як+тебе

(арды / арты)

1. зад, тил, задня частина, задниця; спина; башның арты тильна частина голови; потилиця (див. эңсе) СБ; хырсызын арты хулуш у злодія в заду дірка — він усього боїться СМ; артлен айлян- повертатися задом СМ; артымдан з-поза моєї спини СБФ; хылдан урба кийинди артына вона одягла на себе — на спину волосяницю Г.

2. задній СБ, Б, Г; ард айах задня нога, задні ноги СК; арт айахлары ӱстне отур- стояти (букв. сидіти) на задніх лапах СБ; арт кӧпчек / кӱпчек П, Б, СЛ, СГ / СБ заднє колесо; арт сыра задній ряд О.

3. сл. ім. задня частина; оғлан, йезме ардыма — бендэн саңа файда йох хлопче, не ходи за мною, від мене тобі користі не буде СМ; бизим артымыз ға услід за нами СБ; ардна / арт (ы) на за ним, позад нього, ззаду, позаду Г-СК / ВН-У; эм ардына, эм ӧгдэ і позаду, і спереду К; бир бири артна один за одним СБ; бир бир ардындан один за другим ВН; онун артна за ним ВН; Ростов-Дондан артна Нахичевань бар за Ростовомна-Дону є Нахічевань П; руль артна за кермом У; эв артына за хатою У; эв ардына эт'и дал за хатою дві верби ВН; айдан, ағалар, шини мем ардымдан ходімте, панове, тепер за мною Г; ардына айлянармансипирт' обертатися назад Б; артыңа атханың алдыңа чығай СБЧ, артна ташлағаны ӧгне чыхай СМ, артна ташлаған ӧгне чыхай Б що посієш, те й пожнеш — кинуте позаду зустріне тебе попереду; малынызы битирсениз онун ардына якщо потратите свій товар на нього Г; брахый чалачын ардна кидає за курінь СК; ардымдан д'елий іде за мною СБ; җеттилер артына вониїх наздогнали ВН; шоп сенин ардындан йетишмеэ щоб устигнути за тобою СГС; у бек йӱрий балларның артына вона дуже дбає про своїх дітей НБЄ; йӱрӱй бу мал артна доглядає за цією худобою СБ У; артындан йӱр- ходити за кимось О; артларындан бир адам кӧзетий один чоловік стежить за ними П; стол артына / артна отур- сідати до столу, сидіти за столом Б / СМ; т'елинне т'ийев отруй стол артна наречена з женихом сидять за столом Б; энди оон ардындан салхын су ич тепер про нього забудь — попий за ним холодної води СГ; тутай ардындан хапає ззаду СЛ; артымыздан т'елир эди він ішов услід за нами ВН; бир бир артынан т'ель- іти одне за одним Б; т'елий таванын ардындан іде в наш бік по горищі Г; артына т'ет- іти слідом за ким СБЧ; йип йинениң артына т'етий нитка снує за голкою СБЧ; олан ардындан атнен т'етий хлопецьїде за ним на коні Б; т'итий оларын ардындан іде за ними СГ; оон ардына хайттых ми повернулися слідом за ним СЛ; артна хал- відставати П; сендэн коп артна халмам від тебе далеко не відстану СБ; артына халған тоз-топрах хто відстає, тому дістається пилюка й багно СБЧ; мен ӧле дэ арттан халдым я й так відстав СГС; стол артына хой- посадити за стіл У; артындан хувай он алты атлы за ним женуться шістнадцять вершників СБ; ардына хувуп т'ет- наздоганяти Б; чыхай артындан виходить за ним СМ; …

(ахы) винагорода, платня, ціна, вартість; ишке кӧре ах истэ вимагай винагороду відповідно до роботи СБЧ; ах версплачувати винагороду, платню Б; аның ахы беш капик ціна йому п'ять копійок СБФ; хурозумун ни ахы вар? яка ціна моєму півневі? СБ; жыйын ахы платня за послуги під час гуляння Г; ах йемез малым ціни моєму коневі не скласти СК; ахынен за гроші Г; не верейим ахыны? що я дам тобі як винагороду, як платню? СК.

(ахы, ағы)

1. білий; сивий О; ах бетли білолиций СБФ; ах ӧкмек білий хліб СБФ; ах сахаллы харт білобородий дід О; ах топрах біла глина, крейда СМ; ах т'ағыт білий папір СБ; ах шалвар білі штани К.

2. білок; гӧзӱн ахы СГ, кӧзӱн ағы НМ, кӧзӱн ахы Г білок ока; йымыртаан ағы (ахы К) білок яйця О; ах т'ибик бийаз білий, як білок П.

3. більмо Г; онун кӧзне ах тӱшкен О, ах кӧзне т'еген Г у нього на оці виникло більмо; див. ағ-сарғылт, ахбалых, ахдиван.

виг. переживання, розчарування, відчаю ой, ох, ах СМ, У-СК; ах аллағым о боже СЛ; ах, йӱлӱм ой, моя трояндо У; ах сени а щоб тебе СК; ах сени, хары! а щоб тебе, жінко! Г; ах чек- зітхати, тужити Г; ах чекип ағла- тужно ридати Г; ах этстогнати Б; җандан ах эт- шкодувати всім серцем Г; ахынен зар зітхання і стогін Г, СЛ; ахынен зар чек- зітхати і стогнати, тужити Г, СЛ.

(ахлы, ахылы)

1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген

биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає

півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.

2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..

3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.

4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

(ағзы)

1. рот, уста, паща ВН, У, Г-СК, Кб.; ағыз ӧртзакривати рот СГ; ағызы вар, тили йох рот у нього є, а язика немає — про мовчазну, тиху, стриману людину СГ; ағыз (ы) на бахла сланмай у нього в роті квасолина не розмокне — про базікала, пліткаря Г; ағызынан учар хушу тутарсын ти своїми устами птахів нальоту ловиш Г; ағзыңдан дады чыхсын — хойнуңа т'ирсин СЛ, ағзындан чыхсын, хойнуна д'ирсин СГ, ағызыңдан чыххан хойнуңа т'ирсин Г нехай (твоя гидь) вийде із твоїх уст і вразить тебе в груди — хай сказане обернеться проти тебе самого; о меэм ағызым хашығы дӧгӱль ця ложка не для моїх уст — це не моя справа СГ.

2. отвір, вхід; мезарын ағзы вхід до могили Кб.

3. лезо; чахын ағызы лезо складаного ножа СЛ; пор. авуз.

є ВН-У; йа не бар саңа? а що в тебе нового? Б; телефон бар сеэң? у тебе є телефон? СБ; бар ны у мында? чи він тут? СБФ; бар йисан — йисанлығы бар, бар йисан — йисанлығы йох є люди, яким властива людяність, а є люди, у котрих людяності немає ВН; бизим бар ӱч балам у нас троє дітей П; бек хуваты бар атның айахка, артна у коня велика сила в ногах, ззаду СБ; авузу бар, тили йох у нього рот є, а язика немає П; барын да башыма йазғанда буну да айахларыма йазған коли все було записано на мою голову, це було записано на мої ноги СБЧ; бар эди був колись, було колись ВН, У; меэм эт'и алтын хадэм бар эди у мене було два золотих келихи Б; бар эт'ен був собі СБ, П; бир заманда бар эт'ен бир адам був собі колись один чоловік Б; бар этстворювати О.

весна У; пор. баар I, баарь, баир, баирь, байир, байыр, бары I, барь, бейер, бейир.

1. голова; баш (ын) арты задня частина голови; потилиця СБ; баш тӧбеси / тӧпеси верхня частина голови, тім'я СБ / БТ; башы айляный голова крутиться ВН; башым энди авара шлей голова в мене тепер діє погано СБ; баш ас- вішати голову, журитися СГ; асай башын він повісив голову Б; астых башларымызны ми звісили голови Б; баш беласы нещастя на голову СБ; башыны тизине дэгнизько кланятися Г; баш йасты ға д'ельмей не спиться й не лежиться СК; баш йазы (сы) О, БТ, Г, К, СК, баш йазых О доля, рок, фатум; эпчии дэ башым йазысы, бу да не мараз? усе, що сталося,— від долі, а це що за хвороба? Г; баш йез- морочити голову СБ; баш сағлығы співчуття К; баш ур- бити чолом, звертатися з клопотанням К; баш хойған йер узголів'я П; баш хондур- прихиляти голову, знаходити притулок СЛ; баш хош- з'єднуватися, єднатися; маңа баш хошсун о? чи він зі мною з'єднається? У; баш чевирповертати голову Г; башма да д'ирмей тӱркӱлер пісні не йдуть мені в голову М; баштан ғарип, кӧздэн т'ӧр головою нікчемний, очима сліпий СБЧ; баштан айах з голови до ніг; т'ийий баштан айах сийа урбалар одягає з голови до ніг чорний одяг Б; баштан айах сийалери / харелери д'иймишсин ти одяглася в чорне з голови до ніг Г, СЛ, СК; баштан айах хумаш д'иймиш алхы Тиблизи народ Тифліса з голови до ніг одягнений у шовки СК; баштан аткидати через голову Г; баш-тэпен ат- кидати сторч головою Г.

2. розум, глузд; хайа баш? де розум? Б.

3. волосся на голові; ама ӧст'ен падышах сахалы, башы — хырхылмаа т'ерек, траш олунмаа т'ерек але в царя відросла борода, волосся на голові, треба підстригатися, голитися Г.

4. вершина; тӧбениң башы вершина гори СБФ; баш эниш крутий спуск О.

5. головний, старший, голова, отаман; баш чобан головний чабан СБ; бӱйӱгӱ баш эт'ен старший з них був за головного СЛ; базирд' ан башы отаман купців СЛ, СК; йӱз башы сотник К; баш эт- призначати за головногоМ, брати гору, долати О; баш бармах / пармах СБ / НМ, У, СГ великий палець.

6. початок, край, зачин; кӧше башы ріг вулиці; башын тапсам якщо знайду початок СБ; масалын башы зачин казки СК; авғустун башы бле олар т'елеҗеклер мында на початку серпня вони приїдуть СМ; башында спершу СБ; башындан спочатку, починаючи з чого О, СГ; о сана башындан алып чах сонунаҗаз тӱркӱ ӧгретир він навчить тебе пісень від самого початку до самого кінця СК; баштан перше, спочатку, раніше, спершу П, У, СЛ, СГ-СК, Кб.; баштан йалан айтхан спершу він збрехав П; баштан хоншуға чабайым спершу побіжу до сусідів П; баштан бек сайайлярмыш раніше його дуже шанували СК; баштан т'елен ат кінь, що прибіг першим СЛ; баштан баша від краю до краю, поголівно Б, К; җыхты аст'ер баштан баша знищив військо до пня, розбив на голову ВН.

7. колос, волоть, качалка; башлай заре баш хусмаға пшениця починає випускати колос П; хамуш башлары памухлу волоть в очерету пухнаста СЛ; боғдай башы пшеничний колос У.

8. головна, головоподібна частина знаряддя; балта башы обух СБ; тырнавучун башы, сабу власне граблі (без держака) і держак граблів, грабильно П; т'имене башы голівка грифа ВН, НМ; шишеэн башын ач- відкорковувати пляшку О.

9. повід, налигач; атын башы віжка Б; баву бир башха на одному поводі вузол СБ;

10. штука, раз; бир баш мал, хой одна голова худоби, одна вівця П; баша баш так на так, раз на раз, один на один О; адам башна да бир сазҗы осун на кожного хай буде по музиканту Г; бин баш хойуну вармыш о ғарибин у того чужинця була тисяча голів овець СК; эт'и бин баш хойун дві тисячі голів овець СЛ; бир тувар баш одна голова худоби СБ.

11. особа, сам; баш баша т'итрозійтися поодинці, кожен сам по собі СК; йаш башыма мені молодому ВН; йӱзлев болуй йаш башыма будуть дорікати мені молодому Б; бағрыйляр башма кричать на мене М; бу дэртлер башма д'ельди оці нещастя звалилися на мене СК; ни аллах башыма йазған, кӧзлерим дэ аны кӧреҗек що мені записав бог, те побачать мої очі СБЧ; башыма т'етирдим бела я накликав нещастя на свою голову СК; хара кӱнлер башымыза т'ельди на наші голови звалилися нещастя СЛ; алдым башым, чыхтым-т'еттим / т'иттим ғурбет элине я зібрався й подався на чужину Б / Г; алып башымы чыхып йитэйим / башымы алып д'идэйим зберуся й піду світ за очі СБ / СК; башыңдан айлянайым я люблю тебе У; сизиң башыңыз йаш ви молоді Б; башларына келен ишлери їхні пригоди Кб.; ӧз башна сӧндӱ згасло само собою СЛ; ӧз башна чечиниш эт- жити самостійно СЛ; ӧзӱ башларна вони самі по собі СГ; ӧзӱ башна айт- казати про себе У; ӧзӱ башна сам собою, своєю волею, сам по собі П, Б; аллахтан ӧзӱ башна т'ельмей від бога само собою нічого не приходить СМ.

13. сл. ім. початок, край, до, біля, коло; башына бардых ми сходили до нього (на могилу) Б; бардым чохрах башына СБ, вардым чохрах башына СК я пішов до криниці; зан башына на краю поля СБ; софра башна отур- К; стол башна отур- П сідати до столу; суфра башына за столом, при столі СБЧ; суфра башына кӧзиңи ач, коп лафлама — халыс ач за столом відкрий очі, будь уважним, багато не балакай — лишишся голодним СБЧ; див. ӧгӱзбашы, сыйырбашы.

(-ли) стан, пояс, талія, поперек, крижі; бельдэн до пояса Б; бельдэн пиченник трава по пояс СГ; алый балтаны, хыстырый бельне бере сокиру, застромляє за пояс Б; белиң инҗе стан у тебе тонкий СБ; нас белим ағрый — сӧлемеэ чарйох як болить у мене поперек — немає сил терпіти СГС; фелек панҗасы сыхты белими лапи злого духа стисли мій поперек Г; белим бӱкӱльдӱ ВН, У, К, бӧкӱльдӱ белим Г мене зламало горе, я загинув; белим ӱзӱльдӱ я підірвався, розтяг поперек ВН; бель халдыр- розпрямляти спину Г; белим (дэ) хопту у мене в попереці хруснуло У, К; белиңе хуват здоров'я тобі й сили СБЧ; белиңдэн берсин а) хай (бог) дасть тобі добра по пояс; б) хай (бог) уразить тебе в поперек СБЧ.

бель ол- (<беле ол-) бути так (им) СБ; бель олур буде таким СБ; ӧль олур му, бель олур му? таким буде чи отаким буде? СЛ; див. беле.

бель афта пісний тиждень Г, К; пор. тӱз афта.

О, букана СМ, Б бабуся, бабця; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли бабуся тебе доглядала, що було видно у твоєму кухлі? — таке тепер у тебе й життя СМ; пор. бекана, пкана, пукана; див. ана, бӱйӱк.

бути знайденим, знаходитися, опинятися, з'являтися, прибувати, перебувати, виявлятися У, Г-СГ; о йылхыйа да булунду бир сары тайка й у тому табуні з'явився молодий буланий кінь СЛ; алхтан т'елене / эльдэн д'елене тойум олмаз, о да вахтына булунмаз тим, що дають люди, ситим не будеш і вчасно його не здобудеш СЛ / СГ; биз булунурух, сиз дэ булунуз ми прийдемо, і ви приходьте СЛ; аҗелим булунду виявилася моя смерть У; саа булнур з тебе станеться, від тебе можна всього чекати Г; о маа булнур він мені знадобиться СГ.

прохання СБ, Б, СЛ; беним сана ирҗам вар у мене до тебе є прохання Г; ирҗам олсун, Ахчахыз, сана — сен уйандыр Ғариби у мене до тебе прохання, Ахчахиз, — ти розбуди Гаріба Г; ирҗа эт- просити, прохати М; пор. ириҗа, риҗа, ырҗа.

1. бік, сторона, край; анам йандан з боку моєї матері СЛ; анамдан йаны папу / хартана мій дід / бабуся по матері НБЄ; баба йандан з батькового боку, по батькові СЛ; не йаның ағырмай, о йаныңа йат який бік у тебе не болить, на той бік і лягай СЛ; эм т'елин дэ йаны, эм т'ийев дэ йаны і сторона наречено ї, і женихова сторона Б; хыз да йандан йенд'елер старші невістки з боку дівчини СЛ; бар йанда скрізь, в усіх краях СБФ; бир йан хойма картозун не носи картуза набакир У; бир йаны — дағ по один бік — ліс К; этлери бир йанна, хамуру да бир йанна м'ясо з вареників окремо, варяниці окремо Б; бир йанына севиндилер ве бир йанына хекмет этэрлер иди з одного боку, вони раділи, а з другого — дивувалися Кб.; не йандан звідки О; архадан о йана т'итти поїхав на той бік гори Г; о йаннара в тих краях Г; о йана айляныйляр, бийана айляныйляр звертаються туди, звертаються сюди Г; о йана бийана / бйана К / СГ, о йанна бийанна У туди-сюди; о йандан з того боку СГ; ӧзен о йандан з того боку річки К; бири тарамаан о йандан, бири бийандан один з того боку яру, другий з цього боку Г; оң йан лице, правий бік СМ; тэрс йан зворот СМ; у йана туди СБ; бар у йанда піди туди СБ; эр бир йанын тӱзетий поправляє зусібіч СМ.

2. сл. ім. поряд, біля, у, до, від; йан (ы) ма біля мене, до мене; йарым чувал ашуғум бар эди меним йаныма у мене було півчувала бабок СБ; шаатым йанма свідок біля мене П; йаныма отруй живе зі мною Б; бизим йанымызға до нас ВН; йанымызға сойайляр заріжуть перед нами ВН; йан (ы) на біля нього, до нього; йол йанына при дорозі, край шляху СБ; хайсы хызыың йанна у якої з дочок СБ; барды йанна підійшов до нього ВН; бабамын йанна отур- жити з батьками П; дэңиз йанна отурду він сидів біля моря П; йанна туруй хайых біля нього стоїть човен СМ; т'етэй ӧзӱ йанна іде своєю дорогою СМ; шааты да йанна і свідок при ньому СМ; йанына алып т'етме до нього не підходь У; кӧпеклерини алый йанна бере з собою своїх собак Г; варий кӧпӱр йанна підходить до мосту СГ; сарпелер йанна біля скирт К; эв йанна до хати, в бік хати СГ; хапуун йанна біля воріт СК; босағанын йанында кӧше бир сандух бар у кутку біля порогу якась скриня СМ; хуйунун йанында біля колодязя Г; оон эв йанындан т'етий дэ, йырлап т'етийлер она тӱркӱ ідучи повз її хату, співають їй пісень У; йаныңа йендең йохтур невістки твоєї в тебе немає У; йа бу оланы нечӱ йӱрӱтӱйсӱ йаныныза? а навіщо тягаєш за собою цього хлопця? Г; … йан ол- спостерігати Г; эр кӧренлер йан олур усі, хто побачать, спостерігатимуть Г; дӱльбер, бахчиңе варайдым, бойуңа эр йан олайдым красуне, я хотів би піти до твого саду, роздивитися, яка ти Кам.

1. земля, ґрунт; гӱзель йер добра земля Г; хара йердэн ах ӧкмек чығай із чорної землі виходить білий хліб СБФ; йер йӱзӱне на землю Кб.; йер парларвати землю СК; йери кӧкӱ йаратан творець землі й неба СЛ; йерин-сувун тапмам не знаходжу ні землі, ні води — не чую під собою землі У; йер сӱр- орати землю П, Г; йер ӱстне по землі, на землі СБ; йердэ тӱшӱрскидати на землю У.

2. місце; тӧкмеэ йер йох сипати нікуди К; отурмаа йерим йох ніде мені подітися Б; йохту маа йер барып ӧгренмеге мені ніде піти вчитися СБ; меэм отурмаа йерим йохтур мені ніде жити К; йерим тар эди мені було тісно СБ; авурмай мы бир йериң? у тебе щось болить?П; йырларың коп йерин унуттум багато місць із пісень я позабував СБ; бу йерге на цьому місці СБ; шлейлер йахшы йердэ вони працюють у хорошому місці П; йердэ хой- класти на місце К; т'егеллер мында, бу йердэ вони прийшли сюди, в це місце СБ; бир йердэ у певному місці, в одному місці, разом О, Б, СЛ, К; бир йердэ бир йердэ де-не-де, подекуди, десь Б; эр бир йердэ скрізь, повсюдно П, У; йердэн тур- уставати з місця Б; абу йердэн хар сніг оце поки СБ; бири бир йере йох нікого ніде немає Г; бир йере бир йере де-небудь Г; йер йердэн хыдыр- шукати по всіх місцях П; … йере ал- брати назад Г; лафын йере ал- брати свої слова назад Г; бир йере разом СЛ, СК; бир йере отуур эди вони мешкали разом СЛ; олар эпси дэ бир йере сӧлений усі вони співаються разом СК; бир йере т'итмеэ чар йох, хайль этий хары дітися ніде — жінка згоджується СГ; йеримизе ӱч тэне разом нас троє ВН; йеримизе дэ чох эбет разом нас було, звичайно, багато СЛ; йеди җан олду йеримизе разом нас стало сім душК; саймай ону исан йерне не вважає його за людину П; шаат йерне як свідок П; дэли йерне сай- вважати за дурня СМ; эт'инҗи ағаан йерне замість другого брата СГ; сениң йерине замість тебе Г.

1. обличчя; маф йӱзӱне д'ӱльлер тахар прикрашає своє миле обличчя квітами Г; йӱз йӱзге СБФ, йӱз йӱзд'е О, йӱз йӱзе К обличчям до обличчя; йӱзме йӱз вар- зустрітися лицем до лиця, безпосередньо, відкрито Г; йӱзӱ ӱстӱне тӱштӱ упав долілиць Г; йӱзӱ хойун йере тӱш- падати обличчям на землю Г, Кб.; йӱзлен сӱрейим айағынын тозуна я низько схиляюся перед тобою, я уклінно прошу тебе про ласку СК; йӱзӱ хойун сӱрӱклен- повзти обличчям по землі, низько кланятися Г; йӱзӱнӱздэн гӱнешлер хай сонце сяє з вашого лиця — подяка за приємну звістку СК; йӱзӱм чифтэр тет-а-тет, сам-насам, наодинці; йӱзӱ (м) чивтэр (чифтэр), хан Эвазым, ағлеме ми з тобою разом, наодинці, хане Эвазе, не плач СК; йӱзӱңе дӧндӱгӱм гӱль йӱзлӱ оҗалер я схиляюся перед тобою, привітний пане СК; йӱзнӱ ачты ӱч чичек три троянди розкрили свої бутони К.

2. поверхня; дӱнйа йӱзӱне на світі СБ; дӱняан йӱзӱне на світі П; бу дӱнйа йӱзне на цьому світі СЛ; җеннет йӱзӱ гӧрмесин арамызы бозаннар хай не побачать раю, хто нас розлучає СК; йерин йӱзне на поверхні землі Г; кӧк йӱзӱнде на небі Г; кӧк йӱзӱндэн учан харахушлар орли, що летять по небу К; кӧк йӱзӱндэн ве йер йӱзӱне з небес на землю Кб.; суйун йӱзӱ поверхня води К.

3. совість, сумління; йӱз җой- втрачати совість П; йӱзӱ йох у нього совісті немає СМ, НКД; сенин йӱзӱн вар ым? чи совість у тебе є? СГС.

4. лезо, гострий край ножа, коси тощо; пор. йиз II, див. йӱзйавлух.

сто; йӱз җан сто душ ВН; йӱз — йа бийыл кӱз, йа т'елеҗек кӱз сто — або цього року восени, або наступної осені СМ.

слід К; пор. из, йиз I.

1. годинник.

2. година; саат хач? К / хач саат? СМ, СГС котра година?; не саат? о котрій годині? О, СГС; саат бир йеҗе ми, эт'и йеҗе ми перша чи друга година ночі Г; саат бир эт'иҗе приблизно до другої години Г; о саат дӧрттэ д'елийдир вона прийде, напевно, годині о четвертій М; саат онда о десятій годині Г; саат онда — он бириндэ годині о дванадцятій — о першій Г, СЛ; саат он эт'иҗе до дванадцятої години Г; саат сет'издэ о восьмій годині СМ; даа саат тохуз йох іще немає дев'ято ї години Г; саат ӱчтэн сора саат сет'изе дэ сағайляр після третьої години доять також о восьмій годині СК; саат эт'ид'ерек йеҗе до другої години ночі СМ; ӱч саатха йеҗе о третій годині ночі ВН; дӧрт саатта саба тураҗас мусиш вставати о четвертій годині ранку У; ӱч саатта йеҗе туруй У.

3. час, момент; хайтмаа вахыт т'ельди, сааты прийшов час, момент прощатися Г; саатында сана дарылырса — йарын сени махтар якщо в ту мить він на тебе і розгнівається, то завтра він тебе похвалить Г; ве саатында мезарын ичиндэн чыкып киттилер і в ту ж мить вони вийшли з кладовища й піС шли геть Кб.; о саатчесне в ту ж хвилину Б; аз саатын ичиндэ за короткий час Г; бир саат чине в ту ж мить У; бу саат зараз Г; бу саатта зараз, тепер П; не саат коли Г; о саат зразу, відразу Г; аман о саат К, о саат да СМ, Б, Г зразу ж, у ту ж мить, тоді ж, тут же, тієї ж миті; о саат, ао, хайсы чапхалай сеэң артыңа, ону т'ерек эди алмаға в той час, саме тоді, коли він бігав за тобою, треба було його брати У; о саат ӧльдӱрдӱлер ону в той момент вони убили його Г; о саатта СГ, Кб., ол саатта СЛ в ту ж хвилину, в ту ж мить; пор. сағат.

кохання, любов, нездоланний потяг, пристрасть, муки кохання, кохана, коханий, милий, закоханий; севда тӱркӱлер пісні про кохання К, СГ; йаш бек севда эт'ен хызға хлопець був дуже закоханим у дівчину П; мен севдайым гӱльмез падшаан индэмез хызна, йа сен т'име севдайсын? я закоханий у мовчазну дочку царя-несміяна, а ти в кого закоханий? СГ; севдан кохання до тебе ВН, СК; севдана дайанамам я не можу витримати кохання до тебе СК; севда ол- закохуватися Г, СЛ, СГ; севдалара салдын бени ти змусив мене страждати від кохання У; севсен, бени / мени севдайа сарма якщо кохаєш, не змушуй мене страждати через кохання К.