-
1 mean
1. n1) серединаthe golden (happy) mean — золота середина
2) мат. середнє число, середня величина3) заст. поміркованість2. adj1) середнійmean time — середній (сонячний) час
mean course — мор. генеральний курс
2) посередній; поганий; слабкийmean abilities — посередні (слабкі) здібності
3) скупий, скнарий4) бідний; жалюгідний; убогий; злиденний5) низький, підлий, нечесний, огидний6) розм. дріб'язковий; непривітний; злісний; причепливий7) амер. соромливий, совісний; скромний8) норовливий (про коня)9) низького походження10) амер., розм. важкий, непіддатливий11) нездоровий, слабий3. v (past і p.p. meant)1) мати намір, збиратися, хотітиwhat do you mean to do? — що ви збираєтеся (хочете) робити?
2) мати на увазі3) призначати4) мати значення, означати* * *I [miːn] n1) середина2) мaт. середнє число, середня величина3) icт. помірністьII [miːn] amean proportional — мaт. середнє геометричне; середня пропорційна величина
mean course — мop. генеральний курс
III [miːn] amean water — нормальний рівень води; межень
1) посередній, слабкий2) скупий3) убогий, жалюгідний; злиденний4) підлий, підступний, мерзенний6) дріб'язковий, уїдливий; злобний7) aмep. совісний; соромливий; нездоровий, який нездужає8) норовистий ( про коня); aмep. важкий; aмep. злий ( про собаку)IV [miːn] v( meant)1) мати намір, мати на увазі2) мати на увазі, думати, гадати3) призначати4) значити, означати, мати значення; передвіщати; призводити -
2 under
prep1. за (домовленістю, згодою)2. (про становище) під, в у3. за, при, в епоху, до часів4. (означає включення в розділ тощо) згідно, під, в, на5. (означає присутність підпису, санкції тощо); за6. (означає процес виконання дії) під (або перекладається особовою формою дієслова)7. (означає обумовленість якимись умовами) під, при, в- obligations under the Charter зобов'язання, що витікають з Статуту- under agreement за угодою- under Article 71 of the Charter згідно статті 71 Статуту- under capitalism при капіталізмі- under the circumstances за даних обставин- under the chairmanship of smbd. під головуванням- under under government control під контролем уряду- under the heading під заголовком- under the Prime Minister's signature and seal за підписом прем'єр-міністра і печаткою- under section 8 of the Treaty в статті 8 даної угоди- under the terms and conditions of the agreement згідно умов договору- the matter is still under discussion питання все ще обговорюється -
3 фюсис
ФЮСИС ( від грецьк. φνσιηα - єство, природа) - ключове поняття античних ранньофілософських космогоній (Еллада VI - V ст. до н. е.), яке і в подальшій історії античної думки відігравало роль одного з провідних онтологічних концептів. Від нього походить термін "фізика" (спочатку як назва філософського вчення про світоустрій, пізніше - комплексу природознавчих наук). Поняття "Ф." позначало все як існуюче, буття. Під впливом модерної філософії природи Ф. потрактовувався як "природа" в дусі натурфілософій Нового часу. Натомість розподіл єдиного Космосу на природний і людський світи відбувається за Античної доби лише наприкін. V ст. до н. е. (у давньогрецьк. софістиці) і закріплюється у вченнях Платона та Аристотеля Х. оча й після цього антична філософія зберігає світоглядну інтуїцію єдиного впорядкованого світоустрою - Космосу В. ід початку (у досократиків) Ф. позначає не окремий від людини природний світ, а буття (суще) у його власній сутності. Ф. речі - це її зміст як певної онтологічної достовірності. Ф. як такий - буття взагалі, у своїй достеменності і автентичності. Поняття "Ф." виникає в контексті розв'язання центрального питання ранньофілософських космогоній "що є все?" Ф. фіксує "все" як виникле, породжене - те, що колись почало/починає бути. Існувати - означає виникнути, мати генезис. Тобто бути породженим. Питання "що є все?" набуває вигляду питання "з чого все виникло?" Ф. позначає цей загальний онтологічний виток (початок, "архе") всіх речей. Разом з тим, Ф. є не тільки першобуттям, а й тією незмінною основою, що перебуває постійно в усіх речах і слугує їхнім своєрідним субстратом. Ф. як достеменне буття містить в собі визначення не лише "того, з чого все виникло", а й "яким чином виникло". У понятті "Ф." нерозривно поєднані: а) першобуття, з якого все виникло; б) субстанція, що перебуває у всіх речах та становить їхню основу; в) сила, якою все породжується і підтримується у своєму бутті. Нарешті, четверте головне значення: Ф. є те неминуще буття, в яке повертаються всі речі, завершивши своє окремішне існування. Відтак Ф. перебуває вічно і породжує із себе все розмаїття речей як окремих мінливих форм. Вирізнення Ф. як достеменного буття від довколишнього розмаїття плинних речей набуло у еллінських ранньофілософських космогоніях вигляду протиставлення Одного (справжнього буття) і Множинного (чуттєвого світу, даного у безпосередньому досвіді людського існування). Досократики стверджують безумовну достовірність першого на противагу непевності і оманливості другого. Від софістів починається протиставлення Ф. номосу (закону) - світу людських встановлень (тобто дійсності, похідної від людської волі). У Платона Ф. стає переважним визначенням чуттєвого світу.С. Пролеєв -
4 all
all a весьdas alles, alles das все э́то, э́то всеalle beide о́баalle drei все тро́еalle neune! все де́вять! (в ке́глях); перен. по́лный успе́х!alle miteinander все вме́стеalles Gute! всего́ хоро́шего; всего́ наилу́чшегоalle Welt весь мир, все, любо́й и ка́ждыйalles oder nichts всё и́ли ничего́; ли́бо пан, ли́бо пропа́л; ва-банкalles in allem всё вме́сте взя́тое, в о́бщем и це́ломalles eingerechnet приня́в всё в расчё́т, в о́бщей су́ммуalle(s) aussteigen! всем выходи́ть!, всем освободи́ть ваго́н! (тре́бование конду́ктора)alle(s) mal herhören! всем слу́шать меня́!der Sohn war ihr (ein und) alles сын был для неё́ всё; сын означа́л для неё́ всёer ist alles andere, nur kein Pädagoge он что уго́дно, но (то́лько) не педаго́гaller Zuspruch half nichts никаки́е угово́ры не помогли́ihm ist aller Appetit vergangen у него́ пропа́л вся́кий аппети́т, у него́ совсе́м пропа́л аппети́тalle Hände voll zu tun haben быть за́нятым по го́рлоalle viere von sich strecken разг. растяну́тьсяalle viere von sich strecken разг. протяну́ть но́гиalle ab теа́тр. все ухо́дят (рема́рка)an allen Gliedern zittern дрожа́ть всем те́ломauf aller Lippen, in aller Munde у всех на уста́хauf allen vieren на четвере́нькахauf alle Fälle на вся́кий слу́чайaus aller Herren Ländern отовсю́ду, со всего́ све́та, из всех странbei aller Arbeit при всей (свое́й) рабо́те; при всей (свое́й) за́нятостиein für alle Mal раз (и) навсегда́für alle Ewigkeit на ве́ки ве́чные, на ве́чные времена́gegen alle Vernunft вопреки́ вся́кому здра́вому смы́слуin aller Eile второпя́х, в спе́шке, на́спехin aller Frühe спозара́нку, ра́нним у́тромin aller Heimlichkeit тайко́м, вта́йнеin aller Ruhe невозмути́моin aller Stille втихомо́лку, потихо́нькуin alle Welt по всему́ свету́in alle Winde по ве́тру, по всему́ свету́, на все четы́ре сто́роныmit all seiner Habe со всем свои́м добро́мmit aller Kraft со всей си́лой, и́зо всех силmit aller Gewalt со всей си́лой, и́зо всех силer ist mit allen Wassern gewaschen он прошё́л ого́нь и во́ду, он тё́ртый кала́чohne allen Grund без вся́кой причи́ны, без вся́кого к тому́ основа́нияer ist schon über alle Berge его́ уже́ и след просты́лüber alles превы́ше всего́das ging ihm über alles э́то бы́ло для него́ доро́же всего́; э́то бы́ло для него́ важне́е всего́; э́то бы́ло для него́ превы́ше всего́um alles in der Welt! разг. ра́ди бо́га! (во́зглас возмуще́ния, нетерпе́ния)unter allen Umständen при всех обстоя́тельствах; при любы́х обстоя́тельствах; во что бы то ни ста́лоvor allem, vor allen Dingen пре́жде всего́, в пе́рвую го́ловуvor aller Augen на глаза́х у всех; на ви́ду у всехzu allem Unglück в доверше́ние всего́, как на́зло́all вся́кий, ка́ждыйall und jeder любо́й и ка́ждый, ка́ждый встре́чный (и попере́чный)alle nase(n)lang разг. на ка́ждом шагу́, то и де́лоalle drei Stunden ка́ждые три часа́alle acht Tage ка́ждую неде́люwer alles кто бы ни; кто то́лькоwas alles что бы ни; что то́лькоwo alles где бы ни; где то́лькоwer kommt denn alles? разг. а кто же придё́т? (о мно́гих); кто да кто придё́т?was es alles gibt! чего́ то́лько ни быва́етaller guten Dinge sind drei посл. бог тро́ицу лю́бит -
5 володіння
ВОЛОДІННЯ - суспільно-особистісний спосіб взаємодії життєдіяльності суб'єкта із соціальною реальністю, який полягає у підпорядкуванні останньої або певних її фрагментів його волі, меті, у досягненні панування над ними для перетворення їх у надійний засіб самовизначення. У соціумі В. є формою вияву та способом існування влади. Володіти соціальними зв'язками, життєвою ситуацією, суспільним явищем, іншою людиною - означає вміти підкорити їх власній волі, зробити засобом власного самоутвердження, тримати їх у покорі, контролювати і управляти ними. Визнання людьми В., як факту життя, примушує їх дотримуватись вимог соціальної ієрархії, субординації та координації відповідних зв'язків та стосунків. Звідси випливає, що В., з одного боку, є засобом самоствердження суб'єкта в системі універсальної соціальної взаємодії суспільства, а з другого - формою вияву влади. Володіти у соціальному плані означає випереджати події власного життя, бачити тенденції його розвитку, знати й уміти опертися на них у реалізації життєвих планів і переконань. Соціальне В. являє собою особливий різновид зв'язку суб'єкта і предмета соціальної дії, котрий не завжди схоплюється юридичними нормами. Володіє той, хто йде першим, хто глибше, далі і швидше бачить предмет у тенденціях його розвитку, вміє надати цим тенденціям адекватної соціальної форми. Як і все у суспільстві, В. розподіляється нерівномірно, набуваючи певної ієрархічної структури залежно від місця даного суб'єкта в системі статусних стосунків громадян. Вищий статус передбачає більший масштаб В., а, отже, і більшу міру панування суб'єкта над обставинами. Наймогутнішим суб'єктом В. виступає держава, а в державі - бюрократія, як особлива корпорація професійних управлінців Н. ижче в ієрархії соціальної могутності стоять суб'єкти, які за масштабом В. менш значимі й могутні - це соціальні інститути, відомства, великі соціальні групи, класи, клани, організації та їх різноманітні об'єднання. Найнижчі щаблі ієрархії соціального В. займають суб'єкти, котрі володіють лише своїм тілом та елементарними життєвими обставинами.В. Коцюбинський -
6 деструкція
ДЕСТРУКЦІЯ - одне з центральних понять онтології Гайдеггера, що означає не "негацію" чи "руйнування", а стратегію оновлення філософської метафізики Заходу, її переосмислення й нове прочитання, сходження до дедалі більш зрілих станів. Д. - це завжди жива практика позитивного смислобудування, смислотворчості, спонтанне саморозгортання філософської думки. Словом "Д." Гайдеггер намагався підкреслити, що його уявлення про індетерміністський процес історичного становлення культури філософування суттєво відрізняється від усіх попередніх: від ніцшеанської "переоцінки усіх цінностей", гегелівського "зняття" (aufhebung), марксистського "заперечення заперечення", кантівської "критики". За Гайдеггером, деструктурувати будь-який стародавній текст означає не ліквідувати, а творчо поновити, перепрочитати, переписати його. Така Д. тексту включає дві епістемічні операції. 1) Розбір стародавнього тексту на його найпростіші "смислоносії" (носії базових метафор, інтуїцій, архетипових смислів, образів), тобто на елементи, які все ще здатні нести одвічні смисли тієї культури, яку репрезентує даний текст. Ця епістемічна операція руйнує архаїчну структуру тексту, його цілісність, замкнутість і породжує уявлення про анігіляцію тексту. Але це уявлення є ілюзією: текст вмирає у формі архаїчної структури, щоб відродитися в культурі деструктора вже у формі нової структури. 2) Відродження цієї нової структури за допомогою операції конструювання. У ході цієї операції деструктор підшукує або створює для елементів смислоносіїв стародавнього (або чужого) тексту адекватні деривати в мові своєї культури і з них, відповідно до своєї інтуїції, конструює нову структуру тексту. В результаті стародавній текст відроджується у вигляді нової структури. Це і є той процес "смислобудування", який у Гайдеггера позначений словом "destruktion", а в Деррида - спочатку метафорою "прочитання", а потім неологізмом "деконструкція".О. Соболь -
7 ніщо
НІЩО - категорія метафізики та онтології, що мислиться як небуття (несуще) і характеризується предикатами негативності, відсутності, позбавлення, заперечення тощо. Аналогія Н. з поняттям небуття чи смерті вказує на межу його логічного аналізу й безпосереднього розуміння; ознаки Н. добираються у царині відношення "буття - Н." Особливого (конститутивного) значення категорія Н. набуває у східній традиції. В даосизмі роль першооснови і завершення всього існуючого виконує поняття дао В. оно нескінченне і безіменне, форма без форми і образ без сутності, безтілесне, порожнє і нице. Завдяки дао небуття проникає усюди; все народжується у бутті, а буття з'являється з небуття. В буддизмі подібний принцип називається нірваною. Це видозмінене поняття мокші (позбавлення, звільнення), що означає зникнення, кінець, припинення існування, вічний спокій. У західній філософії проблема Н. порушується ще з Античності. Вона вже наявна у вченні Геракліта про становлення - як вираз єдності протилежностей (буття і Н.). Парменід висловлює думку, що Н. неможливо ані помислити, ані висловити В. оно виступає запереченням існування Г. оргій обстоював тезу, виражену в трьох принципах: нічого не існує; якщо дещо існує, то воно незбагненне; якщо його можна осягнути, то неможливо пояснити і виразити. Розбіжності двох попередніх позицій долає Демокрит, вбачаючи в атомах мислиму повноту буття, котра визначається через свою протилежність - порожнечу як континуум, позбавлений кількостей і якостей. В діалектиці 17латона Н. подається через категорію "іншого" - породження буттям свого інобуття. "Інше" виступає можливістю пізнання не лише буття, а й Н. Аристотель вбачав ознаки Н. в неоформленому, позбавленому сутності матеріалі - матерії С. тоїки (див. стоїцизм) пов'язували Н. з уявленням про нескінченність як безтілесну порожнечу, всередині якої міститься Космос. Епікур виражав поняттям Н. феномен смерті (позбавлення будьяких форм та ознак життя). У наданні Єдиному якостей над-буття Плотин уподібнював його Н. Він розрізняв небуття як матерію й абсолютне Н., що виступає "іншим" стосовно існуючого. Середньовічна інтерпретація співвідношення буття і небуття визначалася доктриною творення з Н. Акт творення передбачає появу світу, властивості якого нічим не обумовлені. В апофатичній теології (Філон, Климент, Ориген, ареопагітики, Максим Сповідник, Дамаскій, Палама, Еріугена, Кузанський), каббалі та містичній традиції (Екгарт, Франк, Силезій, Беме) вживання варіантів терміна "Н." (безодня, possest Ungrund (невкоріненість) стосовно Бога, через відкидання усіх його предикатів, означає, що він не є чимось серед сущого, але, як першопричина, піднімається над сущим і перебуває всюди й ніде. Входження у домени "божественного мороку" відбувається в актах мовчання та містичного переживання Н. овочасна метафізика відмовилася від тези про створення світу з Н., виходячи з положення ex nihilo nihil fit (з нічого ніщо не виникає). У Канта Н. подається як можливість і неможливість предмета або його поняття, що постають у людському розумі. Гегель називав Н. чистою безпосередністю, довершеною порожнечею з відсутністю визначень і змісту, яка дорівнює самій собі і буттю, а відмінність між ними лише абстрактна. У філософії екзистенціалізму термін "Н." тлумачиться як царина свободи і трансценденції. Таїну Н. як безодні та невідання К'єркегор називав станом, що пробуджує в людині жах і спонукає до пізнання. У Гайдеггера проблема Н. постає через спосіб самопроектування людини у майбутнє, що супроводжується зустріччю з образом смерті. Категорія Гайдеггера "буття-до-смерті" позначає можливість вирватись із повсякденності, що характеризується анонімністю існування. Бердяєв залучає поняття Н. до розгляду проблеми творчості. Остання не виходить з наявного буття, а виступає прагненням до свободи, яка у своїй можливості - бездонна і безпідставна. Вкорінення свободи лежить не в бутті, а у Н. Сартр визначає людину як істоту, що характеризується здатністю вирізняти себе з-посеред буття через Н. (neant). Націленість людської свідомості на суще здатна проявляти, нівелювати його С. відомість постає вільною умовою прояву сущого. У дуальності буттєво-небуттєвих зв'язків Н. стає не простою альтернативою буття, а його співучасником, джерелом розвитку та творчих здатностей (див. небуття).Т. Лютий -
8 this
1. nтакий-то; така-то2. adjцей, ця, цеin this place — у цьому місці; тут
in this country — у цій (у нашій) країні
this very moment — у цю мить, саме зараз
3. advтак; до такої міри4. pron demonstr. (pl these)цеthis and that — а) той або інший; б) те та се
this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше
like this — так, таким чином
before this — колись, раніше
this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом
* * *[pis]1) pron (pl these) А dem2) цеthis is a free country — це вільна країна; це, цього; от що
this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це
will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от
this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут
3) останнє ( із двох вищезгаданих); другеdogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то
I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.
4) цей, ця, цеin this place — в цьому місці; тут
this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]
one of these days — ( як-небудь) днями [порівн. тж. О]
this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний
this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця
what's all this noise — є що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з
here — звичн. ось це,
5) часто в сполученні із власним ім'ям зневаж. цей, ця, цеthis /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні
I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)
I shall not be ready this half hour — я ще не буду готовий у найближчі півгодини Г присл, так; настільки
this high — от такої висоти
this far — ось до цього місця
this long — ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]
this much — скільки-то
this much, that the thing is absurd — я принаймні знаю, що це абсурдthis and that — так, так, те е се той або інший
speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/
this way and that — туди е сюди; так чи інакше
like this — так, от так; у такий спосіб
before this — колись, раніше
with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами
with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов
in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]
this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита
-
9 аналітичні і синтетичні судження
АНАЛІТИЧНІ і СИНТЕТИЧНІ СУДЖЕННЯ - класи суджень, які відрізняються один від одного способом встановлення їх істинності: істинність аналітичних суджень встановлюється за допомогою суто логічного аналізу термінів, які входять в судження; істинність синтетичних суджень встановлюється шляхом звернення до позалогічних міркувань, зокрема, до емпіричного досвіду. Поділ на А. і С. с. сягає своїми витоками філософії Ляйбніца, який виділяє два види істин - "істини розуму" та "істини факту". Для перевірки "істин розуму" достатньо закону суперечності; для перевірки "істин факту" необхідно також застосування закону достатньої підстави. Самі терміни "А. і С. с." введені Кантом, який дав їх чітке формулювання, пов'язавши з поняттями апріорі та апостеріорі. За Кантом, аналітичні судження - це судження апріорі, оскільки у них логічний предикат міститься у логічному суб'єкті. Синтетичні судження можуть бути як апріорними, так і апостеріорними. Синтетичні апостеріорні судження - судження, в яких знання про суб'єкт розширюються шляхом звернення до досвіду. Поряд з синтетичними апостеріорними судженнями Кант виділяє особливий клас суджень - синтетичні апріорні судження, які не залежать від досвіду, але разом з тим логічний предикат не міститься у логічному суб'єкті. Саме ці судження - типу "все, що відбувається, має свою причину", - є, за Кантом, особливими принципами теоретичних наук, які обумовлюють саму їх можливість. Проблема А. і С. с. набула особливої гостроти у 20-ті рр. у філософії неопозитивізму, прихильники якого вважають А. і С. с. взаємовиключаючими класами "речень мови науки". Аналітичні судження мають конвенційну природу, оскільки не містять ніякої інформації про навколишній світ, а встановлення їх істинності ґрунтується на довільно встановлених правилах мови. Синтетичні судження тлумачаться неопозитивізмом як змістові твердження про світ, істинність яких встановлюється в межах певного "мовного каркасу" шляхом звернення до емпіричних фактів за допомогою процедури верифікації. Такого розуміння А. і С. с. дотримуються Шлік, Франк, Нейрат та Карнап. Останній зробив великий внесок у розробку неопозитивістської програми - піддати все наявне знання критичному аналізу з позицій вимог принципу верифікації, згідно з яким будь-яке науково осмислене твердження може бути зведене до сукупності протокольних речень, які фіксують дані чистого досвіду, та створити універсальну мову науки. Проте уже в 50-ті рр. неопозитивістська програма розрізнення А. і С. с. зазнала краху, оскільки виявилась неможливість повною мірою формалізувати мову науки А. мер. філософ Куайн, який на початку своєї творчості поділяв точку зору неопозитивізму на А. і С. с., згодом обґрунтував неможливість чіткого розрізнення цих двох видів суджень. Куайн наполягав на тому, що хоча аналітичні судження і можна організувати у строгі системи (математика, логіка), але вони не відносяться до чіткої логіки. Так, аналітичне судження "кожний холостяк є нежонатим" не збігається з чисто логічним судженням "кожне х є х", оскільки істинність останнього обумовлена тим, що х нічого не означає, в той час як істинність першого залежить від значення термінів, які в нього входять. А значення термінів встановлюється в межах певної онтології, перевага якої визначається прагматичними мотивами. Таким чином Куайн переосмислив проблему А. і С. с. з точки зору прагматизму і запропонував її вирішення як своєрідний синтез прагматизму, сучасної логіки і аналітичної філософії.Л. ОзадовськаФілософський енциклопедичний словник > аналітичні і синтетичні судження
-
10 мілетська школа
МІЛЕТСЬКА ШКОЛА - перша історично засвідчена філософська школа. Існувала протягом VI ст. до н. е. у м. Мілет, що в Іонії (Греція), звідки і її назва. Започаткував М.ш. Фалес Мілетський, котрий визнається у західній традиції першим філософом; у Стародавній Греції він вважався найвидатнішим із семи еллінських мудреців. Інші представники М.ш. - учень Фалеса Анаксимандр, якому належить перший в історії філософії твір, написаний прозою, і учень Анаксимандра Анаксимен. Поняття "школи" відносно вчень цих філософів означає передусім спадковість думки, єдину традицію постановки і розв'язання метафізичних питань. За своїм змістом вчення мілетських філософів належать до ранньофілософських космогоній, характерних для досократичної (дософістичної) доби античної думки. Головна філософська проблема, що її розв'язує М.ш., - походження і будова світоустрою, Космосу. У тезі Фалеса "все (суще) є Водою" набуває метафізичного виразу світоглядна інтуїція щодо животворності Космосу, характерна для Античності. У Анаксимандровому визначенні першопочатку і основи сущого як "безмежного Всеосяжного" (інколи неточно передається терміном "апейрон") висувається ідея трансцендентальності першопочатку сущого відносно наявного буття, їх різного онтологічного статусу. Розглядаючи Повітря як космогонічний першопочаток, Анаксимен поєднує ідею Фалеса щодо животворності сущого і Анаксимандрову ідею трансцендентальності онтологічного першопочатку. Повітря є і універсальною метафорою життя, і разом з тим охоплює і пронизує все суще, забезпечуючи цілісність форми кожного існування (принцип єдності мікро- і макрокосму) І. сторичне значення М.ш. полягає у заснуванні інтелектуальної традиції послідовного осмислення певної філософської проблематики на ґрунті єдиної теоретичної настанови. М.ш. стала першим в історії досвідом формування та існування такої традиції, яка становить один з головних елементів строгого філософського мислення. У вченнях мілетських філософів вперше висувається низка фундаментальних метафізичних концептів, які відігравали значну роль у подальшій історії думки. Серед них: дві концепції розвитку - генезис шляхом поєднання і роз'єднання різноякісних початків (Анаксимандр) та генезис шляхом іманентних змін висхідної субстанції (Анаксимен); ідея універсального всесвітнього закону, під дію якого підпадає будь-яке суще (Анаксимандр); принцип єдності мікро- і макрокосму (Анаксимен); виділення чотирьох стихій (вогонь, повітря, вода, земля) як головних складових Всесвіту (Анаксимандр).С. Пролеєв -
11 ситуація
СИТУАЦІЯ - безпосередній результат взаємодії духовної і природної реальностей, що виявляє себе своєрідною "інерцією" природного буття стосовно активності духовної енергії людського існування (екзистенції) у його прагненні подолати "опір" природи щодо освоєння її людиною. С. слугує своєрідним "лакмусовим папірцем" оприявнення протистояння свободи і необхідності, як специфічних детермінант духовної і природної реальностей. Це означає, що свобода існує тільки в С. Не зустрічаючи "опору" своїй діяльності, людина (а отже, і її свобода) "розчиняються у небутті", оскільки зникає "дистанція" між метою та її здійсненням. У свою чергу, сама С. має сенс лише у відношенні до свободи. Так, С. виявляє себе вже самим фактом народження людини у певний час у певному місці (людина не вибирає факт свого народження). До С. належить і все минуле (людина не здатна змінити своє минуле), просторово-часові обставини людського існування, здобутки духовної і матеріальної культури попередніх поколінь та ін. Але людина може надавати названим виявам С. іншого значення або іншого продовження - у цьому реалізується її свобода. Свобода (і подолання С.) не залежить від успішності самої дії Н. авіть "закутий у кайдани в'язень" (Сартр) залишається свободним, адже він не позбавлений здатності вибору (а тому і свободи). Він може або погодитись із фактом свого ув'язнення (примиритись із С.), або не погодитись і бути щомиті готовим до втечі. С., отже, є мінливим феноменом, постійно порушуваною (через задання їй людиною все нових і нових значень) і водночас так само постійно відновлюваною "рівновагою" духовної і природної складових буттєвої гармонії. Принципове порушення цієї рівноваги (екологічна криза, ядерна війна тощо) загрожує знищенням самого людського світу.І. Вичко -
12 imply
imply [ɪmˊplaɪ] v1) подразумева́ть, предполага́ть2) означа́ть, зна́чить; содержа́ть намёк;with all that it implies со все́ми вытека́ющими из э́того после́дствиями
;what does he imply? что он име́ет в виду́?
-
13 stand
stand [stænd]1. n1) остано́вка;to come to a stand останови́ться
;to bring to a stand останови́ть
2) сопротивле́ние;to make a stand for вы́ступить в защи́ту
;to make a stand against ока́зывать сопротивле́ние; вы́ступить про́тив
3) пози́ция, ме́сто;а) заня́ть ме́сто;б) осно́вываться (on, upon — на) [ср. тж. 4)]4) взгляд, то́чка зре́ния;to take one's stand стать на каку́ю-л. то́чку зре́ния [ср. тж. 3)]
5) пьедеста́л; подста́вка; этаже́рка; подпо́ра, консо́ль, сто́йка6) ларёк, кио́ск; стенд7) стоя́нка ( такси и т.п.)8) трибу́на ( на скачках и т.п.)9) амер. ме́сто свиде́теля в суде́10) театр. остано́вка в како́м-л. ме́сте для гастро́льных представле́ний; ме́сто гастро́льных представле́ний11) лесонасажде́ние12) урожа́й на корню́;a good stand of clover густо́й кле́вер
13) тех. стани́на2. v (stood)1) стоя́ть;he is too weak to stand он е́ле де́ржится на нога́х от сла́бости
;to stand out of the path сойти́ с доро́ги
2) встава́ть (обыкн. stand up);we stood up to see better мы вста́ли, что́бы лу́чше ви́деть (происходя́щее)
3) быть располо́женным, находи́ться4) быть высото́й в...;he stands six feet three его́ рост 6 фу́тов 3 дю́йма
5) (обыкн. как глагол-связка) находи́ться, быть в определённом состоя́нии;he stands first in his class он занима́ет пе́рвое ме́сто в кла́ссе
;а) быть одино́ким;б) быть выдаю́щимся, непревзойдённым;to stand convicted of treason быть осуждённым за изме́ну
;to stand corrected призна́ть оши́бку; осозна́ть справедли́вость ( замечания и т.п.)
;to stand in need of smth. нужда́ться в чём-л.
;to stand one's friend быть дру́гом
;to stand godmother to the child быть крёстной ма́терью ребёнка
;а) быть в почёте;б):corn stands high this year в э́том году́ це́ны на кукуру́зу высо́кие
6) ста́вить, помеща́ть, водружа́ть7) остана́вливаться (обыкн. stand still)8) занима́ть определённую пози́цию;here I stand вот моя́ то́чка зре́ния
9) держа́ться; быть усто́йчивым, про́чным; устоя́ть;to stand fast сто́йко держа́ться
;the house still stands дом ещё де́ржится
;these boots have stood a good deal of wear э́ти сапоги́ хорошо́ послужи́ли
;this colour will stand э́та кра́ска не слиня́ет
;not a stone was left standing ка́мня на ка́мне не оста́лось
10) остава́ться в си́ле, быть действи́тельным (тж. stand good);that translation may stand э́тот перево́д мо́жет оста́ться без измене́ний
11) мор. идти́, держа́ть курс12) выде́рживать, выноси́ть, терпе́ть; подверга́ться;to stand the test вы́держать испыта́ние
;how does he stand pain? как он перено́сит боль?
;I can't stand him я его́ не выношу́
13) угоща́ть;who's going to stand treat? кто бу́дет плати́ть за угоще́ние?
;to stand smb. a good dinner угости́ть кого́-л. вку́сным обе́дом
15) занима́ть определённое положе́ние;to stand well with smb.
а) быть в хоро́ших отноше́ниях с кем-л.;б) быть на хоро́шем счету́ у кого́-л.stand against проти́виться, сопротивля́ться;stand away, stand back отступа́ть, держа́ться сза́ди;stand behind отстава́ть;stand between быть посре́дником ме́жду;а) прису́тствовать; быть безуча́стным зри́телем;б) защища́ть, помога́ть, подде́рживать;to stand by one's friend быть ве́рным дру́гом
;в) держа́ть, выполня́ть; приде́рживаться;to stand by one's promise сдержа́ть обеща́ние
;г) быть нагото́ве;д) радио быть гото́вым нача́ть или принима́ть переда́чу;а) покида́ть (свидетельское место в суде, спортивную команду и т.п.);б) отказа́ться от своего́ поста́ и т.п. (тж. в чью-л. пользу);в) воен. сменя́ться с дежу́рства;а) символизи́ровать, означа́ть;б) разг. терпе́ть, выноси́ть;в) подде́рживать, стоя́ть за;б) принима́ть уча́стие, помога́ть (with);в) мор. идти́ к бе́регу, подходи́ть к по́рту;stand in with быть в хоро́ших отноше́ниях (с кем-л.);а) держа́ться на расстоя́нии от; отодви́нуться от;б) отстрани́ть, уво́лить (на вре́мя);в) мор. удаля́ться от бе́рега;а) то́чно соблюда́ть ( условности и т.п.);б) мор. идти́ пре́жним ку́рсом;а) выделя́ться, выступа́ть;to stand out against a background выделя́ться на фо́не
;б) не сдава́ться; держа́ться;he stood out for better terms он стара́лся доби́ться лу́чших усло́вий
;в) мор. удаля́ться от бе́рега;а) постоя́нно держа́ть в по́ле зре́ния (кого-л.), стоя́ть над душо́й;б) остава́ться нерешённым; быть отло́женным, отсро́ченным;let the matter stand over отложи́те э́то де́ло
;а) держа́ться чего-л.;to stand to one's colours не отступа́ть, твёрдо держа́ться свои́х при́нципов
;to stand to it твёрдо наста́ивать на чём-л.
;б) подде́рживать что-л.;в) выполня́ть ( обещание и т.п.);а) встава́ть;б) ока́зываться про́чным и т.п.;в):to stand smb. up разг. подвести́ кого́-л.
;stand up for защища́ть, отста́ивать;а) сме́ло встреча́ть; быть на высоте́;б) пере́чить, прекосло́вить◊to stand Sam сл. плати́ть за угоще́ние
;how do matters stand? как обстоя́т дела́?
;I don't know where I stand не зна́ю, что да́льше со мной бу́дет ( или что меня́ ждёт)
;to stand on end стоя́ть ды́бом ( о волосах)
;stand and deliver! ру́ки вверх!; «кошелёк и́ли жизнь»!
;to stand to lose идти́ на ве́рное пораже́ние
;it stands to reason that само́ собо́й разуме́ется, что
;to stand to win име́ть все ша́нсы на вы́игрыш
;а) быть в хоро́ших отноше́ниях;б) по́льзоваться хоро́шей репута́цией -
14 ж
Iже спол. — ( при протиставленні) and, as to; (у знач. "але") but, then
або ж — or else, or, perhaps
IIякщо ж — if, however
1) ( підсилювальна)2) ( означає тотожність)той же, такий же — the same
IIIтам же, тут же — in the same place
(скор. від жіночий туалет) Ladies ( lavatory) -
15 дию
I гл.; неперех.1) сказа́ть, говори́ть, промо́лвитьсәлам диегез — переда́йте приве́т
моңа нәрсә диярсез инде? — что вы ска́жете на э́то?
авыру сәламәтләнде дисәң дә ярый — мо́жно сказа́ть, что больно́й вы́здоровел
ул кичә үк кайткан, диләр — говоря́т, что он ещё вчера́ верну́лся
"Авырыйм",- диде ул әкрен генә — "Боле́ю", - промо́лвил он ти́хо
2) счита́ть каки́м, называ́тьэшне әле тәмамланган дип булмый — рабо́ту ещё нельзя́ счита́ть завершённой
моны ничек дияргә инде? — ка́к же э́то называ́ть?
ачык сөйләргә кирәк: акны - ак, караны кара дияргә — ну́жно говори́ть я́сно: бе́лое называ́ть бе́лым, чёрное - чёрным
мондый кыю кешеләргә герой диләр — таки́х сме́лых люде́й называ́ют геро́ями
4) полага́ть, ду́мать, счита́ть ( чаще с союзом что)аны берни белми дисезме? — ду́маете, (что) он ничего́ не зна́ет?
эш өметсез дияргә нигез юк — нет основа́ний полага́ть, что рабо́та безнадёжная
ул да шулай ди — он то́же так счита́ет
5) хоте́ть, ду́мать, жела́ть; име́ть наме́рениебүген үк кайтырмын дигән иде — хоте́л сего́дня же верну́ться
танышам дисәгез, кулъязма өстәлдә — е́сли жела́ете ознако́миться - ру́копись на столе́
әйтергә дигәнемнең барысын да әйтә алмадым — я не мог вы́сказать всего́, что хоте́л (ду́мал) сказа́ть
6) в отриц. ф. дими не счита́ться с тем, что; не обраща́ть внима́ния (на что-л.); несмотря́ (на что-л.)яңгыр димиләр, эшли бирәләр — не обраща́ют внима́ния на дождь, продолжа́ют рабо́тать; несмотря́ на дождь, продолжа́ют рабо́тать
7) в знач. вводн. сл. в соста́ве сло́жного сказу́емого диа) говоря́т, что...быел җәй яңгырлы булачак, ди — говоря́т, что в э́том году́ ле́то бу́дет нена́стным
б) допу́стим, ска́жем, предполо́жимярар, ул белмәсен дә, ди — ла́дно, допу́стим, он не зна́ет
в) бу́дто бымин бу турыда ишетмәдем дип әйтә, ди — говори́т, бу́дто бы он об э́том не слы́шал
г) в ре́пликах выража́ет несогла́сие с отте́нком иро́нии ка́к бы не...булган ди, гомердә булмаганны — ка́к бы не та́к, тако́го в жи́зни не быва́ло
чыкты ди, көт! — ка́к бы не та́к! вы́йдет, жди
бара ди, бармый торсын әле! — ка́к бы не та́к! никуда́ не пойдёт
д) разг. так иышандылар ди сиңа — так и пове́рили тебе́
курыкканнар ди синең янавыңнан — так и испуга́лись твои́х угро́з
8) в знач. частицы диа) в риторич. вопр. предл. жеэшләмичә ничек яшәп булсын ди? — ка́к же мо́жно жить без рабо́ты?
б) разг. с оттенком иронии как бу́дто, бу́дто быйөрисең шунда, синнән башка булдыра алмаслар ди — хо́дишь то́же, как бу́дто без тебя́ не упра́вятся
9) в знач. послелога дигәндәа) насчёт (кого-л., чего-л.); по ча́сти (чего-н.)балалар дигәндә аның күңеле тыныч — насчёт дете́й душа́ у неё споко́йна
хәйлә дигәндә ул беркемгә бирешмәс — насчёт (по ча́сти) хи́трости он никому́ не усту́пит
б) ра́ди (кого-л., чего-л.); см. тж. өченсез дигәндә аяк идәндә — погов. ра́ди вас на всё гото́вы
футбол дигәндә бөтен дөньясын оныта — ра́ди футбо́ла всё на све́те забыва́ет
в) в тече́ние, по проше́ствии; не пришёл и...бер ай дигәндә — в тече́ние (по проше́ствии) ме́сяца; не прошло́ и ме́сяца
алтынчымы, җиденчеме көн дигәндә — в тече́ние шести́-семи́ дней; не прошло́ и шести́-семи́ дней
г) как ра́з в то вре́мя; то́лько чтобез кайтабыз дигәндә, яңгыр башланды — как ра́з в то вре́мя, когда́ мы собира́лись домо́й, начался́ дождь; то́лько что мы собрали́сь домо́й, начался́ дождь
10)а) в знач. изъяснит. союза при неуверенной передаче чужого намерения дигәндәйкичкә кайтырмын дигәндәй әйткән иде — говори́л, бу́дто бы к ве́черу вернётся
б) сло́вно говоря́"риза" дигәндәй башын какты — сло́вно говоря́ "согла́сен", кивну́л голово́й
11) в знач. связующего вводн. сл. дигәндәй как говори́тсякышын, таң ата да кич була дигәндәй, көннең үткәнен сизми дә каласың — зимо́й, как говори́тся, света́ет и ту́т же вечере́ет, и не замеча́ешь, как прохо́дит день
12) в знач. вводн. сл.; разг. в составе вводных словосочетаний или предложений дигәннән, кста́ти, о...; да, о (об)...уку дигәннән, кайчан тәмамлыйсың институтны? — кста́ти, об учёбе, когда́ ты зака́нчиваешь институ́т?
кыш салкын булды дигәннән, ферма терлекләренә зыян килмәдеме? — кста́ти, о зиме́: не пострада́л ли скот на фе́рме от си́льных моро́зов?
13) в знач. послелога дипа) с им. п. о, в, заэш дип борчыла — беспоко́ится о рабо́те
балаларым әни дип үлеп торалар иде — де́ти во мне души́ не ча́яли
кем дип белдең син аны? — за кого́ ты его́ принима́ешь?
б) разг.; в им. п. в реплике, связанной с предыдущим контекстом, переводится повтором подчинительного словакем дип, күптәнге танышым — кто́-кто́, давни́шний знако́мый
каян дип, кем хәтерли инде аларны — отку́да-отку́да, кто их сейча́с по́мнит
14) в знач. подчин. союза дипа) изъяснит. что; что́бы; для того́ что́быкайтырсың дип көттек — жда́ли, что вернёшься
хәзер үк эшли башласыннар дип әйтергә куштылар — веле́ли переда́ть, что́бы неме́дленно приступи́ли к рабо́те
поездга соңга калмыйм дип... — что́бы (для того́ что́бы) не опозда́ть на по́езд...
б) изъяснит. бу́дто, бу́дто быүзем күрдем дип сөйләгән була — уверя́ет, бу́дто ви́дел сам
в) изъяснит.; в сочет. с гл. бәяләү, карау, санау, табу какбезгә чит кешеләр дип карыйлар — на нас смо́трят как на чужи́х люде́й
кимчелек дип бәяләү — расце́нивать как недоста́ток
авырыйм дип эшкә килмәде — из-за боле́зни не пришёл на рабо́ту; ссыла́ясь на боле́знь, не вы́шел на рабо́ту
салкын дип куркалар — боя́тся из-за хо́лода
д) цел.; с им. п. ра́ди (кого-л., чего-л.)барыбыз да балалар дип тырышабыз инде — все стара́емся ра́ди дете́й
нәрсә дип син бу эшкә алындың? — ра́ди чего́ ты взя́лся за э́ту рабо́ту?
е) цел.; в направит. п. для; на, за, покемгә дип алдың бу китапларны? — для кого́ купи́л э́ти кни́ги?
эшкә дип җыену — собира́ться на рабо́ту
юлга дип акча бирү — дать де́ньги на доро́гу
билетка дип чират тору — стоя́ть в о́череди за биле́том
суга дип бару — пойти́ за водо́й
15) разг.; в знач. усил. частицы дигәч (между гл. повторами) да (да и, и) всё; (раз) сказа́л..., (зна́чит)әйтмим дигәч әйтмим — не скажу́ да (и) всё
китмисең дигәч китмисең — не уе́дешь да и всё; ска́зано не уе́дешь, зна́чит не уе́дешь
булмый дигәч булмый — раз сказа́л не бу́дет, зна́чит не бу́дет
эшлим дигәч эшли инде — раз сказа́л сде́лает, зна́чит сде́лает
16) в знач. уступ. союза с частицей тә хоть (хотя́) иавыр дигәч тә, эшем алай зарланырлык түгел — хоть и тру́дно, но не жа́луюсь на свою́ рабо́ту
шаярам дигәч тә, чама белергә кирәк — хотя́ и шу́тишь, на́до знать ме́ру; шу́тка шу́ткой, но на́до и ме́ру знать
17) разг.; в знач. усил. частицы при однород. чл. предл. дисең, дисеңме, дисәң и..., и...кызның акылымы дисең, эшкә уңганлыгымы дисең, буе-сыны дисеңме - барысы да килгән иде — де́вушка всем вы́шла: и умо́м, и трудолю́бием, и ста́тью
җырга дисәң - җырга, биюгә дисәң, биюгә оста — и петь, и пляса́ть мастери́ца
18) разг.; в знач. усил. частицы при повторах дисәң (обычно с частицей дә) так, ну именә ул бригадир дисәң бригадир! — вот он бригади́р так бригади́р!
19) в знач. частицы огранич. диярлек почти́ел саен диярлек — почти́ ежего́дно (ка́ждый год)
бөтен шәһәрне диярлек әйләндем — объе́здил почти́ весь го́род
•- дип атау- дип йөртү
- дип аталу
- дип йөртелү
- дип табу
- дип тану
- дип табылу
- дип танылу••дигән булып — под ви́дом чего́, ссыла́ясь на что
II сущ.; фольк.дигән сүз — (э́то) зна́чит, (э́то) означа́ет
1) див, злой дух; де́мон, чудо́вище2) перен. гига́нт, велика́н, исполи́ндиюдәй адәм — челове́к исполи́нского телосложе́ния
•- дию кебек
- дию пәрие
- дию үләне -
16 amount
1. n1) кількістьin amount — за кількістю, кількісно
2) загальна сума; підсумок3) важливість, вага, значимість2. vto amount to very little, not to amount to much — не мати великого значення
* * *I n1) кількість; величина; ступінь2) все, весь обсяг, вся маса3) загальна сума, підсумок4) бухг. основна сума е відсотки з неїII v1) (to) становити ( суму); доходити до; досягати ( чого-небудь); дорівнювати ( чому-небудь)2) (to) бути рівним, рівносильним, рівнозначним; означати3) ставати (ким-небудь, чим-небудь), домагатися ( чого-небудь) -
17 grow
v (past grew; p.p. grown)1) рости; виростати; збільшуватися; посилюватися2) вирощувати, культивувати3) відрощувати, відпускати (волосся)4) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку ставатиto grow dark — смеркати, темніти
grow down, grow downwards — зменшуватися, скорочуватися
grow on smb. — охоплювати, опановувати когось; дедалі більше подобатися комусь
grow up — виростати; ставати дорослим
* * *v(grew; grown)1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь8) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку робитися, ставати9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом -
18 grow
v(grew; grown)1) рости, збільшуватися; підсилюватися; виростати (нaпp., про дітей)2) вирощувати, культивувати; давати врожай чого-небудь ( про ґрунт)3) відрощувати, відпускати (волосся, бороду)4) to grow into smth вростати в що-небудь; перетворюватися на що-небудь; входити (у вжиток, моду)5) to grow out of smth виростати, виникати з чого-небудь; переростати що-небудь, виходити за рамки, межі, розміри чого небудь; виходити (із вжитку, моди е т. п.); відвикати від чого-небудь з віком або з часом6) to grow (over) with smth заростати чим-небудь, бути покритим чим-небудь7) to grow on smb все більше впливати на кого-небудь; подобатися усе більше кому-небудь8) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку робитися, ставати9) у сполученні з наступним інфінітивом означає початок дії, вираженої інфінітивом -
19 querer
I 1. v absol(algo; que + Subj; algo de uno) хоте́ть, жела́ть чего; что; + инф, чтобы...; чего от когоquiero que todos estén contentos — я хочу́, что́бы все бы́ли дово́льны
¿qué quieres? — чего́ ты хо́чешь?; что тебе́ ну́жно?; чего́ тебе́ (на́до)? разг
estoy aquí porque quiero — я здесь, потому́ что (так) хочу́!
¡no quiero y no quiero! — не хочу́, и | всё тут | ко́нчено|!
queriendo — наме́ренно; с у́мыслом; наро́чно
sin querer — ненаме́ренно; нево́льно; неча́янно
2. vtquerer a uno por marido, mujer — хоте́ть вы́йти за́муж за кого, жени́ться на ком; хоте́ть (взять) кого себе́ в мужья́, жёны
querer como loco, con locura, locamente ↑ — люби́ть безу́мно, до безу́мия
dejarse querer — позволя́ть себя́ люби́ть; дово́льствоваться чужо́й любо́вью
3) реже = disponer 1. 5)te quiero toda clase de bienes — жела́ю тебе́ всех благ!
querer bien a uno — жела́ть добра́, сочу́вствовать, тж симпатизи́ровать кому; хорошо́ относи́ться к кому
querer mal a uno — не люби́ть, недолю́бливать кого; быть вражде́бно настро́енным к кому
5) a uno ( para algo) хоте́ть ви́деть кого, встре́титься с кем, иска́ть кого, встре́чи с кем (для чего; с к-л це́лью; чтобы...)¿cuánto quiere por repararme el coche? — ско́лько вы возьмёте (с меня́) за ремо́нт маши́ны?
7) + inf пыта́ться ( создать к-л впечатление); претендова́ть на что; де́лать вид, что...quiere hacernos creer que no sabía nada — он пыта́ется убеди́ть нас, что ничего́ не знал
quiere ser un héroe — он изобража́ет из себя́ (настоя́щего) геро́я
8) нужда́ться в чёма) испы́тывать к-л необходи́мость, потре́бность¿para qué quieres el abrigo, si hace calor? — заче́м тебе́ пальто́, е́сли так тепло́?
б) (о предмете; событии) предполага́ть, диктова́ть что; тре́бовать чего; чтобы...este traje quiere una buena corbata — к э́тому костю́му ну́жен хоро́ший га́лстук
semejante éxito quiere unas copas — за тако́й успе́х | поло́жено| на́до | сто́ит | вы́пить
9) 1-a pers; gen Imp de Ind, Subj, реже Pot Simple вежл [волеизъявление; просьба] я хоте́л, проси́л бы; мы хоте́ли, проси́ли бы; мне, нам хоте́лось быquiero | quisiera | quería | querría | pedirle un favor — я хоте́л бы | (мне) хоте́лось бы| попроси́ть вас об (одно́й) услу́ге
10) 2-a; 3-a pers; Pres, реже Fut, Pot Simple; + inf вежл [ в составе просьбы; как пр в форме вопроса] будь, бу́дьте любе́зны + инф,...; не (сделаешь; сделаете ли что-л)?¿quieres pasarme el sal? — пожа́луйста, переда́й мне соль; ты не переда́шь мне соль?
¿| quiere | quería ↑ | usted decirme qué hora es? — бу́дьте любе́зны, скажи́те, кото́рый час?; вы мне не ска́жете, кото́рый час?
11) algo; que + Subj разг ирон, тж презр дава́ть по́вод к (нежелат. последствиям); напра́шиваться на что; хоте́ть, добива́ться чего; чтобы...tú quieres que nos quedemos sin comer — ты | добьёшься | дождёшься | (того́), что мы оста́немся без обе́да
este quiere que le rompan la cara — ему́, ви́дно, о́чень хо́чется схлопота́ть по мо́рде
12) terciopers, tb impers; + inf разг начина́ть (делать что-л, тж происходить); подава́ть при́знаки чегоparece que quiere despertarse — похо́же, он | просыпа́ется| вот-во́т проснётся
quiere llover — собира́ется дождь
quería amanecer — начина́ло света́ть
13)querer decir + nc; que... — зна́чить, означа́ть что; что...
¿qué quiere decir eso? — [предупреждение; угроза] что это зна́чит?; ка́к э́то прика́жете понима́ть?
14)querer ser algo — разг быть (вероятно) чем
¿qué quiere ser esto? — [ недоумение] э́то ещё что тако́е?
- por lo que más quieras- ¿qué quieres ? - ¡que si quieres!
- quieras que no II m прост, тж поэтлюбо́вь; не́жные чу́вства; серде́чная скло́нностьcosas del querer — дела́ любо́вные, серде́чные
penas del querer — любо́вные му́ки, страда́ния, терза́ния
tener querer a uno — люби́ть кого; вздыха́ть о ком; по кому; со́хнуть по ком прост
-
20 означать
означить1) см. Обозначать, обозначить;2) визначати, значити. Что это -чает? - що це значить (визначає)? Зелёный цвет -чает надежду - зелений колір визначає надію. Срв. Значить;3) показувати, виявляти що, свідчити про що. Все эти памятники -чают высокий уровень культуры - всі ці пам'ятки свідчать про високий рівень культури (виявляють високий рівень культури). Означенный -1) см. Обозначенный (Обозначать);2) (упомянутый) згаданий, названий, наведений, зазначений.* * *несов.; сов. - озн`ачить1) см. обозначать2) (несов.: иметь смысл, значение) означа́ти; ( значить) зна́чити
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Означающее — Означающее формальная сторона языкового знака, находящаяся в неразрывной связи с другой его стороной означаемым. В концепции Ф. де Соссюра означающее, подобно означаемому, представляет собой психическую сущность акустический образ, который… … Лингвистический энциклопедический словарь
весь — I (ввесь, уве/сь), всього/ (усього/), ч., вся (уся), всіє/ї (усіє/ї), ж., все (усе), всього/ (усього/), с., займ. означ., 1) Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. || Означає цілковите охоплення чим небудь якоїсь особи, предмета, явища … Український тлумачний словник
Диалект украинцев Канады — Канадский диалект украинского языка разновидность украинского языка (некоторыми лингвистами рассматриваемая как диалект), образовавшаяся в среде первых двух волн украинской иммиграции в Западную Канаду и их потомков. Канадский украинский… … Википедия
Канадский вариант украинского языка — Канадский диалект украинского языка разновидность украинского языка (некоторыми лингвистами рассматриваемая как диалект), образовавшаяся в среде первых двух волн украинской иммиграции в Западную Канаду и их потомков. Канадский украинский был… … Википедия
Канадский диалект украинского языка — Канадский диалект украинского языка разновидность украинского языка (некоторыми лингвистами рассматриваемая как диалект), образовавшаяся в среде первых двух волн украинской иммиграции в Западную Канаду и их потомков. Канадский украинский был… … Википедия
Ценообразование — (Price formation) Определение ценообразования. методы ценообразования Определение ценообразования. методы ценообразования, управление ценообразованием Содержание Содержание Определение термина Цель ценообразования Методы ценообразования… … Энциклопедия инвестора
Анархо-коммунизм — Формы правления, политические режимы и системы Анархия Аристократия Бюрократия Геронтократия Демархия Демократия Имитационная демократия Либеральная демократия Представит … Википедия
що — I чого/, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також ві/що, займ. 1) також із підсил. част. ж, б, то, пит. Означає загальне питання про предмет, явище, дію і т. ін. •• Зна/єш що? уживається при поясненні чого небудь, пропонуванні… … Український тлумачний словник
Конфликт — (лат. conflictus – столкновение) – способ взаимодействия людей, при котором преобладает тенденция противоборства, вражды, разрушения достигнутого единства, согласия и сотрудничества. В состоянии конфликта могут находиться отдельные люди,… … Политология. Словарь.
Ісходження - походження Святого Духа — Неозначеність і різновжиток в українському богослов ї термінів ісходження та походження (стосовно Святого Духа) є, на перший погляд, у явному контрасті до надзвичайної важливости цього питання в історії християнського полемічного богослов я. Це,… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Бисмарк, Отто-Эдуард-Леопольд, князь и герцог Лауэнбургский — БИСМАРКЪ, Отто Эдуардъ Леопольдъ, князь и герцогъ Лауэнбургскій, первый канцлеръ Германской Имперіи, род. 1 го апр. 1815 г. въ Бранденбургѣ, въ родов. помѣстьи Шенгаузенъ. Прослушавъ лекціи въ университетахъ Геттингена и Берлина, Б. съ 1835 по… … Военная энциклопедия