Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

шкапа

  • 1 Шкапа робленая

    Шкапа робленая подяремникъ

    Синонїма Славеноросскаѧ > Шкапа робленая

  • 2 кляча

    шкапа, шкапина, патика, кандиба, хабета, шевляга, шкінька, шкендя. [В тебе невірні шкапи, а не коні (Крим.). Цигани всунули тобі таку патику, що й скіпками гидко взяти (Квітка). Бачили, яку кандибу Криженко купив у ярмарку? (Харківщ.)].
    * * *
    шка́па

    Русско-украинский словарь > кляча

  • 3 Кожевина

    шкапа, шкапина, шкапійка.

    Русско-украинский словарь > Кожевина

  • 4 Шка

    Шка [Тобто, шкапа, в оригіналі пропущений останній склад, пор. клюсѧ: конь, шкапа (див. П. Беринда, Лексіконъ славенорѡсскїй, К., 1627, стовпчик 97)] клюсь

    Синонїма Славеноросскаѧ > Шка

  • 5 жеребец

    жеребець (р. -бця), оги[е]р. [Нехай шкапа підо мною огирем танцює (Гул. Арт.)]. Племенной -бец - жеребець-насінник. Табунный -бец - табунний жеребець.
    * * *
    жеребе́ць, -бця; оги́р

    Русско-украинский словарь > жеребец

  • 6 конь

    1) (зоол.) кінь (р. коня, зв. коню, мн. коні, -ней), (стар.) комонь; ум.-ласк. коник, коничок (-чка), кониченько, конячка, коненя (мн. конята, коненята); ув. коняка; (пренебр.) шкапа, шкапіка, шкапина, соб. кінва и коньва (Звин.); (резвый) баско, громак; (ратный) румак, бахмат; (дрянной) пакінь (-коня), шевляга; (дикий) дичко, тарпан (-на), (необъезж.) неук; (шагистый) ступак; (имеющий большую гриву) гривань, гривач, довгогривець; (белый с чёрными или рыжими пятнами) таркач; (гнедой) гнідан[ш], гнідко; (вороной) воронько, воронець (-нця). [Швидше, коню, швидше, коню, поспішай додому (Шевч.). Ой у мене був коняка, був коняка-розбишака (Щоголів). Під ним коник вороненький насилу ступає (Шевч.). Під ним кониченько сильне дужий (Пісня). Та купуй уже, купуй, - славная конина! (Рудан.). Війна гогоче, комоні ржуть, грохочуть тулумбаси (Куліш)]. Дарёному коню в зубы не смотрят - дарованому коневі зубів не лічать. Был конь, да изъездился - був кінь та з'їздився. Конь прядёт ушами - кінь стриже вухами. Гарцовать на коне - конем вигравати. На коне, на конях - конем, кіньми, кінно. [Кожен міщанин повинен служити кінно й оружно (Куліш). Слуги їдуть кінно округ воза (Куліш)]. Конь о четырёх ногах да спотыкается - кінь на чотирьох та й то спотикається. Куда конь с копытом, туда и рак с клешнёй - куди кінь з копитом, туди й жаба з хвостом; коваль коня кує, а жаба й собі ногу дає (наставляє) (Приказки). С чужого -ня среди грязи долой - з чужого воза й серед болота злазь (Приказка). Чешись конь с -нём, а свинья с углом - знайся кінь з конем, а віл з волом (Приказка);
    2) конь водный - см. Гиппопотам;
    3) (рыба) см. Конёк 6;
    4) (в шахм. игре) коник.
    * * *
    кінь, род. п. коня́

    по ко́ням!, на́ конь! — ( военная команда) на коня́!, на ко́ней!

    ход конём — шахм., перен. хід коне́м

    Русско-украинский словарь > конь

  • 7 ленивый

    лінивий, ледач[щ]ий, (с ленцой) ля[е]гавий, баглаюватий. [Били його, бо був розпещений, упертий, лінивий (Франко). Не здивуйте з лінивого вірша (Л. Укр.). Ледача шкапа скрізь припинки має (Номис)]. Очень, весьма -вый - дуже, вельми лінивий, лінющий, ледачущий, прелінивий, преледачий. Делаться -вым - лінивіти, ледащіти. -вые вареники - варені сирники (-ків). -вые щи - юшка (борщ) з свіжою капустою. -вый шаг - лінива хода, лінивий хід (р. ходу).
    * * *
    1) ліни́вий; ( не желающий работать) леда́чий
    2) ( о кушаньях) ліни́вий

    Русско-украинский словарь > ленивый

  • 8 наём

    1) (действие и результат) наймання, найми (-мів); см. Нанимание; оконч. - а) на(й)няття (-ття) кого, найманка; поєднання, з'єднання, по[під]рядження и по[під]рядіння згодження и згодіння, договорення кого; б) на(й)няття чого; в) (сдача в -ём), вина(й)няття, на(й)няття чого. [Наймання робітників на цукроварню (Київщ.). Як-що є найманка де, а в тебе й шкапа є, то заробиш (Лебединщ.). Наймання (на(н)няття) будинків під школи (Київщ.)]. -ём имущественный - оренда. -ём корабля - наймання (на(й)няття) корабля. -ём личный - наймання послуг. -ём рабочей силы - наймання робочої (робітної) сили. Плата за -ём чего - плата за наймання чого, плата за що, наймове (-вого); см. Наёмный 2 (-ная плата). Плата за -ём квартиры - плата за ква(р)тиру (за помешкання), квартирна плата, комірне (-ного). В -ём - у найми. Идти в -ём - йти в найми, найматися. Брать, взять в -ём - наймати, на(й)няти, (только недвиж. имущ.) орендувати, заорендувати що. Отдавать, отдать, сдавать, сдать в -ём - винаймати, вина(й)няти, наймати, на(й)няти, здавати, здати в найми, (только недвиж. имущ.) давати, здавати, здати в оренду (в посесію) що. [Можете школу на літо зайняти безплатно, бо школу не можна винаймати за гроші (Крим.). Дві світлиці людям наймаємо, а сами в одній живемо (Богодухівщ.). Здав хату в найми (Звин.)]. Квартира сдается в -ём - ква(р)тиру[а] винаймається. Отдача, сдача в -ём - вина(й)мання (вина(й)няття), наймання (на(й)няття) чого. Берущий в -ём - наймач (-ча). Отдающий, сдающий в -ём - винаймач, наймодавець (-вця);
    2) (о службе) найми (-мів). [Нехай вона, сердечна, од наймів трохи відпочине (Шевч.)]. Поступать, поступить на работу по -йму - ставати, стати, йти, піти в найми, найматися, на(й)нятися. [Або в найми стати, чи на заробітки куди піти (Доман.). «Коли я одсахнуся од тебе, - побачимо, що діятимеш!» - «Піду в найми» (Крим.)]. Работать, служить, жить, ходить по -ймам, в -ймах, по -йму - служити по наймах, у наймах бути, ходити по наймах, наймитувати, (о женщ.) наймичкувати. [Бідна була, - по наймах служила, пари не знайшла (Пісня). Дочки по наймах ходять, на посаг собі заробляють (Київщ.). Буде вже мені наймитувати, може своє хазяйствечко заведу (Рудч.)]. Служить по вольному -йму - служити з волі, служити вільним наймом, бути вільнонайманим, з волі. Служащий, рабочий по вольному -йму - службовець (-вця), робітник (-ка) (вільно)найманий, (вільно)на(й)нятий или (що служить) з волі. Держать по -йму - наймом держати. [Була в гетьмана під рукою невеличка сила драгонії, що з німецьких земель наймом Польща держала (Куліш)].
    * * *
    тж. наёмка
    наймання́, найня́ття, найо́м, -йму; (служба, работа по найму у кого-л.) найми, -мів

    \наём м рабо́чей си́лы — найма́ння (найняття́, найм) робо́чої си́ли

    служи́ть (работать) по на́йму — служи́ти (працювати) за наймом; ( батрачить) наймитува́ти, ( о женщине) наймичкува́ти; ( на срок) бути (буду, будеш) в стро́ку, жи́ти (живу́, живе́ш) в стро́ку, строкува́ти

    Русско-украинский словарь > наём

  • 9 Одер

    одра) и одёра шкапа, шкапина, шкапійка.
    * * *
    О́дер, -у

    Русско-украинский словарь > Одер

  • 10 одёр

    одра) и одёра шкапа, шкапина, шкапійка.
    * * *
    шка́па; шкапи́на, шкапі́йка, шкапійчи́на

    Русско-украинский словарь > одёр

  • 11 занять

    1
    глаг. сов.
    кивçен ил, ыйтса ил, кивçене кĕр; занять деньги укçа кивçен ил ♦ не занимать нумай, ытлǎ-çитлĕ
    2
    глаг. сов.
    1. что вырнаç, шǎнǎç, йышǎн; вещи заняли весь шкаф япаласем пĕтĕм шкапа йышǎнчĕç
    2. (син. расположиться) вырнаç, йышǎн; занять место в вагоне вагонра вырǎн йышǎнса хур
    3. кого (син. заинтересовать) кǎсǎклантар; он занят только собой вǎл хǎй çинчен кǎна шухǎшлать
    4. кого ĕç хуш, ĕç пар; явǎçтар, хутшǎнтар; занять детей игрой ачасене вǎййа явǎçтар ♦ занять первое место пĕрремĕш вырǎн йышǎн (ǎмǎртура); занять город хулана ярса ил; я занят эпĕ ерçместĕп, ман вǎхǎт çук

    Русско-чувашский словарь > занять

  • 12 чулан

    сущ.муж.
    чǎлан (çенĕкри пÿлĕм); выставить шкаф в чулан шкапа чǎлана кǎларса ларт

    Русско-чувашский словарь > чулан

См. также в других словарях:

  • шкапа — лошадь, конь, лошаденка, кляча, одер Словарь русских синонимов. шкапа см. лошадь Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 …   Словарь синонимов

  • ШКАПА — (польск.). Кляча. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. ШКАПА кляча. Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке. Попов М., 1907 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • ШКАПА — жен., южн., зап. лошадь; плохая, изнуренная лошаденка, кляча. Шкаповы чеботы, коневьи, из шкаповины. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • шкапа — кляча , южн., зап. (Даль), шкаба кобыла , смол. (Даль), др. русск. шкабатъ лошадь (Псковск. I летоп. под 1471 г.; см. Срезн. III, 1596), укр. шкапа – то же, блр. шкапа кляча, старуха , чеш. škара кляча , польск. szkapa – то же, др. польск. szkapa …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • Шкапа И.С. — (см. Гриневский И.) …   Энциклопедический словарь псевдонимов

  • шкапа — I шк апа и, ж. 1) Заморений, слабосилий, худий кінь. || розм. Те саме, що кінь 1). 2) перен., розм., зневажл. Фізично слаба, виснажена, нездатна до роботи людина. II шкап а и/, ж., орн., діал. Порода орла …   Український тлумачний словник

  • шкапа — 1) крупная рослая женщина; 2) лошадь …   Воровской жаргон

  • шкапа — іменник жіночого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • шкапа — кляча, кабыла …   Старабеларускі лексікон

  • ЯВНОЙ ТРЕВОГИ, ШКАЛА — Шкапа для измерения явной или признаваемой тревоги. Обратите внимание, что эта характеристика отличает эту шкалу от других инструментов для оценки тревоги, которые относятся к проективным методикам, так как они разработаны для оценки вытесненных… …   Толковый словарь по психологии

  • драндига — шкапа [XII] …   Толковый украинский словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»