-
121 ненастье
негода, непогода, непогі[о]дь, негі[о]дь (-годи), негодиця, (слякоть) сльота и (мн.) сльоти (р. сльот), (зап.) слота, слоти, (диал.) слякота, плюта, чвиря, погода, ум. негодка, негодонька. [Без пригоди, мов негода, минула молодость моя (Шевч.). На негоду дим стелеться по землі (Звин.). Дуби до негоди та борвію звиклі (Л. Укр.). У таку непогодь Гриць лежав у своїй пустці (Яворн.). Підскочила негодь: уночі линув великий холодний дощ (Кониськ.). Ти йшов у вир, на тьму і сльоту (Сосюра). Чи в погоду, чи в слоту веселий іду на роботу (Чуб. V). Плюта така, що хоч зараз гинь (Франко). У городі сухо, бо не було ще чвирі (Основа 1862). І сніг іде, і негодонька (Грінч. III)]. Будет, наступает, собирается -тье - на негоду береться (кладеться, йдеться), зане(по)годжується. Наступило -тье - настала негода, пішли негоди, зане(по)годилося, сльоти взялися, засльотилося; срв. Заненаститься. [Настав холод, сльота та негода не тільки в природі, а й у серці (Коцюб.). Пішли негоди, ударили холоди (Васильківщ.). Сльоти взялися (Житомирщ.). Засльотилося, та й не на короткий либонь час (Липовеч.)]. -тье прекратилось - не(по)года перейшла, пересльотилося, (распогодилось) вигодинилося, розгодинилося, випогодилося. -тье стояло - не(по)года була, чвиря била. Быть бы -тью, да дождь помешал - на негоду бралося, та сльота перебила. К -тью соль волгнет - на негоду сіль мокріє (вогчіє). Надоедлив, как -тье - в'їдливий, як (наче) сльота. Наше счастье - дождь да -тье - наше щастя, як (тая) трясця (Приказка). Не всё по -тью, будет и вёдро - не все негода, буде й погода. Сей в -тье, а убирай в вёдро - сій за негоди (у негоду), а збирай за погоди (у погоду).* * *него́да, непого́да; ( слякоть) сльота́; диал. пого́да, шару́га -
122 ненасытный
ненаситний, неситий, невситимий, (алчный) ненатлий, захланний, (жадный) зажерливий, жаденний, жаднючий, (ненаедчивый) ненаїдний, ненаїсний, (прожорливый) прожерливий, пажерливий, проїсний, (ненажорливый) ненажерливий, ненаже[и]рний. [Очі його ненаситні на багатство (Куліш). В її крові горіла ненаситна жадоба життьової розкоши (Франко). Розпадеться луда на очах ваших неситих (Шевч.). Неситії ксьондзи, магнати нас роз'єднали, розвели (Шевч.). Чому-ж його злоба несита їсть (Самійл.). О, гадино! моєї муки тобі, несита, ще не досить? (Л. Укр.). Жадоба тая несита: все-б зажер собі (Грінч.). Невситиме бажання (Крим.). Ненатлому чоловікові дай хоч увесь мир, то мало (Мирг.). Оцей піп у нас дуже захланний (Кобеляч.). Щоб своєму ненажерному серцеві вгодити, він із світу хоче звести дві душі (Г. Барв.). Ненажерливою пам'яттю письменника всичує в себе всю цю картину (Коцюб.). Ненажерливе мусулманське духівництво (Крим.)]. -ная утроба - ненаситна утроба, (глотка, грубо) ненатла (ненажерлива) пелька. -ный человек - ненаситна (невситима) людина, ненажера; срв. Ненажора, Ненасыть.* * *ненаси́тний и нена́ситний, неси́тий; диал. нена́тлий, ненатле́нний; ( не удовлетворяющийся ничем имеющимся) невсити́мий; ( прожорливый) ненаже́рливий, ненаже́рний; (жадный, корыстолюбивый) заже́рливий\ненасытныйая жа́жда зна́ний — нена́ситна (невсити́ма) жадо́ба знань
\ненасытныйый зверь — нена́ситний (ненаже́рливий) звір
\ненасытныйая утро́ба — бран. ненаже́ра, нена́ситна (ненаже́рлива, заже́рлива) утро́ба
-
123 непоседа
непосида, непосидячка, (юла) дзиґа, (редко) гайсало, гайсуха, гайсара (общ. р.), побігайко, ласк. побігайчик (м. р.), побігайка (ж. р.), (вертушка) гомзило (общ. р.), вертун (- на), крутько (м. р.). [Навіть ось ця непосида і та примовкла, сорочку мені дошиває (Васильч.). Ну, та й непосидячка з тебе! тільки прийшов, уже й біжить (Сл. Гр.). Один син плохий, а другий гайсара (Конотіпщ.). От гомзило, ніяк не всидить на місці! (Конотіпщ.). Там такий вертун: так і крутиться, як тая дзиґа (Харківщ.)].* * *м., ж.непоси́да, непоси́дько (м.), побіга́йка (ж.), пострибу́н, -а (м.), верту́н, -а (м.), верту́ха (ж.), дзи́ґа -
124 несвежий
несвіжий. -жее мясо - несвіже (давнє) м'ясо. -жие новости, известия - несвіжі (старі, давні) новини, відомості (звістки). -тая память - несвіжа (заморена) пам'ять. -жая рыба - несвіжа риба; (солёная) солона риба.* * *несві́жий -
125 нетронутый
неторкнутий, неторканий, недіткнений, (незадетый) незачеплений, (несдвинутый, недвижный, непотревоженный) непорушений, (диал. нерушений), незрушений, непорушний, нерушний, нерушимий, (неначатый, непочатый, девственный) непочатий, (часто: девственный) незайманий, (о земле ещё) цілинний, ціликовий. [Послана на кушетці й неторкана постіль особливо ріже око (Коцюб.). На Дніпрі ще лід нерушений лежить (Київщ.). Земля несіяна, незрушена плугами (Черняв.). Все (в кімнаті) було ціле й непорушне (Ор. Левиц.). Межа стоїть нерушною трохи не двадцять літ (Кониськ.). Сю осінь довго лист нерушимий стоїть (Борз.). Широкий, необмежений, незайманий степ (Коцюб.). Жде давно її незаймана тарілка (М. Рильськ.)]. -тый морозом - неторкнутий (неприбитий) морозом, неприморожений. -тая душа - незаймана (невинна) душа.* * *1) нето́рканий, нето́ркнутий, неза́йманий; ( неначатый) непоча́тий; ( не сдвинутый с места) непору́шений, незру́шений; диал. нети́каний2) (перен.: девственный) неза́йманий\нетронутыйая земля́ — неза́ймана земля́, неза́йманщина
-
126 неумытый
невмиваний, невмитий. [Хапаючись, невмиваний, одягнувся (Свидн.). I небо невмите, і заспані хвилі (Шевч.)]. -тая рожа (бранно) - невмивака (общ. р.). [Ти брешеш, ледарю кудлатий, невмивако! (Куліш)].* * *невми́тий, невми́ваний -
127 одностворчатый
(о дверях, окнах) суцільний. -тая раковина - одночерепка.* * *односту́лковий -
128 перегородчатый
дом) перегороджений, переділений (дім, -на хата), перебірчастий. -тая эмаль - перебірчаста емаля.* * *з перегоро́дкою, з перегоро́дками, перегоро́дчастийперегоро́дчатая эма́ль — спец. перебі́рчаста (перегоро́дчаста) ема́ль
См. также в других словарях:
таяқ — жұтқан адамдай. Сірескен, серейген, тіп тік. Т а я қ ж ұ т қ а н а д а м д а й сол тіп тік серейген қалпында мызғымай отыра берді (І.Есенберлин, Шығ. жин., 1, 108). Таяқ жүгірту. этногр. Қыста ойнайтын балалар ойыны. Әр балада ұзындығы 2 3 м дей… … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
ТАЯ — ТАЯ, тайка жен., ·стар. и астрах. кипа, тюк товару, шелку, хлопка. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Тая — Таисия Словарь русских личных имен. Н. А. Петровский. 2011 … Словарь личных имен
таяқ лақтыру — Таяқпен ойнайтын ұлттық ойын … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
таяқ сілтем жер — таяқ тастам жер … Қазақ дәстүрлі мәдениетінің энциклопедиялық сөздігі
тая — ет. кәс. Қайықты сырықпен (таяқпен) қозғау, жылжыту. Рене, қайықты мен т а я й ы н! – деді ол … Қазақ тілінің түсіндірме сөздігі
Крамбергер, Тая — Тая Крамбергер (словен. Taja Kramberger, 11 сентября 1970, Любляна) – словенский поэт, эссеист, переводчик, антрополог. Содержание 1 Биография 2 Литературное творчество … Википедия
тая — тюк, кипа , см. тай I … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
Тая — (Thaya, чешск. Dyje) правый приток р. Моравы, образуется из слияния двух речек Моравской Т. и Немецкой Т., из которых первая берет начало к СВ от Тельча в Моравии, а вторая около Швейгерса в Нижней Австрии, обе соединяются около Раабса. Отсюда Т … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
тая — гл. затайвам, притайвам, крия, скривам, укривам, прикривам, притулям гл. гуша, сгушвам гл. питая, храня, запазвам гл. изпитвам, чувствувам … Български синонимен речник
тая в душата си — словосъч. храня, питая, лелея … Български синонимен речник
