шестеро

1. n

1) число шість

2) шістка (цифра)

3) номер шість

4) карт. шістка

5) шість, шестеро

6) шість років (про вік)

7) шоста година

8) pl рукавички (черевики тощо) шостого розміру

9) pl свічки, шість штук яких важать один фунт

10) pl шести відсоткові папери

11) розм. убиральня

2. num

шість

* * *

1) шістка (цифра; figure of six); шість, шестеро, шістка; група з шести предметів або чоловік; кapт. шістка; шість років ( про вік); шоста година; pl рукавички, черевики шостого розміру

2) pl шестипроцентні папери

num (число) шість; ( номер) шість, ( номер) шостий

студ. жapг. убиральня

1. n

1) мати, мама, матуся

2) початок, джерело

3) інкубатор

4) хім. маточний розчин

2. v

1) ставитися по-материнському; охороняти; пестити

2) усиновляти; брати на виховання

3) вигодовувати (тж mother upon)

4) рідк. бути матір'ю, народити

5) породжувати, викликати до життя

6) визнавати себе матір'ю

7) приписувати материнство

8) визнавати себе автором

9) приписувати авторство (комусь — on, upon)

* * *

1) мати; мама; матінка

2) ( Mother) мати, матінка ( ввічливе звертання); (цepк. звання)

3) початок, джерело

4) xiм. маточний розчин

1) ставитися по-материнськи; охороняти, плекати

2) усиновляти; брати на виховання; вигодовувати

3) бути матір'ю, народити; породжувати, викликати до життя

4) визнавати себе матір'ю; приписувати материнство

5) визнавати себе автором приписувати авторство

1) шістка (цифра; figure of six); шість, шестеро, шістка; група з шести предметів або чоловік; кapт. шістка; шість років ( про вік); шоста година; pl рукавички, черевики шостого розміру

2) pl шестипроцентні папери

num (число) шість; ( номер) шість, ( номер) шостий

студ. жapг. убиральня

1) (кажется) здається, бачиться, (сокращ.) бачця; см. Казаться 5. [Здається, хтось гукає (Ніков.). Бачиться, уже світає];

2) (казалось бы, как будто, никак) неначе, наче, ніби, либонь. [Неначе, хтось іде (Грінч.). Ніби, змарніли ви дуже. Та ти, либонь, блудиш? (Рудан.)];

3) (вероятно, должно быть) десь, мабуть, (диал.) надісь. [Я на ролі любовників, десь, нездатний (Крим.). Мабуть, із шестеро їх прийшло (Київщ.)].

* * *

півтузина, півдванацятка, шестеро.

* * *

1) ші́стка; ( шестеро) ше́стеро, род. п. шістьо́х; ( шесть) шість, род. п. шести́ и шістьо́х

2) ( лошадей) шестерня́, шестери́к, -а

 шість, шестеро

РЕАЛІЗМ НОВИЙ - філософський напрям, який виник на підставі протиставлення т. зв. нового реалістичного підходу експансії ідеалізму в епістемології, що досягла свого піку на межі XIX та XX ст. (особливо у філософії Англії та США) К. ритичне вістря Р.н. щодо ідеалізму було спрямоване на редукцію ідеалістами об'єктів пізнання до самого пізнання. На противагу ідеалізму була висунута ідея нейтрального монізму, згідно з якою стверджувалось існування певних "нейтральних елементів", які обумовлюють як матеріальні, так і ідеальні об'єкти Х. ронологічно виникнення Р.н. пов'язується з опублікуванням статей амер. філософів Монтегю (1902) та Мура (1903), в яких кожен із них, на засадах власної філософської концепції, доводив відсутність жорсткої та однозначної залежності об'єкта пізнання від пізнавального відношення. У 1910 р. шестеро амер. філософів - Голт, Марвін, Монтегю, Перрі, Піткін, Сполдінг - оприлюднили в журналі "Journal of Philosophy" програму нового напряму, а двома роками пізніше (1912) вийшов том (за участю цього ж гурту філософів) під назвою "Новий реалізм". Приблизно у цей же період споріднені з Р.н. ідеї були обґрунтовані Джемсом у теорії "чистого досвіду", згідно з якою "чистий досвід" - це той нейтральний "матеріал", який може функціювати і як процес пізнання речей і як самі речі (див. річ). Під впливом Джемса позиції нейтрального монізму протягом певного періоду дотримувалися Рассел та Перрі (1876-1957). Суттєвим внеском Перрі до системи аргументації Р.н. був здійснений ним аналіз т. зв. "егоцентричної недоладності" (Egocentric predicament). Остання полягає у неможливості вилучити із нашого усвідомлення об'єкта усього того, що дія (процес) цього усвідомлення спричинила на об'єкт. Ігнорування "егоцентричної недоладності" призводить до підміни епістемологічного твердження (усе, що пізнається, водночас і мислиться) онтологічним (усе, що існує і пізнається, не лише мислиме).