що+в'ївся

1) мішани́на, су́міш; вся́ка вся́чина

2) строка́те товари́ство

1) вівся́на ка́ша, вівся́нка

2) sl. ув'я́знення

••

1) мат. що зали́ши́вся пі́сля відніма́ння

2) що зали́ши́вся нез'ясо́ваним ( про помилку в обчисленні)

3) за́лишко́вий

1) за́лишок, за́лишко́вий проду́кт

2) мат. оста́ча, різни́ця

3) за́лишко́ві я́вища ( після хвороби)

1) салмагу́нді (м'ясний салат з анчоусами, яйцями, пікулями)

2) су́міш, вся́ка вся́чина; мішани́на

p. p. від swear 1.

••

1) поли́ці для дрібни́чок

2) вся́ка вся́чина, дрібни́чки

(-ги; -д'и ВН) серце; бетэр ағыр йӱрегиме мені дуже тяжко на серці Г; йӱреги авурий душа болить ВН; йӱреиң авруй у тебе болить серце П; йӱрек авурусу хвороба серця, біль у серці НМ; ич дурмаз, ойнар йӱрек серце хвилюється, не може заспоко їтися СК; йӱрек дэрди сердечний біль СК; йӱрек йағым эриди я зажурився Б; ана дэдигин йӱрек йағыдыр твоя мати — це суцільне вболівання Г; анеси йӱрек йағыны йиритир — эвладынын йолуна бахар мати тужить, виглядаючи сина БК; ана эпс чӱ да йӱрек йиритий, йӱреклер йирип битий мати за всіх журиться, виснажується душею К; йӱрегими йахма не допікай, не дошкуляй мені Б; йӱреим кӧчтӱ я розгнівався, розсердився, розхвилювався К; йӱрегиңиз ӧсмесин не надійтеся У; йӱреги патлай у нього розривається серце П; севдадан йӱреги патлай серце в нього розривається від кохання П; йӱреим санчай у мене шпигає серце Г; сине толду — йӱрек солду виповнилися роки — людина померла, серце зів'яло СБЧ; йӱреим сыхылый у мене серце стискається К; турду йӱрек — т'ести баш, хайтты йӱрек — хана баш? розгнівався — відрубав голову, заспоко ївся — а де ж голова? СБФ; т'итти йӱрек — халды бӧрек серце відболіло — лишилася порожнеча СЛ; йӱрегим хайтты а) мене занудило ВН, вирвало СМ; б) я заспокоївся К; йӱред'им халтрай серце в мене теліпається ВН; йурегим хар (ы) шлый мене вадить Г, К; йӱрегин хыркривдити Б, СК; йӱрек хырылды туга впала на серце СК; йӱреги чых- сердитися СК; йӱрек эрит- засмучувати, змушувати журитися Б, У; йӱрек эт- переживати Г; йӱрегне санчты мыхы вона вбила цвяшок (сумнів) у серце Г; йӱректэн кӧтэр- діставати до глибини душі Г; йӱректэн сев- кохати всім серцем Г, СК; пор. д'ӱрек.

(тойай) насичуватися, наїдатися, бути задоволеним; тойасєшся, наїдаєшся П; ӧзӱ тойған, гӧзӱ тоймаған СГ / ӧзӱ тойду, кӧзӱ тоймады Г сам наївся, очі не наситилися; инҗе беле тоймах олмаз тонким станом не насититися СБ; ағлап тойдум я виплакався, наплакався К; ағлер тоймаз не наплачеться СЛ; ашавға той- наїдатися СБЧ, П, СМ; ашады тойду він наївся СМ, Б, СЛ; ашап той- наїдатися СБ, П; йухуйа той- висипатися СГС; тойғанна СБФ, тойунҗа СБ досхочу; йашлығыма тоймадым я не наситився молодістю К; пор. дой-.

гнів, образа, гнів, лють, зло, злість, обізленість, образа; ӧке бе бағар дивиться гнівно, сердито ВН; ӧке бле айт- говорити з образою П, СМ; бек ӧке блен т'ельдиң ти прийшов із великим злом СБФ; ӧкесиндэн этт'ен зробив згарячу СМ; ӧке ал- мстити СК; ӧкесин ал- мститися СБ; ӧкесин алма стий ондан хоче відповісти йому на образу СМ; ӧке кӱт- пам'ятати образу, тримати зло ВН, П, мститися НБЄ; ӧкеси бол- сердитися СБ; ӧке т'еч- СМ, ӧке хайтСМ, ӧке хал- заспокоюватися ВН, П, СМ, Б; ӧкеси халды він заспокоївся СБ; чыхты ӧке — т'етти баш, халды ӧке — хайда баш? СБА, ӧкеси чыхты — т'итти баш, ӧкеси йатты — анда баш? СК розгнівався — злетіла голова, заспокоївся — а де голова?; ӧке халдыр- стримувати гнів, заспокоюватися СБ; ӧке хыз- гарячкувати, лютувати Г; ӧке чых- гніватися, обурюватися; ӧкем чыхай я гніваюся Г; ӧкеси чығай ВН, ӧкеси чыхай СМ він обурюється, гнівається; ӧке чыхар- злити, викликати гнів, сердити У.

ВІДНОШЕННЯ - філософська категорія, яка характеризує вид зв'язку речей або властивостей, що визначається сторонами В. і, в свою чергу, сам їх визначає. Напр., кількісне В. 2/7 визначається числами 2 і 7; це В. визначає інші числа, що йому відповідають: 4 і 14,6 і 21,8 і 28 і т.д. Якщо за вихідні взяти числа 2 і З (2/3), то В. і відповідні числові пари змінюються. Основні види В.: якісні, кількісні, сутнісні (до них належать закони), причинні, цільові. Важливість категорії В. виявляється у тому, що інколи дійсність охоплюється трьома поняттями: річ - властивість - В., основним серед яких є річ. Це породжує речовизм у тлумаченні буття і його пізнанні, коли вся багатоманітність зв'язків зводиться до В. визначеностей до властивості, а об'єктів - до речей. Для певних потреб така структура корисна, і як елемент дійсності вона справді існує. Розкриття В. та їх зміна—одне з основних теоретичних і практичних завдань людини, яка повсюдно намагається знайти і сформулювати закони, в яких узагальнюється знання В. Але світ В. відкривається їй лише тому, що вона сама відноситься до світу: своєю діяльністю роздвоює його на суб'єктивне і об'єктивне, усвідомлює це В., робить його предметом і проблемою діяльності. Отже, для людини її зв'язок зі світом постає як усвідомлюване, пізнаване і змінюване нею В., а вся дійсність - як сукупність В.

ДІАЛЕКТИЧНА ЛОГІКА - наука про філософське мислення, створена Гегелем і викладена ним у творі "Наука логіки" (1812 - 1816). Основний її принцип - тотожність мислення і буття. Ця тотожність не статична, збіг мислення з буттям розвивається, що визначає структуру Д. л. Вона складається з трьох розділів: вчення про буття, сутність і поняття. Дана послідовність відображає процес людського пізнання, яке починається з безпосередніх, зовнішніх властивостей речей - буття, потім заглиблюється в їхню сутність і, створивши поняття, перетворює їх на предмет дослідження. Через це Д. л. збігається з теорією пізнання В. ся Д. л. є системою філософських категорій, кожна з яких - певне визначення принципу, ланка його розгортання. Це стосується і першої з ланок - початку логіки, що фіксується збігом початку і принципу. Але принцип має і подальші категоріальні визначення. Тому вони не тотожні. Ця двоїстість синтезується в положенні: початок є найпростіша, найелементарніша форма принципу. Наступний логічний рух збагачує принцип новими визначеностями, а розходження його з принципом знімається принципом сходження від абстрактного до конкретного. Конкретне Гегель розумів як єдність багатоманітного або як єдність протилежностей. Одна категорія переходить в іншу, протилежну, і навпаки: виникає синтез, який є основою розгортання нових категорій. Оскільки протилежності не існують відокремлено одна від одної, то за допомогою принципу єдності протилежностей утворюється необхідний зв'язок логічних форм, і їх рух є внутрішньо закономірним. Послідовне розгортання єдності протилежностей здійснюється у вигляді принципу заперечення заперечення, за яким побудована вся система Д.л. Він виражає синтез полярних категорій, які нероздільні і в той же час негативні одна до одної. Оскільки загальна послідовність категорій відтворює загальний процес людського пізнання, діє принцип збігу логічного та історичного: в античній філософії основною була категорія буття, в Новий час - сутність, в нім. класичній, і особливо, в гегелівській, - поняття як основна форма діалектичного мислення. На кожному з трьох ступенів логічного процесу Гегель відкрив специфічну форму зв'язку категорій чи понять: у бутті - перехід, у сутності - співвідносність протилежних визначень - рефлексію (їх відображення одна в одній), в понятті - розвиток. Генетичну структуру буття утворюють три основні категорії: якість - кількість - міра. В ній діє закон переходу якісних змін в кількісні і навпаки. Мінливість буття дає змогу відкрити його постійну основу, субстрат. Оскільки речі з'являються й зникають, вони постають як явища, і через них мислення заглиблюється в сутність. Структура другої ступені теж потрійна: сутність - явище - дійсність Н. айбільш глибинним тут є закон діалектичної суперечності. Гегель сформулював положення, за яким всі речі в самих собі суперечливі, суперечність є корінь всякого руху і життєвості. Суперечність Гегель тлумачив як єдність протилежностей, які, отже, не мають самостійного значення. Вони - моменти, підпорядковані сторони чогось третього. Це третє - носій протилежностей, їхня основа. Гегель подає подвійний перехід від сутності до явища і навпаки. Тому вся друга книга його твору є логічним спростуванням агностицизму Канта, який цей перехід заперечував. Поняття - третій ступінь логічного процесу - становить єдність буття і сутності. Цим поняття в Д. л. відрізняється від його розуміння в традиційній логіці, в якій його визначали як відтворення лише суттєвих властивостей речей. Формою існування поняття Гегель вважав розвиток - розкриття й конкретизацію поняття. Стадіями такого розвитку постають суб'єктивне поняття, поняття об'єкту та їх єдність - ідея. До останньої Гегель відносив ідею пізнання, практичну ідею і їх єдність - абсолютну ідею, тому що саме поєднання пізнання і практичної діяльності є для людини найбільш глибоким, абсолютним знанням. Таким чином поєднуються логіка (наука про категорії як форми мислення), теорія пізнання (яка вивчає процес і ступені пізнання) і діалектика (яка утворює основні зв'язки категорій як логічних форм мислення і пізнання). У вітчизняній літературі проблемам Д. л. приділялась велика увага. Особливе значення мають праці Шинкарука, він відродив традицію дослідження нім. філософської класики в Україні і створив школу такого дослідження.

(le)

n юр., ком. оренда; здавання в оренду; лізинг; орендний договір; договір оренди; термін оренди; наймання в оренду; a орендний

контракт (contract) майнового найму, за яким власник майна — орендодавець (lessor) дає право орендареві (lessee) користуватися його майном певний період часу за періодичну орендну плату (rent¹); ♦ крім стандартної бувають інші форми оренди, які мають специфічну мету, напр.: фінансовий лізинг (finance lease), за яким передається орендареві увесь ризик (risk) і вся користь, які пов'язані з майновим наймом; капітальна оренда (capital lease), яка заноситься на активи (asset²) і пасиви (liability²) в балансовому звіті (balance sheet) і т. ін.

═════════■═════════

capital lease капітальний лізинг • оренда устаткування; commercial lease договір оренди промислової площі; direct financing lease прямий фінансовий лізинг; farm lease сільськогосподарська оренда; financial lease фінансовий лізинг; financing lease фінансована оренда; improvement lease оренда землі з наступною меліорацією; leveraged lease оренда коштом позичених грошей • придбання майна за рахунок позичених коштів для його наступної здачі в оренду; long lease довгострокова оренда; long-term lease довгострокова оренда; master lease головний договір оренди; offshore lease закордонна оренда • оренда ділянки континентального шельфу; operating lease операційний лізинг; perpetual lease довгострокова оренда; proprietary lease оренда власності; repairing lease лізингова угода, за якою орендар зобов'язується оплачувати ремонтні видатки; service lease лізингова угода, за якою забезпечуються фінансування та ін. послуги; short lease короткострокова оренда; short-term lease короткострокова оренда

═════════□═════════

by lease в оренду • на користання • напрокат; lease agreement орендний лізинговий договір • угода про здачу в оренду • договір оренди • договір наймання; lease back здавання в оренду на обумовлений термін • продаж устаткування з отриманням його назад в оренду; lease commitment орендні зобов'язання; lease contract договір оренди (лізингу) • договір наймання; lease financing лізингове фінансування • фінансування операцій оренди і прокату; lease for life довічна оренда; lease of assets оренда (виробничих) активів; lease of commercial property оренда торговельної власності; lease of land оренда землі • здача землі в оренду; lease of operating facilities договір про оренду виробничих приміщень; lease of a patent оренда патенту; lease on a percentage-of-sales basis оренда за умови відсоткових відрахувань від продажу; lease of seats on the stock exchange оренда брокерських місць на біржі; lease payment плата за оренду; lease renewable at the option of the tenant оренда, яка відновлюється за бажанням орендаря; lease term строк оренди; lease terms умови оренди; to cancel a lease розривати/розірвати орендний/лізинговий договір • скасовувати/скасувати оренду; to draw up a lease укладати/укласти договір оренди (лізингу); to extend a lease продовжувати/продовжити строк оренди; to grant a lease дозволяти/дозволити оренду; to have on lease орендувати; to hold on lease орендувати; to let on lease віддавати/віддати в оренду; to renew a lease відновлювати/відновити орендний (лізинговий) договір; to surrender a lease відмовлятися/відмовитися від оренди; to take onalease брати/взяти в оренду (лізинг); to take out a lease брати/взяти в оренду; under lease на умовах оренди (лізингу) • фінансування операцій оренди і прокату

lease ‡ encumbrance (385)

* * *

1. n

1) кількість

2) загальна сума; підсумок

3) важливість, вага, значимість

2. v

1) (to) складати, становити (суму); доходити до; досягати (чогось); дорівнювати (чомусь)

2) (to) бути рівнозначним (рівним)

* * *

1) кількість; величина; ступінь

2) все, весь обсяг, вся маса

3) загальна сума, підсумок

4) бухг. основна сума е відсотки з неї

1) (to) становити ( суму); доходити до; досягати ( чого-небудь); дорівнювати ( чому-небудь)

2) (to) бути рівним, рівносильним, рівнозначним; означати

3) ставати (ким-небудь, чим-небудь), домагатися ( чого-небудь)

v (past became; p.p. become)

1) робитися; стати (ся); перетворюватися

2) личити, бути до лиця; пасувати, іти

3) гармоніювати; доповнювати

4) годитися; відповідати, підходити

5) для визначення переходу в якийсь стан

* * *

1) робитися, ставати; перетворюватися

2) (of) траплятися

3) годитися; личити, відповідати, підходити; пасувати, іти; гармоніювати; доповнювати ( що-небудь)

4) мaт. набувати вигляду ( про вираз)

5) як дієслово-зв'язка для позначення переходу в який-небудь стан

1) бізнес, справа; постійне заняття; фах

2) робота, праця

3) порядок денний (тж the business of the day)

4) обов'язок, призначення; коло обов'язків

5) торгівля, комерційна діяльність

6) розм. справа, питання, випадок

7) відносини, стосунки, зв'язки (з кимсь)

8) театр. дія, гра; міміка, жести

9) знев. справа, халепа, історія, пригода

6) не обмежуватися словами; діяти рішуче

* * *

1) постійне заняття, спеціальність; справа, діло, робота

2) порядок денний (тж. the business of the day, the business of the meeting)

3) справа, обов'язок, призначення

4) торгівля, комерційна діяльність, бізнес

5) торговельна справа, комерційне підприємство, фірма

6) справа, питання, випадок, історія

7) театр. гра, міміка; акторські атрибути, пристрої, обладнання

8) заст. відносини, зв'язки ( з ким-небудь)

9) ['bэzэnэs]заст. зайнятість; ретельність

10) aмep. клієнтура, покупці; публіка; аудиторія

11) eвф. "серйозна справа" ( дефекація)

12) eвф. проституція

1) заштопаний; залатаний, полатаний; полагоджений

2) згущений; зсілий, що зсівся

* * *

1. n

1) повнота; всеосяжний характер

2) ціле

3) с.г. некастрована тварина, жеребець

2. adj

1) повний, цілий, весь

2) суцільний, одним шматком; незайманий, непочатий

3) безперервний

4) чистий, без домішок; однорідний

5) некастрований (про тварину)

6) чесний; морально чистий; непорочний

7) вірний, відданий

8) відвертий, щирий

9) нестомлений; свіжий, із свіжими силами

* * *

1) повнота, всеосяжний характер; ціле

2) c-г. невихолощена тварина, жеребець

3) портер ( пиво)

1) повний, цілий, весь

2) цілий, неушкоджений; неторканий

3) цільний, з одного шматка

4) чистий, без домішків; однорідний

5) невихолощений ( про тварину)

6) icт. чистий; незайманий, непорочний

1) виставляння (під дощ, на сонце тощо); піддавання (небезпеці, впливу)

2) незахищеність (від небезпеки)

3) викриття; розголошення

4) місцеположення, місце розташування

5) геол. оголення, вихід шарів на поверхню

6) фот. експозиція, видержка, витримка

7) залишення напризволяще (дитини)

8) виставка, експонування (товарів)

9) метеорологічне зведення

* * *

1) піддавання зовнішньому впливу; виставляння (під дощ, на сонце)

2) викриття; розкриття (злочину, змови)

3) положення ( відносно країн світу); місце розташування

4) оголення

5) фoтo, кiнo витримка, експозиція

6) гeoл. оголення або вихід пластів

7) pl; eк. можливість виникнення дефіциту