-
1 шквал
шквал, -у -
2 шквал
метеор.шквал, -лу -
3 шквал
метеор.шквал, -лу -
4 шквал
метеор. шквал -
5 szkwał
[шквал]m -
6 szkwalisty
[шквалісти]adj -
7 rain squall
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > rain squall
-
8 squall of hail and sleet
English-Ukrainian dictionary of aviation terms > squall of hail and sleet
-
9 tornado
n ісп.1) грізний шквал, смерч, торнадо2) вибух, ураган, буря3) спорт. яхта міжнародного класу типу «Торнадо»* * *n; (pl- oes,- os)1) метеор, смерч, торнадо; ураган2) вибух, ураган, вихор, шквалa tornado of words — балаканина; = його немов прорвало
a great tornado of applause /or cheers/ — вибух /буря, шквал/ аплодисментів
3) cпopт. яхта міжнародного класу типу "Торнадо" -
10 burst
In1) вибух2) військ. шквал вогню; вогневий наліт3) метеор. прорив (маси повітря)4) спалах; порив, поривання; запал5) спорт. ривок; спурт6) імпульс, поштовх; раптове збільшення радіоімпульсу7) розм. пиятика, п'янка8) раптова появаIIv (past і p.p. burst)1) вибухати; розриватися2) лопатися, прориватися3) розривати; проривати; розламувати4) пробиватися5) вдиратися6) висаджувати в повітря7) раптом спалахнути, вибухнути8) бути переповненим9) переповнювати10) розм. зірвати, провалити (план тощо)11) зазнати краху, розоритися12) раптово з'явитися13) несподівано зламатися (тріснути, надламатися)14) несподівано зламатиto burst into flame — спалахнути, запалати
to burst into laughter — розсміятися, розреготатися
to burst into tears — розплакатися, залитися сльозами
to burst out — спалахнути, вибухнути (про війну, епідемію тощо)
* * *I n1) вибух; розрив; вiйcьк. шквал вогню; вогневий наліт; черга вогню2) мeтeop. прорив ( маси повітря)4) прорив; cпopт. ривок; cпopт. спурт5) розм. пиятика, п'янка; гульня6) раптове виникнення ( пейзажу)7) acтp. сплеск або спалах випромінювання8) обч. пакет ( даних)II vburst mode — монопольний режим, пакетний режим
( burst)1) вибухати, розриватися (тж. burst up); підривати; проривати2) лопатися, прориватися; розриватися; refl надірватися3) розривати; проривати; прориватися, пробиватися4) ( into) уриватися, увірватися5) раптово спалахнути, розпочатися6) бути переповненим; переповняти7) зірвати, провалити; зазнати краху, провалитися; розоритися (звич. про комерційне підприємство)8) раптово з'явитися (звич. у полі зору)9) несподівано зламатися; тріснути, надломитися; зненацька зламати; надломити10) to burst into smth давати вихід почуттямto burst into tears — залитися слізьми, розплакатися раптово або бурхливо починати що-небудь
to burst out crying — розплакатися, залитися слізьми
11) to burst with some emotion з трудом стримувати яке-небудь почуття12) to burst upon smb раптово спасти на думку -
11 flaw
1. n1) сильний порив вітру; шквал2) дефект, недолік, вада; порок; слабке місце; брак3) тріщина, пролом; щілина4) фаут (деревини)5) юр. недолік, упущення, помилка (в документі тощо)6) розм. тонкий шар торфу7) нігтьоїда8) мориста кромка берегового льоду2. v1) робити тріщину; псувати2) тріскатися; псуватися3) юр. робити недійсним4) дути поривами* * *I [flxː] n1) тріщина (у коштовному камінні, у склі, порцеляні); дефекти, тріщини ( у металі); фаут ( деревини)2) вада, недолік, дефект; слабке місце3) юp. недогляд, помилка ( у документі)4) дiaл. неправда, вигадкаII [flxː] v1) викликати тріщину; псувати; тріскатися; псуватися2) юp. робити недійснимIII [flxː] nсильний порив вітру; шквал -
12 flurry
1. n1) сильний порив вітру, шквал2) амер. раптовий сильний снігопад, несподівана злива3) метушня; збудження, хвилювання; поспіх4) метання загарпуненого кита5) пожвавлення на біржі2. v1) збуджувати, хвилювати; тривожити, турбувати, бентежити2) амер. раптово налітати (про зливу тощо)* * *I [`fleri] n1) сильний порив вітру, шквал; aмep. раптова сильна злива або снігопад2) збудження, хвилювання; поспіх, метушня3) cпeц. кидки, метання загарпуненого китаII [`fleri] v1) хвилювати, збуджувати, розбурхувати (особл. поспіхом); нервувати, смикати2) aмep. раптово налітати (про зливу, снігопад) -
13 fresh
1. n1) прохолода; прохолодний час2) шквал, порив3) відлига2. adj1) свіжий, щойно одержаний2) натуральний, неконсервований3) незіпсований, свіжий4) новий, додатковий; ще один5) оригінальний, несподіваний; незнайомий6) яскравий, квітучий7) чистий, свіжий (про повітря)8) бадьорий, нестомлений; сповнений сил9) недосвідчений, ненавчений10) прохолодний, що освіжає11) прісний (про воду)12) зухвалий, нахабний; самовпевнений13) розм. напідпитку14) шотл. тверезий3. advнещодавно4. v 1) освіжати2) свіжіти, свіжішати* * *I [fref] n1) прохолода; прохолодний час2) pl; icт.; aмep.; = freshet3) шквал, порив4) дiaл. відлига5) aмep. унів. жapг.; див. freshmanII a1) свіжий, тільки що отриманий або який щойно з'явився2) натуральний; свіжий; неконсервованийfresh weight — кyл. вага ( продукту) у сирому вигляді
3) незіпсований, свіжий4) новий, додатковий, ще одинfresh supply — нові запаси; оригінальний, новий; несподіваний; новий, незнайомий; новий, який щойно прибув, який щойно надійшов
5) свіжий, квітучий; яскравий, невицвілий; свіжий6) чистий, свіжий ( про повітря); чистий, незаношений7) бадьорий, невтомлений, повний сил8) недосвідчений, ненавчений; новенький ( про школяра)9) прохолодний, освіжаючий ( про погоду); свіжий, сильний ( про вітер)11) aмep. нахабний; зухвалий (особл. з жінками)12) злегка підпилий13) дiaл. Тверезий14) щойно видавлений сік ( апельсина)III vосвіжати; свіжіти, свіжішати -
14 scud
1. n1) швидкий плавний рух (біг)2) розм. прудконогий бігун3) метеор. гнані вітром хмари; рвані хмари4) короткочасна злива; нетривалий сильний снігопад5) мор. порив вітру, шквал6) буд. прошарок глини (вугілля)7) міздріння шкіри2. v1) мчати; швидко і плавно рухатися; бігти, летіти, нестисяscud! — хутчіше!; геть!
2) іти під вітрилом (парусний спорт)3) мор. іти з попутним штормом4) сковзати* * *I [sked] n2) мeтeop. гнані вітром; рвані хмари3) короткочасна сильна злива або снігопад; мop. порив вітру, шквалII [sked] v1) мчати, стрімко е плавно рухатися, бігти, летіти2) іти під вітром ( вітрильний спорт); мop. іти під штормовими вітриламиIII [sked] n; сл.нудна робота; метушня -
15 squall
1. n1) зойк, лемент, вереск, пронизливий крик2) шквал; рвучкий вітер з дощем (снігом)3) розм. шум, скандал, сварка2. v1) репетувати; пронизливо кричати; вищати, верещати2) горланити3) співати різким голосом4) амер. дути поривами (про вітер)* * *I [skwxːl] nкрик, голосний, пронизливий лемент; верескII [skwxːl] vпронизливо кричати; верещати, волати ( про дітей); репетувати; горлатиIII [skwxːl] n1) шквал; рвучкий вітер з дощем або снігом2) шум, скандал, сваркаIV [skwxːl] v; сл. -
16 thud
1. n2) важкий удар3) порив вітру, шквал2. v1) звалитися, гепнути; упасти з глухим стуком2) видавати глухі звуки3) налітати із шквалом* * *I [aed] n1) глухий звук, стукіт ( від падіння важкого предмет); ( to fall) with a thud ( упасти) із глухим стукотомthe thud of (heavy) steps — звук важких кроків
2) важкий удар3) порив вітру, шквал4) cпeц. авіаційна катастрофа, падіння літака, збитого ворогом5) пpиcл. із глухим стукотомII [aed] v1) валитися; шльопатися; ударятися із глухим стукотомto hear smb 's feet thudding (upon the stairs) — чути глухий звук кроків ( на сходах); робити глухі звуки
-
17 williwaw
-
18 windflaw
nпорив вітру; шквал* * *nпорив вітру; шквал -
19 tornado
n; (pl- oes,- os)1) метеор, смерч, торнадо; ураган2) вибух, ураган, вихор, шквалa tornado of words — балаканина; = його немов прорвало
a great tornado of applause /or cheers/ — вибух /буря, шквал/ аплодисментів
3) cпopт. яхта міжнародного класу типу "Торнадо" -
20 находить
нахаживать, найти, действ. з.I. 1) знаходити (в песнях и знаходжати) знайти, находити (в песнях и находжати), найти, (о мног.) познаходити, понаходити кого, що, (редко) повизнаходити що; специальнее: (отыскивать) нашукувати, нашукати, відшукувати, відшукати, вшукати що; (приискивать) винаходити, винайти що; (натыкаться) натрапляти, натрапити кого, що и на кого, на що, надибати и надибувати, надибати, (диал.) нагибувати, нагибати що. [Там втомлені знаходять опочивок (Куліш). Уміла ти матір покинути, умій-же й знайти її! (Квітка). Хоч ти знайдеш з русою косою, та не знайдеш з такою красою (Метл.). Блукав, дороги не знайшов (М. Вовч.). Я знайшов будинок, де він живе (Коцюб.). Якби то далися орлинії крила, за синім-би морем милого знайшла (Шевч.). У Назона теж ти про рибалку спогади знайдеш (М. Рильськ.). Не могла найти для мене слова потіхи (Франко). Стали тії сини до розуму доходжати, стали собі молоді подружжя знаходжати (Метл.). На труп побитий… шукали, та третього дні находжали (Март.). Однослуживців не можна було познаходити (Крим.). Де що було дідівське, - повизнаходила (Г. Барв.). Потім він нашукав свій портмонет і подивився, що в нім є (Крим.). Шукайте скільки хочете, не вшукаєте (Звин.). Коли-б нам слушну винайти годину, то ми поговорили-б про сю справу (Куліш). Не встиг винайти собі якийсь відповідний ґешефт (Франко). Шукає живущої води і не знає, де її натрапити (Мирний). Чув якесь незадоволення, мов не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Не міг надибать гарнішого собі зятя (Федьк.). Чудові були пущі, - тепер таких і не надибаєш (М. Вовч.). Якби ти скарб нагибав, то ходив-би ти в саєтах (тонких сукнах) (Грінч.)]. -дить, -ти вкус, приятность в чём - набирати, набрати смаку до чого, розбирати, розібрати смак у чому, знаходити, знайти приємність у чому; срв. Вкус 4. [Зачав набирати смаку до лінивства (Франко). Люди починають розбирати смак в инших промислах (Звин.). Дали мені щось скуштувати; не розібрав я смаку в тому (Звин.). Я не знаходжу приємности в цього роду спорті (В. Гжицьк.)]. -дить, -ти по вкусу кого, что - знаходити (добирати), знайти (добрати) (собі) до смаку (до вподоби), уподобати кого, що. -дить, -ти вновь (потерянное) - віднаходити, віднайти, (о мног.) повіднаходити (загублене). -дить, -ти для себя выражение в чём - знаходити, знайти собі вираз у чому, виливатися, вилитися в чому. [Цей настрій найкраще вилився в організації братства (Рада)]. -дить, -ти выход (исход) в чём - знаходити, знайти вихід (порятунок, раду) у чому, давати, дати собі раду (пораду) з чим; срв. Исход 2. [Знаходить собі раду зовсім реальну, життьову (О. Пчілка)]. -ти в ком друга - знайти в кому приятеля (друга). -дить, -ти себе место - знаходити, знайти собі місце; притикатися, приткнутися. [Молода не сідає за стіл, а де- небудь приткнеться (Полтавщ.)]. Он не -дит себе места - він не знаходить собі місця; він не знає, де приткнутися (де приткнути себе); він ходить, як неприкаяний; він марудиться, він попору не знайде. [Нудився, марудився; чогось хотілося - і сам не знав чого (Свидн.)]. -ти кого своими милостями - вдарувати (обдарувати) кого своєю ласкою. -дить, -ти ощупью - намацувати, намацати, налапувати, налапати, (о мног.) понамацувати, поналапувати кого, що. [Намацав свічку і встромив її в свічник (Велз)]. -дить, -ти приют кому, себе - знаходити, знайти притулок (захист, захисток) кому, собі, притуляти, притулити кого, (себе ещё) притулятися, притулитися. [Де сирота безрідний притулиться? де захисток собі знайде? (Сл. Гр.)]. -дить, -ти путём расспросов - напитувати, напитати кого, що, допитуватися, допитатися кого и до кого, чого. [Приїхали ми, напитали адвоката (Франко). Може-б ви - напитали мені пару курей? (Кролевеч.). Допитався до того багатого купця (Грінч. II)]. -дить, -ти в себе силу для чего - знаходити, знайти в собі силу на що, здобуватися, здобутися на що. [Не раз ми здобувалися колосальну руїнницьку енергію (Ніков.)]. Не -ду слов, чтобы выразить своё возмущение - слів не доберу, щоб висловити своє обурення. -дить, -ти удовольствие (наслаждение) в чём - знаходити, знайти втіху (насолоду) в чому, кохатися (милуватися), закохатися (замилуватися) в чому, тішитися (втішатися), втішитися чим и з чого. -шёл у кого спрашивать! - знайшов, у кого (кого) питатися! було (мав, не мав) у кого (кого) питатися! Вот -шёл кого! - от знайшов кого! Не знаешь, где -дёшь, где потеряешь - не знаєш, де заробиш, де проробиш; хіба хто знає, де він що знайде, де втеряє. За чем пойдёшь, то и -дёшь - чого шукаєш, те й напитаєш. Лучше с умным потерять, чем с дураком (глупым) -ти - см. Потерять. Дай бог с умным -ти и потерять - дай боже з розумним загубити, а з дурним не найти; з дурнем ні найти, ні поділити; з дурнем знайдеш, то й не поділишся (Приказки). По лесу ходит, дров не -дёт - по лісі товчеться, а до дров не допадеться; по горло в воді, а шукав, де напитися;2) (открывать) знаходити, знайти, відкривати, відкрити, відшукувати, відшукати що, (выявлять) віднаходити, віднайти що, (обнаруживать, изобретать: о научн. данных, открытиях) винаходити, винайти що, (преступника, преступное) викривати, викрити кого, що. [Спроби віднайти манівці, якими відбувався перехід від багатобожжя Вед до пантеїзму Упанішад (М. Калин.). Порівнюючи опис Московського царства з твором Йовія, можна винайти деякі паралелі (Україна). Винайти таку мову, що-б була зрозуміла руському й українцеві (Ґ. Шкур.)]. -дить, -ти поличное - витрушувати, витрусити, (о мног.) повитрушувати крадене. -дить, -ти способ (средство) - знаходити (винаходити), знайти (винайти) спосіб, (в просторечии обычно) добирати (прибирати), добрати (прибрати) способу (розуму, ума). [Ви повинні добрати способу, щоб цього не було (Грінч.). Тамтешні мудреці не добрали способу попередити руїну (Кандід). Прибрали люди способу літати (Дещо). Отаман чумацький собі ума прибирає, що йому робить (ЗОЮР I)]. Русские мореплаватели -шли несколько неизвестных островов - російські мореплавці знайшли (відкрили) кілька (декілька) невідомих островів. Ревизор -шёл много упущений - ревізор знайшов (викрив) багато, недоглядів (хиб);3) (определять) визначати и визначувати, визначити, (вычислять) обчисляти, обчислити, вираховувати, вирахувати що. По радиусу круга -дят длину його окружности - за радіюсом круга обчисляють довжину його кола;4) (заставать) знаходити, знайти, заставати, застати, (встречать) зустрів[ч]ати, зустріти, стрічати, стрінути, стрівати, стріти кого, що. [Забрів до брата, знайшов його вдома (Звин.). Повернувшися з мандрівки додому, він застав усіх родичів живих і здорових (Київ). Застав його за обідом (Сл. Ум.). Застав дома цілковитий безлад (Брацл.). Прийшов до нього, зустрів його в садку (Київ). Рішучости такої не стрічав ніколи у дівчини (Франко)]. -шёл её в хлопотах - знайшов (застав) її заклопотану (в клопоті);5) (видеть, усматривать) бачити, вбачати, добачати, побачити в чому що. [Не бачу в твоїй, синку, роботі ніякої користи (Сл. Ум.). Природа була велична і благодійна, - захват поета побачив у ній неперевершене (М. Калин.)]. Не -хожу в этом ничего остроумного - не бачу (не вбачаю, не добачаю) в цьому нічого дотепного;6) (полагать) уважати (кого, що за кого, за що и (реже) ким, чим), (думать) гадати, думати, подумати (що), (считать) визнавати, визнати кого, що за кого, за що, (казаться кому) здаватися, здатися, видаватися, видатися кому; (называть) називати, назвати кого, що ким, чим; (приходить к заключению) приходити, прийти до висновку. [Я вважаю, що він має рацію (Київ). Я зовсім не вважаю, що мої одмітки були погані (Крим.). Уважаю тебе за людину розумну (Харківщ.). Він уважав мене дуже гарною (Кандід). Я подумав собі, що вона дуже змарніла (Київ). Він не визнав моїх аргументів за слушні (Київ). Ті шибеники, здається йому (-дит он), ненавиділи ввесь світ (Кінець Неволі). Скільки він міг змалювати їм небо, воно видавалося їм (они -дили его) жахливою порожнечею (Країна Сліпих). Було в йому дещо таке, що ворог назвав-би фертівством (Кінець Неволі). Я переглянув його статтю і прийшов до висновку, що друкувати її не можна (Київ)]. -дить, -ти возможным, нужным - уважати (визнавати), визнати за можливе за потрібне. [Не вважала за потрібне крити своєї втіхи з того від'їзду (Л. Укр.). Вища сила визнала за потрібне не лишити йому нічого (Кінець Неволі)]. -дить, -ти кого невиновным - уважати (визнавати), визнати кого за невинуватого (за без(не)винного). -дить, -ти хорошим, плохим - визнавати, визнати за гарне (за добре), за погане (за кепське, за лихе). Я -хожу это странным - мені це здається (видається) дивним (чудним), я вважаю це за дивну річ. Находимый - що його (її, їх) знаходять и т. п.; знаходжений, находжений. Найденный -1) знайдений, найдений, познаходжений, понаходжений; нашуканий, відшуканий; винайдений; натраплений, надибаний, нагибаний; намацаний, налапаний, понамацуваний, поналапуваний; напитаний; дібраний, прибраний;2) знайдений, відкритий, відшуканий; винайдений; викритий; витрушений, повитрушуваний;3) визначений, обчислений, вирахуваний;4) зустрінутий, стрінутий;5) побачений;6) визнаний; названий.II. Находить, нахаживать, найти, ср. з. -1) (наталкиваться) находити, найти, натрапляти, натрапити, трапити, (наскакивать) наганятися, нагнатися, наскакувати, наскочити, (набегать) набігати, набігти, (нападать) нападати, напасти, (напарываться) напорюватися, напоротися на кого, на що. [За наші гріхи находять ляхи (Номис). Бодай на тебе лиха година найшла! (Брань). Хто зна, щоб часом на якого ворога не (на)трапив (Брацл.). Трапила (Натрапила) коса на камінь (Приказка). Пароплав нагнався на мілину (Київ)]. Не на такого -шёл! - не на такого напав (натрапив, наскочив)!;2) (о тучах, облаках) наступати, наступити, надходити, надійти, набігати, набігти; срв. Надвигаться 2. [Набігла хмара, мов чумацьке ряденце (Коцюб.)]. -шёл туман - запав (упав, насунув, наліг, наполіг) туман. -шёл шквал - зірвався (знявся, схопився) шквал, зірвалася (знялася, схопилася) буря; 3 (натекать) набиратися, набратися, набігати, набігти, натікати, натекти, находити, найти, (усилит.) понабиратися, понабігати, понатікати, понаходити. [В човен набралося (набігло) багато води (Київщ.)];4) (о людях: собираться во множестве) находити, найти, понаходити, збиратися, зібратися, назбиратися, (наталпливаться) натовплюватися, натовпитися; понатовплюватися. [Найдуть купою у хату (М. Вовч.). Найшло до шинку багато людей (Сл. Ум.). На ярмарок багато людей понаходило з околишніх сіл (Київщ.). До зборні багато людей зібралося (Сл. Ум.)];5) (перен.: нападать на кого) находити, найти на кого, нападати, напасти на кого и кого, опадати, опасти кого, спадати, спасти на кого; срв. Нападать 4. [На мене таке находить, що сам не тямлю, що чиню (Кониськ.). На мене находить щось, від чого все навкруги тьмариться (Країна Сліпих). Це на мене часом нападає, - ось нічого не хочу робити, та й вже! (Гр. Григор.). На нього спадала байдужість (Стефаник)]. На меня -шёл такой стих - такий стих на мене найшов (накатил: насунув, наринув), такий вітер на мене війнув, таке на мене найшло. II.. Находить - см. II. Нахаживать.* * *I несов.; сов. - найт`и1) знахо́дити, -джу, -диш, знайти́, -йду, -йдеш и мног. познаходити, нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити, віднахо́дити, віднайти́; ( открывать) відкрива́ти, відкри́ти, -крию, -криєш и мног. повідкрива́ти; ( изобретать) винахо́дити, ви́найти, -йду, -йдеш; ( заставать) застава́ти, -стаю, -стаєш, заста́ти, -стану, -станеш и мног. позастава́ти; ( подыскивать) нашу́кувати, нашука́ти; ( при обыске) витру́шувати, -шую, -шуєш, витрусити, -трушу, -трусиш\находитьти себя — перен. знайти́ (найти́, віднайти́) себе́
\находить ть, \находитьти [для себя́] вы́ход [из положе́ния] — знахо́дити, знайти́ (нахо́дити, найти) [для себе] ви́хід [із становища], знаходити, знайти́ (давати, дати) [собі] ра́ду
не \находить дить вку́са в чём — не добира́ти (не знаходити) смаку́ в чо́му
2) ( приходить к заключению) ба́чити, поба́чити, знахо́дити, знайти́; ( усматривать) вбача́ти, вба́чити3) (что каким - считать, признавать) визнавати, -знаю, -знаєш, визнати ( що яким и за яке), знаходити, знайти (що яким); (несов.: полагать) вважати ( що за яке и яким)\находитьть возможным — вважати за можливе (можли́вим), визнавати можливим (за можли́ве)
II несов.; сов. - найт`икак вы его \находить хо́дите? — ( какого мнения) яко́ї ви ду́мки про ньо́го?
1) (наталкиваться на кого-что-л.) натрапля́ти, натра́пити, -плю, -пиш, нахо́дити, -джу, -диш, найти́, -йду́, -йдеш; надиба́ти и нади́бувати, -бую, -буєш, нади́бати2) (надвигаясь, закрывать) насува́тися и насо́вуватися, -совуюся, -совуешся, насу́нутися, нахо́дити, найти́; ( приближаться) надхо́дити, надійти́3) (на кого - охватывать, нападать) нахо́дити, найти́ (на кого), напада́ти, напа́сти, -паде (на кого, кого), опада́ти, опа́сти (кого)блажь (дурь) нашла́ на кого́ — дур найшов (напа́в) на кого
нашла́ тоска́ — найшла́ (напа́ла, опа́ла) нудьга
4) (собираться в каком-л. количестве) нахо́дити, найти́ и мног. понахо́дити; (сов.: преим. о людях, животных) насхо́дитися, -диться, понасхо́дитися (мног.), настяга́тисяIII сов.нашло́ мно́го госте́й — найшло́ (понахо́дило; насхо́дилося, понасхо́дилося) бага́то госте́й
1) (покрыть расстояние; проложить дорогу) находи́ти, -ходжу́, -хо́диш; (походить много, вдоволь) попоходи́ти2) (повредить себе что-л. ходьбой) находи́ти
См. также в других словарях:
шквал — шквал, а … Русский орфографический словарь
шквал — шквал/ … Морфемно-орфографический словарь
ШКВАЛ — (англ. squall). На языке моряков: сильный порыв ветра на море. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ШКВАЛ англ. squall. Сильный порыв ветра на море. Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в… … Словарь иностранных слов русского языка
ШКВАЛ — ШКВАЛ, шквала, муж. (англ. squall). Внезапный сильный порыв ветра. Налетел шквал. Грозный шквал. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
шквал — а; м. [англ. squall] 1. Внезапный резкий порыв сильного ветра. Налетел ш. От шквала распахнулись окна. Ш. с дождём, с ливнем. Снежный ш. 2. чего. О сильном и резком проявлении чего л. Ш. оваций. Ш. возмущения. Ш. огня (о сильной стрельбе, обычно… … Энциклопедический словарь
ШКВАЛ — ШКВАЛ, а, муж. 1. Сильный и резкий порыв ветра, сопровождающийся обычно грозовым ливнем. Налетел ш. 2. перен., чего. О сильном и резком проявлении чего н. Ш. огня (о сильном артиллерийском огне). Ш. возмущения. Ш. оваций. | прил. шквальный, ая,… … Толковый словарь Ожегова
ШКВАЛ — (Squall) внезапно налетающий ветер большей или меньшей силы, продолжающийся короткое время. Происхождение шквалов различное. Особенной силой отличаются фронтальные Ш. (часто грозовые), при которых стоявшая до тех пор тихая погода в несколько… … Морской словарь
шквал — огонь, непоседа, ветер, порыв, стрельба, пальба, ураган, шторм Словарь русских синонимов. шквал сущ., кол во синонимов: 15 • байкал (7) • … Словарь синонимов
шквал — ШКВАЛ, а, м Сильный и резкий ветер, появляющийся внезапно, обычно сопровождающийся грозой, ливнем. Налетит шквал из тех, что в секунду валит мачты на морском паруснике, ломает руль, сносит лодки, людей в бушующие волны… (А. Н. Т.) … Толковый словарь русских существительных
шквал — шквал: По ГОСТ Р 22.0.03; Источник … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
ШКВАЛ — (от английского squall), резкое кратковременное (минуты и десятки минут) усиление ветра иногда до 30 60 м/с с изменением его направления, чаще всего при грозе … Современная энциклопедия