упокою людина зазнає, тільки де воля є щира (Грінч.). Красуня щирого класичного типу (Н.-Лев.). Суща драма, не вигадана, не підмальована (Кониськ.). Суща причина суперечки проявилася ясно (Павлик). Ото було суще щастя моє (Кониськ.). Існий москаль (М. Вовч.). На обличчя істотний Степан, але не він (Звягельщ.). Чистий батько, - от як удався синок! (Чигиринщ.). Ходив чистим босяком (Виннич.). Справдешній козак (Сл. Гр.). Сиділа собі вільно, як справдешня пташка (М. Вовч.). Відчула справдешній апетит (Н.-Лев.). Я не міщанка якась там, а справдешня пані (Н.-Лев.). Правий рицар, ще молодий, а вже не має рівні (Куліш). То моя права жінка (Яворськ.). Як побачиш, так прямий запорожець! (Мирний). Прямеє пекло там було (Греб.)]. Самий -щий - справжнісінький, щирісінький, існісінький, чистісінький. [Щирісінький матеріяліст (Рада). Існісінька щирість (Основа 1862). Чистісіньке пекло (Крим.)]. -щее золото - щире (суте) золото. -щая стоимость - дійсна (справжня) вартість. -щая цена - справжня (правдива, справедлива) ціна. Теперь -щая пора садить деревья - тепер саме час садити (садовити) дерево. По -щему - а) по-справжньому, по правді, справді, (искренно) щиро, щиросердно, по щирості; (как следует) як слід, насправжки, дійсно[е]. [Не вміє нічого як слід зробити (Київ). Посваритися насправжки не могли (Крим.). Довідаємось дійсне, побачимо його - який (М. Вовч.)]. Я вас по -щему люблю - я вас правдиво люблю (кохаю), я вас по правді (таки справді, щиро, щиросердно) люблю (кохаю); б) (сказать правду) направду; правду (направду, по правді) кажучи, по щирості, (в сущности) суще. [Направду вам не треба було втручатися в цю справу (Київ). Вона суще не була черницею, постригу не брала (Кониськ). Продражнили його «Зимою», а суще він прозивався Гуркалом (Кониськ.)]. -щим образом - по-справжньому, як слід; срв. выше По -щему а. Показать себя в -щем своём виде - показати себе в справжньому своєму вигляді.
    * * *
    1) ( теперешний) тепе́рішній; ( нынешний) ни́нішній; ( современный) суча́сний, сьогоча́сний; ( этот) цей, род. п. цього́

    \настоящий ее вре́мя — грам. тепе́рішній час

    в \настоящий ее вре́мя — тепе́р, в цей час, на цей час; ( сейчас) за́раз, ни́ні; ( в данную эпоху) за тепе́рішнього (за на́шого) ча́су, в тепе́рішній час

    до \настоящий его вре́мени — см. сей

    в \настоящий ем году́ — цього́ (ни́нішнього) ро́ку, у цьо́му (в ни́нішньому) ро́ці, цей рік

    2) ( подлинный) спра́вжній, справедли́вий; справде́шній, спра́вдішній, достеме́нний, нестеме́нний; ( неподдельный) щи́рий; ( истинный) су́тий; ( форменный) фо́рмений

    \настоящий ий успе́х — спра́вжній у́спіх

    \настоящий им о́бразом — (всерьёз, как следует) по-спра́вжньому

    \настоящий им уведомля́ем — канц. цим повідомля́ємо

    \настоящий им удостоверя́ется, что... — канц. цим сві́дчиться, що

    са́мый \настоящий ий — са́мий спра́вжній; справжні́сінький

    Русско-украинский словарь > настоящий

  • 6 откровенный

    відвертий, відкритий, незакритий [Була правдива та незакрита (Грінч.)], непотайний [Розмова щира, непотайна (Неч.-Лев.)], (искренний) щирий. Срв. Открытый. -ный человек - відверта (непотайна) людина.
    * * *
    1) відве́ртий; ( искренний) щи́рий, щиросе́рдий, щиросе́рдний, щиросерде́чний; ( прямой) прями́й
    2) ( нескрываемый) відве́ртий, неприхо́ваний; ( явный) я́вний; ( очевидный) очеви́дний; ( ясно выраженный) безсумні́вний; (не скрывающий, слишком обнажающий что-л.) на́дто відкри́тий; ( бесстыдный) безсоро́мний, безсти́дний

    Русско-украинский словарь > откровенный

См. также в других словарях:

  • ясно-сірий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ясно-карий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • ТУБЕРКУЛЕЗ — ТУБЕРКУЛЕЗ. Содержание: I. Исторический очерк............... 9 II. Возбудитель туберкулеза............ 18 III. Патологическая анатомия............ 34 IV. Статистика.................... 55 V. Социальное значение туберкулеза....... 63 VІ.… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ПЛЕВРИТ — ПЛЕВРИТ. Содержание: Этиология..................... 357 Патогенез и пат. физиология ..."....... ЗБЭ Пат. анатомия ................... 361 Сухой П........... . ............ 362 Эксудативный П................... 365 Гнойный П …   Большая медицинская энциклопедия

  • Клавдий — У этого термина существуют и другие значения, см. Клавдий (значения). Тиберий Клавдий Цезарь Август Германик TIBERIVS CLAVDIVS CAESAR AVGVSTVS GERMANICVS …   Википедия

  • ЛЕГКИЕ — ЛЕГКИЕ. Легкие (лат. pulmones, греч. pleumon, pneumon), орган воздушного наземного дыхания (см.) позвоночных. I. Сравнительная анатомия. Легкие позвоночных имеются в качестве добавочных органов воздушного дыхания уже у нек рых рыб (у двудышащих,… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ПИТАНИЕ — ПИТАНИЕ. Содержание: I. Питание как соц. гигиеничес ая проблема. Про яема П. в свете исторического разв и тин человеческого общества ....... . . 38 Проблема П. в капиталистическом обществе 42 Производство продуктов П. в царской России и в СССР …   Большая медицинская энциклопедия

  • РЕГЕНЕРАЦИЯ — РЕГЕНЕРАЦИЯ, процесс образования нового, органа или ткани на месте удаленного тем или иным образом участка организма. Очень часто Р. определяется как процесс восстановления утраченного, т.. е. образование органа, подобного удаленному. Такое… …   Большая медицинская энциклопедия

  • Семёнов, Юрий Иванович — В Википедии есть статьи о других людях с такими же именем и фамилией: Семёнов, Юрий. Юрий Иванович Семёнов …   Википедия

  • ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД — ПОСЛЕРОДОВОЙ ПЕРИОД. Содержание: Т. Физиология...................53 3 II. Послеродовые кровотечения ..........541 III. Патология П. п.................555 IV. Послеродовые психозы ............580 Послеродовой перио д время с момента отхождения… …   Большая медицинская энциклопедия

  • ТРАВМАТИЗМ — профессиональный, правильнее производственный Т., поскольку под ним следует понимать Т., вызываемый производственными причинами или условиями, тесно связанными с производственными и трудовыми процессами, и являющийся результатом производственных… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»