Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

юл+бирү

  • 61 тараф

    бік, край, сторона, напрям; бизим тараф т'етти він пішов у наш бік О, К; бир тараф обалай складає на один бікМ; бир тараф т'ит- іти вбік, відходити О, К; т'иткен эт'иси эт'и тараф обидва пішли на обидва боки, врізнобіч Г; биз бир тарафа отруйух ми живемо в одному напрямку К; эпси тарафтан зусібічП; хушлар тараф-тараф этий ӧкмеи птахи рзкидають хліб на всі боки Г; чечий ӧзӱ тарафына перепливає на свій бік СМ.
    2. сл. ім. а) від, з боку; ондан сора хыздан тараф та а потім і з боку дівчини М; ве ол сӧз аллах тарафундан олду і слово те було від бога М; а) щодо, стосовно, відносно, про; ахча тарафна пек авара з грішми дуже погано СЛ; исан тарафтан стосовно людей; иштэн тараф щодо роботи СМ; о тарафтан ӧтӱрӱ відносно того СМ; заредэн тараф стосовно збіжжя К; кишидэн тараф айтылған бу це сказано щодо людей СМ; недэн тараф айтый ону? про що він каже? Б, У; айт биший недэн тараф розкажи про що-небудь К т'имнин тарафы айтый буну? про кого він це говорить? Б; бу айтылған о халх тарафысна це сказано стосовно тих людей СМ; див. тас-тараф.

    Урумско-украинский словарь > тараф

  • 62 тӱс

    I
    колір, масть, барва, відтінок; бир тӱсӱ атлар, бир тӱсӱ урбалар коні в них однієї масті, одяг одного кольору К; мына бу тӱстэ ось якого кольору СБ; эт'и атым бир тӱстэ мої два коня однієї масті К; пор. тӱзсӱз.
    II
    груди, грудина О; пор. тӧш, тӱз II.
    рівний, плоский, плескатий СБФ, К; рівнина СБФ; тӱс чӧль рівний степ К; див. тӱз I.

    Урумско-украинский словарь > тӱс

  • 63 хадар

    післяйм. до певної міри, кількості, до, в межах, близько; о сычанын кичиги — ат хадарын бӱйӱгӱ найменша з тих мишейє більшою за ту, котра ростом з коня НМ; абеле хадар ӧсей, болғаны хадар да ӧсей росте до такої висоти, росте, як звичайно НМ; абу хадар от стільки ВН; бир афта хадар близько тижня К; бир саат хадар до години, з годину К; бу хадар стільки; паасы бу хадар коштує стільки Г; не хадар скільки; не хадар хойас, о хадар да т'етий скільки покладеш, стільки й витрачається П; не хадар хыймети? яка його ціна? скільки це коштує? ВН; о хадар стільки СЛ, СМ, Г, СК; не хадар стэсе, о хадар верий о скільки захоче, стільки він і дасть СГ; о хадар иш стільки роботи ВН; о хадар т'амиль настільки кмітливий СМ; о хадар севийсин йа аж так ти кохаєш СГ; мен сеэн хадар бильмем я стільки, як ти, не знаю СБ; бири бирине җевап биле вермеэ хадар оламадылар вони не змогли навіть щось відповісти один одному Кб.; бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай поки одну ногу підніме, другу собаки з'їдять Б, Г; у сениң хадар болғанчах сен дэве хадар болус поки воно стане завбільшки з тебе, ти будеш з верблюда СБФ; о меэм хадар болғанчерек, мен дэве хадар болум поки воно стане таким, як я, я буду з верблюда СМ; у хадар коп так багато СБ; хороз хадар убільшки з півня ВН; пор. адар, ғадар, кадар.

    Урумско-украинский словарь > хадар

  • 64 хач

    I
    хрест; хач хой- СБ-Б, Г, СГС, СК, хач эт- СК класти хрест, хрестити (ся) ; ашап тойдум, хачымы хойдум я наївся й перехрестився СМ.
    II
    скільки; хач тэне скільки штук; хач җан скільки душ СМ; хач йашна скільки йому років; хач йылдан бери скільки вже років М; хач кӱндэ за скільки днів Г; хач т'ере скільки разів К; бир хач кілька, декілька, небагато, трохи; бир хач вахт деякий час ВН; бир хач хабах декілька гарбузів Г; хача / хачха почім, за скільки, по скільки ГСК / ВН-У; хача йа бу тосуннар? почім ці бички? Г; хача верийсиз? почім продаєте? К; бильмем хачка эт'ени я не знаю, почім вони СМ; т'елеҗек июнин... июлин хачына, бильмем якого числа червня... липня, я не знаю У; пор. кач.

    Урумско-украинский словарь > хач

  • 65 хошул-

    (хошлуй) об'єднуватися, приєднуватися, вмішуватися, втягатися, бути з'єднаним, доповненим, змішаним, бути причетним К; хошлаах приєднаймося Г; бир бирине хошул- об'єднуватися, з'єднуватися, єднатися У; бир йере хошул- влізти в недобру справу, ускочити в халепу Г; хошлаах биз бир йердэ зійдімося Б; хошулду ойуна він приєднався до гри СЛ; хошулмай бунун ишне він не втручається в його справи Г; халхка хошулспілкуватися з людьми Б; хошулдух, дӧрт бала хоштух ми поєдналися, звели докупи чотирьох дітей Б; т'име хошулсан, онун т'ибик олуйсу з ким поєднаєшся, таким і станеш К; пор. кошул-.

    Урумско-украинский словарь > хошул-

  • 66 эм

    I
    спол.і, також, а ВН, СБ, О, Г, К; эм бир-эки йыл т'ери а два-три роки тому СБ; йарын энди сен ону — эм башхасны — ону эталмайсы П; эм т'етиририм то й принесу Г; бир йахтан красныйлер, эм бир йахтан махновиц по один бік червоні, по другий бік махновці ВН; сормайа эм этмейе питати й робити М; Эст'и Хырыма варсаныз, эм алайы урумнар якщо поїдете до Старого Криму, там усі уруми М; недир бу тӱшӱнип ве эм кезип хасевет этэрсиниз? про що це ви так без упину думаєте й переживаєте? Кб.; пор. хем, һем.
    II
    скорочена форма 1 ос. од. зв'язки мин. часу эдим; ӧлеҗек эм я померла б У; див. эди.

    Урумско-украинский словарь > эм

  • 67 алтай

    півроку, шість місяців; алтай д'ечсе — йаз олур мине півроку — настане літо СГ; алтай бир йыл СБ, алтай бир кӱз / гӱз Г, СЛ / СГ півроку-рік, дуже довго, тривалий час.

    Урумско-украинский словарь > алтай

  • 68 алх

    (алхы; алғы СК) люди, народ СМ, Б, Г-СК; алғы Тиблизин населення Тифліса СК; алх чох людей багато К; бир т'есек алх група людей К; бизим алх людина нашої національності Г-СК; харысы да бизим алх, хоҗасы да і жінка нашої національності, і її чоловік М; худа алх Б, дӱгӱн алхы СГ весільний народ, гості; алха — бир адам бин адама йарамай серед людей — одна людина на тисячує негідником СК; алхтан т'елене тойум олмаз, о да вахтына булунмаз одержаним від людей не вдовольнитися, і вчасно йому не з'явитися СЛ; пор. халх.

    Урумско-украинский словарь > алх

  • 69 анда

    I
    1. там, туди ВН-У; анда бардым я їздив туди ВН, У; анда бир пейитчи бар эт'ен там був один поет П; сен анда йабан исансы ти там стороння людина П; биз дэ анда эдик, бардых, ойнадых, ичтик і ми там були, поїхали, погуляли, випили П; кӧзетийлер, насын анда о чыхкан, нас, сых мы, сирйек ми роздивляються, як воно там зійшло, як, чи густо, чи рідко П; т'еттик анда, отруймуз ми пішли туди, сидимо НМ; бед'енмей анда там йому не подобається Б; т'етийим, мен хайда, балам да анда пішла я, де я, там і моя дитина Б; насай о анда? що він там робить? Б; анда чине там, у ньому, туди СБ, СМ, Б; ао бек т'ерек анда чине? а воно в тім ділі дуже треба? Б; сен чых мында чиндэн, мен халайым анда чине ти вилізь звідси, а я там усередині залишуся Б; т'ир-чи анда чине залазь-но туди досередини СМ; чыхай анда чиндэн вилазить звідти У.
    2. там, приміром СБ; йа т'и анда бир тувар баш або приміром голову худоби СБ; анда II де, куди Г-СК; анда доғай, онда хонай де вродиться, там і сяде Г; алт'ет оларыны анда стис, онда віднеси їх куди хочеш К; анда вардын, онда архан д'ерек, дост лазым де б ти не пішов, там скрізь тобі потрібна підтримка, потрібен товариш СГ; т'им анда ишлий, онда да ашай хто де працює, той там і їсть СГ.

    Урумско-украинский словарь > анда

  • 70 артсы

    понад, надміру П; бир-бир артсына бер- давати по одному більше належного П.

    Урумско-украинский словарь > артсы

  • 71 артых

    більше, додатково, крім цього, ще, зайвий, надлишок; уже; мен артых шлемеҗегим я більше не працюватиму Б; артых бир йердэ дэ більше ніде, більше нікуди Б; артых пита т'етирен йох більше немає нікого, хто приніс би коржа СЛ; артых бильмейим я більше не знаю СГ; артых биший дэ сӧлеме більше нічого не кажи Г; бир мых артых ишледилер зробили на один цвях більше Г; артых йохтур бири дэ більше нікогісінько немає СК; йохтур олар артых більше їх немає ВН; артых лаф йох більше ні слова К; артых чечмей оон ахылы його розум більше ні на що не здатен СМ; сычан болмаҗах артых дӱняға більше не буде на світі цієї миші СМ.

    Урумско-украинский словарь > артых

  • 72 ахыл

    (ахлы, ахылы)
    1. розум, глузд, мудрість, розуміння; ахыл дӱгӱль, баш беласы не розум, а голова є причиною нещастя — лихо тому, хто живе не розумом, а почуттями СБА; ахыл да стӱндэн ахыл, ахыллайлер один розумніший за другого — вихваляються розумом ВН; ахыл т'ели, аман т'еч т'ели СБЧ, ахыл д'елий, ама д'еч д'елий СГ розум приходить, але приходить запізно; ахыл (ын) ал- [m1]забрати розум, підкорити СК; ахыл алдыр- дати себе ошукати, дозволити забрати розум СК; ахылын бар мы? розум у тебе є? Б; ахыл җой- втрачати розум ВН; ахылы йохтур розуму в нього немає СЛ; бала доғғанда ахылы олмаса, сора хойсан да, турмай коли в дитини від народження розуму немає, то пізніше, скільки не вкладай, не затримається СЛ; ахылға талав тимеген
    биңниң йарысы — беш йӱз на розум він не страждає, бо знає
    півтисячі — це п'ятсот СБЧ; баланың ахылына болма не впадай у дитинство СБЧ; коп ахыл т'ерекмей багато розуму не треба СБФ; ахылдан тай- з'їхати з глузду; ахылындан тайды він з'їхав з глузду СЛ; ахылындан таймаа чаре вар можна з'їхати з глузду СГ; ахыл (ын) дан тӱш- з'їхати з глузду НБЄ, П, К, СК; ахылым т'есмей я не розумію О, К; ахылы т'ечмей йому не доходить Б; ахылыны чек- піддурювати СЛ; ахыл (ын) шашыр- розгублюватися, втрачати глузд, непритомніти ВН, Б, У, Г, СГ; ахылым шашырды я втратив розум, розгубився Г, К, СГ; ғарип тойға варғанда ахылын шашырыр бідний, ідучи на весілля, втрачає розум — не знає, що понести на подарунок СЛ, СГС; ахылың биле чувалға т'ир СБЧ, ахылыннан чувала д'ир СГ зі своєю мудрістю залазь у чувал — натяк на розв'язку байки, коли хитруна врешті самого заманюють залізти в чувал.
    2. пам'ять, свідомість, думки; ахлым тэрен энди пам'ять моя тепер глибока СБ; ӧле празниклери ахылма такі свята тепер у мене в пам'яті М; сеэң ахылңа бар ым? ти не пам'ятаєш? СМ; ахылма йох не пам'ятаю СМ; ахылна тут- пам'ятати НКД; ахылна тӱшйен прийшло на пам'ять П; ахылна тӱший доходить, згадує П; тӱшмий ахылма мені не пригадується СК; тӱшт'ен ахылна т'ийик эти він пригадав м'ясо дикої кози Г; ахылма т'ельди я пригадав Б; ахылма т'ельмей я не можу пригадати СБ; ахыл т'ес- розбирати, розуміти; чыхармам ахлымдан, йар, фит'иримдэн сени не викину з пам'яті, з думок тебе, моя мила СК; ахыллара эр- укладатися в розумі, доходити до свідомості Кб..
    3. думка, задум, намір, позиція СБ; ахлымфит'ирим ичмеге йарын буғаны у мене на думці лише одне — завтра пропити бугая СБ; ахыл сор- питати думку СЛ; ахыл сынап сора- випитувати думку, ставлення, вивіряти розуму СБЧ; тӱшӱндӱк бир ахыл ми задумали одну мудру річ Г; бир ахыл бле т'ет- бути однодумцями, мати спільну думку П; эт'и ахылға т'ет- не мати спільної думки П.
    4. порада; ахыл ал- просити поради СБ; ахыл бер- / вер- радити, давати пораду ВН-У / Г-СК; ахылына бахма ти не слухай його порад СБЧ.

    Урумско-украинский словарь > ахыл

  • 73 бар

    I
    є ВН-У; йа не бар саңа? а що в тебе нового? Б; телефон бар сеэң? у тебе є телефон? СБ; бар ны у мында? чи він тут? СБФ; бар йисан — йисанлығы бар, бар йисан — йисанлығы йох є люди, яким властива людяність, а є люди, у котрих людяності немає ВН; бизим бар ӱч балам у нас троє дітей П; бек хуваты бар атның айахка, артна у коня велика сила в ногах, ззаду СБ; авузу бар, тили йох у нього рот є, а язика немає П; барын да башыма йазғанда буну да айахларыма йазған коли все було записано на мою голову, це було записано на мої ноги СБЧ; бар эди був колись, було колись ВН, У; меэм эт'и алтын хадэм бар эди у мене було два золотих келихи Б; бар эт'ен був собі СБ, П; бир заманда бар эт'ен бир адам був собі колись один чоловік Б; бар этстворювати О.
    II
    весна У; пор. баар I, баарь, баир, баирь, байир, байыр, бары I, барь, бейер, бейир.

    Урумско-украинский словарь > бар

  • 74 бас-

    (басай) давити, тиснути, придавлювати, гнітити, ступати, наступати, топтати, витоптувати, вибивати (про град), місити, молотити, йти в наступ, нападати, захоплювати, плюндрувати, грабувати, пристрочувати; айахларын доғур бас ступай ногами прямо У; басхан йизим сліди, що я ступав СБ; алд кӱпчекниң йизине арт кӱпчек дэ басай СБЧ, ӧгӱндэт'и кӧпчегин йизине арт кӧпчек басайдыр СБ заднє колесо котиться по слідові переднього колеса; амур / хамур бас- Г-К, М / Б, У місити тісто; арман / заре бас- молотити збіжжя; йағмур тэмиз дэ басхан йуртумузу дощ ущент вибив наш город Г; йетмиш йедийе басты йому пішов сімдесят сьомий рік СК; ташлас хармахны — аман басай закинеш вудку — зразу нападає СМ; хойан ға
    "хач",— дий, тазыға
    "бас",— дий зайцеві радить тікати, хортові радить нападати НМ; басты сойду душманын напав і зарізав ворога ВН; басты да сойду притис і зарізав СБ; олар эт'иси дэ бир харер — бир бирин басамайляр вони один одного варті — один другого не переважить К; тӱт'анға бастлар пограбували крамницю НБЄ.

    Урумско-украинский словарь > бас-

  • 75 бах-

    (бағай СБ; бахайым / бағайым ВН)
    1. дивитися, стежити, сторожувати, виглядати, очікувати; хана да бағайых ану подивімося СМ; баға-баға болдум баха виглядаючи його, я зовсім втратив глузд — став жабою СБЧ; бағай йалчини очікує наймита СБ; хайна, хазаным, алты ай, бах, хонағым, тохуз ай кипи, мій казане, шість місяців, дожидайся, мій гостю, дев'ять місяців СБА.
    2. доглядати, виховувати, дбати; бала бах- доглядати дитину К, СГ; бала бахан хары нянька НКД, СГС; бир кӱн бӱтӱн йыл бағай день рік годує НБЄ; хоранда бахдбати про родину У; торунларым бахтым я доглядала своїх онуків ВН; бахшасы т'етрип сени бахса якщо хтось інший приносить і доглядає тебе П; буканаң сени бахканда не кӧрӱндӱ хадэңе? коли твоя бабуся тебе доглядала, що вона побачила в твоєму кухлі? — так тепер твоє життя і склалося СМ; мал бахдоглядати худобу ВН, Б; о тайлярны бахтым мен тих лошат доглядав я Б; мен энди ӧзӱмЄӧзӱмӱ бахамам тепер я вже сам себе не можу обслуговувати У; жанаварны не ғадар да бахсаң, тавға кӧстий скільки вовка не годуй, він весь час дивиться в ліс СБФ.
    3. готувати їжу; ахыз, бах бир парча йемек эрт'енҗе послухай, приготуй що-небудь на сніданок дещо раніше Г.
    4. роздивлятися, розглядати, шукати, ськати; бах башыма поськай у мене в голові СМ.
    5. звертати увагу, зважати, рахуватися; сирт'еге бағып кӧлекни отха урмайлар зважаючи на блоху, сорочку в вогонь не кидають СБЧ; сениң ахылыңа бахсаң, ӧзӱң дэ дэли-дувана болус якщо слухати твоїх порад, сам здурієш і збожеволієш СБЧ; т'им саңа бахаҗах? хто на тебе зважатиме? Б.
    6. куштувати; ағуның дамын бахмаған татлының дамын бильмез хто не куштував смаку гіркого, не розуміє смаку солодкого СБА; йейип бах- куштувати Г; ичсин бахсын хай вип'є, скуштує Г.

    Урумско-украинский словарь > бах-

  • 76 бе

    післяйм. з, з допомогою ВН, СМ; холу бе тутай хапає руками СМ; бир кӧз бе балых риба з одним оком НМ; ӧке бе уржорстоко бити ВН; телеграммалар бе переписываться этэр эдлер вони листувалися телеграмами; йиберди ону бир киши бе послав її з одним чоловіком ВН; туварчи йарамазлых бе тувар харғамай чередник лає худобу без зла СМ; пор. биле I, билен, бле, илан, иле II, илен, илең, инен, -нен, пле, плен.

    Урумско-украинский словарь > бе

  • 77 бири

    1. один з них, хто-небудь із них; бири миний, бири тӱший один підіймається, другий спускається П; бирнин оғлу, бирнин хоҗасы хайтмады у кого син, у кого чоловік не повернувся Г; бирне кӱч самому важко ВН.
    2. ніхто, жоден з них; анда бири дэ тапмаз бизни, Сонцува ға там, у Сонцевому, нас ніхто не знайде Б; бири дэ бильмей ніхто з них не знає СМ, Б; бир йере бирни тапмай ніде нікого не знайшов Г; мисефир мисефирдэн разы болмаған, ӱй шорбаҗи бириндэн дэ один гість невдоволений іншим, а господар — обома СБА; пор. бирси, бириси, бирӱсӱ.

    Урумско-украинский словарь > бири

  • 78 гирек

    грек СБ; бир хазах, бир гирек, биздэн сизге т'им т'ерек? один українець, один грек, хто вам потрібен від нас? СБЧ; пор. грекча, ғрек.

    Урумско-украинский словарь > гирек

  • 79 гӱн

    1. сонце ВН-К, СГ-СК; гӱн хонай сонце заходить СГС; биздэ бир йандан гӱн доғай, сиздэ дэ эт'и йандан доғған у нас сонце сходить з одного боку, а у вас сходить із двох боків СГ; гӱннердэн бир гӱн одного дня, в один із днів СГ.
    2. день ВНК, СГ-СК; пор. кӱн.

    Урумско-украинский словарь > гӱн

  • 80 да

    1. частка також, теж, же, і; о да т'ельсин він теж нехай прийде; у да айтый він же говорить ВН; о да хазанып т'есин хай і вона також собі заробить СМ; айттым да я ж сказав О; о да она йағ верий він же дає йому жир Г; падшах чағрый буну да цар покликав його також Г.
    2. частка аж, поки СБ; у да даан кӱрешир эди тахым да йеңгенчек він же боротиметься й далі, аж поки всіх не переможе СБ.
    3. посил. частка ж; хана да бахайых ану ж, давай подивимося СМ.
    4. частка що-, кожного; биз йылда да сачаймыз йуртха гувалян, картоп ми щороку, кожного року садимо на городі соняшник, картоплю У.
    5. енкл. у складі допустової форми хоча; йа да аңласа да, энди бир ший этмеэ болмай а хоч і розуміє, але все одно нічого зробити не може П; энди наз да оса бир дэне халаҗах тепер, як би там не було, залишиться один СМ.
    6. ритмічна частка; Д йалан дӱня да йӱзӱне ойнап да гӱлӱп да йезмедим на цьому брехливому світі я не погуляв, не посміявся, не побродив П; ӱйӱмӱз да тулалы, сув тӧгӱп та сибирдим; ичиндэт'и да йаныхлада-рыны тӱркӱ да ӧтӱп йырладым наша хата з цегли, я побризкала водою й позамітала; свої внутрішні переживання я виспівала, співаючи пісні П; олайды беним ама-да-йылым якби була моя змога СГ.
    7. прот. спол. енкл. а, але, та, ж; биз урум алхы, о да татлар ми уруми, а вони татиМ; буну бахша бӧльмейе, буну да бахша бӧльмейе хойайляр її садять в одному відділенні, а його в іншому П; т'ӧр базарға вармай, т'ӧрсӱз базар да олмай сліпий на базар не ходить, а й без сліпого базар не буває К; лампасы да бар эди да тохтамадых і лампа в неї була (горіла), та ми не зупинилися У.

    Урумско-украинский словарь > да

Страницы

См. также в других словарях:

  • БИР — блок исполнительных реле БИР биология индивидуальных различий биол. БИР биология индивидуального развития предмета медфаков биол., мед., образование и наука БИР …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • Бир-Тавиль — (араб. بيرطويل‎‎ «колодец, источник воды»)  территория, граничащая с севера с Египтом, а с запада, юг …   Википедия

  • Бир — Бир: Персоналии Энтони Стаффорд Бир (англ. Beer; 1926 2002)  британский кибернетик. Грег Бир (англ. Bear; род. 1951)  американский писатель фантаст. Сюзанна Бир (дат. Bier; род. 1960)  датский режиссёр. Элизабет Бир (англ …   Википедия

  • Бир-Хакейм (станция метро) — «Бир Хакейм» Bir Hakeim Линия 6 Парижский метрополитен …   Википедия

  • Бир Борхут — Вулканическое поле Бир Борхут. Снимок …   Википедия

  • Бирёэн (округ) — Бирёэн Bireuen Входит в Ачех Административный центр Бирёэн Официальный язык Индонезийский язык Население 372 …   Википедия

  • Бир (Ааргау) — Коммуна Бир (Ааргау) Birr AG Герб …   Википедия

  • БИР- — блок искрового розжига в маркировке БИР Источник: http://www.prompribor srv.ru/data/nom b061.html БИР Примеры использования БИР 6 БИР М …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • БИРӮНӢ, — БИРӮНӢ, Абӯ Райх̣ан Мух̣аммад Ибн Ах̣мад, ал (4 сентября 973, Кята – 11 декабря 1048, Газна) – ученый энциклопедист. В 1004–18 жил в Хорезме, с 1017 в Газне. Автор около 150 трудов по математике, астрономии, географии, минералогии, истории,… …   Философская энциклопедия

  • Бир Август — (Bier) (1861 1949), немецкий хирург. Предложил метод искусственной гиперемии для лечения воспалительных инфекционных заболеваний, метод спинномозговой анестезии (1901). Труды по костной пластике, лечению ранений сосудов, туберкулёза. * * * БИР… …   Энциклопедический словарь

  • БИР — БИР, Август (August Bier, род. в 1861 г.), один из основоположников и руководителей современной германской хирургии. Окончил мед. факультет в 1886 г., ас 1887г. по 1899 год работал в Киле у профос сора Эсмарха. Затем последовательно занимал… …   Большая медицинская энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»