-
21 меланхолия
ж(тоска, хандра) күңел төшенкелеге, эч пошу, боеклык, меланхолия -
22 мухи мрут
= мухи дохнут күңелсез, эч пошу -
23 проскучать
сов.( берникадәр вакыт) эч пошу, ( берникадәр вакытны) эч пошып (сагынып) үткәрү -
24 скука
жкүңелсезлек, эч пошу, ямансулау, сагыш -
25 смертный
-
26 соскучиться
сов.1) с неопр. ( почувствовать скуку) эч пошу, ямансулау2) (о ком-чём, по ком-чём, по кому-чему) (затосковать) сагыну, юксыну -
27 тоска
-
28 умирать со скуки
-
29 хандра
жкүңел төшенкелек, эч пошу, кәефсезлек -
30 хандрить
несов.күңел төшенкелегенә бирелү, эч пошу, кәефсезләнү -
31 искать
1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).* * *1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати\искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]
\искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що
ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі
2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти\искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності
\искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)
3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)\искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го
-
32 подыскивать
подыскать шукати, нашукати, знайти, зашукувати, зашукати, (присматривать) глядіти, наглядати, наглядіти и наглянути кого, що, навідувати, навідати, (подбирать) прибирати, прибрати, добирати, добрати кого, що до кого, до чого. [Вівчар, що пас громадську отару, зашукував хлопців у поміч (Мирн.). Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.)]. -вать путём расспросов - напитувати, напитати кого, що. Он -скал себе новую квартиру - він навідав собі нову квартиру. Не -щу слова, ответа - не приберу (не доберу) слова, відповіди. Подысканный - нашуканий, знайдений, навіданий и т. д.* * *несов.; сов. - подыск`атьпідшу́кувати, підшука́ти; нашу́кувати, нашука́ти; несов. диал. пошу́кувати; ( расспрашивая) напи́тувати, напита́ти -
33 пошуршать
пошамотіти, пошамшити, пошарудіти, пошурчати, пошурхотіти (якийсь час); см. Шуршать.* * *пошаруді́ти; пошу́рхати, пошурхоті́ти, пошурхота́ти -
34 разыскивать
несов.; сов. - разыск`ать1) розшу́кувати, -кую, -куєш, розшука́ти и мног. порозшу́кувати, несов. шука́ти; несов. диал. пошу́кувати2) ( производить следствие) розслі́дувати, -дую, -дуєш (несов. и сов.) -
35 мендиль
-
36 платок
явлыкъносовой платок - джеп явлыгъы, пошу, мендиль -
37 ал
I1. стан, становище, стан здоров'я; о алға энди биз ми саме в такому стані Б; не алдасыныз? як ся маєте, як себе почуваєте?; алым бек йаман стан мій дуже поганий Б; не олаҗах меэм алым? що буде зі мною? СК; ичтэ дэ алым йох я зовсім не маю сил НКД; ғарибим алымдан сиз дэ билирсиз в якому я, бідний, стані, й ви знаєте СЛ; наз алын? як твої справи? НКД; недир алын? як ти себе почуваєш? СК; нас алыңыз? як ви себе почуваєте? СБ; дӱньйаан алын кӧр подивися на становище в світі СБ, СЛ, СГ.2. здатність, спромога, спроможність, змога, можливість; т'етирийлер не аллары бар приносять що можуть Б; алы бар сени йаманлама він спроможний тебе ганьбити СМ; оон эр бир шийи дэ алы бар болмаа з ним усе може статися СМ; оларын да мен саа йырламаға алым бар їх я також можу тобі заспівати У; алмаға алы йох узяти він не може ВН, Б; алма алы йох брати не можна К; алым йох сув т'етирмед'е я не спроможна принести води Б; оларға айтмаға алым йох їм я не можу сказати Б; биший этмеэ алым йох я не здатна нічого робити Г; кӧзлерме кӧрме алым йохтур я не можу бачити очима Б; вармаа алым йохтур я не можу піти К; йӱрмеэ дэ алы халмады не лишилося навіть спроможності ходити Г; бахар эдим алыма кӧре я доглядала скільки було моїх сил Б; алымыз ға гӧре згідно з нашими можливостями ВН; ӧзӱ алың болғай мусиш мати власні можливості СМ; хоймадылар бени йенди (д'енди СК) алыма не дали мені досягти того, що було в моїх силах, що мало мені належати Г.3. воля, волевияв Г; йиберийим мен ону ӧзӱ алнаанда стий — онда т'итсин відпущу я його на власну волюкуди хоче — туди нехай і йде Г.4. маєток, майно; ане, бен ӧлӱрсем, неҗолур алым? мамо, якщо я помру, що буде з моїм маєтком, майном? Г; не бу эве алы олсун, не зенд'инник? що за майно є в цій хаті, що за багатство? Г.5. лиха пригода, нещасний випадок, неприємність, нещастя, лихо; не ала хойдун сен бени в які тяжкі умови ти мене поставив СК; бир ал д'ельди башыма мене спіткала біда СГ; сӧйледилер онларын башына келен аллары розповіли про пригоди, що з ними сталися Г; ал баша д'ельсе, беле олур коли трапиться нещастя, то буде отак М.IIяскраво-червоний, червоний, пурпуровий, рум'яний; красний, гарний ВН, СБ, У-СЛ, М, СК; ал алма червоне, рум'яне яблуко Б; ал айах ат кінь із червоними ногами СБ, У, К; ал балых золота рибка СГ; ал д'елин красна наречена ВН, Г, СГ; ал йанахлы бийаз хызлар рум'янонощокі білі дівчата М; бен олурум бир ал д'елин я буду красною нареченою Г; ал гӱль / д'ӱль червона троянда Г, СЛ; ал пери красна фея СЛ; ал пошу яскраво-червона хустка — почесний приз на кінних перегонах Г, К; ал т'ефин яскравочервоний саван Г; ал хан червона кров Г, СЛ; минд'ен атым ал хашха мій верховий кінь із ясно-червоною зіркою на лобі Б; сийа зилифине ал хыналар силинди її чорне волосся натерто червоною хною СК; сен аллар гийсен, бен — хырмызы ти одягнеш пурпурове, а я червоне У; пор. эал II, эвал.IIIал хочу довгі перегони — на 40-50 кілометрів ВН.IVтой, та, те У; бен җирени җаранттым ал шийере чапмайа я підготував гнідого, щоб скакав у тому місті У; пор. ол, див. алар. -
38 байлян-
бути зав'язаним, прив'язаним СБ-К, СК; пошу байлянзапинатися хусткою, пов'язувати хустку на себе К; олар меним бар эди алдына бир чувал бӱтӱнчӱк байлянмаған раніше їх у мене було цілий незазв'язаний чувал ВН; кӧзӱм, байлян зав'яжіться, мої очі СБЧ. -
39 гӱль-гӱль
весь у трояндах, у квітах, квітчастий СБ; гӱль-гӱль пошу квітчаста хустка СБ. -
40 кашмер
- 1
- 2
См. также в других словарях:
пошу — I. 1. ф. Гадәттә эч пошу тезмәсендә кулл. : нәрсәгәдер борчылу, сагышлану, тынычсызлану, ямансулау. Гомумән берәр нәрсә тур. кайгырту, борчылу 2. и. Күңелсез, сагышлы уй яки халәт; пошаман бабайның эченә пошу керде. II. ПОШУ – ф. диал. Пычак… … Татар теленең аңлатмалы сүзлеге
пошу́мливать — аю, аешь; несов. прост. Время от времени, слегка шуметь. Стоявший перед нею на столе чисто вычищенный самовар сердито пошумливал. Писемский, Масоны. Было безветренно, глухо, но кедры пошумливали кронами. Липатов, …Еще до войны … Малый академический словарь
пошу́чивать — аю, аешь; несов. разг. Время от времени, слегка шутить. Балалаечники рассаживались в стороне, девушки с парнями входили через широкие двери, пошучивая и хохоча. Федин, Похищение Европы … Малый академический словарь
пошучивать — пошучивать, пошучиваю, пошучиваем, пошучиваешь, пошучиваете, пошучивает, пошучивают, пошучивая, пошучивал, пошучивала, пошучивало, пошучивали, пошучивай, пошучивайте, пошучивающий, пошучивающая, пошучивающее, пошучивающие, пошучивающего,… … Формы слов
пошучивать — аю, аешь; нсв. Разг. Время от времени, слегка шутить. Рассаживались, пошучивая. Врач пошучивает с больными. ◁ Пошучивание, я; ср. Что скрывается за его вечным пошучиванием? … Энциклопедический словарь
Пошучивать — несов. неперех. разг. Шутить время от времени. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
пошумливать — аю, аешь; нсв. Разг. Время от времени, слегка шуметь. Кедры пошумливали кронами … Энциклопедический словарь
пошукування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
пошукувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
пошутить — пошутить, пошучу, пошутим, пошутишь, пошутите, пошутит, пошутят, пошутя, пошутил, пошутила, пошутило, пошутили, пошути, пошутите, пошутивший, пошутившая, пошутившее, пошутившие, пошутившего, пошутившей, пошутившего, пошутивших, пошутившему,… … Формы слов
шубный — шубный, шубная, шубное, шубные, шубного, шубной, шубного, шубных, шубному, шубной, шубному, шубным, шубный, шубную, шубное, шубные, шубного, шубную, шубное, шубных, шубным, шубной, шубною, шубным, шубными, шубном, шубной, шубном, шубных, шубен,… … Формы слов
