-
1 шумівка
-
2 шумівка
ж кул.skimming ladle, skimmer, perforated spoon, straining spoon; skimming-dish -
3 шумівка
szumiwkaж. -
4 шумовка
шумі́вка -
5 scummer
-
6 skimmer
n1) шумівка2) жіночий капелюх з низьким наголовком і широкими крисами3) молочний сепаратор4) пінознімач5) глісер6) ав., розм. гідролітак7) шляховий струг8) орн. ножедзьоб9) гребок по поверхні води (плавання)10) суцільно-кроєна напівприлягаюча сукня* * *I n2) шумівка5) cпeц. піновіддільникII n2) глісер3) aв. гідролітак5) зooл. водоріз, ножедзьобIII n -
7 skimming-dish
-
8 strainer
n1) тех. стяжка; натяжний пристрій2) фільтр; сито; сітка* * *n1) сито; фільтр; сітка; друшляк; шумівка; ситечко ( для чаю); цідилка2) тex. стяжка; натяжний пристрій -
9 scummer
n; іст. -
10 skimmer
-
11 skimming-dish
-
12 strainer
n1) сито; фільтр; сітка; друшляк; шумівка; ситечко ( для чаю); цідилка2) тex. стяжка; натяжний пристрій -
13 ложка
1) ложка. [Коли мед, то й ложкою (Номис)]. -ка разливательная - (о)полоник, (диал.) хохля, поварка. [Замішався, як полоник межи ложками (Номис)]. -ка для мешания - варе[и]ха, варе[и]шка. -ка для снимания накипи - шумівка. -ка столовая - столова ложка. Выделка -жек - виробництво ложок, ложкарство. Через час по столовой -ке - через годину, що-години по столовій ложці. Ты ему -ки, он тебе плошки - ти йому образи, а він тобі луб'я. Один с сошкой, а семеро с -кой - семеро до рота, один до роботи. Бочка мёда, а -ка дёгтя - бочка меду, а ложка дьогтю;2) (черпак) вариха и вареха. [Розтоплене оливо вливали варихою у форми (Маковей)];3) (буровая) свердлова ложка.* * *ло́жка -
14 шабала
-
15 skimmer
['skɪmə]n1) шумі́вка2) сепара́тор3) глі́сер, гідроліта́к -
16 wódka
[вудка]f -
17 чолпу
друшляк (із лози), шумівка СБ, СМ, Б, Г, К. -
18 épingle
f була́вка ◄о► (dim. була́вочка ◄е►);une épingle à chapeau — шля́пная була́вка; une épingle à linge — зажи́м для белья́, бельева́я прище́пка; une épingle de sûreté (de nourrice) — англи́йская була́вка; une pelote à <d'> épingles — поду́шка для була́вок; une épingle de cravate — була́вка для га́лстука; se piquer avec une épingle — ука́лываться/уколо́ться була́вкой; fixer qch. avec une (des> épingle(s) — прика́лывать/прико́лоть <пришпи́ливать/пришпили́ть> что-л. була́вкой (була́вками); un virage en épingle à cheveux — круто́й поворо́т; ● être tiré à quatre épingles — быть оде́тым с иго́лочки <щегольски́>; tirer son épingle du jeu — выходи́ть/вы́йти из игры́, отде́лываться/ отде́латься от неприя́тного дела́; monter qch. en épingle — раздува́ть/разду́ть что-л.; поднима́ть/подня́ть шум <устра́ивать/ устро́ить шуми́ху> вокру́г чего́-л.; chercher une épingle dans une botte de foin — иска́ть ipf. иго́лку в сто́ге се́на; coup d'épingle — уко́л, шпи́лькаune épingle à cheveux — шпи́лька ◄е► [для воло́с];
-
19 coil
I1. noun1) веревка, сложенная витками в круг2) виток, кольцо (веревки, змеи и т. п.)3) проволочная спираль4) naut. бухта (троса)5) tech. змеевик6) electr. катушка7) (attr.) coil antenna radio рамочная антенна2. verb1) свертываться кольцом, спиралью (часто coil up); извиваться2) наматывать, обматывать3) naut. укладывать в бухту (трос)IInoun, obsoleteсуета, шум, суматоха* * *(n) катушка; рулон* * *виток, кольцо; веревка, канат и т. п.* * *[ kɔɪl] n. виток, кольцо; веревка; бухта провода, катушка [эл.]; змеевик; проволочная спираль; шум, суматоха, суета v. свертываться кольцом, свертывать спиралью; укладывать в бухту; наматывать, обматывать, свертываться; извиваться, извивать* * *бечевкабечевкибухтаверевкаверёвкавитокизвиватьсякольцонаматыватьобматыватьобмотатьобмоткасвиватьсвитьспиральюсуматохашум* * *I 1. сущ. 1) виток, кольцо; веревка, канат и т. п., сложенные кольцами 2) мор. бухта (троса) 2. гл. 1) свертывать кольцом (веревку, канат и т. п.); мор. укладывать в бухту (трос) 2) свертываться кольцом, спиралью, извиваться 3) наматывать, обматывать II сущ.; устар. суета, суматоха -
20 вода
вода. [Нап'юся погожої водички. І спить земля, і води сплять прозорі (Грінч.)]. В. тепловатая - літепло. В. кипящая - окріп. [Грійте окропи та лийте в жлукто]. В. тёплая для купанья - купіль. В. тёплая щёлочная для мытья головы, беления полотна - мите[і]ль (р. -телю). В. мыльная, после стирки в ней - змилини, змилки. В. мыльная пенящаяся - шум. В. тинистая, болотная - мохова. В. чистая, свежая - погожа. В. несвежая - непогожа. В. неосвежающая - млява. В. мягкая - милка. В. твёрдая, жесткая - різка. В. дождевая - дощова, дощівка. В. проточная - текуча, вода що збігає. В. стоячая - нетеч (р. -чи), нетеча (р. -чі), нетечина, водостій (р. -тою), мертвовід (р. -воду) (Неч.-Лев.). В., в которой мок навоз - гноївка. В. из под точильного камня - брусини, бруслина. В. сыченая мёдом - сита. В. грунтовая - жильна. В. подпочвенная - зашкурня, позашкурня. В. ключевая - кринична, криничана, джерельна, джерелівка. В. целебная - зцілюща. В. дающая и отнимающая силу (в сказках) - сильна, безсильна. В. мёртвая, живая - мертвуща, живуща. В. волшебная, простоявшая ночь при свете звёзд - зоряна вода. В. сверх льда - полій. В. полая, прибылая - повідь (р. -ди), павідь (р. -води), прибульна, прибутна вода. В. журчащая - дзюркотонька; узкая и относительно спокойная полоса -ды между сильными волнами в реке - гривиця. Много -ды - велика вода. В. сплошь - одним лицем вода. В., затопившая землю - затон. [Настала-ж провесень і воду скрізь пустило, понад затонами зібралося село (Куліш)]. Место, где в. весенняя застаивается - топило. [На топилі нічого не росте]. Большое скопление -ды - дунай. [Ой за горами вода дунаями. Текла вода з дунаєчка]. В. минеральная - мінеральна. В. святая, освященная - свячена. В. освященная в день Богоявления - явлена, йорданська; осв. 1-го августа - маковіївська. Богатый -дой - водяний. [На водяному місці стоїть село: усе там гарно родить]. За -дой пойти - по воду піти. Под -ду пойти - нирця (нурка) дати. Как в -ду канул - як водою вмило; як лиз злизав. Прошёл огни и воды, и медные трубы - був і на коні, і під конем, і в ступі й за ступою. Поехать на воды - поїхати на (теплі) води.* * *вода́во́ды — мн. во́ди, род. п. вод
См. также в других словарях:
шумівка — 1 іменник жіночого роду велика ложка шумівка 2 іменник жіночого роду горілка діал … Орфографічний словник української мови
шумівка — I и, ж. Велика ложка з отворами для знімання накипу з бульйону, пінки з киплячого варення, виймання м яса, риби з юшки тощо. II и, ж., зах. Горілка … Український тлумачний словник
Калёвка — – 1. Погонажная деталь из дерева или пластмасс фигурного профиля 2. Фигурный профиль поперечного сечения деревянного или пластмассового погонажного изделия. [Терминологический словарь по строительству на 12 языках (ВНИИИС Госстроя СССР)]… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Шпатлёвка купоросная (квасцовая) — – шпатлевка из олифы оксоль, животного клея, масла, хозяйственного мыла, медного или цинкового купороса и воды, применяемая под клеевую или силикатную окраску. [107 05 ТК] Шпатлёвка купоросная (квасцовая) – шпатлевка из олифы оксоль,… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Шпатлёвка клеевая — – отделочный материал применяемый в ремонтно строительных работах. Представляет собой 15% ный водный раствор животного клея и 75% мела. [ТУ 2313 043 22282393 99] Рубрика термина: Шпаклевки Рубрики энциклопедии: Абразивное оборудование,… … Энциклопедия терминов, определений и пояснений строительных материалов
Ностратический словарь (Бомхард) — Ностратический словарь совокупность 601 лексемы праностратического языка, реконструированных американским учёным Алланом Бомхардом (р. 1943) в исследовании (Bomhard A., Kerns J. The Nostratic Macrofamily: A study in Distant Linguistic… … Википедия
Ностратический словарь — Ностратический словарь совокупность 601 лексемы праностратического языка, реконструированных американским учёным Алланом Бомхардом (р. 1943) в исследовании (Bomhard A., Kerns J. The Nostratic Macrofamily: A study in Distant Linguistic… … Википедия
Семейство хомяковые — (Cricetidae)* * Возникнув в умеренных широтах Азии, хомяковые не смогли освоить тропики Старого Света и Австралию, возможно, из за конкуренции с мышиными. Однако они проникли через берингийскую сушу в Северную Америку, а с возникновением… … Жизнь животных
Чемпионат мира по футболу 2010 — 2010 FIFA World Cup … Википедия
Блатной жаргон — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия
Вертухай — Воровской жаргон (правильнее это явление называть «арго») социальный диалект (социолект), развившийся в среде деклассированных элементов общества, как правило, преступников. Представляет собой систему терминов и выражений, призванных изначально… … Википедия