-
1 щербатий
1) (про посуд та ін.) chipped, gapped, lagged, dented; ( беззубий) gap-toothed2) ( про місяць) on the wane, waning -
2 щербатий
1) щерба́тый; зазу́бренный, вы́зубренный; вы́щербленный2) ( о луне) уще́рбный, ущерблённый, на уще́рбе3) ( о человеке) с вы́щербленными зуба́ми, зу́бы (у кого) со щерби́ной (или со щерби́нами); ( неточно) без зубо́в, беззу́быйщерба́та доля — несчастли́вая до́ля (судьба́; фольк. судьби́на, судьби́нушка)
щерба́та правда — сомни́тельная пра́вда
-
3 щербатий
szczerbatyjприкм. -
4 щербатий
-
5 chippy
1. n амер., розм.повія, шлюха2. adj1) зазублений (про ніж)2) обламаний, щербатий3) рублений; наколотий; наструганий; подрібнений4) сухий (як тріска)5) розм. з важкою головою (на похмілля)* * *I a1) зазубрений, вищерблений ( про ніж)2) щербатий ( про краї посуду)3) рубаний; наколотий; наструганий; дроблений5) cл. з важкою головою ( з похмілля)II n; амер.; сл.повія, шльондраIII див. -
6 nicked
adj1) зазубрений, пощерблений2) щербатий, з відбитими краями, з дефектами (про посуд)* * *[nikt]aзазубрений; щербатий, з відбитими краями ( про посуд) -
7 зуб
1) (dens) зуб (-ба), (шутл.) рубак, їдак (-ка), макоїд (-да); мн. (у челов., животн.) зубы (dentes) - зуби (-бів). [Добрі зуби і камінь перегризуть (Номис)]. Передний зуб - передній зуб. Коренной зуб - кутній зуб, кутняк (-ка), (у жив.) жвач (-ча). Коренной задний зуб, зуб мудрости - череній зуб, череняк, зуб мудрости. Молочный зуб - молочний зуб, телячий зуб, мн. телячки (-ків). Глазной зуб - очний зуб. Волчий зуб - вовчий зуб. Зуб резец - сміюнець (- нця), (у жив.) різак (-ка), сікач (-ча). Зуб клык - ікло и кло, кливак, мн. ікла, кла (р. клів), кливаки (-ків). Вставной зуб - вставний зуб. Искусственный зуб - штучний зуб, роблений зуб. Мелкие -бы - дрібні зуби. -бы выпали - зуби повипадали, випали, посходили. Рвать -бы - рвати зуби, тягти, тягнути зуби, брати зуби. -бы прорезываются - зуби ріжуться. -бы шатаются - зуби хитаються. -бы болят у кого - зуби болять кого. У меня болят -бы - мене болять зуби. Лишить -бов кого (обеззубить) - збеззубити кого, (перен.) підрізати кому зуби. Лишиться -бов - позбутися зубів, збеззубіти. Проесть, съесть -бы на чём - з'їсти зуби на чому. Положить -бы на полку (голодать) - покласти зуби на полицю. Ударить по -бам - дати в зуби кому, загилити по зубах кому. Посчитать кому -бы - повибивати, порахувати зуби кому. Оскаливать, -лить -бы - вищиряти, вищирити зуби, вишкіряти (и шкірити), вишкірити зуби, (диал.) зашкірюватися до кого (Стеф.), (огрызаться) відз(в)ірятися. [Лежить собака, та й відзіряється (Полт.)]. -бы скалить (насмехаться) - скалозубити, смішкуватися з кого, брати на глум кого, глузувати з кого; см. Насмехаться. Полно -бы скалить - годі тих смішків, годі зуби яснити, досить глузувати. Что -бы скалишь (кажешь)? - по чім зуби продаєш? Ему на зуб не попадайся - йому на зуб не давайсь! Точить, острить скалить -бы на кого - гострити зуби на кого. Острить -бы на что - ласитися на що. -бы чесать (болтать вздор) - теревені правити; см. Вздор. Говорить сквозь -бы - цідити (сов. процідити) крізь зуби. [Стрепенувся і крізь зуби процідив (Кониськ.)]. Щёлкать, щёлкнуть -бами - клацати, клацнути зубами. [Вовк як клацне зубами (Рудч.). Зубами клацав, мов-би пес (Котл.)]. Скрежетать -ми - зубами скрегота[і ]ти, скрипіти, скрипотіти. Стучать -бами (от дрожи) - зубами цокотіти, зубами дзвонити. [Дрижить, як мокрий хірт, зубами, знай, цокоче (Греб.)]. Зуб на зуб не попадает у кого - зуб(а) з зубом не зведе хто, зуби цокочуть у кого, зубами цокоче хто. [А змерзла-ж то так, що зуб з зубом не зведе, так і труситься (Квітка)]. Око за око, зуб за зуб - око за око, зуб за зуб. Сжать -бы - зціпити зуби. [А вона тільки зуби зціпила (М. В.)]. Разжать -бы - розняти, розціпити зуби. Хватить -ми - гризнути кого. [А як гризне його собака (Звин.)]. Крошить -ми - трощити що. Заговаривать -бы кому - замовляти зуби кому. [Зубів ви не замовляйте (Мирн.)]. В -бах навязнуть у кого (надоесть) - в зубах нав'язнути кому. В -бах завязнуть - в зуби зав'язнути, у зубах застря(г)нути. [Взяла та в зуби і зав'язла (лушпина) (Звин.)]. С густыми -ми - густозубий. С редкими -ми - рідкозубий. С гнилыми -ми - гнилозубий. С волчьим -бом - вовкозубий. Без одного или неск. -бов - несповназубий, щербатий. [Мене в москалі не візьмуть, бо я несповназубий (Звин.). Щербатий рот]. Вооружённый до -бов - озброєний (геть, аж) до зубів;2) (часть снаряда) зуб, зубок (-бка); мн. зубья - зуб'я (-б'я, ср. р.), зубки; см. Зубец 1;3) (злоба) храп (-пу). Иметь на (против) кого зуб - мати храп на кого.* * *1) зуб\зуб бы — мн. зу́би, -бі́в
\зуб б за \зуб б — зуб за зуб, о́ко за о́ко
2) техн. зуб\зуб бья — мн. зу́би, зу́б'я
-
8 луна
1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний місяць, (в третьей и отчасти четвёртой) щербатий місяць, (видимый поутру) старик. -на ущерблённая, на ущербе - місяць щербатий, місяць на скрузі (на сході), місяць-недобір (-бора). [Як підстригати коси на молодику, то швидко ростимуть (М. Грінч.). Світить молодик срібнорогий (Куліш). Зійшов місяць ще й новик (Чуб. V). Сіють на підповні (М. Грінч.). Повновида, як повний місяць (Н.-Лев.). Йому на скрузі голова болить (Канівщ.). Ой, місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб. V)]. Делать что-л. при -не - робити щось до місяця, при місяці, за місяцем. [Жалую було світла, до місяця пряду (М. Грінч.). Так поспішалися, що й при місяці хліб убирали (Луб.)]. Затмение -ны - місяцева міна (затьмарення, затьма). Ничто не ново под -ною - нема нічого нового під місяцем і сонцем, усе старе на нашій бабусі-землі;2) см. Лунация;3) супутник (планети). [У Марса два супутники].* * *1) мі́сяць, -ця; ласк. поэз. місяче́нько2) (спутник какой-л. планеты) супу́тник, мі́сяць -
9 щербатенький
уменьш. от щербатий 1), 3) -
10 chipped
adj1) з щербинами, щербатий2) покритий щебенем* * *a1) з щербинами, негладкий; з оббитими краями ( посуд) -
11 notched
adjзубчастий; вищерблений, щербатий; з надрізомnotched wheel — храпове колесо, храповик
* * *aзубчастий, зазубрений; з надрізомnotched wheel — храпове колесо, храповик
-
12 pocked
aрябий, щербатий -
13 senescent
-
14 chippy
I a1) зазубрений, вищерблений ( про ніж)2) щербатий ( про краї посуду)3) рубаний; наколотий; наструганий; дроблений5) cл. з важкою головою ( з похмілля)II n; амер.; сл.повія, шльондраIII див. -
15 nicked
[nikt]aзазубрений; щербатий, з відбитими краями ( про посуд) -
16 pocked
aрябий, щербатий -
17 вызубривать
вызубрить1) вищерблювати (напр. ніж), вищербити, надщербити, (о мног.) повищерблювати, пощербити;2) витовкти (урок) - см. Зубрить. Вызубренный -1) вищерблений, надщерблений, пощерблений, щербатий;2) витовчений, витуруканий (урок).* * *I несов.; сов. - в`ызубрить( делать зазубрины) визу́блювати, ви́зубити, вище́рблювати, ви́щербити и мног. повище́рблюватиII несов.; сов. - в`ызубрить( механически выучивать) визу́брювати, ви́зубрити, визу́джувати, ви́зудити, сов. ви́товкти -
18 месяц
1) (луна) місяць (-ця), ум. місячок (-чка), місяченько. [І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Ой, місяцю-місяченьку, світи нам доріженьку (Пісня)]. Молодой, новый -сяц - молодик, новик, новак (-ка), новий місяць. Полный -сяц - повний місяць, місяць у повні, повня (-ні), уповень (-вня). -сяц на ущербе - щербатий місяць. Медовый -сяц - медовий місяць;2) (часть года) місяць. [Я місяці і дні лічу журбою (Куліш)]. Военный, гражданский, морской -сяц - військовий, громадянський місяць (30 день), морський місяць (29 день). Звёздный (сидерический), драконоический, тропический -сяц - зоряний, драконоїчний, тропічний місяць. Лунный (синодический), солнечный -сяц - місяцевий (квадровий, молодиковий, синодичний), сонячний місяць. [У мусулман місяць не сонячний, а квадровий, молодиковий (Крим.)]. В -це январе - в (місяці) січні, місяця січня. В прошлом -це - того или минулого місяця, в тому или в минулому місяці. [Зустрів тебе того місяця на залізниці (Крим.)]. В будущем, в следующем -це - наступного місяця, в наступному місяці. Каждый -сяц (ежемесячно) - що-місяця, кожного місяця, кожний (кожен) місяць. Раз в -сяц - раз на місяць. Он получает сто рублей в -сяц - він одержує (здобуває) сто карбованців на місяць или місячно. За -сяц вперёд - (за) місяць наперед. Больше -ца - більш(е) як місяць, понад місяць.* * *I( часть года) мі́сяць, -цяII( луна) мі́сяць, -цямолодо́й \месяц — молоди́к, -а, молоди́й (нови́й) мі́сяць
-
19 Зазубристый
позублений, пощерблений, щербатий. -
20 Изъяноватый
ґанджовитий, щербатий.
- 1
- 2
См. также в других словарях:
щербатий — а, е. 1) З вищербленими краями, з щербиною, щербинами. || Зі щербинами (про зуби). 2) розм. Такий, у якого бракує зубів. || Із зазубленим, нерівним лезом. || Із заглибинами, виїмками. Щербатий місяць. •• Щерба/та пра/вда замаскована під правду… … Український тлумачний словник
щербатий — 1) (із зазублинами, з вищербленими краями, щербинами), вищерблений, надщерблений, щерблений, надбитий; зазублений, визублений (зазв. про ніж, шаблю тощо) 2) (про місяць який поступово меншає, не повний), надщерблений, вищерблений, у[в]щерблений,… … Словник синонімів української мови
щербатий — прикметник … Орфографічний словник української мови
Vladimir Ippolitovich Lipsky — Saltar a navegación, búsqueda Vladimir Ippolitovich Lipsky Vladimir Lipsky Nacimiento 11 de … Wikipedia Español
Липский, Владимир Ипполитович — Владимир Ипполитович Липский Дата рождения: 27 февраля (11 марта) 1863 … Википедия
Vladímir Lipski — Vladimir Ippolitovich Lipsky Vladimir Lipsky Nacimiento 11 de marzo de 1863 (juliano) ciudad de Samostrely, provincia Volyn, hoy Óblast de Rivne … Wikipedia Español
ущерблений — (вще/рблений), а, е. 1) заст.Зменшений. 2) Який поступово зменшується, убуває (про місяць); щербатий … Український тлумачний словник
щербатенький — а, е. Пестл. до щербатий … Український тлумачний словник
щербатість — тості, ж. Властивість за знач. щербатий … Український тлумачний словник
щерблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до щербити. 2) у знач. прикм. Який має щербини (про що небудь); щербатий … Український тлумачний словник
щірб'явий — а, е, діал. Щербатий … Український тлумачний словник