яко

1) верхівка; вершина; верхівка

2) верхня частина, верхній кінець

3) тім'я; голова

4) вищий ступінь

5) почало, ранній етап

6) pl одвороти ( чобіт); високі чоботи з одворотами

7) pl; бoт. бадилля

8) кapт. старша карта якої-н. масті ( у руці одного гравця); туз або король; pl дві старші карти якої-н. масті ( у бриджі)

9) гipн. крівля ( вироблення)

10) метал. колошник

11) мop. марс; топ

12) pl; xiм. легкі фракції, дистиляти

13) pl; фiз. звуки верхніх частот

14) удар по м'ячу вище за центр ( гольф)

••

1) верхній

2) вищий, максимальний; останній

3) найголовніший, найважливіший; вищий; високопоставлений

4) кращий, перший, ведучий

1) забезпечувати верхівкою; покривати ( зверху)

2) зрізати верхівку

3) досягати рівня, досягати вершини

4) бути завершенням; увінчувати, підноситися

5) бути на чолі; стояти на першому місці

6) бути більше (якої-н. величини)

7) покривати ( новою фарбою), підфарбовувати

8) c-г. проводити підкормку ( посіві)

9) cпopт. ударяти ( по м'ячу) зверху

10) c-г. вивершувати (стіг, скирту)

11) c-г. покривати

••

нрч. м'яко; лагідно, злагідна; пухко; ласк. м'якенько; лагідненько, плохенько, благенько; пухкенько, (ладком) лагодом, лагідком, лагодиком; срв. Мягкий. [Лягайте просто - усюди сіно й м'яко (М. Вовч.). Відказав лагідно (Г. Барв.). Зорі лагідно сіяли (Л. Укр.). Лиш злагідна благаю (Куліш). Та настелити соломи, щоб було їм м'якенько (Коцюб.)]. Более -ко - м'якше; лагідніше, плохіше, пухкіше. -ко стелет, жёстко спать - м'яко постелить, а твердо спати; у вічі як лис, а поза очі як біс (Приказки).

* * *

I n

1. держава

2. штат

3. державна влада

4. державний апарат

- acceding state держава, що приєдналася (до договору)

- accrediting state держава, що акредитує

- adhering state держава, що приєдналася (до договору)

- adjacent state прилягаюча держава

- adjacent or opposite states прилягаючі та протилежні держави (у випадку делімітації кордонів територіального моря і континентального шельфу)

- adjoining coastal state сусідня прибережна держава

- aggressor state держава-агресор

- applicant state держава, яка порушила справу

- assotiated state держава, що приєдналася

- belligerent states держави, які знаходяться в стані збройного конфлікту; держави, які воюють

- circumjacent state прикордонна держава, сусідня держава

- coastal state прибережна держава

- contesting states держави, що сперечаються

- constituent state держава-складова частина

- continental state континентальна держава

- contracting states держави, що домовляються; держави-учасниці

- corporate state корпоративна держава (фашистського типу)

- defaulting state держава, що порушила обіцянку

- delinquent state держава-правопорушник

- dependent state залежна держава

- depositary state держава-депозитарій

- extra-continental state позаконтинентальна держава

- fascist state фашистська держава

- federal state федеративна держава

- founder state держава-засновник

- founding state держава-засновник

- friendly state дружня держава

- front-line states прифронтові держави

- geographically disadvantaged state держава, що знаходиться в невигідному географічному положенні

- granting state держава, що має бенефіції, держава, що надає допомогу

- guarantor state держава-гарант

- headquaters state приймаюча держава, держава перебування

- hinterland state внутрішньоконтинентальна держава

- home state держава; походження

- host state держава, яка приймає; держава перебування

- hostile state ворожа держава

- independent state незалежна держава

- individual state окремий штат, окрема держава

- island state острівна держава

- littoral state прибережна держава

- maritime state морська держава

- member state держава-член якоїсь організації; держава-учасниця

- monarchial state монархічна держава

- multinational state багатонаціональна держава

- near-land-locked state держава, яка майже не має виходу в море

- near nuclear state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- negotiating state держава, яка бере участь в переговорах

- neighbouring state сусідня держава

- neutral state нейтральна держава

- newly independent state молода незалежна держава

- non-aligned state неприєднана держава

- non-belligerent state держава, яка не воює

- non-nuclear state неядерна держава

- non-full sovereign state напівсуверенна держава

- non-nuclear (weapon) state держава, яка не володіє ядерною зброєю

- non-reserving state держава, що не зберігає ядерної зброї

- nuclear state ядерна держава

- nuclear weapon state (NWS) держава, що володіє ядерною зброєю

- objecting state держава, що заперечує проти поправки/ застереження тощо

- offending state держава, що вчинила протиправну дію

- opposite states держави, розміщені одна напроти одної

- participating states держави-учасниці

- peace-loving state миролюбна держава

- reactionary state реакційна держава

- receiving state

a) держава, що приймає; держава перебування

b) держава-отримувач

- recipient state держава-отримувач; держава, що отримує економічну допомогу

- reserving state держава, що сформулювала застереження

- revenge-seeking state реваншистська держава

- sea-locked state держава, яка не має виходу до моря

- sending state держава, яка представляє/ посилає

- shelfless state держава, яка не має континентального шельфу

- shelf-locked state держава, вихід якої до морського дна перекритий шельфом

- signatory state держава, яка підписала міжнародний договір/ конвенцію

- signatory and acceding states держави, що підписалися і приєдналися (до договору)

- successor state держава-спадкоємець

- third state третя держава

- threshold state "порогова" держава (здатна створити свою власну ядерну зброю)

- transgressing state держава-порушник

- trustee state держава-опікун

- tutelary state держава-опікун

- state boundary державний кордон

- state concerned зацікавлена держава

- state differences розбіжності в практиці окремих держав

- state law державне право

- state monopoly державна монополія

- state practice державна практика

- state problems державні проблеми

- state responsibility відповідальність держави

- state scholarships and grants державні стипендії

- state treaty державний договір

- tribal micro states племенні мікродержави

- wholly unitary state повністю унітарна держава

- zone-locked state держава, вихід якої до моря перекритий зоною іншої держави

- state entitled to become a party to the treaty держава, яка має право бути учасником договору

- states not parties to a conflict держави, що не беруть участі в конфлікті

- states parties to a treaty держави-учасники договору

- state of residence держава перебування

- states at variance держави, між якими виник конфлікт/ суперечка

- the states concerned зацікавлені держави

- agreed criteria of conduct of states узгоджені критерії поведінки держав

- association of states об'єднання держав

- ceremony presided over by the head of state церемонія за участю глави держави

- elected head of state виборний глава держави

- federal type of presidental state держава федеративного типу на чолі з президентом

- qualities of the heads of states титули глав держав

- reasons of state державні міркування

- receiving head of state глава приймаючої держави

- withering away of the state відмирання держави

- to authorise the flying of the state flag and the emblem of the sending state надати право підняти прапор і герб акредитуючої держави

- to be accredited to the head of state бути акредитованим при главі держави

- to be presented to the head of state бути представленим главі держави

- to establish a state заснувати/ створити державу

- to have the nationality of the receiving state бути громадянином держави перебування

- to set up a state заснувати/ створити державу

- S. Department (Department of S.) Державний департамент (США)

- S. Opening of Parliament офіційне відкриття сесії парламенту (Велика Британія)

- State's rights встановлені конституцією права окремих штатів (США)

II n становище, стан

- critical state of the economy критичне становище економіки

- state of affairs стан справ

- state of depression стан депресії

- state of emergency надзвичайне становище

- state of siege стан облоги

- state of war стан війни

- to ease the state of emergency послабити надзвичайне становище

- S. of the Union message доповідь президента США конгресу про становище в країні

III v

1. викладати, заявляти, формулювати

2. констатувати, стверджувати

- to state facts заявляти про факти

- to state one's determination заявляти про свою рішучість

- to state an opinion викладати свою точку зору/ думку

- to state one's readiness заявляти про свою готовність

- to state one's willingness заявляти про своє бажання

1) лат. (скор. від persona grata)

а) "персо́на гра́та" - (дипломати́чний) представни́к, призна́чення яко́го схва́лено у́рядом, при яко́му він акредиту́ється

б) осо́ба, до яко́ї виявля́ють особли́ву ува́гу, яка́ займа́є особли́ве стано́вище

2) (скор. від post-graduate) аспіра́нт

АБСОЛЮТ ( від лат. absolutus - безумовний, необмежений) - одне з основних понять духовної культури людства, що виражає граничну загальну основу сущого й найвищу цінність для людини. Поняття "А." віддавна існувало в філософії і поза її межами - в міфології, релігії, суспільних стосунках, але сам термін набув поширення у XVIII ст. в нім. класичній філософи. Уявлення про найвище, абсолютне виникло тому, що людина живе в світі, який набагато перевершує її могутністю, незрозумілістю, протистоїть їй практично і духовно. А. втілює два моменти - силу світу і бажання людини підкорити цю силу чи умилостивити її. Сама по собі людина несамодостатня, їй потрібна опора, яку вона вбачала в А. Онтологічно А. - це подолання скінченності людської істоти, обмеженості її пізнавальних можливостей. А. це є сама людина, але як гранична інстанція її життя він повинен існувати поза нею. Стабільність будь-якої культури, соціальних зв'язків ґрунтується на певній остаточній інстанції, яка не підлягає сумніву, до якої кожен може звернутися, знайти захист чи душевний спокій. Без такого А. суспільство нетривке. Саме він є гарантом моральності стосунків, правових законів, єдності соціуму як цілого. Класичний приклад тлумачення А. подає англ. абсолютний ідеалізм (кін. XIX - поч. XX ст.). Коли держава і релігія почали втрачати силу, Стирлінг (1820 - 1909), Бредлі (1846 - 1924), Мак Таггарт (1866 - 1925) вибудували філософські системи, в яких над видимим світом здіймається незмінна, несуперечлива, гармонійна реальність, з якої випливають усі права і обов'язки людини та яка повинна реалізувати себе в релігії і державі як відображеннях А. Духовна і соціальна руїна завжди проявляється у втраті вищих чи абсолютних цінностей.

Аристотель Стагірит (384, Стагір - 322) - давньогрецьк. філософ, засновник перипатетичної школи (Лікей). В 367 - 347 рр. - в Академії Платона, спершу як слухач, пізніше - як викладач. Вихователь Александра Македонського. Першим з мислителів Античності здійснив спробу дати наукове обґрунтування філософії та філософське обґрунтування наук. Філософію А.С. поділяв на теоретичну, або умоглядну, мета якої - знання задля знання; практичну - знання для діяльності; пойєтичну, творчу - знання заради творчості. Теоретична поділяється на фізичну, математичну і першу ("теологічну") філософію. Фізична філософія, за А.С., вивчає те, що існує "окремо" і рухається; математична - те, що не існує "окремо" (тобто абстракції) і нерухоме; перша, або власне філософія ("Софія"), - те, що існує "окремо" й нерухоме. До практичної філософії А.С. зараховував етику і політику, а до пойєтичної - риторику та поетику. При цьому теоретична філософія за своїм значенням цінніша порівняно з практичною й пойєтичною, а софійна - й щодо інших галузей теоретичної філософії. Першу філософію А.С., яка отримала пізніше назву "Метафізика", можна поділити на загальну метафізику, яка вивчає суще як таке і його атрибути самі по собі, та часткову метафізику ("теологічна філософія"), предмет якої - "нерухомий вічний перший двигун". Основу онтології А.С. складають: категоріальний аналіз сущого; каузальний - субстанції; модальний - співвідношення можливості й реальності. На відміну від категоріального, каузальний аналіз спрямований у А.С. вже не на суще загалом, а лише на субстанційне суще, на з'ясування першооснов чи "причин субстанції", в якості яких постають: 1) матеріальна причинаматерія; 2) формальна причина - морфе, форма, ейдос, або щосьність, сутність; 3) джерело руху, створююча першооснова; 4) мета, "те, заради чого". Базовою в А.С. є кореляція матерії й форми, матеріальної та формальної причин, при провідній ролі останньої; рушійна ж і цільова причини можуть і збігатися (особливо в живій природі) з формальною. А.С., всупереч Платону, вважав, що форма, ейдос існує не як щось окреме щодо відповідної множини утворень, а в самій множині, як певний спільний предикат цих утворень, зафіксований у слові. Матерія постає тут як чиста можливість, потенція речі; форма - як реалізація такої можливості; рух - як процес переходу від потенції до дійсності, актуалізація матерії через її втілення в конкретних речах. Чільне місце в філософській системі А.С. посідає, за обсягом, "фізична філософія", розроблена в діапазоні від з'ясування першооснов природи і руху через космологію, теорію елементів до біологічних трактатів і праці, засновної для психології. Як і в Платона, етика й політика в системі А.С. утворюють цілісну "філософію про людське", предметом якої є практична діяльність і поведінка. Етика, за А.С., має справу з "правильною нормою" поведінки, зумовленою соціально і, на відміну від положень теоретичної науки, недедукованою й не всезагальною. Він визначає вище людське благо як щастя (евдемонію), але не всяке, а тільки доброчинне, добре. Евдемонічний пік щастя досягається за дотримання споглядального життя, тобто в заняттях філософією. Вчення А.С. про політичне мистецтво (політіке техне) охоплює сферу економічних, соціальних і правових установ та етику - в розширеному її тлумаченні. Поліс А.С. розглядає як природне утворення, людину відповідно - як "тварину політичну" Р. оль держави А.С. вбачав передусім у вихованні гідних громадян, духовний світ і практичну життєдіяльність яких визначала б доброчинність (арете). Аналізуючи форми державної влади, він виокремлює три позитивні форми правління (монархію, аристократію та політію), які можуть трансформуватися у три відповідні їм негативні форми - тиранію, олігархію та крайню демократію. Вчення А.С. є одним з етапів не лише античної, а й світової філософії. Його ідеї донині зберігають життєздатність, впливаючи не лише на філософський лексикон, а й на стилістику наукового мислення.

[br]

Осн. тв.: "Фізика"; "Про виникнення і знищення"; "Про небо"; "Про виникнення тварин"; "Про частини тварин"; "Про душу".

Горкгаймер, Макс (1895, Штутгарт 197Я) - нім. філософ і соціолог. Один із засновників Франкфуртської школи. З роботою Франкфуртського ін-ту соціальних досліджень пов'язаний перший період творчості Г. - формування критичної теорії. Саме як її засновник, Г. мав найбільший вплив на подальший розвиток соціальної філософії у Зх. Європі. Другий період стосується відходу від марксизму і спільної творчої співпраці з Адорно; третій - розробки негативної теології. В перший період Г. ("Традиційна і критична теорія" та ін.) відштовхувався від неомарксистських ідей раннього Лукача і здійснив критику "традиційної теорії", яку уособлювали, зокрема, Вебер і Маннгейм. Призначення філософії - допомогти індивідові вистояти під тиском тотальності, ухилитися від тих форм організації, які нав'язуються авторитарними режимами. Нетотожність між загальним і особливим може здійснюватися насамперед в критичній теорії, що прориває "універсальний зв'язок засліплення". Традиційна ж теорія є виразом історично зумовленого "капіталістичного відчуження", яке у теорії пізнання (ідеології цього відчуження) постає як розрив суб'єкта і об'єкта, тоді як реально суспільство являє собою їхню тотожність. Г. висуває наступні вимоги критичної теорії: а) усвідомлення обмеженості будь-якої спеціалізованої діяльності, в тому числі пізнавальної; б) дослідження - як предмет соціальних наук - всієї системи взаємовідносин суспільства і природи, що охоплюється поняттям "праксис"; в) тлумачення суб'єкта пізнання не як відокремленого індивіда, а як суспільної людини, для якої предмет пізнання вже не є чимось зовнішнім (об'єктивним), а продуктом його діяльності. У другий період творчості ("Потьмарення розуму" та ін.) Г. розчаровується у пролетаріаті як носієві "критично-революційних можливостей" і покладає свої надії на "критично-мислячу інтелігенцію". У цей час Г. знаходиться під впливом ідей Шопенгауера і Ніциіе В. ід аналізу позаекономічних, метафізичних структур влади він переходить до пошуку шляхів подолання інструментального мислення, яке панує в індустріальному суспільстві й виразною ознакою чого є домінанта "тотожності". Остання є характерною рисою усієї західної культури - від міфології до сучасної культурної індустрії. Виявом неминучих тенденцій до авторитаризму і тоталітаризму Г. вважав нацизм і комунізм. На зміну автоматизмові мислення мають прийти філософське мислення, що є нонконформістським стосовно будь-якої реальності. У третій період творчості ("Примітки з 1950 по 1969 роки та сутінки" та ін.) Г. приходить до переконання, що Абсолют існує, але не пізнається позитивно: він присутній у нашому пристрасному бажанні. Конкретну історичну реальність становлять не народи і класи, а індивіди, які можуть об'єднуватися лише на ґрунті відчуття солідарності.

[br]

Осн. тв.: "Студії про сім'ю та авторитет" (1936); "Традиційна та критична теорія" (1937); "Потьмарення розуму. Критика індустріального розуму" (1947); "Діалектика просвітництва", у співавт. (1948); "Дослідження забобону". В 5 т. (1949 - 1950); "Ностальгія за зовсім Іншим" (1961); "Соціологіка". В 2 т., у співавт. (1962), "Критична теорія". В 2 т. (1968)та ін.

Карлейль, Томас (1795, Еклфехан, Шотландія - 1881) - англ. філософ, письменник, історик. Світогляд К. сформувався під впливом Фіхте, Шеллінга, Гете та нім. романтиків. Створив філософську картину світу, у межах якої світ немов "одягнений" у своєрідний символічно-емблемний серпанок, який приховує трансцендентну реальність природи та суспільства. Філософія, на думку К., має розкрити у символах-емблемах (як у видимих формах світосприйняття) присутність пантеїстичного духа. Для філософського світогляду К. характерний космізм, потяг з'єднати мікрокосм з велетенським Всесвітом та вічністю, котрі тотожні духу. Релігійно-філософський символізм К. поширювався на суспільство та культуру. Це дало йому можливість у філософії історії обґрунтувати "культ героїв" (видатних постатей історичного процесу), які розглядалися ним як носії божественного плану. Найвідоміший твір, написаний К. у жанрі історичного портрета - це "Французька революція" (1837), являє собою не стільки систематичний виклад історії Французької революції, скільки співбесіду з читачем про тих, хто творив історію. Поєднання історично точного викладу з високою експресією художнього зображення історичної драми, протест проти деспотизму у будь-якій формі та глибока людяність прославили автора ще за життя. Світогляду К. властива глибока релігійність (за словами Стивена, релігія К. - це "шотландський кальвінізм мінус догма"), різко критичне ставлення до метафізики (через властиве їй "невимовне безпліддя"), скептицизму й зневір'я, а також побожно-шанобливе ставлення до праці. "Трудитися й не хнюпитися" - назва збірки, опублікованої вперше в Німеччині наприк. XIX ст., до якої увійшли уривки із різних творів К. і яка втілює наскрізну для його моральних і суспільно-політичних поглядів орієнтацію, або "етику життя". Філософський та етичний потенціал праць К. вплинув на формування як в Англії, так і назагал в Європі цілої генерації інтелектуалів і громадських діячів, відданих справі поєднання релігійно-моралістичного та практично-діяльного ставлення до життя.

[br]

Осн. тв.: "Sartor Resartus" (1831); "Французька революція" (1837); "Герої, пошанування героїв і героїчне в історії" (1840); "Чартизм" (1846); "Минуле і теперішнє" (1848); "Історія Фридриха II" (1854 - 1864). ΚΑΡΜΑ (санкр. - діяння, справа, дія) - одне з центральних понять майже усіх релігійно-філософських систем Індії. У ведичну епоху воно позначало обов'язок ритуального принесення жертви, яка мала підтримувати світовий порядок, спонукати до нового циклу розвитку космічних енергій, що знаменувало оновлення буття на космічному, соціальному й персональному рівнях. Втім, уже в епоху Упанішад (VI ст. до н. е.) у зв'язку з виникненням концепції "переселення душ" поняття К. охоплює сукупно всі дії (не лише ритуальні), що приводять до тих чи тих наслідків. У широкому розумінні, К. - це результат людських добрих і поганих діянь та вчинків, які, за невблаганним законом причин та наслідків, викликають справедливу відплату як передумову наступного існування В. се, що робить людина, творить її К., хорошу чи погану залежно від якості людських діянь. К. - це вплив звершених особистістю вчинків на характер дійсного і майбутнього її існування; у цьому розумінні К. подібна до понять долі, фатуму. Але в ній, на відміну від цих сліпих сил, суттєвого значення набуває моральнісна активність особистості, вільне обрання нею певної життєвої позиції. Відтак К. можна розуміти ще й як духовну працю з метою морального вдосконалення людини. В кінцевому підсумку К. не лише визначає образи існування індивіда, такі як стать, соціальний статус, термін життя тощо, а і його можливості в справі подолання людської недосконалості й звільнення від тягаря безконечних перероджень. Кармінний закон постає космічною справедливістю, відповідно до вимог якої автоматично вершиться суд, і людина через її моральні провини і помилки виявляється приреченою на страждання або, за правильне у моральному сенсі життя, винагороджується радістю й благополуччям.

ОБ'ЄКТНА МОВА/МЕТАМОВА - парні категорії, що позначають: 1) мову, засобами якої описують деяку предметну (позамовну) дійсність (предметна, або об'єктна, мова (ОМ), мова-об'єкт); 2) мову, засобами якої досліджують і описують ОМ. У такому випадку метамова (ММ) буде ОМ для метаметамови (МММ) В. исловлювання належить до ОМ, якщо і тільки якщо в ньому йдеться про позамовну для даної мови дійсність (напр., "Сократ - філософ"). Висловлювання належить до ММ, якщо і тільки якщо в ньому йдеться про вирази ОМ (напр., слово "Сократ" складається з шести літер") Я. кщо деяка ОМ становить предмет аналізу, то ММ буде засобом його здійснення, тобто мовою, в якій і за допомогою якої здійснюють аналіз ОМ. Напр., у ситуації пояснення специфіки правил граматики англ. мови - англ. мова буде ОМ, а укр. мова (мова відповідних пояснень) може бути ММ, хоча дослідження будьякої мови можна здійснювати, не обов'язково користуючись іншою мовою (пояснення граматичних правил укр. мови можна здійснювати, користуючись укр. мовою). Мови, в яких відсутнє чітке розмежування між ОМ і ММ, називають, згідно з Тарським, семантично замкненими. Такі мови включають, окрім своїх власних висловлювань, ще й імена цих висловлювань (напр., "Сократ - мудрий" - розповідне речення), а також висловлювання щодо істинності/хибності сформульованих у цій мові тверджень, що може призводити до т. зв. семантичних парадоксів (напр., "Я кажу неправду"). Природні мови є семантично замкненими (і про позамовну дійсність, і про саму мову говоримо, користуючись якоюсь однією і тією самою природною мовою), на відміну від формалізованих мов сучасної логіки, що є семантично незамкненими - з огляду на їхню специфічну структурну будову: чітке і свідоме розшарування двох рівнів: ОМ і ММ. Така специфіка допомагає, зокрема, уникнути семантичних парадоксів (див. формалізована мова, парадокс, Тарський).

ФІЛОСОФІЯ ПРАКТИЧНА - згідно з започаткованою Аристотелем типологією, досліджує діяльність, пов'язану зі свободним вибором, з практичним (етичним та політичним) життям, універсальними правилами людської поведінки (praxis), відрізняючись як від теоретичної філософії, предметом якої є споглядальна, умосяжна діяльність (theoria), так і від поетичної філософії, що досліджує діяльність, спрямовану на створення творів мистецтва та предметів технічного виробництва (poiesis). У Канта Ф.п. поділяється на дві частини: перша присвячена проблемам обґрунтування (метафізика моральності), друга - емпірична (практична антропологія), присвячена прикладним аспектам етики. Кант, а також Фіхте стверджували примат практичної філософії над теоретичною. В філософії Гегеля проблематика практичної, або реальної, філософії охоплює об'єктивні (інституціональні) формоутворення духа. Предметне поле сучасної Ф.п. пов'язане і з розв'язанням проблем обґрунтування моральних принципів, і з їх застосуванням до конкретних форм соціального буття людини - економіки, політики, техніки, медицини, довкілля тощо. Тому проблематика Ф.п., увага до якої особливо зросла останнім часом ("реабілітації практичної філософії" - Ридель), міститься на межі багатьох дисциплін - теорії дії і теорії рішень, лінгвістики і філософії мовлення, економічної теорії і філософії права, політології і соціології, культурології та екології. Проте Ф.п. не підміняє собою предметне поле цих дисциплін, а розглядає відповідні проблеми під кутом зору етики, тобто виходить із praxis як свободного самовизначення людини, діяльність якої спонукається не зовнішнім примусом, а "здійснюється свідомо та з власної волі, отож може бути поставлена їй в обов'язок" (Геффе). Відтак практична філософія постає як прикладна етика, як ціннісно-нормативний фундамент конкретних форм соціального буття людини.

Фіхте, Йоган Готліб (1762, Раменау - 1814) - нім. філософ, суспільний діяч Н. авчався в ун-тах Ієни і Ляйпцига (1780 - 1790). Творчість Ф. поділяється на два періоди - до 1800 р. і після цього року. В перший період він створив систему суб'єктивного ідеалізму, викладену в "Основах загального науковчення" (1794). Вихідним поняттям філософії Ф. є суб'єкт, "Я". Кантівську річ у собі він відкидає, тому об'єкт, "не-Я", намагається вивести з "Я". Останнє стає суперечливим поєднанням багатьох протилежностей - як причина і наслідок, субстанція і акциденція, взаємодія і незалежна діяльність, а в цілому і саме "Я" також містить у собі свою протилежність - "не-Я". Відносно "Я" і "не-Я" Ф. формулює основний закон свого вчення: без суб'єкта немає об'єкта; без об'єкта немає суб'єкта. Головна проблема у Ф. така: чому об'єкт, породжуваний суб'єктом, протистоїть останньому як щось незалежне? Це відбувається завдяки продуктивній уяві. Саме вона - основна пізнавальна здатність - творить об'єкт, але діє несвідомо, тому останній і здається суб'єкту незалежним від нього. Виникає завдання подолати цю видимість, довести тотожність "Я" і "не-Я". Ф. підходить до цього через поєднання перелічених протилежностей, котре стає у нього постійним способом, або прийомом, мислення, що він його назвав синтетичним прийомом або методом; завдяки цьому Ф. зробив значний внесок в теорію діалектики. Розроблене таким чином поняття суб'єкта як носія активного, творчого начала робить науковчення Ф. і загальною теорією діяльності, головним принципом якої є "діло - дія" (Tathandlung). Положення цієї теорії він застосував до більш конкретних розділів свого вчення: антропології, філософії історії та ін. В них він розкриває свою вимогу: "Діяти! Діяти! - ось наше призначення" Л. юдина від природи лінива й інертна на взірець матерії, з якої вона походить Л. інощі - виток усіх пороків. Якомога більше насолоджуватися і якомога менше давати - це і є завдання зіпсованої натури. Немає для людини спасіння доти, доки ця природна схильність не буде подолана і людина не знайде в діяльності радощів і насолод. Тому призначення людини Ф. вбачав у творенні культури - навичок для підкорення природи і для вдосконалення суспільних стосунків, підвищення гуманності. Ідеал усього історичного розвитку - свобода, побудова суспільного життя як морально-художнього цілого. Вирішальним фактором, здатним на це, він вважав розум З. відси випливала і роль вчених: вони повинні бути носіями найвищої моральності і гуманності, сприяти їх поглибленню і поширенню серед людей. Консолідацію зусиль громадян для досягнення такого ідеалу здійснює держава, котра історично минуща: кінцева мета її - зробити себе зайвою. Ф. не займався спеціальним дослідженням природи, але приділяв багато уваги аналізу суспільної історії, вага якої зростала з часом. Одним із чинників усього була боротьба з наполеонівською навалою, в якій він брав участь своїми науковими творами, лекціями тощо. Наслідком стало поступове послаблення його суб'єктивно-ідеалістичної позиції. В теоретичній сфері тут позначилися нерозв'язні суперечності його науковчення - неможливість логікою думки усунути речі в собі і взагалі об'єктивний світ. Тому пізній Ф. переосмислив свій світогляд, і його система переросла у пантеїзм релігійно-моральнісного типу.

[br]

Осн. тв.: "Про поняття науковчення або так званої філософії" (1794); "Основи загального науковчення" (1794); "Про призначення вченого" (1794); "Призначення людини" (1800); "Основні риси сучасної епохи" (1805); "Промови до німецької нації" (1808).

Флоренський, Павло Олександрович (1882, Євлах, Азербайджан - 1937) - рос. філософ, священик, вчений. Закінчив фізико-математичний ф-т Московського ун-ту (1904). Духовні шукання спонукали його до навчання у Московській Духовній академії, після закінчення якої він розпочав тут викладацьку діяльність (на кафедрі історії філософії), що тривала від 1908 по 1919 р. Магістр богослов'я, редагував ж. "Богословський вісник" (1912 - 1917). Од 1919 р. наукові інтереси Ф. зосереджуються на фізиці, техніці, мистецтвознавстві. Працював у Головенерго, Комітеті електрифікації СРСР; у 1921 р. обраний на посаду проф В. ищих Художньо-технічних майстерень. У 1933 р, арештований, висланий до східносибірського табору, розстріляний на Соловках. Назва головного твору Ф. "Стовп і підвалина Істини" відтворює означення Церкви, що дано у Посланні апостола Павла. Шукання Істини на теренах богослов'я і філософії - головний напрям творчості Ф.; цим шуканням було підпорядковане також духовне осердя його особистості та подвижницького життя. Початковим щаблем на шляху осягнення Істини є сприйняття світу як гріховного буття, "болота" відносності й позірності. Від цього сприйняття відштовхується "логістика", яка спирається на міркування на підставі понять раціоналістичної філософії та правил формальної силогістики. Потому відбувається перехід до щабля "пробабілізму", або сфери міркувань, заснованих на припущеннях (напр., "якщо Істина існує, то вона достеменно є такою...") Н. аслідком осмислення цього щабля є низка вагомих філософських здобутків Ф.: тлумачення істини як "інтуїції - дискурсії", "руху непорушного і непорушного руху", "актуальної безконечності" тощо. Останній, третій щабель осягнення Істини - перехід у сферу "живого досвіду", подвижницької віри, осердям якої є любов. Любов, за Ф., це об'єднавча сила буття, довершеною і дієвою формою якого є Церква - Стовп і підвалина Істини. Хоча Ф. зазнав впливу теорії всеєдності В. Соловйова, його власне "софійне", або "софіологічне", вчення вирізняється самобутністю. Суттєва риса цього вчення - вкоріненість в античній філософській традиції платонізму та християнське потрактування Софії як "іпостасної системи" Божого задуму в світі. Особливістю філософського аспекту софіології Ф. є погляд на Софію як досконалу єдність множинності, опертям якої є любов; одиниці цієї множинності становлять "ідеали особистості", цілокупність яких уособлюється в Софії. "Конкретна матафізика" Ф. - це онтологічне вчення, засноване на поєднанні метафізичного, духовного та чуттєвої сфери буття; втілення духовного в конкретних чуттєвих речах надає особливого - символічного - виміру реальному буттю людини у світі та результатам її творчості. Філософський символізм Ф., що спирався на вирізнення та поєднання духовної і чуттєвої структури буття, наклав свій відбиток на розуміння ним мистецтва та природничих наук.

[br]

Осн. тв.: "Загальнолюдські корені ідеалізму" (1908); "Стовп і підвалина Істини" (1914); "Нариси філософії культу" (1918); "Іконостас" (1922); "Імена" (1923 - 1926); "Аналіз просторовості у художньо-зображальних творах" (1924).

- distraineeer

(mort; mortg)

фін., юр. n заставна; застава; іпотека; a заставлений; заставний; іпотечний угода щодо забезпечення виконання боргових зобов'язань, відповідно до якої рухоме або нерухоме майно позичальника умовно передається кредитору (creditor) до часу сплачення боргу (debt); ♦ у випадку невиконання узгоджених умов кредитор може повернути собі борг за рахунок вартості заставленого майна

═════════■═════════

adjustable-rate mortgage (ARM) іпотека з плаваючою ставкою; aggregate mortgage сукупна заставна; amortization mortgage заставна, яка сплачується регулярними внесками; amortized mortgage заставна, сплачена регулярними внесками; assets mortgage заставна на майно; balloon mortgage застава, за якою кредит сплачується один раз повною сумою • застава, за якої остання виплата погашення кредиту значно більша за попередні; blanket mortgage сукупна заставна; bulk mortgage заставна всього інвентаря; chattel mortgage заставна на рухоме майно • заставна на особисте майно; closed mortgage закрита заставна; consolidated mortgage сукупна заставна; corporate mortgage застава майна компанії; conventional mortgage іпотека зі встановленою ставкою відсотка; defaulted mortgage не сплачена вчасно заставна; equitable mortgage заставна на умовах права справедливості; Fannie Mae амер. (Federal National Mortgage Association FNMA) Федеральна національна іпотечна асоціація; first mortgage перша іпотека; fixed payment mortgage заставна із встановленим відсотком • заставна з незмінним відсотком; fixed-rate mortgage (FRM) іпотека зі встановленою ставкою відсотка • іпотека з незмінною ставкою відсотка; flexible mortgage заставна зі змінною сумою погашення; flexible-payment mortgage заставна зі змінною сумою погашення; flexible rate mortgage іпотека з плаваючою ставкою; floating mortgage сукупна заставна; Freddie Мас (амер.) (Federal Home Loan Mortgage Corporation FHLMC) Федеральна корпорація житлового іпотечного кредиту; general mortgage сукупна заставна; government-backed mortgage заставна, яка гарантована урядом; graduated-payment mortgage заставна зі зростаючою сумою сплат в рахунок погашення; junior mortgage «молодша» іпотека (яка має менше прав); leasehold mortgage заставна орендованої власності; limited mortgage заставна, обмежена визначеною сумою • обмежена заставна; maximum mortgage заставна на максимальну суму • заставна на масимально дозволену суму; open mortgage відкрита заставна; open-end mortgage відкрита заставна; overlying mortgage друга або третя заставна на нерухомість; package mortgage пакетна заставна; paid-off mortgage сплачена заставна; portable mortgage переносна заставна; prior mortgage попередня заставна; purchase-money mortgage іпотека, видана покупцем замість готівки при купівлі власності; real estate mortgage заставна на нерухомість; registered mortgage іменна заставна; reverse mortgage заставна зі зворотним ануїтетом; reverse-annuity mortgage заставна зі зворотним ануїтетом; reverse-equity mortgage заставна зі зворотним ануїтетом; rollover mortgage заставна з періодично відновлюваною сумою кредиту; running account mortgage заставна з невизначеною верхньою межею; second mortgage друга заставна; senior mortgage перша заставна • старша заставна; statutory mortgage заставна, захищена законом; subsequent mortgage наступна заставна; tacit mortgage заставна, захищена законом; underlying mortgage заставна, яка надає пріоритет у випадку поділу заставленого майна; unlimited mortgage заставна, не обмежена визначеною сумою; unrecorded mortgage незареєстрована заставна; unregistered mortgage незареєстрована заставна; variable rate mortgage заставна зі змінною ставкою відсотка; zero mortgage іпотека з нульовим купоном

═════════□═════════

by mortgage з допомогою застави; mortgage advance позика під заставу; mortgage agreement заставна • іпотечна угода; mortgage arrears борги застави; mortgage-backed securities заставні цінні папери; mortgage bank іпотечний банк; mortgage banker іпотечний банкір; mortgage borrowing іпотечна позика; mortgage by demise застава нерухомості з передачею в оренду; mortgage certificate іпотечне свідоцтво • сертифікат застави; mortgage claim вимога за іпотекою; mortgage credit іпотечний кредит • кредит під нерухомість; mortgage Credit Act закон про іпотечний кредит; mortgage credit activity операції з іпотечним кредитом; mortgage credit association асоціація, яка займається іпотечним кредитом; mortgage credit bond облігація іпотечного кредиту; mortgage credit business операції іпотечного кредиту; mortgage credit fund фонд іпотечного кредиту; mortgage credit lending іпотечне кредитування; mortgage credit limitation обмеження іпотечного кредиту; mortgage credit loan позика під іпотечний кредит; mortgage debenture боргове зобов'язання, забезпечене заставною на нерухомість; mortgage debt іпотечна заборгованість; mortgage debtor боржник по заставі; mortgage deed заставний сертифікат • іпотечне свідоцтво; mortgage deed market ринок заставних сертифікатів; mortgage deed portfolio портфель заставних сертифікатів; mortgage deed registered to заставний сертифікат, зареєстрований на ім'я; mortgage delinquency несплата іпотечної позики в строк; mortgage document заставний документ; mortgage expenses іпотечні витрати; mortgage financing іпотечне фінансування; mortgage guarantee insurance гарантоване страхування іпотечної заборгованості; mortgage indexation індексування заставних • індексування іпотеки; mortgage instalment черговий іпотечний внесок; mortgage insurance страхування іпотечної заборгованості; mortgage interest відсоток по заставній; mortgage interest allowance знижка з відсотка по заставній; mortgage interest deduction відрахування з відсотка по заставній • знижка з відсотка по заставній; mortgage lending іпотечне кредитування; mortgage limitation іпотечне обмеження; mortgage loan іпотечний кредит • застава під нерухоме майно; mortgage on chattels застава на рухоме майно • застава на особисту власність; mortgage on corporate property заставна на майно корпорації; mortgage personal property застава на особисту власність; mortgage on real estate заставна під нерухоме майно; mortgage payable іпотека, яка підлягає сплаченню; mortgage plus advance застава і аванс; mortgage protection assurance страхування сплати іпотечної заборгованості; mortgage protection policy поліс страхування сплати іпотечної заборгованості; mortgage rate відсоткова ставка по заставній; mortgages receivable виплати за іпотеку; mortgage repayments виплати застави; mortgage term строк заставної; to apply for a mortgage подавати/подати заяву на заставу; to borrow on mortgage одержувати/ одержати позику під заставу майна; to call in a mortgage вимагати сплачення заставної; to cancel a mortgage анульовувати/анулювати заставну; to clear a mortgage оплачувати/оплатити заставну; to close a mortgage сплачувати/сплатити заставну; to discharge a mortgage анульовувати/анулювати заставну; to foreclose a mortgage позбавляти/позбавити права викупу заставленого майна; to hold a mortgage бути кредитором заставної; to lend on mortgage давати/дати позику під заставу; to pay off a mortgage сплачувати/сплатити заставу; to raise a mortgage одержувати/одержати позику під заставу; to redeem a mortgage викуповувати/викупити заставну; to repay a mortgage сплачувати/сплатити заставу; to register a mortgage реєструвати/зареєструвати заставну; to take out a mortgage брати/взяти позику

mortgage — ім. гіпотека, прикм. гіпотечний (діал., діас); mortgage ‡ encumbrance (385)

═════════◇═════════

у ділових пам'ятках XIV-XV ст. з'являються слова на означення назви різних заставних операцій: застава — напр., 1449 р.: «Я, Степанъ Кунацковичъ, вызнаю... симъ моимъ листомъ... которое имене отчина и дедина моя, на имя Кольнятичи, было въ заставѣ пана Василя Семашковича въ чотырнадцати копахъ грошей» (ССМ 1: 386); зарука — застава, заставлені речі: напр., 1478 р.: «мы... отправили єсмо пани Василєвоую, заложили гран и зароуки сто роублєв грошєй, абы за рєкоу Зєльвоу нє пєрєходила» (ССМ 1: 386; ІУМ: 236).

* * *

фін., бухг. n прибуток; зиск; a прибутковий; зисковний

матеріальна вигода, одержувана з якої-небудь ділової діяльності, величина якої залежить від різниці між надходженнями (revenue²), напр. від реалізації товарів і послуг, та витратами (expenses¹) на їх виготовлення

═════════■═════════

accounting profit звітний прибуток; accumulated profit нагромаджений прибуток; actual profit фактичний прибуток; adjusted profit скоригований прибуток; after-tax profit прибуток після оподаткування; annual profit річний прибуток; anticipated profit очікуваний прибуток; average profit середній прибуток; before-tax profit прибуток до відрахування податку; boom profit кон'юнктурний прибуток; business profit торговельний прибуток; calculated profit розрахунковий прибуток; clear profit чистий прибуток; commercial profit торговельний прибуток; compound operating profit сукупний прибуток підприємства; computed profit розрахунковий прибуток; consolidated profit консолідований прибуток; corporate profit прибуток корпорації; declared profit заявлений прибуток; deferred gross profit відстрочений валовий прибуток; distributed profit розподілений прибуток; earned profit одержаний прибуток • зароблений прибуток; estimated profit розрахунковий прибуток • кошторисний прибуток; excess profit надприбуток; expected profit сподіваний прибуток • очікуваний прибуток; fair profit справедливий прибуток; gross profit валовий прибуток; huge profit величезний прибуток; incidental profit непередбачений прибуток; intercompany profit внутрішньо-фірмовий прибуток; inventory profit складський прибуток; marginal profit мінімальний прибуток • граничний прибуток; maximum profit максимальний прибуток; monthly profit місячний прибуток; net profit чистий прибуток; net trading profit чистий торговельний прибуток; normal profit нормальний прибуток; operating profit; paper profit паперовий прибуток • потенційний (нереалізований прибуток) (напр., внаслідок підвищення цін або курсів); planned profit планований прибуток; рге-acquisition profits нерозподілені прибутки проданої компанії; pretax profit прибуток до відрахування податку; realized profit реалізований прибуток з продажу; relative profit відносний прибуток; reported profit заявлений прибуток; residual profit залишковий прибуток; retained profit нерозподілений прибуток; steady profit стійкий прибуток; supernormal profit надприбуток; surplus profit надлишковий прибуток; sustained profit стійкий прибуток; target profit цільовий прибуток; taxable profit оподатковуваний прибуток; trading profit торговельний прибуток; undistributed profit нерозподілений прибуток; unit profit прибуток на одиницю продукції

═════════□═════════

at a profit з прибутком; loss of profits втрата прибутків; net profit on sales чистий прибуток з продажу; non-profit organization неприбуткова організація; profit and loss прибутки і збитки; profit and loss account; profit and loss statement; profit and reserve fund прибуток і резервний фонд; profit before depreciation прибуток до відрахування на амортизацію; profit before tax прибуток до оподаткування; profit brought forward прибуток, перенесений на наступний період; profit budget планований прибуток; profit centre; profit earned одержаний прибуток; profit earning одержання прибутку; profit for a period прибуток за період; profit from investments прибуток від капіталовкладення; profit margin; profit on account прибуток на рахунку; profit on capital invested прибуток на інвестований капітал; profit on investments прибуток від капіталовкладення; profit or loss after tax прибуток або збиток після оплати податків; profit per unit прибуток на одиницю продукції; profit sharing частка в прибутках; to allot a profit розподіляти/розподілити прибуток; to apportion a profit розподіляти/розподілити прибуток; to derive a profit отримувати/отримати прибуток; to distribute profits розподіляти/розподілити прибуток; to draw a profit одержувати/одержати прибуток; to ensure a profit забезпечувати/забезпечити прибуток; to gain a profit одержувати/одержати прибуток; to increase profits збільшувати/збільшити прибуток; to make a profit отримувати/отримати прибуток • одержувати/одержати прибуток; to operate at a profit працювати з прибутком; to plough back profits капіталізувати прибуток • інвестувати прибуток; to reduce profits зменшувати/зменшити прибуток; to render a profit приносити/принести прибуток; to return a profit приносити/принести прибуток; to secure a profit забезпечувати/забезпечити прибуток; to sell at a profit продавати/продати з прибутком; to share in profits мати частку прибутку; to show a profit бути прибутковим; to yield a profit приносити/принести прибуток

* * *

1) чорт, бес

2) (в жарг. выражениях)

1. adj

1) наступний, дальший; пізніший

2) задній, кормовий

2. adv

1) потім; пізніше; згодом

2) позаду, ззаду

3. prep

1) після, за, позаду

2) через

3) за, згідно

4) про, за, з приводу

5) незважаючи на, всупереч

4. conj

після того як

* * *

1) наступний; пізніший; майбутній

2) звич. мop. задній, кормовий

1) потім; пізніше; згодом

2) позаду, за

1) у часовому значенні вказує на послідовну зміну явищ після; проміжок часу, точку відліку або обставину, після якої що-небудь відбувається після; через

2) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження за ким-небудь, чим-небудь за; рух слідом за ким-небудь, чим-небудь за, слідом за

3) указує на проходження один за одним або за важливістю за

4) указує на причину після

5) указує на мету або напрямок пошуків у погоні, розшукуючи

6) указує на вияв турботи, уваги про, відносно (звич. з дiєcл. to ask, to inquire)

7) указує на відповідність чому-небудь, наслідування якому-небудь зразку, схожість з ким-небудь згідно, по

8) указує на людину, на честь якої хто-небудь названий на честь, на ім'я

9) кoм. у відповідності, як вказано

10) у сполученнях

cj після того як

розм. час після полудня

n юр.

особа, на користь якої відчужується майно

* * *

n; юр.