-
81 trick
I [trik] n1) хитрість, обманI suspect some trick — тут щось не так /нечисто/; to play smb
a trick, to play a trick on smb — обдурити /надути/ кого-н., зіграти з ким-н. жарт
it's a trick to get rid of me — це прийом, щоб позбавитися від мене
you shall not serve that trick twice — другий раз цей номер не пройде, більше ви мене не обдурите
my memory is always playing me tricks — пам'ять грає зі мною погані жарти, пам'ять постійно мене підводить; обман, оптична ілюзія
a trick of vision /of the eyesight/ — обман зору
2) жарт, витівкаyouve been up to your tricks again! — знову ти напустував!; = знову ти взявся за своє!
he's always playing mad tricks — у нього завжди якісь божевільні витівки; дурний вчинок, дурість
3) фокус, трюкthe trick didn't come off — фокус не вийшов; ефект
4) вміння, вправність; (професійн спритність: there's a trick to making a good pie щоб випекти хороший пиріг, потрібне уміння)to learn /to get/ the trick of it — навчитися робити що-н. як слід
I'll show you the trick of it — я покажу вам, як це робиться
it's easy if you know the trick — це неважко зробити, якщо знаєш як: patience is the trick in doing a job well щоб добре зробити роботу, потрібно набратися терпіння
the trick is to make it look natural — мистецтво полягає в тому, щоб все виглядало природньо
5) спосіб, прийомthe trick of depicting perspective on a flat surface — прийоми зображення перспективи на плоскій поверхні; pl спритні прийоми; прийоми
tricks of the trade — специфічні ( часто ганебні) прийоми в якій-н. справі /в якій-н. професії/; таємниці ремесла
"come-along" tricks — прийоми конвоювання ( самбо)
queer little tricks of gesture and pronunciation — щось незвичне /дивне/ в жестикуляції, вимові
the trick of the voice — особливе звучання голосу; звичка, манера ( часто поган)
he has a trick of repeating himself — у нього звичка /він любить/ повторюватися; химерні, пихаті обороти ( мови); викрутаси
7) pl; aмep. дрібниці; дрібнички, іграшкиthe tricks and bits that give a room personality — ті дрібнички, дрібниці, які додають кімнаті індивідуальність; дрібнички, барахло, манатки; шмотки
8) aмep. дитина, дівчинка (часто little trick, pretty trick)9) кapт. хабарto take /to win/ a trick — брати хабар
10) зміна (у штурвал; to take /to have, to stand/ one's trick стояти на вахті; he was coming to the end of his trick його зміна добігала кінця)11) cл. ремесло повії; клієнт повії••the whole bag of tricks — усілякі хитрування; все без залишку
dirty /shabby, nasty, dog's/ trick — підлість, капость
to play a dirty /a nasty/ trick (up)on smb — зробити кому-н. підлість; = підкласти кому-н свиню
to do /to turn/ the trick — досягти мети, добитися свого
that will do the trick — от так це вийде /піде/; not to miss a trick нічого не упускати, все помічати
II [trik] ahow's tricks — є aмep. як справиє, що новенькогоє
trick cyclist — мотоцикліст-акробат, акробат на мотоциклі; навчений трюкам
a trick dog — собака, що вміє виконувати трюки; дресирований собака; використовуваний для показу фокусів або виконання трюків
2) слабкий ( про суглоб)III [trik] v1) одурювати, надуватиhe found that he had been tricked — він зрозумів, що його обдурили
to trick smb out of his money — виманити у кого-н. гроші
2) підводити; порушувати (плани, розрахунки)3) упорядковувати; прикрашати, наряджати ( trick out)horses with manes and tails tricked — коні з гривами, що розчесали, хвостами
speculation tricked out to look like scholarship — ( порожні) спекуляції у вигляді вченості /замасковані під ученість
-
82 twice
[twais]advto do smth twice — робити двічі
2) удвічі; - as good [as much]удвічі краще [більше]to be- smb 's age — бути в два рази старше когось
he is twice the man he was — він зараз удвічі здоровіший /сильніший/, аніж був
3) двічі, повторно; як слід; to think - (before doing smth) добре подумати ( перш ніж зробити щось); подумати двічі ( перш ніж зробити)not to think twice about smth — не думати більше /забути/щось; зробити щось без коливань
he didn't have to think twice before accepting = він негайно погодився, він погодився без коливань / не колеблячись/; he didn't have to be asked twice — він не змусив себе прохати
I shan't need to be told twice — мені досить сказати одного разу; мені не треба повторювати, я не потребую повторень once or twice, twice or thrice кілька разів
in /at/ twice — за два рази
to pay a debt in twice — сплатити борг за два рази; удруге
twice over — за /в/ два прийоми
-
83 welcome
I n2) привітанняIIto bid welcome — привітати ( гостя)
int ласкаво просимо!III a1) бажаний, приємний; довгоочікуванийwelcome letter [rest, news] — довгоочікуваний лист [відпочинок, -на новина]
you are welcome to any book in my library — можете взяти будь-яку книгу з моєї бібліотеки; вільний, має право зробити що-н.
IV vhe is welcome to it /to try/ — нехай спробує це зробити
to welcome smb at one's home — привітно приймати кого-н. у себе ( в домі)
2) схвалювати, вітати3) (by, with) зустріти (чим-н.); to welcome with a hail of bullets зустріти дощем куль -
84 will
I [wil] n; тк.; sing1) воля; сила воліstrong [weak, iron] will — сильна [слабка, залізна]воля
a will of one's own — свавілля; упертість
2) бажання, воляthy will be done — бібл. нехай буде воля твоя
will to win /to victory/ — жага перемоги
at will — на розсуд, за бажанням
tenant at will — орендатор, який може бути виселений в будь-який час /без попередження/; he may come and go at will він може приходити та уходити, коли захоче
to do smth of one's own free will — зробити що-н. за власним бажанням
to work /to have/ one's will — робити по-своєму
to work one's will upon smb — нав'язати кому-н. свою волю
to be at smb 's will — бути в чиємусь розпорядженні
with the best will (in the world) — як би нам цього не хотілося; icт. прохання; наказ
3) енергія, ентузіазм; інтерес4) заповіт, остання воля (юp. last will and testament)to make /to draw up/ a will — скласти заповіт
to take the will for the deed — бути вдячним за одне лише бажання допомогти; задовольнятися чиїми-н. обіцянкам
II [wil] vwhere there's a will, there's a way — пpиcл. де хотіння, там, вміння
підвищ. ( willed)1) виявляти волю, бажання; хотіти, бажатиwhatever he wills he may accomplish — що б він не задумав, він все може зробити
2) змушувати; вселятиto will smb to do /into doing/ smth — змусити кого-н. зробити що-н.
3) заповістиIII [wil] v( would) виражає1) бажання, прагнення, намір, схильністьI will do it — я ( залюбки) зроблю це
I will not /won't/ do it — я не збираюсь /не хочу, не бажаю/ це робити
come whenever you will — приходьте, коли захочете /забажаєте/; do as you will роби як знаєш
they have to obey, whether they will or not — вони змушені коритися, хочуть вони цього чи ні; рішучість
I can and I will learn it — я можу вивчити це, обов'язково вивчу
I have made up my mind to go and go I will — я вирішив піти, нічого мене не зупинить
2) прохання, запрошення або пропозицію (у ввічливій формі)will you tell me the time — є скажіть, будь ласка, котра годинає
won't you sit down — є сідайте, будь ласка; розпорядження або наказ
will you remember that you have to be here at three — не забудь, що в три ти повинен бути тут
just wait a moment, will you — є зачекайте хвилинку, будь ласка
you will do what I say at once — ти негайно зробиш, що я тобі скажу
shut the door, will you — є закрий двері (будь ласк;)
3) можливість, здібністьthe back seat will hold three passengers — на задньому сидінні вмістяться /можуть сидіти/ три пасажири
4) припущенняthis'll be our train — це, мабуть, наш поїзд
you will remember... — як ви пам'ятаєте...
you will have read that article — ви, мабуть, читали цю статтю
5) неминучістьwhat will be, will be — чому бути, того не уникнути
boys will be boys — хлопці завжди залишаються хлопцями, хлопці є хлопці
6) дія або звичний стан, що повторюютьсяthere he'll /he will/ sit hour after hour — він сидить /просиджує/ там годинами
he will have his little joke, the doctor — емоц. -підсил. полюбляє ж він пожартувати, цей лікар!
7) допоміжне дієслово слугує для побудови форми майбутнього часу для 2, 3 особиI shall tell you everything and you will give me your opinion — я вам все розкажу, а ви мені висловите свою думку
IV [wil] n; діал. V [wil] a; діал.come what will — будь що буде; I'll be hanged if... щоб мені провалитися на цьому місці, якщо...
той, що заблукав, збився зі шляху; розгублений, той, що заплутався -
85 додумывать
-ся, додумать, -ся додумувати, -ся, додумати, -ся, домірковувати, -ся, доміркувати, -ся, дорозумовувати, -ся, дорозумувати, -ся, домисляти, -ся, домислити, -ся, домудровувати, -ся, домудрувати, -ся, домізковувати, -ся, домізкувати, -ся, добирати (добрати) розуму, ума, способу, (провинц.) довмітися. [Усяке по-своєму дорозумовується. Ніхто не домислявсь, що та ніби делікатна мова віщує смерть рідній словесності (Куліш). Домудрувавсь-таки, як це зробити. Розумні голови, домізковуйтеся, як це зробити! Хто добере способу, як це зробити? Москалі розумні розуму добрали: ой, наперед Швачку із осавулою докупи звязали. Коли-б не довмівся що робити, то тяжкеє-б лихо сталося].* * *несов.; сов. - дод`уматьдоду́мувати, доду́мати -
86 известный
1) (ведомый) відомий, знаний, звісний, явний кому. [Путь-дорога їм відома (Рудан.). Всім його ім'я знане. Послали по тітку Прохіру, звісну порадницю у таких випадках (Коцюб.). Явне зробилось ім'я його (Єван.)]. -ны ли вам его поступки? - чи відомі вам його вчинки? чи знаєте ви про його вчинки? Очень (совершенно) -ный кому - дуже (аж надто) відомий, знаний, звісний кому, відомісінький кому. [Там мені й стежечки, хати усі відомісінькі (М. Вовч.)]. -ный всему миру - усьому світові знаний, світовий, усесвітній, усьогосвітній, цілосвітній. [Фантазіє, богине легкокрила, ти світове з'єднала з таємним (Л. Укр.). Знахурка всесвітня (Мкр.). Цілосвітня брехуха (Н.-Лев.)]. Быть -ным кому - бути відомим (знаним) кому, бути по знаку кому. [Йому добре відомі всі наші справи. Голос наче й по знаку, та не вгадаю (Конис.)]. Быть -ным чем - бути відомим (знаним) з чого, чим, за що. Сделать -ным тайное - зробити таємне відомим, (обнаружить) виявити, викрити таємне; см. ещё Обнаружить 2. Стать (сделаться) -ным (о тайне) - стати відомим, виявитися, викритися, об'явитися; см. ещё Обнаружиться 2. [Замір його став усім відомий (М. Грінч.). Не втаївся він,- усе викрилося (М. Грінч.)]. Идти от -ного к неизвестному - іти од відомого до невідомого, іти од знаного до незнаного. -ное дело! - звісно, звичайно, сказано, звичайне діло, відома річ, видима річ. [На беседі вже, звісно, попились (Гліб.). Жадна собака не гавкнула на його, - звичайно, як на свого хатнього (Крим.). Сказано - дитина аби-чим розважиться (Васильч.). Відома річ, що недуги не тішать (М. Вовч.)];2) (знаменитый, славный) відомий, знаний, славнозвісний, славний, славетний, уславлений, (громкой известности) голосний; (чем) відомий, знаний, славний чим и з чого; см. Знаменитый. Сделать себя -ным - уславити себе, оголосити себе; срвн. Прославиться;3) (определённый) певний. [Розглядає факти в певній перспективі (М. Грінч.)]. В -ных случаях - у певних випадках, за певних випадків. До -ной степени - до певної міри. Сделать что -ного размера - зробити що певної міри, зробити що до міри;4) мат. - відомий.* * *1) відо́мий, зна́ний; зві́сний\известныйое де́ло — ( конечно) звича́йно, зві́сна (відо́ма, пе́вна) річ, зві́сне (відо́ме) ді́ло, зві́сно
\известныйый кому́ — відо́мий кому́; по знаку́ кому́
2) ( определённый) пе́вний; ( некоторый) де́який, яки́йсьв \известный ых слу́чаях — у пе́вних (у де́яких) ви́падках
до (в) \известный ой сте́пени — пе́вною (де́якою, яко́юсь) мі́рою, до пе́вної (до де́якої) мі́ри, в які́йсь (у де́якій) мі́рі
-
87 исполнять
исполнить 1 а) что - виконувати, виконати, чинити, учинити, робити, зробити, сповняти (зап. повнити), сповнити, виповняти, виповнити, (точно) певнити, спевнити що, (до конца) (зап.) доконувати, доконати чого; б) (исправлять) правити, справляти, справити що (якесь діло); в) (отбывать) відбувати, відбути що (різні повинності); г) (осуществлять) здійснювати, здійснити, справджувати, справдити що; д) (держать, соблюдать) додержувати и держати, додержати що и чого (напр. закон, постанови и закону, постанов). [Цю величну ролю наше письменство і по сей день виконує (Єфр.). Перед цілим світом він не побоїться виконати присуд (Грінч.). Він спитав, чи я закон сповняю й не грішу? (Л. Укр.). Не зламати прийшов я, а сповнити (закон) (Єв.). Коли-б Господь сповнив моє жадання (Куліш). Своє діло правив: коли треба подзвонить, свічки посвітить (Кон.). Вони справляли незмірної ваги громадську функцію (Єфр.). Не можна не справити його наказу (Кон.). Співали дуже серйозно, наче одбували якусь святу повинність (Крим.). Отецький заповіт справдив я чесно (Куліш). Розказ (приказание) мій учиніте, вигубіть всі діти в мойому царстві (Чуб. III). Доконавши сего діла, робітники подалися геть (Франко)]. -нять, -нить приговор постановление, приказ, долг, поручение и т. д. - виконувати, виконати присуд, постанову, наказ, обов'язок, доручення и т. д. -нять служебные обязанности - виконувати службові обов'язки. -нять намерение - виконувати, здійснювати намір. -нять заповеди - виконувати, чинити, справляти, сповняти заповіді, заповіти. [Вони-ж твою заповідь чинили (Св. П.)]. -нять, -нить обещание, слово - виконувати, виконати, справляти, справити, справджувати, справдити обіцянку, слово, (сдержать) додержувати, додержати, доконати обіцянки, слова [Рабини справили свою обіцянку (Кон.). Вже де достав, то достав, а свого слова додержав (Н.-Лев.). Справдити обітницю поспішайсь (Грінч.)]. Не -нять обещания - не додержувати обіцянки, (насм.) робити з губи халяву. -нить пьесу - виконати п'єсу. -нить угрозу - здійснити, справдити погрозу. -нить условие - виконати умову. -нять обычай, обряды - виконувати, справляти звичаї, обряди, (с оттенк. сохранять, блюсти) додержувати, пильнувати звичаїв, обрядів. - нять, -нить чью-л. волю, желание - уволяти (-ляю, -ляєш), уволити (-лю, -лиш), чинити, учинити, робити, зробити, виконувати, виконати чию волю, бажання. [Мати й не подумала вволяти синову волю (Крим.). Вволіть мою волю в останній цей час (Грінч.). І він отсе тепер вволив мої бажання (Самійл.). Чини-ж мою волю (Шевч.). Вчиніть мою волю (Липовеч.). Ой, ви чумаченьки, ой, ви молоденькі, зробіть мою волю (Пісня)]. -нять, -нить повинности - відбувати, відбути повинності (відбутки);2) чем (наполнять) сповняти, сповнити, виповняти и виповнювати, виповнити чого и (реже) чим; срвн. Наполнять. [Сповнив їх серце мудрощами (Св. П.). Смуток сповнив ваше серце (Св. П.)]. Исполняемый - виконуваний, справлюваний, здійснюваний, справджуваний, додержуваний. Исполненный -1) виконаний, справлений, відбутий, здійснений, справджений, сповнений, спевнений; додержаний; (о воле, желании ещё) уволений, учинений. Это будет -нено в точности - це буде виконано достотно. Это не может быть -нено - цього не можна виконати, зробити; це не здійсненна річ;2) чем - сповнений, виповнений, повний чого и (реже) чим. [Душа його була сповнена поезії (Крим.)]. -ный скорби, радости - сповнений скорботи, радости.* * *I исполн`ятьнесов.; сов. - исп`олнитьвико́нувати, ви́конати; справля́ти, спра́вити, сов. спе́внити; ( осуществлять) зді́йснювати, здійсни́ти, спра́вджувати, спра́вдити и справди́ти; (просьбу, желание) уважа́ти, ува́жити; ( волю) уволя́ти, уво́лити; (сов.: о долге) учини́ти (учиню́, учи́ниш)II несов.; сов. - исп`олнитьвре́менно \исполнять ня́ть обя́занности — тимчасо́во вико́нувати обо́в'язки
(чем, чего - на полнять) спо́внювати и сповня́ти, спо́внити (чим, чого), випо́внювати и виповня́ти, ви́повнити (чим); (охватывать - о чувствах, мыслях) пройма́ти, пройня́ти, -йме́ (чим) -
88 мочь
сщ.I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.II. Мочь, глаг. -1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).* * *I глаг.могти́ (мо́жу, мо́жеш)мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть
II сущ.как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?
си́ла, міць, род. п. мо́ціво всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху
-
89 наводить
навести и навесть1) кого на что, что на кого - наводити, навести, напроваджувати, напровадити, (о мног.) понаводити, понапроваджувати кого на що, що на кого. [Напровадив його на п'яну дорогу (Закр.)]. Он -вёл нас на засаду - він навів (напровадив) нас на засідку. -дить кого на след - наводити (напроваджувати) кого на слід. -дить, -сти кого на мысль - наводити, навести, напроваджувати, напровадити кого на думку (на гадку), давати, дати на розум кому, насувати кому думку. [Чи не читання, бува, й напровадило вас на оці гадки? (Крим.). Коб йому бог на розум дав, щоб ударив кого (Звягельщ.)]. -дить, -сти на путь - направляти, направити, напроваджувати, напровадити кого на шлях, давати, дати навід кому. -дить на кого подозрение - накидати на кого підозру. Это -вело меня на подозрение - це викликало в мені підозру, це насунуло мені підозру. Не - води меня на грех - не призводь мене до гріха. -дить разговор на какой-л. предмет - справляти (спроваджувати) розмову на яку тему;2) (об аппарате, орудии: направлять) направляти, направити, справляти, справити, наставляти, наставити, накеровувати, накерувати, скеровувати, скерувати, (целить, метить) націлювати, націлити, нарихтовувати, нарихтувати и нариштовувати, нариштувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, вимірити, (о мног.) понаправляти, посправляти, понакеровувати, поскеровувати, понацілювати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати що на кого, на що. [Направив на його рушницю (Сл. Ум.)]. -дить, -сти телескоп - направляти, направити, справляти, справити телескоп(а). [Галілей, справивши свій телескоп на сю планету, відкрив, що сподівані фази справді існують (Павлик)]. -дить, -сти пушку, пушки на что - націлювати и націляти, націляти, нарих[ш]товувати, нарих[ш]тувати, вирихтовувати, вирихтувати, вимірювати, виміряти гармату, гармати, понарих[ш]товувати, повирихтовувати, повимірювати гармати на що. [Велів гармати нарихтувати, на Вирвин город стріли пускати (Ант.-Драг.). Нариштуйте джерела огняні на Чорне море (Куліш). Сто гармат на нас вимірили (Маковей)];3) (насылать) наводити, навести, насилати, наслати; (нагонять) нагонити, нагнати на кого що; (причинять) завдавати, завдати кому чого. [Простягни руку твою і наведи жаби на Єгипетську землю (Куліш). Наслав бог на людей кару (Сл. Ум.)]. -дить на кого тоску (скуку), грусть - наводити (нагонити) нудьгу, смуток (сум) на кого, завдавати нудьги, смутку (суму) кому, сов. занудити, засмутити кого. [Та згадка навела сум на всіх (Н.-Лев.). Засмутив я тебе, мою ясочку (Грінч.)]. Эта книга -дит на меня сон - ця книга (книжка) нагонить на мене сон. -дить страх, ужас на кого - завдавати страху, жаху кому. [Просте козацтво завдає жаху не то комісарам, та й усьому козацькому панству (Куліш)]. -вести порчу на кого - причину зробити кому. [Отаку-то їй причину ворожка зробила (Шевч.)];4) (покрывать чем-л. поверхность; устраивать что-л. на поверхности) наводити, навести, (о мног.) понаводити що. -дить на что лак - наводити лаком що, лакувати, покощувати що. -дить узор чернилами - наводити узір чорнилом. -дить брови - наводити (підводити) брови. -дить зеркальные стекла - вилощувати (вигладжувати) дзеркальні стекла. -дить лоск, бронзу на что - наводити лиск (полиск, ґлянс[ц]; вигладу), брон(д)зу на що, лощити (ґлянсувати), наброн(д)зовувати що; срв. Лощить 1. -дить тень - затінювати що; ману (на)пускати. -дить мост через реку - ставити (наводити, перекидати, наста(но)вляти) міст, (пловучий) наплавляти міст через ріку (річку);5) (настаивать) доводити, довести (свого), повертати, повернути (на своє). Я -веду на своё - я доведу свого, я таки поверну на своє;6) (приводить кого во множестве) наводити, навести, понаводити, напроваджувати, напровадити, понапроваджувати кого куди. [Або сам ходиш то до Васюти, то до Грицька, то до себе наведеш їх повну хату (Грінч.). Е, та ти тут не один, з тобою ще якісь п'яниці, - понаводив уже! (Чуб. I)]. Он -вёл ко мне гостей - він навів (напровадив) до мене гостей. [Напровадив гостей повну хату (Сл. Гр.)];7) (справку о ком, о чём) робити, зробити довідку, брати, взяти довідку про (за) кого, про (за) що, (диал.) забирати, забрати справу про що (Звин.). Наведённый -1) наведений, напроваджений, понаводжений, понапроваджуваний;2) направлений, справлений, наставлений, накерований, скерований, націлений, нарих[ш]тований, вирихтуваний, вимірений, понаправляний и т. п.;3) наведений, насланий, нагнаний, завданий. -ный (индуктивный) ток, физ. - навідний (індуктивний) струм.* * *несов.; сов. - навест`инаво́дити, -джу, -диш, навести́, -веду́, -веде́ш и мног. понаво́дити; (перен.: тоску, страх) наганя́ти и нагонити, нагна́ти (нажену́, нажене́ш); (направлять на что; приводить) напрова́джувати, напрова́дити; ( нацеливать) рихтува́ти, нарихтува́ти\наводить ть, \наводить ти́ критику на кого-что — см. критика
\наводить ть, \наводить ти́ на мысль — наво́дити, навести́ (нашто́вхувати, наштовхну́ти) на ду́мку
\наводить ть, \наводитьти на ум (на ра́зум) — наво́дити, навести́ на ро́зум
\наводить ть, \наводитьти орудие — наводити́, навести (рихтува́ти, нарихтувати) гарма́ту
\наводить ть, \наводитьти поря́док — наводити, навести́ поря́док (лад), роби́ти, зробити (дава́ти, да́ти) лад, несов. порядкува́ти, -ку́ю, -ку́єш
\наводить ть, \наводитьти ску́ку (тоску́) на кого — наво́дити, навести (наганя́ти и наго́нити, нагнати́) нудьгу́ (нудо́ту, ску́ку) на ко́го, нуди́ти, зануди́ти и мног. попону́дити кого́
\наводить ть, \наводитьти у́жас — наганя́ти (наго́нити), нагна́ти (наво́дити, навести́) жах, завдава́ти, завда́ти жа́ху
-
90 поздно
пізно. Ещё не -но - ще не пізно. Уже -но - вже пізно, (опис.) клямка запала, пора перепорилася. Тогда уже будет -но - тоді вже буде пізно. -но утром - пізно ранком. Слишком -но - запізно, надто пізно. Слишком -но прийти, сделать что-л. - надто пізно прийти, зробити що, припізнитися прийти, зробити що, прийти на шапкобрання, (насм.) у свиний голос, у свинячий слід прийти, зробити. Становиться -но - пізніти. Стало -но - спізніло, припізніло. Станет -но - спізніє, припізніє. Лучше -но, чем никогда - краще пізно, як ніколи. Более -но - пізніше.* * *нареч., предик.пі́зно -
91 почему
союз чом, чому, чого, через що, через віщо. [Слово, чому ти не твердая криця…, чом ти не гострий, безжалісний меч? (Л. Укр.). Чого-ж тепер на Україні воєводи стали, чого права козацькії й вольності пропали? (Рудан.). Через що воно так? - питав він себе (Крим.)]. -му он не приходит? - чому (чом) він не приходить? -му ты не пришел вчера? - чом (чому) ти не прийшов учора? Вот -му я это сделал - ось чому (от чому, ось через що), я це зробив. -му он обратился ко мне, а не к кому другому? - чому (чого, через що) він вдався до мене, а не до кого иншого? -му вы знаете это? - звідки, (через що) ви це знаєте? -му это? (т. е. на каком основании? с какой стати? - обыкновенно в возражении) - після чого? -му же вы не сказали мне об этом? - чом-же (чому-ж, чого-ж) ви не сказали мені про це? -му-же именно я должен был это сделать? - чого-ж (чому-ж, через що-ж) саме я повинен був (мав) це зробити? -му-бы не (сделать что-л.) - чому-б (чому-ж би) не (зробити чого), чом таки не (зробити чого, не зробиш… чого). [І справді, чом таки не скажеш, людям, Марусе? озвалась я до неї (М. Вовч.)]. -му бы и нет? - чому ні? [Нема слуги. Чи не дасте ви мені яку з ваших? - Чому ні? Беріть собі, котру схочете (М. Вовч.)]. -му-то - чомусь, чогось, через (ві)щось. [Чомусь мені, мила, горілка не п'ється (Метл.). Чогось обойко не веселі (М. Вовч.)].* * *нареч.чому́, чого́; фольк., чом; пощо́; диал. зачи́м; (вследствие чего) че́рез що\почему бы то ни́ было — хоч би чому́ (че́рез що, чого́)там було́, бу́дь-чому
-
92 предлагать
предложить1) пропонувати, запропонувати кому що, (приглашать) запрошувати, запросити кого що зробити, (с оттенком: приказывать) загадувати, загадати, наказувати, наказати кому що зробити. [Тоді він йому загадав: або йди або зоставайся (Звин.)]. Он -жил мне ехать с ним - він запропонував мені їхати з собою. -жить кому поесть - запропонувати кому, запросити кого поїсти. Мне -гают службу, место - мені пропонують службу, посаду, мене запрошують на службу, на посаду. Мне -гают купить землю - мені пропонують купити землю. -гать кому руку и сердце - пропонувати кому руку і серце. -жить кому высказаться по поводу чего-л. - запросити кого висловитися з приводу чого. [Він запрохав видатних европейців сказати, що вони думають про заборону української мови в Росії (Грінч.)]. -гаю вам немедленно по получении сего отправиться в… - пропоную (наказую) вам негайно, одержавши цього листа, вирядитися до… Он -жил ему убираться прочь - він загадав йому забиратися геть;2) подавати, подати, (редко) предкладати, предкласти и предложити кому що, давати, дати кому що. -гать чьему-л. вниманию что-л. - подавати (подати) що до чиєї уваги (кому до уваги). -гать что-л. на рассмотрение общего собрания - подавати що на обміркування загального зібрання. -гать кому свои услуги, себя к услугам кого - подавати себе до послуг (до услуги) кому, пропонувати (предкладати) кому свої услуги. [Дознавшись про Підкову, побачився з ним, привітав його новим щастям і подав себе до услуги (Куліш). Вольф явивсь до них перший, предкладаючи їм свої услуги (Франко)]. -гать тост - підносити (піднести) тост за кого. -жить кому-л. вопрос - задати (поставити) кому питання. -гать цену - давати (ціну). [Даю йому за скриню два карбованці, а він править п'ять (Грінч.)]. Предлагаемый - пропонований; загадуваний; подаваний, предкладаний, даваний. Предложенный - запропонований; загаданий; поданий, предкладений, предложений. [Загальні виводи, які ми можемо зробити з поданого тут матеріялу (Грінч.)]. -ться - пропонуватися, бути запропонованим; загадуватися, бути загаданим; подаватися, бути поданим, предкладатися, бути предкладеним, предложеним, даватися, бути даним. Такие вещи не -гаются - таких речей не пропонують. Материал, который здесь -гается - матеріял, що тут подається.* * *несов.; сов. - предлож`итьпропонува́ти, запропонува́ти; ( приглашать) запро́шувати, запроси́ти; ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, зага́дувати, загада́ти -
93 move
I n1. вчинок, крок, акція2. рух, пересування- anti-inflation moves заходи боротьби з інфляцією- military moves військові дії- moves to negotiate кроки для проведення переговорів- to make the first move towards peace зробити перший крок до укладання миру- to make moves against smth. вжити заходів проти чогось- to take the first move towards peace зробити перший крок до укладання миру- to take moves against smth. вжити заходів проти чогось- to thwart any move перешкоджати кожному крокуII v1. вносити (пропозицію); робити заяву2. рухати(ся), пересуватися)- to move the adjournment/ the postponement of the session запропонувати відкласти сесію- to move the closure (of the debate) запропонувати закінчити/ припинити (обговорення)- to move from dialogue to negotiation перейти від діалогу до переговорів- to move an official переводити чиновника- to move a resolution внести резолюцію- to move troops перекинути війська- to move that the meeting be adjourned запропонувати зробити перерву в засіданні- I move that the communication be struck from the record вношу пропозицію про вилучення цього повідомлення з протоколу- I move that we take no cognizance of the communication пропоную вважати цю пропозицію не прийнятою -
94 послуга
ж1) service; good turn, good office; favour, kindnessпогана послуга — ill turn, ill office; disservice
зробити послугу комусь — to do ( to render) smb. a service; to do smb. a good turn; to do a favour
зробити комусь погану послугу — to do smb. a disservice; to do smb. an ill turn
послуга за послугу — one good turn deserves another; roll my log and I will roll yours; claw me and I will claw thee
пропонувати свої послуги — to come forward, to offer one's assistance
2) мн. послуги services; ( обслуговування) attendanceмебльована квартира з послугами — furnished apartments ( rooms) with attendance; service flat
до ваших послуг — at your service, at your disposal, yours to command
-
95 потрібно
1) прикм., див. потрібний2) pred. безос. ( необхідно) it is necessary; ( з відтінком повинності) one must (+ inf.); have ( has) to (+ inf.); (слід, рекомендується) one should (+ inf.), one ought (to + inf.); ( необхідно для когось) one needsпотрібно бути обережним — one should be ( ought to be) careful
потрібно зробити це старанно — it is necessary to do it carefully, it needs to be ( it should be) done carefully
це потрібно зробити — it must ( has to) be done
що йому потрібно? (чого він хоче) — what does he want?; ( чого він потребує) what does he need in?, what is necessary for him?; ( чого він добивається) what is he driving at?
це дуже потрібно — this is very necessary, this is needed very much
це саме те, що потрібно! — that's just the thing!
що вам потрібно? — what do you want?, what can I do for you?
-
96 about
1. adv1) навкруги, довкола, навколо, кругом, скрізь; в різних місцяхto look about — оглянутися, обдивитися навкруги
2) неподалік, поблизу, недалеко3) приблизно, близько, майжеyou are about right — ви, мабуть, маєте рацію
4) у зворотному напряміto face about — обернутися, повернутися (назад)
about turn! — військ. кругом!
about face! — амер., військ. кругом!
5) заст. в окружностіabout and about — амер. дуже схоже, однаково
to be about — а) збиратися (щось робити); бути зайнятим чимсь
they were about to go home — вони збиралися йти додому; б) бути присутнім
Mr. Green is not about — пан Грін вийшов
2. prep1) про2) навколо, поблизу3) по4) близько (про час)5) через, за, з приводу, у зв'язку з6) при, з3. v мор.змінювати курс; повертати* * *I a; predicякий рухається, що перебуває в русі; який встав з ліжка; піднятися після хвороби; існуючий, який перебуває в обігу; мop. який змінює курс; що лягає на інший галсII adv1) знаходження у різних місцях усюди, скрізь, у різних місцяхthere is a rumour about — ходить чутка; поблизу неподалік, поблизу, поруч
2) рух у різних напрямках по якій-небудь обмеженій території (по кімнаті, місту, країні) назад, вперед, туди е сюди; передається дієслівними префіксамиto stroll about — прогулюватися; у протилежному напрямку назад; навкруги
about face turn — aмep.; вiйcьк. кругом!
about ship — мop. поворот! ( команда); по колу, по окружності навколо, по колу; накруги
3) приблизність біля, приблизно, майже; без малогоjust about enough — розм. приблизно стільки е потрібно
III prepturn and turn about — по черзі, один за іншим
1) навколо, навкруги; неподалік, поблизу, біля2) туди е сюди, по3) про, відносно, щодоwhat /how/ about... — є як щодо.., є
4) при, з; в -
97 afford
v1) мати змогу, бути спроможним (зробити щось); дозволяти собіI can't afford the time for it — у мене немає для цього часу; мені ніколи
2) давати, надавати* * *v1) мати можливість, могти ( зробити що-небудь); дозволити собі (покупку, задоволення)2) надавати, давати -
98 alone
1. adjодин, сам, самотній, самітний, на самоті; одинокийhe can do it alone — він може зробити це сам,
2. advтільки, лише, виключно; єдино* * *I a; predic1) один, самотній; на самоті; один, єдиний, відмінний від інших2) унікальний, незрівнянний (ні з ким, ні із чим)II adv1) на самоті, наодинці, самотньо2) посил. тільки, лише, винятково3) поодинці, без сторонньої допомоги••leave that alone! — перестань!; залиш це!
-
99 bounce
1. n1) стрибок; підскік2) сильний, раптовий удар3) пружність4) хвастощі, похвальба; перебільшення5) розм. звільнення, увільнення6) розм. енергія, відвага7) військ. рикошет8) амер., кін. яскравість2. v1) підстрибувати; підскакувати; відстрибнути2) стрибати (по дорозі — про автомашину тощо)3) ходити підстрибуючи; рухатися з шумом4) військ. рикошетувати5) ускакувати, заскакувати, уриватися (into)6) вискакувати (out of)7) хвастати, хвалитися8) умовити, примусити, схилити (зробити щось)9) розм. увільняти, виганяти, проганяти3. advраптом, раптово, несподівано4. intбум!* * *I [bauns] n1) стрибок; відскок; підскік ( літака) при посадці; підскакування ( автомашини) на дорозі; рикошет2) сильний, раптовий удар; гeoл. гірський удар3) пружність4) хвастощі, похваляння5) звільнення ( з роботи)6) cл. енергія, відвага7) aмep.; кiнo яскравістьII [bauns] v1) підстрибувати; відскакувати; підстрибувати при посадці ( про літак); підстрибувати на дорозі ( про автомашину); рикошетувати2) ходити підскакуючи; рухатися незграбно, з шумом4) хвастати5) ( залякуванням або обманом) змусити, умовити, схилити зробити ( що-небудь)6) звільняти, виганяти7) cпopт. бити ( об що-небудь) м'ячем8) фін. бути повернутим банком ремітенту ( про чек); виписувати чек на суму, відсутню на поточному рахунку вкладника9) cл. дати прочуханку ( кому-небудь)III [bauns] advраптом; несподіваноIV [bauns]int бум! -
100 bound
1. n1) межа, границя; обмеження2) звич. pl рамки, межі; певний район, за межі якого не дозволяється виходити3) стрибок, скік4) відскік (м'яча)5) військ. рикошет6) поет. сильний удар серця2. adj1) невільний; зв'язаний2) зобов'язаний; вимушений3) неодмінний; обов'язковий4) певний; що має намір; що зважився (зробити щось)5) оправлений, в оправі (про книгу)6) мед. хворий на запор3. v1) обмежувати, бути межею; межувати2) амер. називати межі, визначати кордони3) стримувати4) стрибати, скакати; швидко бігти; мчати, нестися5) відскакувати (про м'яч)6) військ. рикошетувати4. past і p.p. від bind* * *I [baund] a1) predic зобов'язаний, змушений; неодмінний, обов'язковий3) cпeц. невільний, зв'язанийbound energy — фiз. зв'язана енергія
4) переплетений, оправлений, у палітурці ( про книгу)5) мeд. проф. який страждає на запорII [baund] past, р. р. від bind IV III [baund] n1) стрибок; вiйcьк., cпopт. перебіжка3) пoeт. сильний удар серцяIV [baund] v1) стрибати, скакати; швидко бігти, нестися2) відскакувати ( про м'яч); рикошетуватиV [baund] n1) границя, межаpl
— межі, границі, рамки2) pl певний район, за межі якого не дозволяється виходити; зонаout of bounds — заборонений, закритий; недоступний
3) мaт. границя ( змінної величини)VI [baund] v1) обмежувати, служити межею2) aмep. називати, указувати межі3) стримуватиVII [baund] a; predic1) готовий (особл. до відправлення); який направляється, прямує ( куди-небудь)
См. также в других словарях:
зробити — зроблю/, зро/биш; мн. зро/блять; док. 1) перех. Виготовити який небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що небудь. 2) перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність;… … Український тлумачний словник
зробити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
випімнути — зробити докір, висловити все, що і на серці [IV] … Толковый украинский словарь
вивихнути — (зробити вивих), звихнути … Словник синонімів української мови
уробити — зробити, збудувати … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
навардзолити — зробити щось ябияк … Лемківський Словничок
стохмати — зробити щось як небудь … Лемківський Словничок
поставити — I влю, виш; мн. поста/влять; док., перех. 1) Примусити когось або допомогти кому небудь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || безос. || Наказати або допомогти комусь, примусити або попросити когось стати де небудь. || у… … Український тлумачний словник
удіяти — (вді/яти), уді/ю, уді/єш, док. 1) перех. і неперех. Бути спроможним щось зробити. || перех. Зробити, здійснити, створити що небудь. || У сполуч. з деякими іменниками уживається в знач.: здійснити, зробити, учинити те, що виражено відповідним… … Український тлумачний словник
утинати — (втина/ти), а/ю, а/єш, недок., утну/ти (втну/ти) і утя/ти (втя/ти), утну/, утне/ш, док., перех. і без додатка. 1) Відрізувати, відсікати, відрубувати що небудь гострим знаряддям. 2) тільки док. Ударити, врубати, врізати чим небудь гострим. 3)… … Український тлумачний словник
освітити — 1 дієслово доконаного виду кидаючи проміння світла на кого , що небудь, зробити його видним; забезпечити світлом; висвітлити рідко; зробити ясним, зрозумілим що небудь; вилучаючи сторонні домішки, зробити світлим, прозорим освітити 2 дієслово… … Орфографічний словник української мови