щели

заделать

1) (проём, дыру) заробляти и зароблювати, заробити, залатувати, залатати, забивати, забити що, (плотно) затушковувати, затушкувати що, (заложить) закладати, закласти що чим, (только камнем) замуровувати, замурувати. -лать окно - забити (закласти, замурувати) вікно. -вать щели в чём-л. чем-л. - зашпаровувати, зашпарувати що чим:

2) строит. (вделать внутрь стены) - заправляти, заправити, вмуровувати, вмурувати, вмазувати, вмазати що (в стіну);

3) (долг) відробляти, відробити. Заделанный - зароблений, залатаний закладений, затушкований, зашпарований; заправлений, вмурований, вмазаний; відроблений.

* * *

несов.; сов. - зад`елать

1) ( забивать) забива́ти, заби́ти, -б'ю́, -б'є́ш и мног. позабива́ти; ( закрывать) затуляти, затули́ти и мног. позатуля́ти; ( закладывать) заклада́ти, закла́сти и мног. позаклада́ти; ( замуровывать) замуро́вувати, замурува́ти и мног. позамуро́вувати; ( замазывать) зама́зувати, зама́зати, -ма́жу, -ма́жеш и мног. позама́зувати, (трещины, щели) зашпаро́вувати и шпарува́ти, зашпарува́ти и мног. позашпаро́вувати и пошпарува́ти; ( запаковывать) запако́вувати, запакува́ти и мног. позапако́вувати и попакува́ти; ( заравнивать) зарі́внювати, зарівня́ти и мног. позарі́внювати

2) ( семена) с.-х. загорта́ти, загорну́ти и мног. позагорта́ти

замазать

1) (покрывать глиной, краской, заделывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити, помастити що чим, (о мног.) позамазувати, позамащувати; (покрывать краской) замальовувати, замалювати, (как-нибудь) замазюкувати, замазюкати, заґідзювати, заґідзяти; (щели глиной) шпарувати и зашпаровувати, зашпарувати, (о мн.) позашпаровувати (щілини), пошпарувати; (окна замазкой) китувати и закитовувати, закитувати, позакитовувати що (вікна);

2) (залепливать во что) замазувати, замазати, заліплювати, заліпити кого, що в що;

3) (замарывать) замазувати, замазати, замащувати, замастити що, (о мн.) позамазувати, позамащувати; (марать краской, чем-л. жидким) захвиськувати, захвиськати, убирати, убрати в фарбу; (чем-л. жирным) заяложувати, заялозити, засмальцьовувати, засмальцювати що; (о лице) замурзувати, замурзати; см. Замарывать;

4) (скрывать) замазувати, замазати, затушковувати, затушкувати. [Що там замазувать? Кажімо правду (Л. Укр.). Якось затушкували тую справу];

5) -вать рот кому - замикати, замкнути губу (уста) кому, замурувати рот кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. Людям уст не -жешь - людям губи не замкнеш (Приказка). Замазанный - замазаний, замащений, помащений чим; замальований; заліплений у що; зашпарований; закитований; замурзаний, заялож[з]ений.

* * *

несов.; сов. - зам`азать

матем., техн., физ.

- вертикальное заполнение

техн., несов. затира́ть, сов. затере́ть

- зажимная щека

матем., техн., физ.

- вертикальное заполнение

техн., несов. затира́ть, сов. затере́ть

- зажимная щека

техн. зама́зывать (потолки, стены), затира́ть ( щели в стене)

техн. по́ристый, щелеобра́зный, щели́стый, щелеви́дный

техн. по́ристость, щели́стость

техн. щели́стый, щелева́тый

техн. щели́стость

глина; (белая) побіл; (жирная белая мергельная) маслянка, масляк; (желтая)

1) руда г.;

2) жовта г., вохра; (на каолине - паглинок); (годная для выделки посуды) ганчарка, ганчарська (ганчарна) глина; (желтоватая, идущая на выделку горшков) горщівка; (синяя, из кот. делают миски) мищівка; (просто синяя) сивуха; (черная) глива; (чорная жирная) чорнуха; (род красной глины) червінка, червениця (гал.); (слюдистая) золотуха; (фарфоровая) глинка, каолін; (годная для выделки кирпича) цеглярська (цегельна) глина, липарка (гал.); (песчаная) підсівка; (сланцеватая) лупакова глина; (с примесью железн. руды) барма; (клейкая влажная) глей, глейок (р. глейка), глеюка; (моренная) моренний глей; (годная для лепки) гнучка; (фаянсовая) (фаянсова) мула; (неоднородная, комковатая с мелкими желвачками или «дутиками») глузювата; (глина, которой замазаны щели и углубления в стенах) шпарування, шпаруни; (месиво из глины для выработки сырцового кирпича при глинобитной стройке) залив(а); (облеплять постройку толстым слоем глины, а также лепить стены из глины) валькувати; (у горшечников: овальный ком глины, приготовленный для работы из него) пласток; (комья неразмятой глины) шурувалки; (оскрёбки глины, счищаемые с рук и с круга, во время формовки посуды) шломак; (о гончарной глине: тощая, требующая примеси более жирной) валка; (легко поддающаяся при работе) податна.

* * *

притыкать, приткнуть

1) что чем - затикати, заткнути, (о мн.) позатикати що чим. [Заткни (приткни) бочку]. -тычь щели паклей - позатикай щілини (шпари) клоччям;

2) -кать, -ткнуть что к чему - пришпилювати, пришпилити, притикати, приткнути, пристромлювати, пристромити, приштрикувати, приштрикнути, (о мн.) попришпилювати, попритикати, попристромлювати що, кого до чого. [Пришпилила стрічку. Закопай і осичиною пристроми (Манж.). Приштрикнув її у потилицю до землі (Грінч. II.)]. Приткнутый - заткнутий и заткнений; пришпилений, приткнутий, пристромлений, приштрикнутий.

* * *

несов.; сов. - приткн`уть

проникнуть (сквозь что, куда) проходити, пройти, просмикуватися, просмикнутися, промикувати(ся), промкнути(ся), (грубо) продиратися, продертися (крізь що, куди); (только куда) добуватися, добутися, діставатися, дістатися, досягати, досягти, (грубо) удиратися, удертися, утискатися, утиснутися. Вода -кла сквозь потолок - вода пройшла крізь стелю. Свет свободно -кает сквозь стекло - світ вільно проходить крізь скло. Пыль -кает в легкие - пил проходить у легені. Солнечный луч -кал сквозь трещину в ставне, сквозь листья - сонячний промінь про(с)микувався крізь шпару у віконниці, крізь листя. Пуля -кла до самой кости - куля пройшла аж до кістки. Ветер сквозь щели -кал в избу - вітер крізь шпари заходив у хату. Сквозь брешь в стене он -ник в крепость - пробоїною в мурі він промкнув (дістався) у фортецю. Посредством хитрости он -ник в крепость - хитрощами він добувся у фортецю. Путешественник -ник в глубь Африки - мандрівець добувся (дістався) у глиб Африки. Стараться -нуть куда - добуватися куди, (грубо) лізти, пролазити куди. Свет, тепло и дождевая вода -кают в пахоть - світ, тепло та дощова вода проходять (вникають) у ріллю. Печаль -кает в сердце - туга вникає в серце (Л. Укр.). -кать, -нуть в тайны природы - доходити, дійти таємниць природи, збагнути таємниці природи. Это мнение начинает -кать в умы людей - ця думка починає доходити до розуму людям. -кать взглядом, взором - прозирати, прозирнути, проглядати, проглянути(ся), продивлятися, продивитися. [Погляд чорних очей неначе прозирає наскрізь (Неч.-Лев.). Ой гаю-ж, мій гаю, густий не прогляну (Пісня). Не глибоко проглянув він у душу селянинові (Куліш). Такий ліс густий, що й не проглянешся. Ще прикріше подивилася дочці у вічі, неначе хотіла продивитися їй у душу (Мирн.)]. -кать, -нуть в сознание чьё - доходити, дійти до свідомости кому. -нуть мыслью, умом куда - пророзуміти, прозирнути в що, куди, збагнути що. [Пророзумівши в саму річ справи, я мимоволі посміхнувся (Корол.)]. -кать кого, что - проймати, про(й)няти, переймати, пере(й)няти, промикати, промкнути кого, що. Проникающий - проникливий, той, що проходить, про(с)микується и т. д. крізь що, куди. [Уп'явся в мене довгим, у душу проникливим поглядом (Корол.)]. Проникнутый чем - про(й)нятий, пере(й)нятий, промкнутий чим. [Людина промкнута високою думкою, світом науки (Неч.-Лев.)].

* * *

несов.; сов. - прон`икнуть

1) проника́ти, прони́кнути; несов. промкну́тися; ( взглядом) продивля́тися, продиви́тися; ( проходить) прохо́дити, пройти́; (распространяться, укрепляться в чём-л.) просяка́ти, прося́кнути и прося́кти

2) (во что - перен.: прозревать) прозира́ти, прозирну́ти (у що, що); (несов.: постичь) збагну́ти (що)