-
1 devil
1. n1) диявол, чорт, біс, дідько2) спокусник; підступна людина3) розм. енергійна, напориста людина4) розм. бойовий дух, азарт; наполегливість5) хлопець, парубок6) той, хто виконує роботу за іншого, «негр»7) учень; хлопчик на побігеньках8) настрій9) самум; смерч10) тех. щітка для чищення труб11) гостра страва з м'яса чи риби з прянощамиdevil's apple — бот. дурман
devil's apron — бот. ламінарія
devil's darning-needle — ент. бабка
devil's fig — бот. опунція
devil's finger — палеонт. чортів палець, белемніт
devil's guts — бот. березка; плющ; повитиця
devil's leaf — бот. отруйна кропива
devil's toe-nail — чортів палець, белемніт
the devil take it! — хай йому біс!, матері його ковінька!
to raise the devil — зчиняти галас, скандалити
2. v1) виконувати чорнову роботу (для когось), бути «негром»2) амер., розм. дражнити, дратувати* * *I ['devl] n1) диявол, чорт, біс2) диявол у плоті; спокусник; підступна або лиха людина3) енергійна, напориста людина4) бойовий дух; азарт, напористість5) людина; малий, хлопець6) той, хто виконує роботу за іншого; icт. учень або хлопчик на побігеньках у друкарні (тж. printer's devil)7) втілення ( звичайно пороку)8) настрійthe blue devils — зневіра, меланхолія
9) гостра страва зі смаженого м'яса або риби з прянощами е спеціями10) самум; смерч11) вид феєрверка12) тeкcт. пиловибивальна машина; тіпальна машина13) тex. щітка для чищення труб14) чорт, біс15) вигуку чорт його бери!;II ['devl] v1) ( for) виконувати чорнову роботу ( для кого-небудь)2) aмep. дражнити, мучити, замучити ( причіпками)3) готувати гостру м'ясну або рибну страву -
2 spoilt
-
3 minion
1. n1) фаворит, улюбленець2) знев. підлабузник, посіпака3) заст. коханець; коханка4) друк. міньйон (шрифт)2. adj1) улюблений2) вишуканий; гарненький
См. также в других словарях:
щасливець — вця, ч. Щаслива людина … Український тлумачний словник
щасливець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
щасливиця — і. Жін. до щасливець … Український тлумачний словник
щасливчик — а, ч. 1) Зменш. пестл. до щасливець. 2) розм. Той, кому постійно щастить, щаслива людина … Український тлумачний словник
щасниця — і, ч. і ж., розм. Те саме, що щасливець, щасливиця … Український тлумачний словник
щасливий — 1) (про життя, юність, вік тощо сповнений достатку, щастя, радости, задоволення), радісний, прекрасний, солодкий, безхмарний, незатьмарений, сонячний, золотий, променистий Пор. безтурботний 2) (який приносить / приніс щастя, успіх, удачу),… … Словник синонімів української мови